Постанова

від 24.10.2024 по справі 300/64/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/64/24 пров. № А/857/9525/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Воскресінецькі ковбаси» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у справі № 300/64/24 (головуючий суддя Главач І. А., м. Івано-Франківськ) за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Воскресінецькі ковбаси» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2024 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Воскресінецькі ковбаси» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 702 031,09 грн. з підстав їх несплати у добровільному порядку.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не виконав нормативу по працевлаштуванню однієї особи з інвалідністю та в строк до 17.04.2023 самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за три робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві на загальну суму 657332,14 грн. Вказані обставини підтверджуються розрахунком адміністративно-господарських санкцій, сформованим в автоматичному режимі на підставі інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій. Крім того, позивачем за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», нарахована відповідачу пеня в розмірі 44698,95 грн. Загальна сума адміністративно-господарських санкцій та пені складає 702031,09 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Воскресінецькі ковбаси» на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 234010 гривень 24 копійки. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Воскресінецькі ковбаси» за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Воскресінецькі ковбаси», подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача у 2022 році склала 160 осіб. Відповідачем було подано позивачу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, а в подальшому подані уточнюючі податкові розрахунки, що містили інформацію щодо працевлаштування інвалідів. З вказаних документів слідує, що середньооблікова чисельність штатних працівників за рік складала 160 осіб і відповідачем було дотримано квоту щодо працевлаштування інвалідів. При цьому, судом першої інстанції проведено невірний розрахунок кількості працівників з інвалідністю працевлаштованих апелянтом, а тому прийнято невірне рішення.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено у справі незначної складності, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що Івано-Франківським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю проведено аналіз діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Воскресінецькі ковбаси» на предмет дотримання вимог Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Водночас, відповідач вимоги вказаних нормативних актів не виконав, що вбачається із розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (надалі розрахунок) (а. с. 5).

Так, згідно із рядком 3 вказаного розрахунку, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для товариства з обмеженою відповідальністю «Воскресінецькі ковбаси» становить 6 осіб, у той же час відповідно до рядка 2, у роботодавця протягом 2022 року середньооблікова кількість осіб з інвалідністю становила 3 особи (а. с. 5).

Середньорічна зарплата штатного працівника у товаристві з обмеженою відповідальністю «Воскресінецькі ковбаси» становила 219 110,71 грн. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу 160 осіб.

Отже, за непрацевлаштування трьох осіб з інвалідністю відповідачу було нараховано адміністративно-господарські санкції у сумі 657332,14 грн.

17.04.2023 розрахунок у формі електронного документа надіслано відповідачу через електронний кабінет на вебпорталі Пенсійного фонду України (зворотня сторона а. с. 5).

Проте, товариство з обмеженою відповідальністю «Воскресінецькі ковбаси» у строк, встановлений законом, адміністративно-господарські санкції самостійно не сплатило, у зв`язку із чим відповідачу була нарахована пеня (за період прострочення з 18.04.2023 по 11.07.2023) у сумі 44698,95 грн (а. с. 6).

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Положенням про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №129, передбачено, що Фонд відповідно до покладених на нього завдань спрямовує, координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду з питань діяльності, визначеної в положеннях про відділення, у тому числі щодо збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч.1ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

При цьому, ч.2 ст.19 вказаного Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.20 наведеного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів..

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частиною 4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Таким чином, з огляду на вищенаведені норми, відповідач, як юридична особа, що використовує найману працю, у якої середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», повинен щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Показник визначення середньооблікової кількості штатних працівників за рік обчислюється відповідно до пунктів 3.2.5 і 3.2.6 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року №286 (далі - Інструкція № 286).

Пунктом 3.2 глави 3 Інструкції передбачено, що середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.

Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з`явились або не з`явились на роботу.

Також, відповідно до п.6. Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 27 серпня 2020 року № 591, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13 жовтня 2020 року за № 1007/35290, у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за звітний рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 глави 3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року №286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722.

Відповідно до п.3.2.5 розділу 3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року №286, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Для зарахування у виконання підприємством квоти у кількості однієї особи зараховуються особи з інвалідністю, які працювали в календарному звітному році. Для виконання нормативу зараховуються особи, які прийняті в будь-який місяць року, але за умови, що вона відпрацювала не менше шести місяців у календарному році.

Враховуючи вказану норму, норми стосовно працевлаштування осіб з інвалідністю вважатимуться виконаними, якщо особа з інвалідністю працювала на підприємстві 6 місяців звітного року, а дані табельного обліку використання робочого часу працівників відповідають цим шести місяцям звітного року за частиною 2 п. 3.2 Інструкції № 286.

Встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників відповідача за 2022 рік 160. Таким чином, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 6 осіб (160*4%).

Штатні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, ТОВ «Воскресінецькі ковбаси» у звітному 2022 році відпрацювали: ОСОБА_1 з 01.01.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 31.12.2022 365 днів; ОСОБА_2 з 01.01.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 31.12.2022 365 днів; ОСОБА_3 з 01.01.2022 по 30.09.2022 242 днів (273 згідно апеляційної скарги); ОСОБА_4 з 13.10.2022 по 28.12.2022 77 днів; ОСОБА_5 з 01.02.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 01.07.2022 151 день; ОСОБА_6 з 01.01.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.12.2022 333 дні (364 згідно апеляційної скарги); ОСОБА_7 з 01.02.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 15.11.2022 287 днів (288 згідно апеляційної скарги); ОСОБА_8 з 12.02.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 03.06.2022 112 днів; ОСОБА_9 з 14.10.2022 по 10.11.2022 28 днів.

Разом з тим, навіть якщо врахувати наведені в апеляційній скарзі цифри щодо відпрацьованих днів, апелянт не виконав норматив.

Шість місяців і більше протягом 2022 року в апелянта відпрацювало 5 осіб з інвалідністю.

Таким чином, протягом 2022 року кількість штатних працівників відповідача, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, складає 5 (таких що працювали 6 місяців і більше).

Отже, суд першої інстанції вірно стягнув з відповідача на користь позивача адміністративно-господарські санкції та пеню за непрацевлаштування 1 особи з інвалідністю.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження надання адвокатом Сливінським Олексієм Анатолієвичем правничої допомоги та понесення відповідачем витрат надано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001222 від 14.09.2017; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АТ №1050785 від 02.02.2024.

Крім того, представником відповідача по тексту додаткових пояснень від 27.02.2024 в довільній формі повідомлено, що розрахунок суми судових витрат (детальний опис наданих послуг, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги) складає: зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції 5000 грн; збір доказів 5000 грн; підготовка та подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду відзиву на позовну заяву у справі про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році 20000 грн; збір та подання додаткових доказів, пояснень 5000 грн. Разом 35000 грн.

Судом першої інстанції було стягнуто на користь відповідача 5000 грн. Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Враховуючи дані обставини колегія суддів вважає, що винесене судом першої інстанції рішення, яким частково задоволено заявлені позовні вимоги, є вірним.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Воскресінецькі ковбаси» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у справі № 300/64/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук