Постанова

від 24.10.2024 по справі 140/31535/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/31535/23 пров. № А/857/8790/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Глушка І.В, Довгої О.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Державного комунального підприємства «Луцьктепло» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року (суддя- Смокович В.І., ухвалене в м. Луцьк) у справі № 140/31535/23 за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до Західного офісу Державної аудиторської служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЬТ КАПІТАЛ» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2023 року Державне комунальне підприємство «Луцьктепло» звернулося до суду з позовом до Західного офісу Державної аудиторської служби (далі відповідач, контролюючий орган, Західний офіс Держаудитслужби), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЬТ КАПІТАЛ» (третя сторона, ТОВ «ВЕЛЬТ КАПІТАЛ») про визнання протиправним та скасування висновку Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-05-30-010440-а, що проводилася ДКП «Луцьктепло».

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржило Державне комунальне підприємство «Луцьктепло» подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задоволити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційноїскарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційнаскарга не підлягає дозадоволення з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що замовником 30 травня 2023 року було оголошено закупівлю робіт Роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт теплових мереж від ВТ-5 до ВТ-7 на вулиці Даньшина, 1 в місті Луцьку».

Згідно звіту про результати проведення процедури закупівлі № UA-2023-05-30-010440-а від 27 червня 2023 року переможцем став єдиний учасник - ТОВ «ВЕЛЬТ КАПІТАЛ».

27 червня 2023 року між ДКП «Луцьктепло» та ТОВ «ВЕЛЬТ КАПІТАЛ» укладено договір про закупівлю робіт №348/23, відповідно до якого підрядник (третя сторона) зобов`язується виконати роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт теплових мереж від ВТ-5 до ВТ-7 на вул. Даньшина, 1 в м. Луцьк» з урахуванням кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», відповідно до Договірної ціни з додержанням державних будівельних норм і правил при проведенні робіт та здати закінчені роботи в строк визначений Договором, а Замовник (позивач) зобов`язується прийняти та оплатити вартість виконання повного комплексу робіт.

Додатковою угодою №1 від 26 вересня 2023 року сторони виклали пункт 6.1 Договору в наступній редакції: «6.1. Гарантійний строк за цим Договором складає 10 років з моменту передачі виконаних робіт Замовнику згідно Акту та Довідки.»

Західним офісом Держаудитслужби 05 вересня 2023 року прийнято наказ про проведення моніторингу процедур закупівлі № UA-2023-05-30-010440-а від 27 червня 2023 року.

26 вересня 2023 року відповідачем в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі UA-M-2023-09-05-000054 яким встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 та пункту 3 Особливостей № 1178, крім того, укладений Договір не відповідає нормам статті 884 ЦК України, пунктів 17, 83, 84 та 103 Постанови № 668 та, відповідно, не відповідає нормам пунктів 3 та 17 Особливостей № 1178, а також частини першої статті 41 Закону.

Крім того Західний офіс Держадитслужби зобов`язав: здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, а саме на усунення порушення вимог підпункту 2 пункту 44 та пункту 3 Особливостей №1178 шляхом припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «ВЕЛЬТ КАПІТАЛ» щодо розірвання договору; здійснити заходи (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення в подальшому порушення вимог пунктів 3 та 17 Особливостей №1178 та частини першої статті 41 Закону, а також статті 884 ЦК України та пунктів 17,83, 84 та 103 Постанови №668 при укладанні договору про закупівлю; протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень (арк. спр. 119-122).

Позивач вважаючи висновок відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон № 922-VIII.

Згідно статті 5 Закону № 922-VIII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом № 922-VIII, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Частиною першою статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно пункту 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Пунктом 4 частини другої статті 8 Закону №922-VIII визначено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа), зокрема за наявності виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Підставою для прийняття наказу про початок моніторингу закупівлі № UA-2023-05-30-010440-а були виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Підстави та порядок проведення моніторингу закупівлі позивачем не оскаржуються.

Частинами шостою, сьомою статті 8 Закону №922-VIII врегульовано, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Згідно частин десятої - одинадцятої статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Відтак, вимоги, визначені у висновку органу державного фінансового контролю, є обов`язковими до виконання замовником. Невиконання цих вимог є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Проте у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, останній має право оскаржити його до суду.

Форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок його заповнення затверджено Порядком №552.

Згідно розділу ІІІ Порядку №552 встановлені вимоги до заповнення констатуючої частини форми висновку. Так, у пункті 2 констатуючої частини висновку заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

У цій справі предметом оскарження є висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-05-30-010440-а, що проводилась ДКП «Луцьктепло».

Згідно частини восьмої статті 8 Закону №922 протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Вказаною правовою нормою визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону №922, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Законом №922 на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону №922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

У разі дотримання вимог Закону №922 відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Згідно частини першої статті 41 Закону №922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Відтак, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Таким чином вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору, підлягають виконанню.

Аналогічна правові позиції відображені Верховним Судом у справах 260/3428/21 (постанова від 01 лютого 2024 року), №420/693/21 (постанова від 26 жовтня 2022 року), №200/100092/20 (постанова від 10 листопада 2022 року), №280/8475/20 (постанова від 24 січня 2023 року), №260/2993/21 (постанова від 31 січня 2023 року), №520/6848/21 (постанова від 09 лютого 2023 року).

Верховний Суд наголошує, що проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.

Згідно Закону №2939-XII вказаний контроль держава здійснює через органи державного фінансового контролю шляхом проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Пунктами 7, 8, 10 Закону №2939-XII визначено, зокрема, право органу державного фінансового контролю: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Виходячи з наведеного, орган фінансового контролю має право як і висувати замовникам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень шляхом припинення зобов`язань за укладеним договором, так і право на ініціювання питання про визнання договору недійсним. У свою чергу, статтею 43 Закону №922 регламентовано вичерпний перелік підстав для автоматичного визнання договору закупівлі нікчемним. Також орган фінансового контролю має право звертатися до суду лише у визначених випадках: у разі невиконання підконтрольною установою висунутих вимог, або у випадку не здійснення повернення коштів у дохід держави.

Відтак, чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень. Окрім того, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.

Враховуючи практику Верховного Суду у цій категорії справ, Держаудитслужба мала повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як розірвання договору. Отже, визнання законним пункту 3 Висновку спричинює припинення зобов`язань за укладеним договором між позивачем та переможцями торгів.

Аналогічна позиція викладено у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі №260/3428/21.

Стосовно відсутності дозвільних документів на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме, декларації на підтвердження відповідності матеріально-технічної бази та умов праці вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання таких робіт: виготовлення та застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових матеріалів, суд зазначає наступне.

Абзацом першим частини третьої статті 22 Закону №922-VIII передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Умовами тендерної документації Замовника (частина 1 розділу III) визначено, що тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, зокрема, інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідну технічну специфікацію (Додаток 3 до цієї тендерної документації). Зокрема, відповідно до вимог Додатку №3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» до тендерної документації учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати скан-копію дозволу (декларації) на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Додатком №2 Порядку №1107 перелічені види робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, в тому числі виготовлення та застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових матеріалів.

Згідно Додатку 1 технічне завдання (деталізує Додаток 3 до тендерної документації) передбачено, зокрема, нанесення нормальної антикорозійної бітумно-гумової [бітумно- полімерної] ізоляції на сталеві трубопроводи діаметром 150мм, 65мм та до 50мм; покриття поверхні ізоляції трубопроводів діаметром 159 мм склотканиною при товщині ізоляційного шару 100 мм, 89 мм склотканиною при товщині ізоляційного шару 50 мм, а також 76 мм склотканиною при товщині ізоляційного шару 50 мм.

Позивач не заперечує той факт, що учасником ТОВ «ВЕЛЬТ КАПІТАЛ» не було надано дозвільних документів на виконання вищевказаних робіт.

Верховний Суд у постанові від 19 квітня 2022 року у справі №640/20549/19 зазначено, якщо предметом закупівлі є роботи чи послуги, які потребують спеціального дозволу (ліцензії), передбаченого чинним законодавством України, то учасник тендерної закупівлі повинен надавати замовникові всі дозвільні документи на виконання таких робіт або ж подавати тендерному комітетові інформацію про субпідрядника, якого він планує залучати до виконання таких робіт, надаючи засвідчені копії дозвільних документів на здійснення цих робіт, які повинен мати субпідрядник незалежно від вартості договору про закупівлю.

Пунктом 21 Порядку №1107 установлено, що виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі Б додатка 2, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зазначених у групі Б переліку, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. №77, здійснюються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці за формою згідно з додатком 8.

Подання декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці є очевидним, якщо предмет закупівлі передбачає роботи, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Виходячи зі змісту пункту 1 додатка 3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» до тендерної документації, дійшов висновку, що учасник має надати всі документи дозвільного характеру, якщо предметом закупівлі є роботи, які потребують довільного характеру відповідно до вимог чинного законодавства. Такі документи надаються учасником закупівлі до завершення строку подання пропозицій (наведене передбачено додатком 3 до тендерної документації).

Враховуючи наведене вище суд першої інстанції підставно відхилив аргумент позивача, що дозволи та/або ліцензії на виконання робіт не відноситься до категорії документів, надання яких замовник мав би обов`язково вимагати в тендерній документації, а учасник, в свою чергу, мав би їх обов`язково надати в своїй пропозицій.

Моніторингом встановлено, що в укладеному Договорі (пункт 6.1 розділу 6) гарантійний термін на виконані роботи є меншим за мінімально встановлені чинним законодавством межі, а саме 36 місяці з моменту передачі виконаних робіт Замовнику згідно акту та довідки, чим порушено вимоги пунктів 3 та 17 Особливостей № 1178 та частини першої статті 41 Закону № 922-VIII внаслідок укладання договору про закупівлю не у відповідності до норм статті 884 ЦК України та пункту 103 Постанови № 668.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на запит відповідача ДКП «Луцьктепло» 26 вересня 2023 року надано пояснення, у якому, зокрема, зазначено, що гарантійний строк за Договором, відповідно до додаткової угоди від 26 вересня 2023 № 1, що оприлюднена в електронній системі закупівель, складає 10 років з моменту передачі виконаних робіт Замовнику згідно акту та довідки.

Так, пункт 6.1 Договору передбачає, що гарантійний термін за цим Договором складає 36 місяців з моменту передачі виконаних робіт Замовнику згідно акту та довідки.

Керуючись, зокрема, пунктом 10.8 Договору тапунктом частини п`ятоїстатті 41Закону №922-VIII,додатковою угодою № 1 від 26 вересня 2023 року до договору про закупівлю робіт №348/23 від 27 червня 2023 року внесено зміни до пункту 6.1. Договору, визначивши при цьому гарантійний строк протягом10 роківз моменту передачі виконаних робіт Замовнику згідно акту та довідки.

Відтак, порушення позивачем прийнято до уваги, повністю визнано та станом на 26 вересня 2023 року усунуто в повному обсязі шляхом укладення додаткової угоди до договору про закупівлю робіт №348/23 від 27 червня 2023 року.

Щодо порушення вимог пунктів 17, 83 та 84 Постанови № 668 та пунктів 3 та 17 Особливостей № 1178, а також частини першої статті 41 Закону №922-VIII про відсутність плану фінансування робіт, а також календарного графіка виконання робіт, суд першої інстанції вірно зазначив наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 41 №922-VIIIдоговір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Постановою №668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві.

Згідно пункту 1 вказаноїпостанови ці Загальні умови відповідно доЦК Українивизначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва.

Загальні умови Постановою №668 є обов`язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

Згідно пункту 15 Постанови №668 у договорі підряду сторони зобов`язані, зокрема, визначити основні параметри (потужність, площа, об`єм тощо), склад та обсяги робіт, які передбачені проектною документацією та підлягають виконанню підрядником, інші показники, що характеризують предмет договору.

Пунктом 17 Постановою №668 передбачено, що невід`ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду. Також, відповідно до пункту 83 Постанови №668 фінансування робіт (будівництва об`єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід`ємною частиною договору підряду.

Згідно пункту 84 Постанови №668 план фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат). Щомісячний розподіл коштів для перехідних об`єктів будівництва щороку узгоджується сторонами у визначені договором підряду строки.

Моніторингом встановлено, що укладений за результатами проведеної закупівлі за ID: UA-2023-05-30-010440-a Договір не містить плану фінансування робіт, а також не містить календарного графіка виконання робіт.

Як зазначає відповідач, Західному офісу Держаудитслужби ним повідомлялось наступне:

«Строки початку та закінчення робіт (будівництва об єкта) - сторони встановили, що строк виконання всіх підрядних робіт по цьому договору становить 45 (сорок п`ять) календарних днів з моменту підписання цього договору (п. 4.1 договору)

Порядок фінансування робіт (будівництва об`єкта) - оплата за договором здійснюється Замовником на поточний рахунок Підрядника після підписання акту та довідки в термін до 31.12.2023року (п.3.3 договору).

Відтак, можна стверджувати, що сторонами погоджено і план фінансування робіт (після підписання акту та довідки в термін до 31.12.2023) і графік виконання (45 (сорок п`ять) календарних днів з моменту підписання цього договору). Оформлення плану фінансування та графіку виконання робіт у вигляді окремих додатків до договору не було здійснено з огляду на те, що роботи було заплановано виконати в один етап і після цього здійснити їх оплату в строк до 31.12.2023 року».

Апеляційний суд не приймає до уваги вищенаведене посилання позивача, оскільки позивачем проігноровано імперативні вимоги чинного законодавства, більше того, позивачем повідомлено, що уповноваженою особою прийнято рішення в майбутньому його не допускати та врахувати зазначене зауваження під час складання наступних проектів договорів, тобто позивачем визнано дане порушення.

Також суд першої інстанції вірно не прийняв твердження ДКП «Луцьктепло» про те, що уповноважена особа усунула порушення у спосіб передбачений у висновку та у спосіб співмірний із вчиненим правопорушенням, тобто шляхом здійснення аналізу законодавства та прийняттям рішення, що при підготовці майбутніх тендерних документацій на закупівлю робіт при розробці проєкту договору додатки «План фінансування робіт» та «Календарний графік виконання робіт» будуть включатись до проєкту договору як його невід`ємна частина.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильної думки, що дане зобов`язання, про усунення порушень законодавства, носить додатковий характер та не виключає факту здійснення порушення вимог пунктів 17, 83 та 84 Постанови № 668 та пунктів 3 та 17 Особливостей № 1178, а також частини першої статті 41 Закону 2939-XII.

З врахуванням наведеного судом першої інстанції підставно відмовлено в задоволенні позову.

Згідност.316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правиламистатті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного комунального підприємства «Луцьктепло» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного судувід 06 березня 2024 року у справі №140/31535/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга