Постанова

від 24.10.2024 по справі 140/33657/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/33657/23 пров. № А/857/4557/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Носа С.П., Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року (ухвалене головуючою-суддею Андрусенко О.О. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кубай Логістик до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Кубай Логістик (далі - ТзОВ Кубай Логістик, Товариство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про визначення коду товару №КТ-UA205000-0057-2023 від 31.10.2023.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця подала апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити Товариству у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що під час опрацювання митної декларації (далі - МД) та поданих до митного оформлення документів, відбулося автоматичне спрацювання АСАУР, яке визначило перелік обов`язкових митних формальностей для забезпечення проведення митного контролю та оформлення товарів. Враховуючи опис, характеристики товару, спрацювання системи АСАУР, посадовою особою ВМО №1 митного поста Луцьк до відділу митних платежів та класифікації товарів Волинської митниці було направлено запит №088390 від 24.10.2023 з метою вирішення складного випадку класифікації. Причина запиту : Спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Можлива класифікація товару за кодом 8708 29 90 00 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 5%) з більшою ставкою ввізного мита за кодом 3926 30 00 90 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 6,5%). За результатами опрацювання запиту відділом УМПКМВ та МТР ЗЕД було прийняте рішення про визначення коду товару від 31.10.2023 №КТ-UA205000-0057-2023, відповідно до якого частина товару №1, заявленого до митного оформлення за МД №23UA205140088390U2 від 23.10.2023, за своїм призначенням є фурнітурою та елементами кріплення для транспортних засобів, а не частинами кузовів, виникла необхідність в отриманні додаткової інформації про матеріал виготовлення товару, так як фурнітура та елементи кріплення можуть класифікуватись в товарних позиціях 3926 та 8302 УКТЗЕД. Відповідно до прийнятого рішення про визначення коду товару, Товар №1 класифіковано як фурнітура для кузовів транспортних засобів пластмасова (рейлінги, бокові пороги до автомобіля з кріпленнями, шторка ролета (полиця) багажного відділення, поперечні рейлінги багажника на дах автомобіля, спойлер кришки багажника автомобіля, накладки пластикові на кузов автомобіля (на бампер, ручки протитуманні фари)) за кодом 3926 30 00 90 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 6,5%); як частини для кузовів (автомобільні бризковики) за кодом 8708 29 90 00 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 5%); як арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби для автотранспортних засобів з недорогоцінних металів (рейлінги на дах авто з кріпленнями, бокові пороги до автомобіля з кріпленнями, поперечні рейлінги багажника на дах автомобіля, накладки на бампер кузова автомобіля) за кодом 8302 30 00 90 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 10%). В графі 31 МД №23UA205140088390U2 від 23.10.2023 та в електронному інвойсі не зазначались артикули товарів, заявлених до митного оформлення. Зміна коду товару призвела до зміни сум митних платежів, які б підлягали сплаті за вказаною МД у розмірі 13034,36 грн. Судом першої інстанції залишено поза увагою, що за МД відбулося спрацювання згенерованих АСУР форм митного контролю в напрямку контролю за класифікацією товарів : 205-1 - Проведення митного огляду з метою перевірки відповідності відомостей, зазначених на упаковці, маркуванні товару, відомостям зазначеним у митній декларації та інших документах поданим до митного оформлення.

Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що 15.04.2023 між ТзОВ Кубай Логістик (покупець) та компанією CHANGZHOU HARMONIOUS IMPORT AND EXPORT COMPANY CO., LTD (продавець) було укладено контракт №11/23 (далі - Контракт), за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар, в асортименті вказаному в інвойсі, який є його невід`ємною частиною. Товар поставляється партіями на умовах, погоджених сторонами в даному контракті і проформах-інвойсах, згідно правил Інкотермс 2020. У випадку, якщо в проформах-інвойсах не погоджені умови поставки, товар може поставлятися на умовах EXW згідно правил Інкотермс 2020. Ціна на товар включає в себе вартість упаковки, маркування, страхування і навантаження товару на транспортний засіб (якщо товар поставляється на умовах EXW правил Інкотермс 2020). Оплата товару по данному контракту здійснюється на умовах, визначених в проформах-інвойсах і може включати в себе : після сплату та передоплату.

На виконання умов Контракту компанією CHANGZHOU HARMONIOUS IMPORT AND EXPORT COMPANY CO., LTD було складено рахунок-фактуру №23НА380А від 06.08.2023 на товар : бокові пороги (87081000), кількість 118 наборів, ціна за одиницю 56,9 дол.США, загальна сума 6715,00 дол.США; рейлінги (87082990), кількість 232 набори, ціна за одиницю 19,4 дол.США, загальна сума 4500,00 дол.США; автомобільні обвіси (87082990), кількість 176 наборів, ціна за одиницю 8,5 дол.США, загальна сума 1500,00 дол. США; автомобільні фари, кількість 4 штуки, ціна за одиницю 50 дол.США, загальна сума 200,00 дол.США. Разом 12915,00 дол. США.

З метою митного оформлення товару, 23.10.2023 декларантом в інтересах ТзОВ Кубай Логістик було подано МД №23UA205140088390U2, згідно якої : Товар №1 Частини та пристрої моторних транспортних засобів для кузовів (включаючи кабіни) : бокові пороги SIDE STEP 118 шт; реслінги на дах ROOF RACK 232 шт; автомобільні обвіси CAR BODYKITS 176 шт. Виробник CHANGZHOU HARMONIOUS IMPORT AND EXPORT COMPANY LIMITED заявлено до митного оформлення за кодом 87082990 згідно з УКТ ЗЕД; Товар 2 Прилади освітлювальні або візуальної сигналізації, які використовуються на моторних транспортних засобах : фара основна CAR LAMP - 4 шт. Виробник CHANGZHOU HARMONIOUS IMPORT AND EXPORT COMPANY LIMITED заявлено до митного оформлення за кодом 85122000 згідно з УКТ ЗЕД.

До вказаної МД були додані Контракт, рахунок-фактуру №23НА380А від 06.08.2023, пакувальний лист та автотранспортну накладну №3215 від 18.10.2023.

24.10.2023 митним органом проведено огляд товару, що підтверджується актом про проведення (переогляду) огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №23UA205140088390U2.

31.10.2023 Волинською митницею прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-UA205000-0057-2023, яким Товар №1 класифіковано наступним чином : фурнітура для кузовів транспортних засобів пластмасова (рейлінги, бокові пороги до автомобіля з кріпленнями, шторка ролета (полиця) багажного відділення, поперечні рейлінги багажника на дах автомобіля, спойлер кришки багажника автомобіля, накладки пластикові на кузов автомобіля (на бампер, ручки протитуманні фари)) визначено за кодом 3926 30 00 90 згідно УКТ ЗЕД; частини для кузовів (автомобільні бризковики) визначено за кодом 8708 29 90 00 згідно УКТ ЗЕД; арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби для автотранспортних засобів з недорогоцінних металів (рейлінги на дах авто з кріпленнями, бокові пороги до автомобіля з кріпленнями, поперечні рейлінги багажника на дах автомобіля, накладки на бампер кузова автомобіля) визначено за кодом 8302 30 00 90 згідно УКТ ЗЕД.

Також відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033267.

Вважаючи оспорюване рішення протиправним, Товариство звернулося до адміністративного суду з вимогою про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що імпортований позивачем Товар №1 відноситься до товарної позиції 8708 частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705 і доказів протилежного матеріали справи не містять, а тому такий відповідає коду УКТ ЗЕД 87082990, що й був визначений декларантом позивача у МД №23UA205140088390U2 від 23.10.2023. Таким чином, суд дійшов висновку, що Волинська митниця оспорюваним рішенням безпідставно визначила код УКТ ЗЕД частини Товару №1 як 3926300090 та 8302300090.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.1 Митного кодексу України (далі - МК України, МКУ), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з того, що відповідно до статті 1 Закону України Про митний тариф України №2697-ІХ від 19.10.2022 (далі - Закон №2697), який набрав чинності з 01.01.2023, митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Указом Президента України №466/2002 від 17.05.2002 Про приєднання до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, Україна приєдналась до вказаної системи.

Згідно ст.8 МКУ, державна митна справа здійснюється на основі виключних повноважень митних органів України щодо здійснення митної справи.

Відповідно до ст.67 МКУ, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності регламентовано ст.68 МК України.

Так, ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТЗЕД передбачає :

1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією;

2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТЗЕД;

3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;

4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів;

5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД у складних випадках;

6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТЗЕД та забезпечення їх опублікування;

7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТЗЕД;

8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТЗЕД.

Класифікація товарів регламентована ст.69 МКУ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати всі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими.

Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Таким чином, ведення УКТЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №428 від 21.05.2012 було затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - Порядок №428), відповідно до пунктів 2-4 якого, УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом №2697, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу. Функції з ведення УКТЗЕД здійснюються Держмитслужбою.

Згідно п.12-16 Порядку №428, пояснення до УКТ ЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.

Водночас, відповідно до правила 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД: для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп, якщо цими назвами не передбачено іншого.

Згідно з вимогами правила 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

З огляду на приведені вище положення, митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД, а в разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів мають право самостійно класифікувати такі товари.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка затверджена Законом №2697 містить шість Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.

Для цілей вирішення спору щодо класифікації товару слід застосувати такі правила інтерпретації УКТ ЗЕД : назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил : (а) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином : (а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. (с) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає МД. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митних органів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Оспорюваним рішенням відповідач класифікував частину імпортованого позивачем Товару №1 як фурнітура для кузовів транспортних засобів пластмасова (рейлінги, бокові пороги до автомобіля з кріпленнями, шторка ролета (полиця) багажного відділення, поперечні рейлінги багажника на дах автомобіля, спойлер кришки багажника автомобіля, накладки пластикові на кузов автомобіля (на бампер, ручки протитуманні фари)) за кодом 3926 30 00 90 згідно УКТ ЗЕД; як частини для кузовів (автомобільні бризковики) за кодом 8708 29 90 00 згідно УКТ ЗЕД; як арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби для автотранспортних засобів з недорогоцінних металів (рейлінги на дах авто з кріпленнями, бокові пороги до автомобіля з кріпленнями, поперечні рейлінги багажника на дах автомобіля, накладки на бампер кузова автомобіля) за кодом 8302 30 00 90 згідно УКТ ЗЕД.

З приводу вказаних висновків, суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно Пояснень до товарної позиції 3926 Інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901-3914 до цієї товарної позиції включаються вироби, в іншому місці не зазначені, із пластмас (як визначено в Примітці 1 до цієї групи) чи з інших матеріалів товарних позицій 39013914.

До них відносяться : (1) Одяг та додаткові речі (крім іграшок), виконані зшиванням чи склеюванням листів пластмаси, наприклад, фартухи, ремені, дитячі нагрудники, плащі, підпахівники і т.д. Знімні пластмасові каптури включаються до цієї товарної позиції, якщо вони подані разом з пластмасовими плащами, до яких вони належать. (2) Пристосування (кріпильні вироби та фурнітура) до меблів, транспортних засобів або аналогічні вироби. (3) Статуетки та інші декоративні вироби. (4) Пилозахисні покриття, захисні мішки, навіси, швидкозшивачі, папки для документів і книжок, обкладинки книжок і т.п. захисні вироби, виготовлені шляхом зшивання або склеювання листів з полімерних матеріалів. (5) Прес-пап`є, ножі для різання паперу, блокноти з промокальним папером, футляри для ручок, закладки для книг і т.д. (6) Гвинти, болти, шайби та аналогічні вироби загального користування. (7) Транспортерні стрічки, привідні паси чи елеваторні паси, нескінченні чи розрізані уздовж та з`єднані кінцями або оснащені кріпленнями. Транспортерні стрічки, привідні паси чи елеваторні паси, або іншого типу, подані з машинами чи апаратурою, для якої вони призначені, змонтовані чи незмонтовані, класифікуються разом з цією машиною або пристроєм (наприклад, у розділі XVІ). Крім того, до цієї товарної позиції не включаються транспортерні стрічки або привідні паси з текстильного матеріалу, просоченого, з покриттям чи дубльованого (прошарованого) полімерним матеріалом (розділ XІ, наприклад, товарна позиція 5910). (8) Іонообмінні колонки, заповнені полімерами товарної позиції 3914. (9) Пластмасові контейнери, проміжок між стінками яких заповнено карбоксиметилцелюлозою (використовувані як ємності для льоду). (10) Коробки чи ящики для інструментів, що не мають спеціальної форми чи спеціальних пристосувань усередині для розміщення конкретних інструментів, разом з їх приладдям або без них (дивись пояснення до товарної позиції 4202). (11) Соски-пустушки; пузирі для льоду; спринцівки; клізми та пристрої для них; подушки для інвалідів та аналогічні подушки для догляду за хворими; пессарії; презервативи (профілактичні засоби); балони для шприців. (12) Різні інші вироби, такі як застібки для сумок, куточки для валіз, підвісні гачки, захисні ковпачки і прокладки, установлювані під меблями, ручки (на робочих інструментах, ножах, вилках і т.п.), намистини, стекла годинників, цифри та літери, ярлики для багажу. (13) штучні нігті.

До цієї товарної позиції не включаються предмети домашнього вжитку такі як урни для сміття та мобільні баки для сміття (в тому числі для застосування на вулиці).

Щодо товарної позиції 8302 Арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для меблів, дверей, сходів, вікон, віконниць, у кузовах транспортних засобів, для лимарських виробів, валіз, ящиків, скриньок та аналогічних виробів; вішалки для шляп, гачки для шляп, кронштейни та аналогічні вироби з недорогоцінних металів; ролики з арматурою з недорогоцінних металів; автоматичні пристрої з недорогоцінних металів для закривання дверей (доводчики), то до цієї товарної позиції включаються допоміжна арматура та кріплення загального призначення з недорогоцінних металів, які широко використовуються в меблях, дверях, вікнах, кузовах і т.п. Товари в рамках таких загальних класів залишаються в цій товарній позиції, навіть якщо вони призначені для особливого використання (наприклад, дверні ручки чи петлі для автомобілів). Проте, ця товарна позиція не охоплює товари, що утворять суттєву частину структури виробу, такі як віконні рами або обертальні пристрої обертових крісел.

До цієї товарної позиції включаються : (А) Петлі всіх типів (наприклад, шарнірні петлі, підвісні петлі, кутові петлі, ремінні петлі і талі). (B) Ролики, відповідно до визначення в Примітці 2 до цієї групи. Для включення до цієї товарної позиції ролики повинні мати арматуру з недорогоцінного металу, проте коліщата можуть складатися з будь-якого матеріалу (крім дорогоцінного металу). У разі, якщо ролики оснащені пневматичними шинами, діаметр ролика повинен вимірюватися разом із шиною, надутою до нормального тиску. Класифікація роликів у цій товарній позиції не залежить від наявності на них спиць. Ролики, що не відповідають даним у тексті товарної позиції визначенням або Примітці 2 до цієї групи, сюди не включаються (наприклад, група 87). (C) Кріпильна арматура, фурнітура та аналогічні вироби для транспортних засобів (наприклад, для автомобілів, вантажівок чи автобусів), що не є частинами або приладдям Розділу XVІІ. Наприклад: готові декоративні смужки і накладки (молдинги); підставки для ніг; поручні, поруччя та ручки; фурнітура для штор (жалюзі) (штоки, кронштейни, фурнітура, пружинні механізми і т.п.); внутрішні полки для багажу; механізми для відкривання вікон; спеціальні попільниці; задньобортові кріплення. (D) Кріпильна арматура, фурнітура та аналогічні вироби для будівель. У цю групу товарів входять : (1) Дверні запобіжні пристрої з ланцюжком, засувом і т.п.; шпінгалети або болти для віконних рам і кріплення до них; віконні засувки та опори (підтримки); ключі для фрамуг чи світлових люків, стійки і фурнітура; каютні гачки та вічка; гачки і кріплення для подвійних віконних рам; гачки, засувки, фіксатори, кронштейни і кінцеві ролики для жалюзі чи штор; пластини для поштових скриньок; дверні сигнальні молотки, вічка для спостереження і т.п. (крім оснащених оптичними елементами). (2) Заскочки (включаючи кульові пружинні заскочки), засуви, засувки, клямки і т.п. (крім засувів, що відкриваються ключем, які входять до товарної позиції 8301) для дверей. (3) Фурнітура для ковзних дверей чи вікон магазинів, гаражів, сараїв, ангарів і т.п. (наприклад, пази і напрямники, бігунки і ролики). (4) Пластини замкових шпар і наличники замків для дверей у будівлях. (5) Фурнітура для фіранок, штор або портьєр (наприклад, штоки, трубки, з`єднувальні муфти, кронштейни, зв`язування, гачки з мотузками, затискачі, пересувні (ковзні) чи бігункові кільця, фіксатори); затискні гачки, що направляють пристрої і тримачі вузлів для шторних мотузок і т.п.; сходова фурнітура, така як захисні пристрої для сходинок; затискачі для сходових килимів, сходові прути, набалдашники сходового поруччя. Штоки, трубки і прути, придатні для використання як штоки для фіранок або сходових прутів і т.п., лише розрізані за довжиною і просвердлені, класифікуються залежно від матеріалу, з якого вони виготовлені. (6) Кутові кріплення, закріпні пластини, куточки і т.п. для дверей, вікон чи жалюзі. (7) Засуви і скоби для дверей; ручки і набалдашники для дверей, включаючи ручки для замків чи клямок. (8) Дверні фіксатори і закриваючі пристрої для дверей (крім тих, що відносяться до пункту (H) нижче). (E) Кріпильна арматура, фурнітура та аналогічні вироби для меблів. У цю групу входять : (1) Захисні обв`язки (з одним відгалуженням або більше) для ніжок меблів і т.п.; металева декоративна фурнітура; регулювальні пристрої для полиць книжкових шаф і т.п.; фурнітура для буфетів, кістяків ліжок і т.п.; пластини замкових шпар. (2) Кутові зв`язування, зміцнювальні пластини, куточки і т.п. (3) Заскочки (включаючи кулькові пружинні заскочки), засуви, засувки, клямки і т.п. (крім засувів, що відкриваються ключем, які входять до товарної позиції 8301). (4) Засуви і скоби для шухляд (скринь) і т.п. (5) Ручки і кулясті ручки, включаючи ручки для замків чи клямок. (F) (1) Фурнітура та аналогічні вироби для саквояжів, скринь, валіз або аналогічних дорожніх товарів, наприклад, напрямні пристрої для кришок (крім засувок); ручки; захисні куточки; стійки і бігунки для кришок; лозини для закривання плетених саквояжів; фурнітура для складаних скринь; проте прикраси для жіночих сумок відносяться до товарної позиції 7117. (2) Кутові зв`язування, зміцнювальні пластини, куточки і т.п. для скринь, саквояжів, скриньок, коробок, валіз і т.п. (3) Фурнітура та аналогічні вироби для шорної справи, такі як вудила, підгубні ремені, сідельні луки, стремена; кільця для посторонок, упряжі та віжки; мідні деталі та інша фурнітура для упряжі. (4) Кріплення та аналогічні вироби для скриньок або трун. (5) Арматура та аналогічні вироби для суден (кораблів і човнів). (G) Вішалки та гачки для капелюхів, консолі (фіксовані, шарнірні чи зубцюваті і т.п.) та аналогічні вироби, такі як вішалки для одягу, рушників, кухонних ганчірок, щіток, ключів. Вішалки для одягу і т.п., які мають властивості предметів меблів, такі як вішалки для пальто з полицею, розглядаються в групі 94. (H) Автоматичні пристрої для закривання дверей, пружинного або гідравлічного типу, для дверей, воріт і т.п.

Суд першої інстанції повною мірою надав належну правову оцінку наявним у справі доказам, зокрема, проаналізувавши характеристики, які наведені в МД, інвойсі щодо товарів, які постачалися ТзОВ Кубай Логістик за МД №23UA205140088390U2 з характеристиками УКТ ЗЕД та Поясненнями до них, дійшов вірного висновку, що імпортовані позивачем товари за Контрактом відповідно до інвойсу №23НА380А від 06.08.2023, відповідають характеристикам товарної позиції 8708 Частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705.

Більше того, в інвойсі №23НА380А від 06.08.2023, поданому для митного оформлення товару, вказано саме товарну позицію 8708.

Колегія суддів зазначає, що декларант в інтересах позивача зазначаючи у МД в графі 33 код УКТ ЗЕД Товару №1 - 87082990, керувався товаросупровідними документами наданими компанією-експортером, які підтверджували характеристики товару за заявленим кодом товару.

Разом з тим, ТзОВ Кубай Логістик було подано до Волинської митниці аналогічний товар - частини та пристрої моторних транспортних засобів (решітки радіатора, бокові пороги, накладки на пороги, розширювачі колісних арок), зокрема за МД №22UA205140090562U2 від 15.12.2022, №23UA205140063095U4 від 09.08.2023, за цим же кодом товару і Волинська митниця завершила вказані митні оформлення за 1 методом, підтвердивши обраний декларантом код товару УКТ ЗЕД 87082990 та не приймала жодних рішень про зміну коду товару.

При цьому, відповідач не надав доказів на підтвердження наявності визначених законом підстав для визначення спірного товару за кодом 3926300090 та 8302300090, як і не надав належних і достатніх доказів, які б свідчили, що декларантом невірно визначено класифікацію товару.

Суд першої інстанції слушно зауважив, що відповідач не скористався своїм правом, передбаченим пунктом 15 розділу ІІ Порядку №650, та не звернувся до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) з запитом про проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів із зазначенням переліку завдань та питань, що мають бути з`ясовані для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Колегія суддів також враховує, що до матеріалів справи позивачем, на підтвердження правильності визначення коду УКТЗЕД Товару №1 87082990, заявленого у МД №23UA205140088390U2 від 23.10.2023, додатково долучено висновок судового експерта №0711/1 від 08.11.2023, складений на його замовлення, за висновками якого, імпортовані позивачем автомобільні аксесуари у склад яких входить : накладки, бризговики, молдінги, рейлінги, багажники на дах, пороги, спойлети тощо у рамках Контракту та інвойсу, які пред`явлені до митного оформлення за МД №23UA205140088390U2 від 23.10.2023, відповідають характеристикам товарної позиції 8708 Частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оспорюваного рішення та наявності підстав для його скасування.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року по справі №140/33657/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук