Рішення

від 25.10.2024 по справі 576/1073/22

ГЛУХІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 576/1073/22

Провадження № 2/576/522/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Колодяжного А.О.,

з участю секретаря судового засідання Гамалій Н.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в м. Глухівцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, -

встановив:

02.08.2022 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , та просила розділити майно, що є спільною сумісною власністю, виділивши відповідачу легковий автомобіль Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 та стягнути з відповідача на її користь частину різниці вартості в сумі 129064 грн.

Позов мотивований тим, що з 27.06.2015 р. по 18.05.2022 р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та у цей період придбали легковий автомобіль Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був зареєстрований на відповідача. Оскільки автомобіль придбаний у період шлюбу, то він є спільною сумісною власністю подружжя і позивач має право на його частину (а.с. 2-6).

Водночас, 30.01.2024 р. від представника позивача надійшла заява про зміну підстави позову, у якій позивач просила стягнути з відповідача грошову компенсацію у розмірі частини вартості автомобіля (а.с.186-189).

30.08.2022 р., суд відкрив провадження у справі та з урахування обставин справи вирішив розглянути справу у порядку загального позовного провадження (а.с.27).

13.09.2022 р. суд закрив підготовче судове засідання. Сторони, під час підготовчого засідання будь-яких клопотань не заявляли та нових доказів не долучали і не заперечували проти закриття підготовчого судового засідання (а.с.35).

05.10.2022 р. до суду надійшов відзив від відповідача ОСОБА_2 , у якому він проти позову заперечував та зазначив, що не заперечує того факту, що автомобіль був придбаний під час шлюбу і він є спільною сумісною власністю. Однак, він не погоджується із вартістю автомобілю, яка була визначена позивачем у позові. Крім того, він вже продав цей автомобіль за 35000 грн. (а.с.46-47).

За клопотанням сторони позивача судові засідання по справі призначені на 05.10.2022 р., 08.11.2022 р., 23.11.2022 р. були відкладені (а.с.39, 42, 50, 58, 63).

22.12.2022 р. представник позивача заявив клопотання про повернення до стадії підготовчого судового засідання для вчинення процесуальних дій, які можуть бути вчинені лише на цій стадії. Ухвалою суду від 22.12.2022 р. клопотання сторони позивача було задоволено та підготовче засідання призначено на 04.01.2023 р.(а.с.69-76, 82-83).

04.01.2023 р. представник позивача подав клопотання про призначення товарознавчої експертизи для визначення вартості автомобіля (а.с.84-88).

04.01.2023 р. суд призначив товарознавчу експертизу та зупинив провадження у справі на час її проведення (а.с.95-96).

26.09.2023 р. у зв`язку із надходженням висновку експерта провадження справі було поновлено (а.с.139).

20.10.2023 р. відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку із перебуванням у складі Збройних Сил України (а.с.147).

За клопотанням сторін, а також у зв`язку із неявкою сторін, судові засідання по справі призначені на 25.10.2023 р., 29.11.2023 р., 20.12.2023 р., 16.01.2024 р., 30.01.2024 р., 15.02.2024 р. були відкладені (а.с.151, 161, 169, 172, 180, 200).

28.02.2024 р. суд задовольнив клопотання відповідача та зупинив провадження у справі у зв`язку із перебуванням останнього у складі Збройних Сил України (а.с.206).

20.08.2024 р. Сумський апеляційний суд скасував ухвалу про зупинення провадження та направив справу для продовження розгляду (а.с.232).

09.10.2024 р. суд закрив підготовче судове засідання. Сторони, під час підготовчого засідання будь-яких нових доказів не долучали.

У судове засідання призначене на 24.10.2024 р. сторони не з`явились.

Враховуючи, що розгляд справи триває значний час, сторонами не подавались клопотання, які б містили серйозні аргументи щодо неможливості проведення розгляду справи без їх участі, сторони подали всі докази та висловили свою позицію у заявах по суті справи, з метою дотримання розумних строків, суд вирішує розглянути справу у відсутність сторін на підставі поданих ними доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що з 27.06.2015 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 18.05.2022 р. (а.с. 9,16).

Сторонами визнається та обставина, що під час перебування у шлюбі, а саме 14.11.2020 р. вони придбали автомобіль Renault Megane, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , правовстановлюючі документи на який були оформлені на ім`я відповідача (а.с.3, 21, 46).

За договором купівлі-продажу від 15.07.2022 р. відповідач відчужив вищезгаданий автомобіль на користь ОСОБА_3 . За домовленістю сторін правочину ціна транспортного засобу склала 35 000 грн. (а.с.47).

Відповідач відчужив спірний автомобіль без повідомлення про це позивача та без отримання її згоди, що не заперечувалося сторонами в цій справі.

За висновком експерта від 01.09.2023 р. середня ринкова вартість автомобіля Renault Megane, 2012 року випуску складає 235850 грн. (а.с.123-125).

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При цьому конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (ст. 65 СК України).

Частинами першою, четвертою статті 71 СК України передбачено, що майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

В постановах Верховного Суду від 03.05.2018 р. у справі № 755/20923/14-ц, від 09.12.2020 р. у справі № 301/2231/17, від 07.04.2021 р. у справі № 402/849/18, від 03.10.2018 року у справі № 127/7029/15-ц, суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків.

При розгляді спорів про поділ цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів, витребування цього майна у третіх осіб з підстав його відчуження без письмової згоди одного з подружжя суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна. Отже, за відсутності згоди позивача на відчуження спірного автомобіля він має право на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна.

У випадкувідчуження майнаодним ізподружжя противолі іншогоз подружжята узв`язку зцим -неможливості встановленняйого дійсної(ринкової)вартості,визначенню підлягаєринкова вартістьподібного засвоїми якостями(технічнимихарактеристиками)майна начас розглядусправи.Такий підхідє гарантієюсправедливої сатисфакціїособі узв`язку зприпиненням їїправа начастку успільному майні.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, оскільки сторони придбали спірний автомобіль під час перебування у зареєстрованому шлюбі і відповідач розпорядився зазначеним спільним майном подружжя на власний розсуд без повідомлення та письмової згоди позивача, то в такому випадку позивач має право на грошову компенсацію половини вартості спірного транспортного засобу.

При цьому, визначаючи розмір грошової компенсації частини вартості автомобіля, суд виходить із того, що розмір компенсації за належну частку в майні, яке є спільною сумісною власністю подружжя та відчужене без згоди одного з них, визначається виходячи з вартості аналогічних транспортних засобів на час поділу майна, що відповідає правовому висновку, викладеному, зокрема у вищенаведеній постанові Верховного Суду від 03.10.2018 р. у справі № 127/7029/15-ц.

Що ж стосується посилань відповідача про те, що він продав автомобіль за іншу вартість, то суд звертає увагу на те, що ця вартість спірного автомобіля в сумі 35 000 грн. є договірною, а не дійсною ринковою вартістю транспортного засобу. У цій справі, позивач вжила всіх можливих заходів для доведення дійсної вартості автомобіля, тоді як відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження вартості відчуженого ним транспортного засобу на час вирішення спору, а також не спростував визначений у висновку автотоварознавчого дослідження розмір ринкової вартості спірного майна.

З урахуванням наведеного позов слід задовольнити.

У відповідності до статті 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати на оплату судового збору та залучення експерта. Про інші витрати позивач не заявляла і документально не підтвердила.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11-13, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) 117925 (сто сімнадцять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 00 коп. грошової компенсації вартості автомобіля; 1290 (одна тисяча двісті дев`яносто) грн. 65 коп. судового збору; 3106 (три тисячі сто шість) грн. 74 коп. витрат на залучення експерта.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.О. Колодяжний