Ухвала

від 25.10.2024 по справі 352/1863/24

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1863/24

Провадження № 2-а/352/19/24

УХВАЛА

25 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Івасів В.В.,

за участю представника відповідача Стрипи І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Угринівської сільської ради Угринівської територіальної громади про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно відмітки на поштовому конверті 03.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Угринівської сільської ради Угринівської територіальної громади, в якій просив поновити строк на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності без номера від 13.06.2024 року та скасувати зазначену постанову.

В позовній заяві просив поновити строк звернення до суду посилаючись на те, що поштове відправлення отримав 25.06.2024 року, а відтак строк оскарження постанови від 13.06.2024 року слід рахувати саме із вищевказаної дати.

Ухвалою судді від 12.07.2024 року відкрито провадження в даній справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву та подав заяву про залишення позову без розгляду, так як вважає, що строк на оскарження постанови завершився 28.06.2024 року, оскільки, згідно штемпеля на поштовому відправленні останнє отримане поштовим відділенням 18.06.2024 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні заяву підтримав, просив її задовольнити.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши надану відділенням Укрпошти відповідь, встановив наступне.

За визначенням ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Строк звернення до адміністративного суду, наслідки пропущення строків звернення до суду, обчислення процесуальних строків, поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано положеннями ст.ст.118-123 КАС України.

В силу приписів ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій, і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Як встановлено з матеріалів даної справи, оспорюваною позивачем у даній справі є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.154 КУпАП, складена адміністративною комісією при ВК Угринівської ТГ, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, з накладенням адміністративного покарання у вигляді штрафу в розмірі 51 грн.

Так, норма ст.285 КУпАП регулює питання оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення копії постанови.

Згідно вказаної норми постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

При вирішенні питання пропуску строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати дату отримання цієї постанови.

Водночас, суд звертає увагу, що матеріали даної справи не містять данихпро точну дату вручення цієї постанови позивачу.

При цьому, позивач у даній справі посилається на те, що на розгляді справи був відсутній, а оспорювану постанову відповідача він отримав 25.06.2024 року.

Суд, досліджуючи копію поштового конверту, звертає увагу, що останній містить відбиток штампу Укрпошти з датою "18.06.2024", в той же час постанова винесена 13.06.2024 року та мала бути відправлена позивачу не пізніше трьох днів з вищевказаної дати. В той же час у матеріалах справи, що були надані суду відповідачем, відсутня відмітка про дату надсилання постанови.

При цьому, вищевказаний конверт не має трек - номера, за допомогою якого можливо було б відстежити відправлення в системі оператора поштового зв`язку.

Окрім того, суд звертає увагу на відповідь відділення Укрпошти про те, що докази, які б підтверджували вручення листа відсутні, оскільки лист мав статус звичайного і не потребував підпису і оформлення будь-яких підтверджуючих документів щодо вручення.

Враховуючи наведене вище, слід дійти висновку, що з наявних в матеріалах документів (доказів) достеменно встановити дату отримання оспорюваної постанови у справі про адміністративні правопорушення раніше, ніж про це зазначає позивач (25.06.2024), немає об`єктивної можливості.

З урахуванням наведеного, на переконання суду, є підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Окрім того, в контексті вже наведеного вище, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у рішенні від 4 грудня 1995р. у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950р. (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13 січня 2000р. у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998р. у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п.1 ст.6 Конвенції.

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain", заява № 28090/95).

Застосовуючи процесуальні норми суди мають керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.

Вищевказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.02.2023 року у справі №580/5209/22.

Верховний Суду у постанові від 29.09.2022 року у справі №500/1912/22 звернув увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, про необхідність визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити їх, а в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.122,123, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотанняпредставника відповідачапро залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.