Рішення

від 24.10.2024 по справі 545/1233/24

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1233/24

Провадження № 2/545/1183/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2024 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Потетія А.Г.

з участю секретаря Мамишевої А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 , СТОВ «Спілка селян «Тростянець», Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, про витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

Позивач у березні 2024 року звернувся до суду з позовом, у якому просив витребувати з чужого незаконного володіння відповідача майно - частину земельної ділянки з кадастровим номером 5324086200:00:005:0060 у розмірі часткового перетину з межами квартала 26 Розсошенського лісництва філії «Полтавське лісове господарство» ДП «Ліси України», площею 0,4980 га з загальної площі ділянки 1,9875 га, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ПЛ №141083, виданий 28.12.2004, видавник: Полтавська районна державна адміністрація Полтавської області та перебуває у користуванні СТОВ « Спілка селян «ТРОСТЯНЕЦЬ», код за ЄДРПОУ: 03769675 на підставі договору оренди б/н від 24.12.2010, обґрунтовуючи тим, що у постійному користуванні ДП «Ліси України» перебувають землі державного лісового фонду, зокрема квартал 26 Розсошенського лісництва філії «Полтавське лісове господарство».

23.08.2023 року у ході моніторингу стану використання земель державного лісового фонду було виявлено, що частина земельної ділянки лісового фонду в межах кварталу 26 виділу 1 Розсошенського лісництва поза волею власника - держави, оскільки Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення про вилучення зазначеної земельної ділянки з постійного користування ДП «Ліси України», без згоди постійного лісокористувача, вибула у чуже незаконне володіння та зареєстрована з кадастровим номером 5324086200:00:005:0060.

12.12.2023 року отримавши інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна номер інформаційної довідки 358089165 від 12.12.2023 року стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5324086200:00:005:0060, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5324086200:00:005:0060 загальною площею 1,9875 га належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , право власності на вказану земельну ділянку набуто на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ПЛ №141083, виданий 28.12.2004, видавник: Полтавська районна державна адміністрація Полтавської області. Цільове призначення вказаної земельної ділянки визначено - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту.

Наразі спірна земельна ділянка використовується СТОВ «Спілка селян «ТРОСТЯНЕЦЬ» на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 24.12.2010 року строком на 27 років 7 дн., дата закінчення дії договору 31.12.2037 з автоматичним продовженням дії договору з правом пролонгації.

Водночас ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» ВО «Укрдержліспроект» листом №465 від 13.11.2023 підтвердила часткову приналежність земельної ділянки 5324086200:00:005:0060 до земель державного лісового фонду, зазначивши, що згідно з матеріалами лісовпорядкування 2017 року, земельна ділянка з кадастровим номером 5324086200:00:005:0060, має частковий перетин з межами кварталу 26 Розсошенського лісництва філії «Полтавське лісове господарство» ДП «Ліси України», площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 5324086200:00:005:0060 з межами кварталу 26 Розсошенського лісництва філії «Полтавське лісове господарство» ДП «Ліси України» становить 0,4980 га з загальної площі ділянки 1,9875 га.

Відомості , щодо розташування земель лісового фонду, надані ВО «Укрдержліспроект» , як єдиним на території України суб`єктом, що виконує лісовпорядні роботи, є належними, оскільки об`єднання володіє інформацією про лісовпорядкування, що підтверджується правовими висновками Верховного Суду, які були викладені у постановах від 13.11.2019р. у справі №361/6826/16 та від 06.07.2022 у справі № 372/1688/17.

Крім того, право постійного користування Позивачем даною земельною ділянкою підтверджується відповідними планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, а саме: відповідно до «Проекту организации и развития лесного хозяйства Полтавского лесхоззага Полтавской области Министерства лесного хозяйства Украинской ССР Том III Таксационное описание, ведомости поквартальних итогов Россошенского лесничества» 1989г., на зазначеній земельній ділянці зростали незімкнуті лісові культури. Також, зазначена земельна ділянка відображена на Планшеті №4 «Лесоустройство» 1989г.

В подальшому, при наступному лісовпорядкуванні спірна земельна ділянка відображена в планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування 2008 року, а саме: «Проекті організації та розвитку лісового господарства ДП «Полтавський лісгосп» Полтавської області Розсошенське лісництво, таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків», а також у 2018 році «Проектом організації та розвитку лісового господарства державного підприємства «Полтавське лісове господарство» Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Розсошенське лісництво таксаційний опис, поквартальні підсумки розподілу земель лісогосподарського призначення за категоріями» 2018 р.

Наразі спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ДП «Ліси України» в порядку правонаступництва, що підтверджується наступним.

18.11.1991 року на підставі наказу Міністерства лісового господарства України №133 «Про організацію структури управління лісовим господарством України» та Приказу генерального директора об`єднання «Полтаваліс» № 126 «Про організаційну структуру управління лісовим господарством області» було ліквідовано Полтавське обласне виробниче лісогосподарське об`єднання «Полтаваліс» та підприємства, які йому підпорядковувались, зокрема Полтавський лісгоспзаг . Разом з тим, даним наказом, було встановлено, що правоприємником ліквідованого Полтавського обласного виробничого лісогосподарського об`єднання «Полтаваліс» є Полтавське державне лісогосподарське об`єднання «Полтаваліс», а ліквідованих лісгоспзагів - державні лісогосподарські підприємства, зокрема Полтавський держлісгосп.

У 2002 році наказом генерального директора об`єднання «Полтаваліс» №137 від 23.12.2002 року «Про створення Полтавського держлісгоспу та Диканського державного лісомисливського господарства як юридичних осіб», зазначеним наказом Полтавський держлісгосп став самостійною юридичною особою. Розпорядженням Голови районної державної адміністрації від 26.12.2002 року №741 «Про державну реєстрацію Полтавського державного лісогосподарського підприємства» було зареєстровано Полтавське державне лісогосподарське підприємство.

Так, згідно зі Статутом Полтавського державного лісогосподарського підприємства від 02.12.2002, Полтавське державне лісогосподарське Підприємство (держлісгосп) входив до складу Полтавського державного лісогосподарського об`єднання «Полтаваліс».

Далі, наказом заступника голови Державного комітету лісового господарства України від 08.02.2005 року №132 «Про перейменування Полтавського державного лісогосподарського підприємства і затвердження в новій редакції Статуту» було перейменовано Полтавське державне лісогосподарське підприємство в державне підприємство «Полтавське лісове господарство» і віднесено його до сфери управління Полтавського обласного управління лісового господарства.

Наразі згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань правонаступником державного підприємства «Полтавське лісове господарство» є ДП «Ліси України», що також підтверджується пунктом 1.4.25 Статуту ДП «Ліси України». Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 04.01.2023 №205 «Про закріплення майна за філією «Полтавське лісове господарство» все майно права та обов`язки які передані за передавальним актом ДП «Полтавський лісгосп» закріплені за Філією «Полтавське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Полтавською районноюдержавною адміністрацією,в порушеннястатті 20ЗК України,передано увласність ОСОБА_1 землі лісогосподарськогопризначення площею0,4980га (площаперетину)які вкриті багаторічними лісовими насадженнями породи дуба звичайного та клена польового вік яких наразі понад 110 років та 45 років відповідно.

Отже, позивач просить суд витребувати на користь ДП «Ліси України» частину земельної ділянки з кадастровим номером 5324086200:00:005:0060 у розмірі часткового перетину з межами квартала 26 Розсошенського лісництва філії «Полтавське лісове господарство» ДП «Ліси України», площею 0,4980 га з загальної площі ділянки 1,9875 га, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ПЛ №141083, виданий 28.12.2004, видавник: Полтавська районна державна адміністрація Полтавської області та перебуває у користуванні СТОВ « Спілка селян «ТРОСТЯНЕЦЬ», код за ЄДРПОУ: 03769675 на підставі договору оренди б/н від 24.12.2010 та скасувати у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5324086200:00:005:0060 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо зазначеної земельної ділянки.

Представник позивача позовні вимоги підтримала та прохала їх задовольнити.

Від представника відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву в якій останній заперечив з приводу задоволення позовних вимог та зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не є належним відповідачем, оскільки щодо скасування запису в Державному земельному кадастрі позивачем обрано неналежний спосіб захисту права. Так, відповідно до ч.10 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється. Згідно з нормами чинного законодавства до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області не входить скасування в Державному земельному кадастрі державних реєстрацій земельних ділянок.

Представник відповідача СТОВ «Спілка селян «Тростянець» та відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явилися з невідомих причин, хоча вчасно були повідомлені належним чином про день, місце та час розгляду справи.

При підготовчому провадженні до суду від ОСОБА_1 було надано заяву в якій заперечила щодо позову вказавши , що позивачем не вжито до судового врегулювання спору.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У відповідності з вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постійному користуванні ДП «Ліси України» перебувають землі державного лісового фонду, зокрема квартал 26 Розсошенського лісництва філії «Полтавське лісове господарство».

23.08.2023 року у ході моніторингу стану використання земель державного лісового фонду було виявлено, що частина земельної ділянки лісового фонду в межах кварталу 26 виділу 1 Розсошенського лісництва поза волею власника - держави, оскільки Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення про вилучення зазначеної земельної ділянки з постійного користування ДП «Ліси України», без згоди постійного лісокористувача, вибула у чуже незаконне володіння та зареєстрована з кадастровим номером 5324086200:00:005:0060.

12.12.2023 року отримавши інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна номер інформаційної довідки 358089165 від 12.12.2023 року стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5324086200:00:005:0060, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5324086200:00:005:0060 загальною площею 1,9875 га належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , право власності на вказану земельну ділянку набуто на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ПЛ №141083, виданий 28.12.2004, видавник: Полтавська районна державна адміністрація Полтавської області. Цільове призначення вказаної земельної ділянки визначено - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту.

Наразі спірна земельна ділянка використовується СТОВ «Спілка селян «ТРОСТЯНЕЦЬ» на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 24.12.2010 року строком на 27 років 7 дн., дата закінчення дії договору 31.12.2037 з автоматичним продовженням дії договору з правом пролонгації.

Водночас ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» ВО «Укрдержліспроект» листом №465 від 13.11.2023 підтвердила часткову приналежність земельної ділянки 5324086200:00:005:0060 до земель державного лісового фонду, зазначивши, що згідно з матеріалами лісовпорядкування 2017 року, земельна ділянка з кадастровим номером 5324086200:00:005:0060, має частковий перетин з межами кварталу 26 Розсошенського лісництва філії «Полтавське лісове господарство» ДП «Ліси України», площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 5324086200:00:005:0060 з межами кварталу 26 Розсошенського лісництва філії «Полтавське лісове господарство ДП «Ліси України» становить 0,4980 га з загальної площі ділянки 1,9875 га.

Відомості , щодо розташування земель лісового фонду, надані ВО «Укрдержліспроект» , як єдиним на території України суб`єктом, що виконує лісовпорядні роботи, є належними, оскільки об`єднання володіє інформацією про лісовпорядкування, що підтверджується правовими висновками Верховного Суду, які були викладені у постановах від 13.11.2019р. у справі №361/6826/16 та від 06.07.2022 у справі № 372/1688/17.

Крім того, право постійного користування Позивачем даною земельною ділянкою підтверджується відповідними планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, а саме: відповідно до «Проекту организации и развития лесного хозяйства Полтавского лесхоззага Полтавской области Министерства лесного хозяйства Украинской ССР Том III Таксационное описание, ведомости поквартальних итогов Россошенского лесничества» 1989г., на зазначеній земельній ділянці зростали незімкнуті лісові культури. Також, зазначена земельна ділянка відображена на Планшеті №4 «лесоустройство» 1989г.

В подальшому, при наступному лісовпорядкуванні спірна земельна ділянка відображена в планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування 2008 року, а саме: «Проекті організації та розвитку лісового господарства ДП «Полтавський лісгосп» Полтавської області Розсошенське лісництво, таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків», а також у 2018 році «Проектом організації та розвитку лісового господарства державного підприємства «Полтавське лісове господарство» Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Розсошенське лісництво таксаційний опис, поквартальні підсумки розподілу земель лісогосподарського призначення за категоріями» 2018 р..

Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, що викладені у постановах від 24.12.2014р. у справі №6-212цс14 та від 27.01.2015 у справі №21-570а14, саме планово - картографічні матеріали є належними правовстановлюючими документами на право постійного користування і являється основою для організації ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів постійними лісокористувачами. Вказані висновки також застосовано і у постанові Верховного Суду від 12.07.2022р. у справі №911/3685/17.

Наразі спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ДП «Ліси України» в порядку правонаступництва, що підтверджується наступним.

18.11.1991 року на підставі наказу Міністерства лісового господарства України №133 «Про організацію структури управління лісовим господарством України» та Приказу генерального директора об`єднання «Полтаваліс» № 126 «Про організаційну структуру управління лісовим господарством області» було ліквідовано Полтавське обласне виробниче лісогосподарське об`єднання «Полтаваліс» та підприємства, які йому підпорядковувались, зокрема Полтавський лісгоспзаг . Разом з тим, даним наказом, було встановлено, що правоприємником ліквідованого Полтавського обласного виробничого лісогосподарського об`єднання «Полтаваліс» є Полтавське державне лісогосподарське об`єднання «Полтаваліс», а ліквідованих лісгоспзагів - державні лісогосподарські підприємства, зокрема Полтавський держлісгосп.

У 2002 році наказом генерального директора об`єднання «Полтаваліс» №137 від 23.12.2002 року «Про створення Полтавського держлісгоспу та Диканського державного лісомисливського господарства як юридичних осіб», зазначеним наказом Полтавський держлісгосп став самостійною юридичною особою. Розпорядженням Голови районної державної адміністрації від 26.12.2002 року №741 «Про державну реєстрацію Полтавського державного лісогосподарського підприємства» було зареєстровано Полтавське державне лісогосподарське підприємство.

Так, згідно зі Статутом Полтавського державного лісогосподарського підприємства від 02.12.2002, Полтавське державне лісогосподарське Підприємство (держлісгосп) входив до складу Полтавського державного лісогосподарського об`єднання «Полтаваліс».

Далі, наказом заступника голови Державного комітету лісового господарства України від 08.02.2005 року №132 «Про перейменування Полтавського державного лісогосподарського підприємства і затвердження в новій редакції Статуту» було перейменовано Полтавське державне лісогосподарське підприємство в державне підприємство «Полтавське лісове господарство» і віднесено його до сфери управління Полтавського обласного управління лісового господарства.

Наразі згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань правонаступником державного підприємства «Полтавське лісове господарство» є ДП «Ліси України», що також підтверджується пунктом 1.4.25 Статуту ДП «Ліси України». Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 04.01.2023 №205 «Про закріплення майна за філією «Полтавське лісове господарство» все майно права та обов`язки які передані за передавальним актом ДП «Полтавський лісгосп» закріплені за Філією «Полтавське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Статтею 92 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Отже, за своєю правовою природою право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст. 141 ЗК України. Однією з підстав є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій. Разом з тим, приписи підпункту «в» частини 1 статті 141 ЗК України слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення підприємства допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Тобто, наведені положення ЗК України потрібно застосовувати таким чином, що коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою. У разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають.

Подібний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 906/706/19 та від 15.11.2021 у справі №906/620/19.

Таким чином, право постійного користування спірною земельною лісовою ділянкою перейшло у порядку правонаступництва до ДП «Ліси України».

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно- заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Згідно ч. 1 ст. 55 Земельного кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ст. 57 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України, право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 1 Лісового кодексу України визначається, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Статтею 5 Лісового кодексу України унормовано, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Відповідно до ст. 7 Лісового кодексу України, ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону (ст. 8 Лісового кодексу України).

Статтею 9 ЗК України визначається, що у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об`єктів комунальної власності в установленому законом порядку.

Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Пунктом 5 Розділу VШ "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України, визначено, що до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.

Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами.

За змістом п. 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР по лісовому господарству 11.12.1986р., плани лісонасаджень відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Тому, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки у користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 Розділу VШ "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі №183/1617/16, від 23.10.2019р. у справі №488/402/16-ц, постановах Верховного Суду від 30.01.2018р. у справі №707/2192/15-ц, від 13.06.2018р. у справі №278/1735/15-ц.

За таких обставин, землі лісового фонду, які за матеріалами лісовпорядкування знаходяться у постійному користуванні ДП «Ліси України» та належать до державної власності, поза волею власника та законного землекористувача вибули з його володіння та в супереч закону були зареєстровані за ОСОБА_1 на праві приватної власності зі зміною цільового призначення.

Крім того, згідно ст. 42 Лісового кодексу України переведення лісових земель до іншої категорії проводиться за згодою відповідних державних органів лісового господарства, республіки Крим, областей, міста Києва і Севастополя.

Разом з тим, основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом ст. 35 Лісового кодексу України полягає в здійсненні системи заходів щодо охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (ст. 164 ЗК України).

Так, однією з особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв`язок їх використання із лісокористуванням, що з огляду на незаконну зміну цільового призначення спірних земельних ділянок на землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва несе пряму загрозу знищення наявних лісових насаджень та унеможливить здійснення належних заходів по їх захисту та відновленню.

Погодження на вилучення вказаних земель лісогосподарського призначення постійним лісокористувачем не надавалось, та відповідні рішення органів державної влади про зміну цільового призначення земель лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб не приймались.

Полтавською районною державною адміністрацією, в порушення статті 20 ЗК України, передано у власність ОСОБА_1 землі лісогосподарського призначення площею 0,4980 га (площа перетину) які вкриті багаторічними лісовими насадженнями породи дуба звичайного та клена польового вік яких наразі понад 110 років та 45 років відповідно.

При цьому ОСОБА_1 в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих, характерних для лісу (стаття 1 ЛК України) природних ознак (наявності лісової (деревної) рослинності) спірної земельної ділянки знав або, проявивши розумну обачність, міг би знати про те, що ліс і ділянки вибули з володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить його добросовісність під час набуття земельних ділянок у власність під обґрунтований сумнів.

Враховуючи, що Полтавською районною державною адміністрацією, передано у власність ОСОБА_1 землі лісогосподарського призначення площею 0,4980 га порушенням вимог закону, позовні вимоги в частині витребування на користь ДП «Ліси України» частину земельної ділянки з кадастровим номером 5324086200:00:005:0060 у розмірі часткового перетину з межами квартала 26 Розсошенського лісництва філії «Полтавське лісове господарство» ДП «Ліси України», площею 0,4980 га з загальної площі ділянки 1,9875 га, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ПЛ №141083, виданий 28.12.2004, видавник: Полтавська районна державна адміністрація Полтавської області та перебуває у користуванні СТОВ « Спілка селян «ТРОСТЯНЕЦЬ», код за ЄДРПОУ: 03769675 на підставі договору оренди б/н від 24.12.2010 року підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5324086200:00:005:0060 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо зазначеної земельної ділянки задоволенню не підлягають, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не є належним відповідачем.

Частиною першою статті 48 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зі статтю 51 Цивільного процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 1? квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308 3162 15-ц (пункт 49),.від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня'2Ш8 року \ справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від*30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38)'. від 13 березня 2019]року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304715-ц (пункт 63)).

Окрім цього, процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору відрізняється за обсягом прав та обов`язків (24 березня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 1316 364 12. провадження № 61-7023св20 (ЄДРГРУ №96106030).

Таким чином, незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 20 січня 2021 року у справі № 203/2/19 (провадження № 61-6983св20).

Головне управління діє відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 23.12.2021 №603 (в редакції наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 08.03.2023 № 85)

Щодо скасування запису в Державному земельному кадастрі позивачем обрано неналежний спосіб захисту права.

Так, відповідно до ч.10 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється.

Згідно з нормами чинного законодавства до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області не входить скасування в Державному земельному кадастрі державних реєстрацій земельних ділянок.

З огляду на викладене позовні вимоги Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 , СТОВ «Спілка селян «Тростянець», Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, про витребування майна з чужого незаконного володіння підлягають до часткового задоволення.

Підлягають задоволенню вимоги щодо витребування на користь ДП «Ліси України» частини земельної ділянки з кадастровим номером 5324086200:00:005:0060 у розмірі часткового перетину з межами квартала 26 Розсошенського лісництва філії «Полтавське лісове господарство» ДП «Ліси України», площею 0,4980 га з загальної площі ділянки 1,9875 га, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ПЛ №141083, виданий 28.12.2004, видавник: Полтавська районна державна адміністрація Полтавської області та перебуває у користуванні СТОВ « Спілка селян «ТРОСТЯНЕЦЬ», код за ЄДРПОУ: 03769675 на підставі договору оренди б/н від 24.12.2010.

Підлягають відмові в задоволенні позовні вимоги щодо скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5324086200:00:005:0060 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо зазначеної земельної ділянки.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Так підлягають стягненню з ОСОБА_1 та СТОВ «Спілка селян «Тростянець» на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» судові витрати в розмірі 3372,00 грн., тобто по 1686,00 грн. з кожного.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 258-260 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 , СТОВ «Спілка селян «Тростянець», Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Витребувати на користь ДП «Ліси України» частину земельної ділянки з кадастровим номером 5324086200:00:005:0060 у розмірі часткового перетину з межами квартала 26 Розсошенського лісництва філії «Полтавське лісове господарство» ДП «Ліси України», площею 0,4980 га з загальної площі ділянки 1,9875 га, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ПЛ №141083, виданий 28.12.2004, видавник: Полтавська районна державна адміністрація Полтавської області та перебуває у користуванні СТОВ « Спілка селян «ТРОСТЯНЕЦЬ», код за ЄДРПОУ: 03769675 на підставі договору оренди б/н від 24.12.2010.

В задоволенні позовних вимог щодо скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5324086200:00:005:0060 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо зазначеної земельної ділянки - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та СТОВ «Спілка селян «Тростянець» на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» судові витрати в розмірі 3372,00 грн., тобто по 1686,00 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: А. Г. Потетій