Постанова

від 22.10.2024 по справі 910/8594/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2024 р. Справа № 910/8594/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників:

від Рівненської обласної організації Федерації боксу України: Дороженко М.О.

від ВГО "Федерація боксу України": не з`явився

від Центрального міжрегіонального

управління Міністерства юстиції: Бублик Ю.В.

від Київської міської організації Федерації боксу України: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 (повний текст ухвали складено 10.07.2024) (суддя Курдельчук І.Д.)

за заявою Рівненської обласної організації Федерації боксу України

про забезпечення позову до подання позовної заяви

у справі № 910/8594/24 Господарського суду міста Києва

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

позивач: Рівненська обласна організація Федерації боксу України

відповідач-1: Всеукраїнська громадська організація "Федерація боксу України";

відповідач-2: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Київська міська організація Федерації боксу України

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Рівненської обласної організації Федерації боксу України (далі - Рівненська обласна організація ФБУ) від 09.07.2024 про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просив суд до набрання рішенням у цій справі законної сили забезпечити позов шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (нотаріусам (державним та приватним), у тому числі Міністерству юстиції України, посадовим особам Міністерства юстиції України його територіального органу, Офісу протидії рейдерству, особам, які перебувають у трудових відносинах із суб`єктом державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, громадських формувань та в Реєстрі громадських об`єднань стосовно Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" (далі - ВГО "Федерація боксу України") (код ЄДРПОУ 21685290), зокрема, щодо внесення будь-яких змін до відомостей про: органи управління юридичної особи; про керівника юридичної особи.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що Рівненська обласна організація ФБУ має намір подати позовну заяву до Господарського суду міста Києва до ВГО "Федерація боксу України" та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання недійсними рішень Конференції ФБУ з метою захисту своїх прав та законних інтересів. 08.06.2024 Конференцією ФБУ було прийнято ряд рішень, оформлених відповідним протоколом. Зокрема, порядок денний Конференції та, відповідно, перелік оскаржуваних рішень, мали такий вигляд: обрання голови та секретаря Конференції; про припинення повноважень діючого президента ФБУ; про обрання президента ФБУ; уповноваження особи здійснювати всі необхідні дії для проведення державної реєстрації змін до установчих документів ФБУ.

Після проведення засідання Конференції ФБУ від 08.06.2024, прийняття рішень та складення протоколу ФБУ, ряд місцевих осередків ФБУ (зокрема, і Київська міська організація ФБУ, ідентифікаційний код юридичної особи: 36002484) висловили своє невдоволення процесом організації Конференції ФБУ від 08.06.2024 та, власне, оскаржуваними рішеннями, вбачається за доцільне з метою досягнення повноцінного консенсусу в межах ФБУ просити Господарський суд міста Києва про визнання недійсними оскаржуваних рішень. Тобто, на думку Рівненської обласної організації ФБУ, істотною необхідністю для прийняття рішень Конференцією ФБУ є одноголосне погодження усіх місцевих осередків ФБУ з відповідними рішеннями.

Надалі доцільним буде повторний розгляд питань, з яких вже прийнято оскаржувані рішення, проте із досягненням одноголосної згоди усіх місцевих осередків ФБУ. Відтак, всупереч належному повідомленню місцевих осередків ФБУ про проведення Конференції 08.06.2024 та наявності кворуму для прийняття оскаржуваних рішень, такі рішення не можуть вважатись цілком правомірними для всіх місцевих осередків. Тобто, оскарження рішень має на меті досягнення єдності серед місцевих осередків ФБУ та подальшої плідної співпраці в межах українського та міжнародного боксерського руху.

Щодо визначення порушеного права Рівненської обласної організації ФБУ внаслідок оскаржуваних рішень, заявник зазначає, що визнання та виконання таких рішень не всіма місцевими осередками ФБУ обумовлює ситуацію невизначеності в ФБУ, залучення Рівненської обласної організації ФБУ до внутрішніх конфліктів в ФБУ, вибіркового виконання оскаржуваних рішень, у той час як усі місцеві осередки ФБУ повинні бути рівними в своїх правах та обов`язках.

З огляду на викладене, з урахуванням досить частих, не погоджених усіма місцевими осередками ФБУ змін у складі керівних органів ФБУ, заявник вважає, що до моменту наступної Конференції ФБУ, скликаної та проведеної із дотриманням вимог статуту ФБУ та вимог чинного законодавства України, недоцільним є не погоджене всіма місцевими осередками ФБУ втручання в склад керівних органів ФБУ та внесення змін до складу осіб, які мають право діяти від імені та в інтересах ФБУ.

Рівненська обласна організація ФБУ звернула увагу, що наразі найвищим пріоритетом для ФБУ та українського боксу загалом є участь українських спортсменів у Літніх Олімпійських Іграх 2024 року (ХХХІІІ Олімпіади), задля якої істотно важливою є необхідність контактувати та співпрацювати з Міжнародною асоціацією боксу, Олімпійськими комітетами національного та міжнародного рівнів тощо. При цьому, будь-яке втручання, в тому числі, шляхом реалізації непогоджених усіма місцевими осередками ФБУ рішень Конференції ФБУ щодо керівного складу ФБУ може мати наслідком блокування повноцінної роботи ФБУ, що не дасть можливості представникам українського боксу належним чином брати участь в Олімпійських Іграх, інших міжнародних та національних змаганнях, адже істотною умовою для правомірної участі українських спортсменів у вказаних змаганнях є і достатня участь керівництва ФБУ.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/8594/24 заяву Рівненської обласної організації ФБУ задоволено повністю. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/8594/24 заборонено будь-яким державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (нотаріусам (державним та приватним), у тому числі Міністерству юстиції України, посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіального органу, Офісу протидії рейдерству, особам, які перебувають у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань та в Реєстрі громадських об`єднань на підставі рішень, оформлених протоколом № 1 Позачергової Конференції ВГО "Федерація боксу України" від 08.06.2024 стосовно ВГО "Федерація боксу України" (код ЄДРПОУ 21685290), зокрема, щодо внесення будь-яких змін до відомостей про органи управління юридичної особи; про керівника юридичної особи.

При постановленні зазначеної ухвали місцевий господарський суд виходив із того, що даний спір щодо управління та діяльності громадської організації за своїм змістом наближений до спору щодо корпоративних правовідносин, оскільки стосується оскарження прийнятого рішення юридичної особи - громадської організації у сфері управлінських відносин.

Суд першої інстанції вказав, що пунктом 2 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що підставою для відмови у державній реєстрації є те, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії. Отже, вищезазначеним Законом України передбачений такий вид заходу забезпечення позову як заборона проведення реєстраційної дії, що узгоджується з нормою пункту 10 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та не підпадає під заборону, встановлену п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України.

Місцевий господарський суд зазначив, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального та ефективного захисту прав позивача в разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення конкретних реєстраційних дій на виконання оскаржуваного рішення Конференції ФБУ жодним чином не обмежить права та законні інтереси майбутнього відповідача, адже такі заходи мають тимчасовий характер та фіксують наявний стан керівних органів відповідача/органів управління відповідача, що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент розгляду спору, що не перешкодить відповідачу у здійсненні його статутної та економічної діяльності юридичної особи за наявного складу керівних органів, проте такий захід забезпечення позову здатний запобігти розширенню пред`явлених позовних вимог, колу учасників справи, зокрема відповідачів, та буде сприяти забезпеченню принципу судочинства щодо ефективного захисту прав у судовому процесі.

В аспекті наведеного вище, господарський суд першої інстанції врахував, що на даний час господарським судом вже розглядаються справи № 910/7194/24 та № 910/14618/23 щодо оскарження рішень ВГО "Федерація боксу України", що свідчить про можливість збільшення кількості переданих на вирішення суду спорів щодо одних і тих самих по суті спірних правовідносин (спору щодо правомочності органів управління ВГО "Федерація боксу України"), а отже, існує обґрунтована необхідність у збереженні існуючого на сьогоднішній день кола суб`єктів спірних правовідносин, що можливе не інакше як шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти будь-які реєстраційні дії на виконання оскаржуваного рішення, зокрема, і щодо внесення будь-яких змін до відомостей про органи управління юридичної особи та про керівника юридичної особи.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що на даній стадії заборона вчинення конкретних реєстраційних дій щодо юридичної особи, які можуть бути вчинені на підставі спірного у даній справі рішення, будуть спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав заявника (майбутнього позивача), у разі визнання судом обґрунтованими позовних вимог та задоволення позову, недопущення вчинення дій, які потягнуть необхідність подачі нових позовів, оскільки обраний спосіб захисту у даній справі не буде ефективним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із постановленою ухвалою, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/8594/24 про забезпечення позову до подання позовної заяви; у задоволенні заяви Рівненської обласної організації ФБУ про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити в повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції зазначає, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 74, 136, 137, 236 ГПК України, та неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що закон забороняє будь-яке втручання у діяльність державних реєстраторів, пов`язану з проведенням державної реєстрації, зі сторони будь-яких органів, посадових і службових осіб, незалежно від того, чи перебувають державні реєстратори у трудових відносинах з Міністерством юстиції України.

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції вважає, що суд першої інстанції, приймаючи спірну ухвалу, дійшов помилкових висновків про те, що внесення до реєстру відомостей про зміну керівника або зміну відомостей про керівника та/або осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, або відомостей про таких осіб ускладнить поновлення порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, позаяк внесення нових записів у частині зазначених відомостей фактично призведе до того, що позивач буде змушений звертатися до суду з новими позовами для відновлення порушеного права.

Також, скаржник вважає, що судом першої інстанції допущено порушення положень ч. 11 ст. 137 ГПК України, оскільки не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується судом. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд фактично вирішив справу без її розгляду по суті заявлених вимог, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, за відсутності в тому числі відповідних доказів, які б свідчили про очевидну протиправність відповідача.

Таким чином, заходи забезпечення позову, вжиті оскаржуваною ухвалою суду, не відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом майбутніх позовних вимог немайнового характеру.

Крім того, скаржник вважає, що заявником у силу положень ст. 136 ГПК України не доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову у даній справі, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову у даній справі слід відмовити.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/8594/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.10.2024 о 10:20; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 23.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/8594/24; відкладено розгляд апеляційної скарги на 22.10.2024 о 09:50.

Позиції учасників справи

Рівненська обласна організація ФБУ у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд відмовити в повному обсязі в її задоволенні та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/8594/24.

Явка представників учасників апеляційного провадження. Клопотання учасників апеляційного провадження

У судове засідання 22.10.2024 з`явились представники Рівненської обласної організації ФБУ та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (скаржника). Представники ВГО "Федерація боксу України" та Київської міської організації ФБУ (яку ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 залучено до участі у даній справі № 910/8594/24 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача) в судове засідання 22.10.2024 не з`явились.

Учасники апеляційного провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги.

Разом із тим, 21.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Київської міської організації ФБУ про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що представниця Київської міської організації ФБУ не має можливості бути особисто присутньою в судовому засіданні, призначеному на 22.10.2024, у зв`язку з поганим самопочуттям через гостру інфекцію верхніх дихальних шляхів.

Розглянувши в судовому засіданні 22.10.2024 клопотання Київської міської організації ФБУ про відкладення розгляду справи, вислухавши думку представників учасників апеляційного провадження, присутніх у судовому засіданні, враховуючи, що явка представників учасників апеляційного провадження в судове засідання обов`язковою не визнавалась та розгляд справи вже відкладався, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню.

Представник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

Представник Рівненської обласної організації ФБУ в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник зазначив, що Рівненська обласна організація ФБУ має намір подати позовну заяву до Господарського суду міста Києва до ВГО "Федерація боксу України" та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання недійсними рішень Конференції ФБУ з метою захисту своїх прав та законних інтересів. 08.06.2024 Конференцією ФБУ було прийнято ряд рішень, оформлених відповідним протоколом. Зокрема, порядок денний Конференції та, відповідно, перелік оскаржуваних рішень, мали такий вигляд: обрання голови та секретаря Конференції; про припинення повноважень діючого президента ФБУ; про обрання президента ФБУ; уповноваження особи здійснювати всі необхідні дії для проведення державної реєстрації змін до установчих документів ФБУ.

Як вказав заявник, після проведення засідання Конференції ФБУ від 08.06.2024, прийняття рішень та складення протоколу ФБУ, ряд місцевих осередків ФБУ (зокрема, і Київська міська організація ФБУ) висловили своє невдоволення процесом організації Конференції ФБУ від 08.06.2024 та, власне, оскаржуваними рішеннями, у зв`язку із чим вбачається за доцільне з метою досягнення повноцінного консенсусу в межах ФБУ просити Господарський суд міста Києва про визнання недійсними оскаржуваних рішень. Тобто, на думку заявника, для прийняття рішень Конференцією ФБУ необхідним є одноголосне погодження усіх місцевих осередків ФБУ з відповідними рішеннями.

При цьому, згідно зі ст. 9 статуту ФБУ, Конференція - це вищий орган ФБУ. Таким чином, інакше як шляхом прийняття рішень Конференцією ФБУ неможливо вирішити найважливіші питання діяльності ФБУ, що обумовлює необхідність згоди з відповідними рішеннями усіх учасників (місцевих осередків ФБУ), за відсутності якої неможливо припустити, що саме усі місцеві осередки ФБУ у подальшому дійсно виконуватимуть рішення Конференції ФБУ.

Надалі, за доводами заявника, доцільним буде повторний розгляд питань, з яких вже прийнято оскаржувані рішення, проте із досягненням одноголосної згоди усіх місцевих осередків ФБУ. Відтак, такі рішення не можуть вважатись цілком правомірними для всіх місцевих осередків. Тобто, оскарження рішень має на меті досягнення єдності серед місцевих осередків ФБУ та подальшої плідної співпраці в межах українського та міжнародного боксерського руху.

Щодо порушеного права Рівненської обласної організації ФБУ внаслідок оскаржуваних рішень заявник зазначив, що визнання та виконання таких рішень не всіма місцевими осередками ФБУ обумовлює ситуацію невизначеності в ФБУ, залучення Рівненської обласної організації ФБУ до внутрішніх конфліктів в ФБУ, вибіркового виконання оскаржуваних рішень, у той час як усі місцеві осередки ФБУ повинні бути рівними в своїх правах та обов`язках. Проте, особливої уваги заслуговує та обставина, що влітку 2024 року відбудуться Літні Олімпійські Ігри 2024, на які зареєстровано ряд спортсменів від України, а також і ряд осіб, призначених на посади в органах управління ФБУ. Тобто, протягом вказаного періоду ФБУ повинна залишатись цілісною та незмінною в своєму адміністративному складі (складі органів управління ФБУ), що повинно забезпечувати належним чином оформлену участь українських спортсменів у вказаних змаганнях.

За твердженням заявника, уваги заслуговує та обставина, що з приводу процедури проведення та прийняття рішень Конференцією ФБУ від 08.06.2024 не було висловлено незгоди або навіть зауважень представниками Міжнародної асоціації боксу. Так, представник Міжнародної асоціації боксу мав можливість із використанням засобів відеозв`язку спостерігати за процесом проведення Конференції ФБУ від 08.06.2024.

З огляду на зазначене, заявник зауважив, що з урахуванням досить частих, не погоджених усіма місцевими осередками ФБУ змін у складі керівних органів ФБУ, до моменту наступної Конференції ФБУ, скликаної та проведеної з дотриманням вимог статуту ФБУ та вимог чинного законодавства України, недоцільним є не погоджене всіма місцевими осередками ФБУ втручання в склад керівних органів ФБУ та внесення змін до складу осіб, які мають право діяти від імені та в інтересах ФБУ.

Рівненська обласна організація ФБУ також звернула увагу, що наразі найвищим пріоритетом для ФБУ та українського боксу загалом є участь українських спортсменів у вказаних Олімпійських Іграх, задля якої істотно важливою є необхідність контактувати та співпрацювати з Міжнародною асоціацією боксу, Олімпійськими комітетами національного та міжнародного рівнів тощо. При цьому, будь-яке втручання, у тому числі шляхом реалізації не погоджених усіма місцевими осередками ФБУ рішень Конференції ФБУ щодо керівного складу ФБУ може мати наслідком блокування повноцінної роботи ФБУ, що не дасть можливості представникам українського боксу належним чином брати участь в Олімпійських Іграх, інших міжнародних та національних змаганнях, адже істотною умовою для правомірної участі українських спортсменів у вказаних змаганнях є і достатня участь керівництва ФБУ.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Так, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Таким чином, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків вжиття таких заходів.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 та від 26.10.2020 у справі № 907/477/20.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 01.04.2020 у справі № 910/12661/19, від 14.05.2020 у справі № 922/2277/19, від 15.06.2020 у справі № 910/12641/19, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19, від 25.02.2021 у справі № 910/6729/20, від 15.04.2022 у справі № 904/7930/21.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції правильно вказав, що в даному спорі, який за своєю суттю є немайновим, підлягає дослідженню така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Частиною п`ятою статті 137 ГПК України визначено заборони, які встановлені суду, щодо вжиття конкретних заходів забезпечення позову в корпоративних правовідносинах. Зокрема, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається заборона здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Згідно з п. 31 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) (невід`ємною архівною складовою частиною якого відповідно до ч. 1 ст. 7 цього Закону є Реєстр громадських об`єднань), містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Відповідно до ч. 10 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 2 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 24.06.2020 у справі № 902/1051/19 та від 07.09.2020 у справі № 904/1766/20.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що такий вид забезпечення позову не підпадає під заборону, встановлену п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що заборона вчинення конкретних реєстраційних дій, які стосуються прийнятих рішень позачергової Конференції, проведеної 08.06.2024, які оформлені відповідним протоколом № 1, долученим заявником до матеріалів заяви, повністю узгоджується із заявленим майбутнім предметом спору у даній справі, і судом першої інстанції зазначено про заборону вчинення конкретних реєстраційних дій щодо ВГО "Федерація боксу України", які можуть бути вчинені на виконання спірного у даній справі рішення.

Як зазначено вище, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального та ефективного захисту прав позивача в разі задоволення позовних вимог.

Дослідивши доводи заявника, наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову, та докази, надані в її обґрунтування, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заборона вчинення конкретних реєстраційних дій щодо юридичної особи буде спрямована на забезпечення ефективного захисту прав заявника (майбутнього позивача) у разі визнання судом обґрунтованими позовних вимог та задоволення позову, недопущення вчинення дій, які потягнуть необхідність подачі нових позовів, оскільки обраний спосіб захисту у даній справі не буде ефективним.

В аспекті наведеного вище, судом першої інстанції слушно враховано, що на даний час господарським судом вже розглядаються справи № 910/7194/24 та № 910/14618/23 щодо оскарження рішень ВГО "Федерація боксу України", що свідчить про можливість збільшення кількості переданих на вирішення суду спору щодо одних і тих самих по суті спірних правовідносин (спору щодо правомочності органів управління ВГО "Федерація боксу України"), а отже, існує обґрунтована необхідність у збереженні існуючого на сьогоднішній день кола суб`єктів спірних правовідносин, що можливе не інакше як шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти будь-які реєстраційні дії на виконання спірних рішень, зокрема, і щодо внесення будь-яких змін до відомостей про органи управління юридичної особи, про керівника юридичної особи.

Суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції, в межах доводів і вимог апеляційної скарги, саме на момент його ухвалення, у даному випадку станом на 10.07.2024, тобто суд виходить із дати винесення оскаржуваної ухвали - 10.07.2024.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення конкретних реєстраційних дій на виконання спірних рішень Конференції ФБУ жодним чином не обмежить права та законні інтереси майбутніх відповідачів, адже такі заходи мають тимчасовий характер та фіксують наявний стан керівних органів відповідача - ВГО "Федерація боксу України"/органів управління цього відповідача, що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, на момент розгляду спору, що не перешкодить цьому відповідачу у здійсненні його статутної та економічної діяльності юридичної особи за наявного складу керівних органів, проте такий захід забезпечення позову здатний запобігти розширенню пред`явлених позовних вимог, колу учасників справи, зокрема відповідачів, та буде сприяти забезпеченню принципу судочинства щодо ефективного захисту прав у судовому процесі.

При цьому, в даному випадку заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій не можуть свідчити про вирішення спору сторін (про визнання недійсними рішень Конференції ФБУ) по суті. У разі відмови в позові такі заходи не будуть перешкоджати виконанню спірних рішень Конференції ФБУ.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 08.07.2024 у справі № 910/1686/24.

Водночас, колегія суддів зауважує на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постановах від 02.10.2024 у справі № 908/1291/24, від 07.10.2024 у справах № 904/3291/22(904/1080/24) та № 908/1291/24.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову за заявою Рівненської обласної організації ФБУ і не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, ухвала Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/8594/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/8594/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали оскарження у даній справі повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 25.10.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко