Ухвала

від 25.10.2024 по справі 903/552/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

"25" жовтня 2024 р. Справа № 903/552/24

Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду Маціщук А.В.,

перевіривши матеріали апеляційної скарги відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Авіста"

на рішення Господарського суду Волинської області від 03.09.2024 р.

постановлене у м. Луцьк, повний текст складено 10.09.2024 р.

у справі № 903/552/24 (суддя Дем`як В.М.)

за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ковельської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіста»

про стягнення 47 666, 63 грн. безпідставно збережених коштів

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 03.09.2024 р. Господарський суд Волинської області задоволив позов керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ковельської міської ради у справі № 903/552/24. Згідно рішення суду підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіста» на користь Ковельської міської ради 47666,63 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Авіста" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок справляння та розміри судового збору, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з пп. 4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 03.09.2024 р. у справі № 903/552/24 становить 4542,00 грн.

Судом встановлено, що скаржником при зверненні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження сплати судового збору в установлених законом порядку та розмірі. Неподання доказів сплати судового збору обумовлює залишення апеляційної скарги без руху згідно з п.2 ч.3 ст.258, ч.2 ст.260 ГПК України.

Одночасно скаржником заявлено клопотання, в якому останній просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги та обґрунтовує таке клопотання складним майновим (фінансовим) станом ТОВ "Компанія "Авіста".

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване спеціальними нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір".

У відповідності до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті) за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, яким з огляду на майновий стан суд може відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення. Умови, визначені у п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою.

Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", то законодавець визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Таким чином, звертаючись до господарського суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Авіста" мало б керуватись наведеними нормами ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Натомість норми п.1-2 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а норми п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 р. у справі № 0940/2276/18.

Крім того, суд звертає увагу, що посилаючись у клопотанні на складний майновий (фінансовий) стан, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Авіста" не підтверджує такі доводи належними та допустимими доказами у відповідності до ст. 74, 76-78 ГПК України та жодним чином не доводить можливість надходження коштів у відповідній сумі та у певний строк, що не відповідає вимогам ст. 169, 170 ГПК України.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 р. у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.85 р. у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 60).

З урахуванням наведеного суд висновує, що клопотання про відстрочення сплати судового збору подано безпідставно і задоволенню не підлягає і відсутність доказів сплати судового збору є підставою для залишення апеляційної скарги без руху відповідно до ч.2 ст.260 ГПК України.

Відповідно до ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційних скарг, які оформлені з порушенням вимог, встановлених ст.258 ГПК України, застосовуються норми ст.174 цього Кодексу. З урахуванням норм ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених ст.258 ГПК України, протягом п`яти днів з дати надходження до суду апеляційної скарги постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку на усунення недоліків.

Отже, скаржником не виконані вимоги ст. 258 ГПК України, тому згідно зі ст.260 ГПК України апеляційну скаргу слід залишити без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків. Одночасно суд звертає увагу, що відповідно до ст. 260 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, яка звернулася із такою скаргою до апеляційного суду.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Авіста" на рішення Господарського суду Волинської області від 03.09.2024 р. у справі № 903/552/24 залишити без руху.

2. Зобов`язати скаржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Авіста" усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 (десяти) днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та негайно представити суду докази сплати судового збору.

3. Ухвалу направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Маціщук А.В.