Ухвала

від 25.10.2024 по справі 905/643/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

25 жовтня 2024 року м. Харків Справа №905/643/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «АВТ-ПРОМ» (вх.№2410Д від 11.10.2024) на рішення Господарського суду Донецької області від 09.09.2024 у справі №905/643/24 (м. Харків, суддя Зельман Ю.С., повний текст рішення складено 11.09.2024),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «АВТ-ПРОМ», м. Київ,

до Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область,

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «АВТ-ПРОМ» звернулось до господарського суду з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності на нежитлову будівлю «літ. Б-2 з тамбуром літ. б-1», загальною площею 193,3 кв.м.,за адресою вул.Італійська, буд.113, Донецька область, м.Маріуполь, яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер 1412336300:01:005:0441 за ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «АВТ-ПРОМ».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на втрату правовстановлюючих документів на нежитлову будівлю під час бойових дій у м.Маріуполь, з огляду на що, враховуючи приписи норм ст.392 Цивільного кодексу України, наявні підстави для визнання права власності на нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.09.2024 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «АВТ-ПРОМ» про визнання права власності на нежитлову будівлю «літ. Б-2 з тамбуром літ. б-1», загальною площею 193,3 кв.м., за адресою вул.Італійська, буд.113, Донецька область, м.Маріуполь відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «АВТ-ПРОМ» з вказаним рішенням не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 09.09.2024 по справі №905/643/24 та винести нове рішення, яким визнати право власності на нежитлову будівлю «літ. Б-2 з тамбуром літ. б-1», загальною площею 193,3 кв.м., яка розташована за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Італійська, 113, яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер 1412336300:01:005:0441 за ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «АВТ-ПРОМ», код 32717395.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «АВТ-ПРОМ» (вх.№2410Д від 11.10.2024) на рішення Господарського суду Донецької області від 09.09.2024 у справі №905/643/24 залишено без руху.

В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№13664 від 24.10.2024) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 16.10.2024. Зокрема, апелянтом надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2024 у зв`язку з відпусткою судді Сгари Е.В. визначено наступний склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В.

Розглянувши вказане клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що представником позивача помилково обчислений строк на подачу апеляційної скарги, а саме непрораховані 14.09.-15.09. (субота, неділя). Скаржник зазначає, що ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «АВТ-ПРОМ» підприємство, яке втратило майно та матеріальні ресурси в місті Маріуполі, розпочало свою діяльність майже спочатку, надає можливість громадянам України працювати, сплачує сумлінно податки в умовах воєнного часу. Незважаючи на вказані негативні обставини та скрутне матеріальне становище, апелянт сплатив судовий збір за звернення до суду з апеляційною скаргою. З урахуванням викладеного, скаржник просить визнати обставини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити такий строк.

Судом встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення суду складено 11.09.2024. Таким чином, строк на апеляційне оскарження рішення суду спливає 01.10.2023 (включно). Скаржник звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою 09.10.2023, тобто з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 119 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. У частині 3 цієї ж статті вказано, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: зокрема, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.».

Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України»).

Тобто, суд має дотримуватися розумного ступеня пропорційності, уникати надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває дотепер.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка повинна враховуватися судом при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.

Відповідно до п. 6 Рекомендацій Ради судді України від 02.03.2022 рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що пропуск строку на апеляційне оскарження у даному випадку є незначним, а тому, за вказаних обставин справи та поточних умов здійснення правосуддя, з огляду на зазначені у клопотанні обставини здійснення апелянтом господарської діяльності в умовах воєнного стану, поновлення зазначеного строку не порушує принципу правової визначеності та остаточності судового рішення. Таким чином, з метою дотримання прав особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129 Конституції України, статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку подання скарги є поважними, а тому клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги підлягає задоволенню.

З огляду на усунення скаржником недоліків, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною третьою статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та третьої статті 262 Господарського процесуального кодексу України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.

Заперечень проти відкриття апеляційного провадження в порядку частини другої статті 262 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Судова колегія дійшла висновку про відкриття апеляційного провадження у справі.

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи №905/643/24, апеляційний господарський суд, відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, вважає за необхідне витребувати матеріали даної справи з суду першої інстанції.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 261, 262, 263, п.17.10 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «АВТ-ПРОМ» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №905/643/24.

2.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «АВТ-ПРОМ» (вх.№2410Д від 11.10.2024) на рішення Господарського суду Донецької області від 09.09.2024 у справі №905/643/24.

3.Витребувати з Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/643/24.

4.Встановити відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5.Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (відзиви, заяви, клопотання тощо) з використанням програми Електронний суд (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua

Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/

6.Учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук