Рішення

від 09.09.2024 по справі 905/643/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.09.2024р. Справа №905/643/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді за дорученням) Фроловій Т.С. розглянувши у відкритому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «АВТ-ПРОМ» (01021, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, буд. 28/2, н/п 43; код ЄДРПОУ 32717395)

до відповідача: Маріупольської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 11, код ЄДРПОУ 33852448)

про визнання права власності, -

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «АВТ-ПРОМ» звернулось до господарського суду з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності на нежитлову будівлю «літ. Б-2 з тамбуром літ. б-1», загальною площею 193,3 кв.м.,за адресою вул.Італійська, буд.113, Донецька область, м.Маріуполь, яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер 1412336300:01:005:0441 за ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «АВТ-ПРОМ» .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на втрату правовстановлюючих документів на нежитлову будівлю під час бойових дій у м.Маріуполь , з огляду на що, враховуючи приписи норм ст.392 Цивільного кодексу України, наявні підстави для визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

29.04.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа-звернення до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 13.03.2024 №11 про надання дублікату свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно та копію відповіді від Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради №26-790 від 20.03.2024.

27.05.2024 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

28.05.2024 від Маріупольської міської ради надійшла заява про розгляд справи без їх участі, крім того відповідач просив суд вирішити справу за наявними матеріалами справи, зазначивши, що своїм правом щодо написання відзиву на позовну заяву не користуватиметься, проти позову не заперечує. Крім того просив судові витрати залишити на позивачеві, оскільки жодним чином не оспорює право власності позивача на нерухоме майно та не вчинює інших дій, які б свідчили про невизнання такого права.

Ухвалою суду від 19.06.2024 продовжувався строк розгляду справи до 24.07.2024.

19.06.2024 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 01.08.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2024.

В судове засідання 09.09.2024 представники сторін не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Рішення у справі ухвалено судом з урахуванням об`єктивних обставин та в умовах неможливості розгляду відповідного спору у визначений ГПК України строк у зв`язку із веденням на території України воєнного стану.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з?ясувавши всі фактичні обставини, об?єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

встановив:

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «АВТ-ПРОМ» 28.11.2003 було зареєстровано виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код 32717395. Місцезнаходження юридичної особи: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Енгельса, б.26/2.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «АВТ-ПРОМ» 23.06.2022 зареєстровано за адресою м.Київ вул.Грушевського М., б.28/2, н/п 43.

Позивач в своїх позовних вимогах посилається на те, що він є власником нежитлової будівлі загальною площею 193,3 кв.м основна будівля з тамбуром, Б-1. б-1 яка розташована за адресою Донецька область, м.Маріуполь, вул. Італійська, б.113.

На підтвердження належності зазначеного приміщення позивачу на праві власності до матеріалів справи надано (копії) Свідоцтва на право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ №659794 від 05.04.2012 видане на підставі рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 21.03.2012 за номером 85/4, Витяг про державну реєстрацію прав КП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» № 33729912 від 05.04.2012 на спірну будівлю, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №3077532 від 29.04.2013 на право оренди земельної ділянки за адресою Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, б.113, Договір оренди земельної ділянки від 25.04.2013, технічний паспорт на виробничий будинок розташований за адресою Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, б.113, План (схема) меж земельної ділянки по вул.Італійській 113 в Жовтневому районі м.Маріуполя, Рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради «Про видачу правовстановлювальних документів» від 21.03.2012 №85/4.

У зв`язку з втратою правовстановлюючих документів на спірне приміщення позивач звернувся до Маріупольської міської ради (далі - відповідач) з заявою №11 від 13.03.2024 про видачу дубліката свідоцтва на право власності на нежилу будівлю за адресою Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, б.113.

На вищезазначену заяву Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради відповіддю №26-790 від 20.03.2024, повідомив, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та окупацію м.Маріуполь, доступ до документів, які перебувають на обліку департаменту наразі відсутній, також у департаменту відсутній доступ до реєстру приватизації, тому надати запитуваний документ не є можливим. Розгляд питання щодо можливості виготовлення та видачі дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно буде можливим після завершення дії воєнного стану в Україні, деокупації м. Маріуполя.

Позивач в обгрунтування своїх вимог посилається на приписи ст. 317,319, 328, 392 Цивільного кодексу України.

Отже, на думку позивача, втрата правовстановлюючих документів на спірне приміщення, свідчить про порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «АВТ-ПРОМ» та про наявність підстав для їх захисту в судовому порядку.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб`єктивних прав є звернення до суду.

Обов`язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим та підтвердженим.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч.ч. 2,3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Правом власності є право особи на річ (майно) яке воно здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.317 Цивільного кодексу України зміст права власності полягає у праві власника володіти, користуватись та розпоряджатись майном.

Судом для всебічного розгляду справи було зроблено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та отримано інформаційну довідку №380689677 від 29.05.2024 з якої вбачається, що ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «АВТ-ПРОМ» є власником нежитлової будівлі літ. Б-2; тамбур літ. б-1, майданчик літ.б-1-1 загальною площею 193,3 кв.м, за адресою Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, б.113. Державна реєстрація права власності здійснена на підставі свідоцтва про право власності серія та номер ЯЯЯ 659794, виданий 05.04.2012, видавник Виконавчий комітет Маріупольської міської ради.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача до відповідача про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна з підстав втрати останнім правовстановлюючих документів на такий об`єкт.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами; 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За приписами процесуального законодавства позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник).

Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

В разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв`язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб`єктивне право власності іншими особами не порушується, однак, відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв`язку з відсутністю у нього відповідного документа.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем не доведено того, що відповідач ставить під сумнів наявність права власності позивача на спірне нерухоме майно, як і не доведено порушення, невизнання та/або оспорювання його прав власника будь-якими іншими особами, що підтверджується тим, що відомості про спірний об`єкт нерухомого майна позивача внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, тобто вказане нерухоме майно належить на праві власності позивачу.

Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Позивачем не доведено, що останній не зміг реалізувати своє право на володіння, користування та/або розпорядження спірним об`єктом через відсутність зазначених документів, зокрема, отримав відмову у вчиненні того чи іншого правочину або інші перешкоди у реалізації своїх прав.

Наведене дає підстави для висновку про виключність застосування такого способу захисту, як визнання права власності, в тому числі з підстав втрати документа, що засвідчує право власності, тобто об`єктивне існування перешкод у належній реалізації власником свого права власності, зокрема правомочності щодо визначення юридичної долі об`єкта шляхом волевиявлення по розпорядженню цим об`єктом та існуванням у третіх осіб сумнівів щодо дійсної належності відповідного об`єкта на праві власності певній особі. При цьому, передумовою для визнання права власності на об`єкт за певною особою (у випадку втрати документа, що посвідчує право власності) є вичерпання нею усіх можливих способів по підтвердженню належності їй цього об`єкту на праві власності, тобто, неможливість підтвердити своє право жодним іншим доказом.

Так, за змістом ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до п.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Із матеріалів справи вбачається, що відомості про право власності на спірне майно були внесенні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тому підстав стверджувати, що позивач вичерпав усі можливі способи по підтвердженню належності йому нерухомого майна на праві власності, у суду немає. (Таку правову позицію сформував у постанові Верховний Суд від 13.05.2019 у справі №905/494/18).

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на поставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

За приписом ч.5 ст. 12 Закону ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.

Факт скасування в реєстрі відомостей про зареєстроване право власності позивача на спірне нерухоме майно з матеріалів справи не вбачається.

Суд звертає увагу, що 07.10.2012 набрав чинності Закону України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 № 5203-VI (далі Закон № 5203-VI), відповідно п.1 ч.1 ст.1 якого, визначено, що адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов`язків такої особи відповідно до закону.

Частиною 3 ст.3 Закону України «Про адміністративні послуги» № 5203-VI визначено, що до адміністративних послуг також прирівнюється надання органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації витягів та виписок із реєстрів, довідок, копій, дублікатів документів та інші передбачені законом дії, у результаті яких суб`єкту звернення, а також об`єкту, що перебуває в його власності, володінні чи користуванні, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт.

Позивачем належним чином не доведено, чому право власності на вказані об`єкти не може бути підтверджене на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як це передбачено діючим законодавством.

Суд зазначає, що в контексті ст. 392 ЦК України необхідність у даному способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.

Отже, обставин, за якими відповідач не визнає, оспорює факт чи має сумнів щодо належності позивачу спірного нерухомого майна, своїми діями чи бездіяльністю перешкоджає, або зумовлює неможливість реалізації права власності, у тому числі вільно розпоряджатися нерухомим майном, а також відсутності у позивача змоги реалізації своїх прав, або наявності перешкод у цьому, позивачем не доведено, матеріали справи не містять і таких обставин судом не встановлено.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення позову про визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України, оскільки позивачем не доведено порушення, невизнання та/або оспорення його прав власника спірного нерухомого майна відповідачем, як і не доведено того, що відсутність правовстановлюючих документів перешкоджає у реалізації останнім права на володіння, користування та/або розпорядження спірним об`єктом нерухомого майна.

За ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги є передчасними, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 76,79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «АВТ-ПРОМ» про визнання права власності на нежитлову будівлю «літ. Б-2 з тамбуром літ. б-1», загальною площею 193,3 кв.м.,за адресою вул.Італійська, буд.113, Донецька область, м.Маріуполь - відмовити.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України

У судовому засіданні 09.09.2024 складено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2024.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.С. Зельман