Ухвала

від 24.10.2024 по справі 522/8259/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 522/8259/21Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Шпак І.А.,

розглянувши

заяву ОСОБА_1

про відвід судді від розгляду справи № 522/8259/21

за позовом Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд., 1, Код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідачів: Приватного підприємства КОРАЛ (65062, м. Одеса, вул. Педагогічна, буд. 16, кв. 1, Код ЄДРПОУ 30315509), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Фізична-особа підприємець Петров Віталій Іванович ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів Кооператив "КОЛОС" (65026, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 15, Код ЄДРПОУ 22445464),

про скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсним договорів купівлі-продажу, визнання недійсним протоколу загальних зборів та акту приймання-передачі,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Степанчук В.В.

від відповідача 1: не з`явився,

від відповідача 2: ОСОБА_3 ,

від відповідача 3: ОСОБА_4 ,

від третьої особи на стороні позивача: ОСОБА_5 ,

від третьої особи на стороні відповідачів: не з`явився,

встановив:

В провадженні Приморського районного суду міста Одеси перебувала справа № 522/8259/21 за позовом Одеської міської ради до відповідачів: Приватного підприємства КОРАЛ, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Фізична-особа підприємець Петров Віталій Іванович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів Кооператив "КОЛОС", про:

визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25.05.2000 р., укладеного між кооперативом Колос та приватним підприємством Корал;

визнання протиправним та скасування рішення (з відкриттям розділу) державного реєстратора комунального підприємства Агенція державної реєстрації Кушнерової Р.В. від 20.03.2019 року № 46055338, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності за приватним підприємством КОРАЛ на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , РНОНМ: 1790748951101;

визнання недійсним протоколу засідання загальних зборів учасників приватного підприємства КОРАЛ (код ЄДРПОУ: 30315509) від 24.04.2019 року, засвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мельник О.М. та зареєстрований за № 468, 469, та акту прийому-передачі від 24.04.2019 року, який засвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мельник О.М. та зареєстрований за № 472, 473;

визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора державного підприємства Центр обслуговування громадян Байлової Н.В. від 08.05.2019 року № 46780252, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , РНОНМ: 1790748951101;

визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/2 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , від 26.07.2019 року, засвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В. та зареєстрованого в реєстрі № 386;

визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Т.В. від 29.07.2019 року № 47993823, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності за ОСОБА_2 на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , РНОНМ: НОМЕР_4 ;

визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/2 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , від 26.07.2019 року, засвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В. та зареєстрований в реєстрі № 387;

визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Т.В. від 29.07.2019 року № 47994089, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності за ОСОБА_2 на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , РНОНМ: 1790748951101.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 19.10.2021 р. позовну заяву Одеської міської ради задоволено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 11.04.2024 р. рішення Приморського районного суду міста Одеси від 19.10.2021 р. скасовано, провадження у справі закрито, роз`яснено позивачу про право звернення із відповідним позовом в порядку господарського судочинства.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.05.2024 р. справу № 522/8259/21 направлено до Господарського суду Одеської області, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 24.05.2024 р. визначено суддю Гута С.Ф. для розгляду справи № 522/8259/21.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2024 р. суддею Гутом С.Ф. прийнято справу № 522/8259/21 до свого провадження та призначено підготовче засідання на 27.06.2024 р.; запропоновано відповідачам подати відзиви на позов та докази в обґрунтування своїх позицій в строк до 21.06.2024 р. згідно вимог ст.ст.80,165 ГПК України.

26.06.2024 р. до суду надійшов відзив ОСОБА_2 на позовну заяву, а 04.07.2024 р. відзив ОСОБА_1 на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.06.2024 р. відкладено підготовче засідання на 18.07.2024 р.

17.07.2024 р. Одеською міською радою реалізовано право на подачу відповіді на відзиви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.07.2024 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 26.08.2024 р.

У ході призначеного на 26.08.2024 р. підготовчого засідання, в якому приймали участь представники Одеської міської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , судом підіймалось питання стосовно можливості закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.

Присутніми представниками сторін повідомлено про відсутність заяв та/або клопотань, які підлягають розгляду на стадії підготовчого провадження, як і будь-яких інших клопотань, та не висловлено заперечень відносно закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.08.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.09.2024 р.

Призначене на 03.09.2024 р. судове засідання не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у місті Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 р. призначено судове засідання на 12.09.2024 р.

11.09.2024 р. від ОСОБА_2 , а 12.09.2024 р. від ОСОБА_1 надійшли заяви про відкладення розгляду справи у зв`язку зі участю представників в інших судових процесах, судові засідання в яких призначені раніше, аніж у цій справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 р. відкладено розгляд справи на 19.09.2024 р.

17.09.2024 р. від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшли заяви про відкладення розгляду справи у зв`язку зі участю представників в інших судових процесах, судові засідання в яких призначені раніше, аніж у цій справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2024 р. відкладено розгляд справи на 26.09.2024 р.

26.09.2024 р. від ОСОБА_1 надійшла заява з процесуальних питань, в якій просить суд витребувати нові (додаткові) докази згідно пункту 4 частини 5 статті 183 ГПК України, а саме: докази щодо права власності позивача на земельну ділянку, на якій розташований спірний об`єкт нерухомості; докази щодо самовільного відповідачами заняття земельної ділянки шляхом здійснення самовільного будівництва (стаття 376 ЦК України).

Окремо просить розглянути заяву у межах 5 (п`яти) хвилин призначеного судового засідання до судового засідання у справі № 916/2299/24 та задовольнити заяву повністю, а також за кожним пунктом цієї заяви окреслити висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку (згідно пунктом 3) частини 1 статті 234; частини 10 статті 240 ГПК України.

Призначене на 26.09.2024 р. судове засідання не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у місті Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.09.2024 р. призначено судове засідання на 10.10.2024 р.

Призначене на 10.10.2024 р. судове засідання не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у місті Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 р. призначено судове засідання на 24.10.2024 р.

В процесі призначеного на 24.10.2024 р. судового засідання, вислухавши пояснення представників сторін, судом на підставі статей 80,81,118 ГПК України залишено без розгляду подану 25.09.2024 р. ОСОБА_1 заяву з процесуальних питань (зміст та прохальна частина якої за своєю суттю є клопотанням про витребування доказів), з підстав того, що розгляд справи триває значний проміжок часу, в процесі розгляду справи (у підготовчому провадженні), після прийняття господарським судом справи до свого провадження та до закриття підготовчого провадження клопотань про витребування доказів від ОСОБА_1 не надходило.

Приписи статті 81 ГПК України передбачають право подачі відповідного клопотання (для відповідача) в строк для подачі відзиву. Поданий відзив не містить в собі клопотання про витребування доказів, так само як і посилання на подачу відповідного клопотання/доказів пізніше (частина 4 статті 80).

В процесі призначеного на 26.08.2024 р. судового засідання судом підіймалось питання наявності клопотань та/або заяв, які підлягають розгляду у підготовчому провадженні поряд із питанням про можливість закриття підготовчого провадження, присутніми представниками, в тому числі, представником ОСОБА_1 заперечень стосовно закриття підготовчого провадження не висловлено, про наявність відповідних клопотань та/або заяв не повідомлено.

Пред`являючи заяву з процесуальних питань, всупереч приписам статті 80,81,119 ГПК України, заявником не обґрунтовано поважність причин пропуску строку для її подачі, як наслідок судом у відповідності до присів статті 118 ГПК України залишено її без розгляду.

Представником ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлено про надання часу для підготовки заяви про відвід судді від розгляду справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 24.10.2024 р. о 14:10.

В судовому засіданні, призначеному на 24.10.2024 р. о 14:10, представником ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді, із змісту якої вбачається наступне.

Після закриття підготовчого провадження та ознайомлення з ухвалою від 26.08.2024 р. заявники дізналися, що: судом завдання підготовчого провадження фактично виконано неповно; обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів не визначено; судом не окреслено вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті; судом не з`ясовано чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі, в контексті того, чи відома позивачеві обставина, що право власності на земельну ділянку, якій розташований спірний об`єкт нерухомості позивачеві не належить; наявності обставин реалізації заходів щодо встановлення самовільного заняття ділянки шляхом здійснення перевірок, фіксації акти тощо, такими перевірками відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

За посиланням заявника судом порушено процедуру проведення підготовчого провадження, що стало підставою подачі заяви з процесуального питання від 25.09.2024 р.

При цьому судом допущено повторне порушення процесуального порядку після залишення без розгляду заяви з процесуального питання від 25.09.2024 р. перейшов до стадії з`ясування обставин справи та дослідження доказів по суті та надання сторонами пояснень, чим порушено частину 2 статті 2 ГПК України щодо неупередженого господарського судочинства у частині захисту законного інтересу ОСОБА_1 , яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судом порушено частину 1 статті 207 ГПК України та як головуючим не з`ясовано чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк.

Наведене у сукупності є підставою висловлення недовіри головуючому судді у справі.

Судом прийнято подану в судовому засіданні заяву до розгляду, у той же час аналогічна за змістом заява надійшла від представника ОСОБА_1 до суду через підсистему Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Приписи статті 39 ГПК України передбачають, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Вислухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гута С.Ф. від розгляду справи, господарський суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Приписи статті 35 ГПК України встановлюють, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (частина 1). Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (частина 2). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина 3). Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4).

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі Газета Україна-Центр проти України).

Наразі суд зауважує, що право на подачу заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зміст та суть поданої заяви про відвід судді зводяться до незгоди із здійсненими процесуальними діями суду в процесі як підготовчого провадження, так і розгляду справи по суті, які на думку заявника впливають на об`єктивність розгляду справи, тобто викликають недовіру у заявника.

Приписами статті 7 ГПК України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Стаття 42 ГПК України визначає перелік права та обов`язків, якими наділені учасники справи, зокрема, але не виключено, правом подавати докази, подавати заяви та клопотання, обов`язком сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В свою чергу, частина 2 статті 14 ГПК України передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положення статті 81 ГПК України визначають, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

В свою чергу, частина 3 статті 80 ГПК України встановлює відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

У відповідності до приписів пунктів 7,10,19 частини 2 статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 3 статті 198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Як зазначалось, в процесі призначеного на 26.08.2024 р. підготовчого засідання, в якому приймали участь представники Одеської міської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , судом підіймалось питання стосовно можливості закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.

Присутніми представниками сторін повідомлено про відсутність заяв та/або клопотань, які підлягають розгляду на стадії підготовчого провадження, та не висловлено заперечень відносно закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.08.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.09.2024 р.

Поряд із цим 26.09.2024 р. від ОСОБА_1 надійшла заява з процесуальних питань, в якій просить суд витребувати нові (додаткові) докази, при цьому заява не містить в собі обґрунтування поважності причин пропуску строку, встановленого статтями 80 та 81 ГПК України, або окремо заяви про поновлення строку на його подачу.

Враховуючи те, що кожний учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, господарський суд, враховуючи принцип диспозитивності господарського судочинства, вчиняє відповідні процесуальні дії направлені на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору у відповідності до приписів ГПК України.

Стаття 207 ГПК України передбачає з`ясування наявності клопотань або заяв, які з поважних причин не були подані у підготовчому провадженні.

Як зазначалось, представник ОСОБА_1 приймав участь у підготовчому провадженні, відповідачем реалізовано право на подачу відзиву на позовну заяву. При цьому поданий відзив не містить в собі клопотання про витребування доказів, так само як і посилання на подачу відповідного клопотання та/або нових доказів пізніше (частина 4 статті 80).

В свою чергу, частина 2 статті 207 ГПК України визначає, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Аналогічне викладено у статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Підстави залишення без розгляду поданої 25.09.2024 р. ОСОБА_1 заяви з процесуальних питань (клопотання про витребування доказів) зазначені у тексті ухвали, при цьому судом враховано як одну із підстав пропуск встановленого законодавцем у статті 81 ГПК України строку на подачу відповідної заяви.

Відтак, суд доходить до висновку, що підставою звернення ОСОБА_1 із заявою про відвід є незгода із процесуальними рішеннями суду, у той час, як частина 3 статті 35 ГПК України прямо передбачає, що це не може бути підставою для відводу.

Підстави для відводу судді можуть мати об`єктивний чи суб`єктивний характер.

Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов`язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.

Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Крім того, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Неупереджений та об`єктивний розгляд справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Проте учасники справи наділені правом спростування цієї «процесуальної теореми» шляхом заявлення відводу судді, тим самим, забезпечуючи його незалежність в кожному окремому провадженні.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Європейський суд з прав людини в пункті 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі». Аналогічна правова позиція закріплена також в пунктах 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), пункті 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презумується.

Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 р. у справі № 800/592/17 та від 01.10.2018 р. у справі № 9901/673/18.

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Європейський суд з прав людини за результатами розгляду справ «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України» зазначив, що при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Разом з тим, відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Положенням статті 126 Конституції України дано офіційне тлумачення у Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу).

Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об`єднання, а також юридичні особи зобов`язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до увагу практику Європейського суду з прав людини, з огляду на те, що заявлені підстави відводу судді Гута С.Ф. не є такими, що викликають сумнів у його об`єктивності, неупередженості та зацікавленості у результаті розгляду справи, зводяться до незгоди із прийнятими процесуальними рішеннями, відтак суд доходить до висновку, що заява є необґрунтованою, та такою, що не підлягає до задоволенню.

Керуючись ст.ст.35,39,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід судді від розгляду справи № 522/8259/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду у справі не підлягає.

Повний текст ухвали складено 25 жовтня 2024 року.

Суддя С.Ф. Гут