Рішення

від 25.10.2024 по справі 924/778/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2024 р. Справа № 924/778/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., секретаря судового засідання Андрєєва В.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах:

- Війтовецької селищної ради, смт. Війтівці, Хмельницького району, Хмельницької області

до Писарівського ліцею Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, с. Писарівка, Хмельницького району, Хмельницької області

ФГ „Агро Фрост Інвест, с. Писарівка, Хмельницького району, Хмельницької області

про - визнання недійсним договору від 26.03.2024 про спільний обробіток землі, який укладений між Писарівським ліцеєм Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області та ФГ „Агро Фрост Інвест,

- зобов`язання ФГ „Агро Фрост Інвест звільнити земельну ділянку кадастровий номер 6820983000:02:005:0415 площею 10 га, яка розташована за межами населеного пункту с. Писарівка на території Війтовецької ОТГ

Без повідомлення (виклику) сторін

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.08.2024 відкрито провадження у справі №924/778/24, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті.

Позиція прокурора.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що договір про спільний обробіток землі від 26.03.2024 укладений всупереч вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним. Зокрема, зазначає, що укладенням удаваного договору від 26.03.2024, сторони фактично приховали укладення договору оренди земельної ділянки.

Вказує, що із змісту укладеного між сторонами договору від 26.03.2024 слідує, що ФГ „Агро Фрост Івест здійснює виробництво сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, розташованій за межами населеного пункту с. Писарівка на території Війтовецької ОТГ, площею 10 га, яка знаходяться у постійному користуванні Ліцею, який при цьому отримує 4755 грн. за 1 гектар земельної частки, загальна сума станоить 47550 грн. В той же час у навчального закладу немає жодних зобов`язань щодо сплати коштів сільськогосподарському товаровиробнику.

Наголошує, на те, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права власником земельної ділянки за кадастровим номером 6820983000:02:005:0415 площею 10 га, яка перебуває у постійному користуванні Ліцею, є Війтовецька селищна рада Хмельницької області.

Вказує, що у зв`язку із тим, що спірний договір є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України „Про оренду землі, укладений не уповноваженою стороною та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 203, 215 ЦК України.

В обґрунтування підстав для звернення з даним позовом до суду прокурор посилається на те, що позивач не вживає заходів, спрямованих на визнання спірного договору недійсним з моменту його укладення по даний час.

Відповідачі правом на подання відзивів не скористалися. Ухвала суду від 26.08.2024 отримана відповідачами, що підтверджується повідомленнями про вручення поштової кореспонденції.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачі не скористався своїм правом на подання відзивів, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відповідно до наказу від 06.06.2018 №22-3357-СГ передало із держаної власності, а Війтовецька селищна рада об`єднаної територіальної громади прийняла у комунальну власність земельну ділянки, зокрема, з кадастровим номером 6820983000:02:005:0415 площею 10,2851 га (землі запасу), що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність.

Рішенням Війтовецької селищної ради від 04.07.2018 №7-33/2018 прийнято в комунальну власність Війтовецької селищної ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1606,4020 га із цільовим призначенням землі запасу секція К код 16.00, які розташовані за межами населених пунктів Війтовецької селищної ради. У додатку до рішення міститься перелік земельних ділянок, які передаються у комунальну власність, серед яких земельна ділянка з кадастровим номером 6820983000:02:005:0415 площею 10,2851 га, 16.00, землі запасу.

Рішенням Війтовецької селищної ради від 23.12.2021 №27-18/2021 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6820983000:02:005:0415 площею 10,2851 га із зміною цільового призначення з 16.00 Землі запасу на секція А код 01.09 „Для дослідних та навчальних цілей із земель сільськогосподарського призначення за межами с. Писарівна Писарівського старостинського округу Писарівській ЗОШ І-ІІІ ст. Війтовецької селищної ради та надано заявнику у постійне користування вищевказану земельну ділянку.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №316014682 від 25.11.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 6820983000:02:005:0415 площею 10,2851 га належить на праві власності Війтовецькій селищній раді та перебуває у постійному користуванні Писарівського ліцею Війтовецької селищної ради.

26.03.2024 між Писарівським ліцеєм Війтовецької селищної ради та ФГ „Агро Фрост Інвест укладено договір про спільний обробіток землі, відповідно до умов якого Ліцей передає, а ФГ „Агро Фрост Інвест приймає для обробітку земельну ділянку з кадастровим номером 6820983000:02:005:0415 площею 10 га, терміном дії до 1 року (розд. 1 договору).

Згідно із пунктом 1 розділу 2 договору ФГ „Агро Фрост Інвест бере на себе зобов`язання по обробітку, посіву і збиранню вражаю сільськогосподарських культур. Зібраний врожай переходить у власність ФГ Агро Фрост Інвест.

Пунктом 2 розділу 2 договору передбачено, що за використання вказаною земельною ділянкою землекористувач сплачує Писарівському ліцею по 4755 гри. за 1 гектар земельної частки на загальну суму 47550 грн. до 1 листопада поточного року на спецрахунок селищної ради, а також здійснює осінню оранку та весняну культивацію пришкільної ділянки площею 0,5 га.

За потреби Ліцею розрахунок за використання земельною ділянкою може проводитись продуктами харчування, господарським товарами, та іншими товарами (п. 2.1. розділу 2 договору).

Згідно з п. 3 до договору Писарівський ліцей може приймати участь в обробітку сільськогосподарських культур. За виконані роботи ФГ „Агро Фрост Інвест розраховується згідно з діючими розцінками.

Договір складено терміном до 1 року. Початок дії договору 26.03.2024 року, закінчення 31.10.2024 року.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Листом від 24.05.2024 №02-09/67 Писарівський Ліцей Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області повідомив керівника Волочиської окружної прокуратури, що земельної ділянки площею 10,000 га, кадастровий номер 6820985600:02:005:0415, яка знаходиться у розпорядженні Писарівського ліцею віддана в оренду згідно договору від 26.03.2024 року. Дозволу на передачу в оренду земельної ділянки селищна рада не давала.

Листом від 31.05.2024 №2239/281-24 Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на запит керівника Волочиської окружної прокуратури надало інформацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6820985600:02:005:0415 площею 10,2851 га: цільове призначення земельної ділянки - 01.09 для дослідних і навчальних цілей; Хмельницька обл., Хмельницький р-н (колишній Волочиський р-н), Писарівська с/р, за межами населеного пункту; форма власності - комунальна; зареєстроване право власності за Війтовецькою селищною радою, право постійного користування - Писарівський ліцей Війтовецької селищної ради Хмельницької області.

Листом від 13.06.2024 №889/02-22 Війтовецька селищна рада надала керівнику Волочиської окружної прокуратури копії документів: рішення Хмельницької обласної ради про утворення Війтовецької селищної об`єднаної територіальної громади від 13 серпня 2015 року № 10-33/2015; Рішення Війтовецької селищної ради про прийняття бюджетних установ із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Волочиського району у власність Війтовецької об`єднаної територіальної громади від 25.12.2015 року №16-2/2015; акту приймання-передачі Писарівської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів Волочиської районної ради Хмельницької області та її майна у власність Війтовецької об`єднаної територіальної громади; акту приймання - передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.10.2018 року; рішення Війтовецької селищної ради про прийняття в комунальну власність Війтовецької селищної ради земельних ділянок державної власності земель запасу за межами населених пунктів Війтовецької селищної ради від 04.07.2018 року №7-33/2018; рішення Війтовецької селищної ради про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для дослідницьких та навчальних цілей за межами населеного пункту с.Писарівка Писарівського старостинського округу Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області Писарівській ЗОШ І-Ш ст.; рішення Війтовецької селищної ради про зміну типу та найменування Писарівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Війтовецької селищної ради Хмельницької області від 30.05.2022 року №4-23/2022.

У листі №51-2733 вих-24 від 03.07.2024 Волочиська окружна прокуратура повідомила Війтовецьку селищну раду про встановлені порушення вимог земельного законодавства при використанні Ліцеєм відповідної земельної ділянки, яка надана останньому у постійне користування, а також про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави, пред`явлення до Господарського суду Хмельницької області позову про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі від 26.03.2024. Також прокурор просив повідомити чи вживатимуться селищною радою заходи щодо повернення спірної земельної ділянки та досудового врегулювання спору.

Війтовецька селищна рада листом №1036/02-22 від 17.07.2024 повідомила Волочиську окружну прокуратуру про те, що заходи позовного характеру щодо повернення спірної ділянки площею 10,2851 га, кадастровий номер 6820985600:02:005:0415, яка розташована за межами населеного пункту с. Писарівка на території Війтовецької ТГ, та досудового врегулювання спору селищна рада не вживала і в подальшому вживати не буде у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору. Також селищна рада не заперечує проти пред`явлення позову Волочиською окружною прокуратурою.

Листом №51/2968 вих.-24 від 23.07.2024 Волочиська окружна прокуратура повідомила Війтовецу селищну раду про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в особі Війтовецької селищної ради шляхом пред`явлення до Господарського суду Хмельницької області позову про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі від 26.03.2024.

Листом від 24.07.2024 №02-09/101 Писарівським Ліцеєм Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області повідомлено керівника Волочиської окружної прокуратури, що земельна ділянка (10,2851 га, кадастровий номер - 6820985600:02:005:0415), яка знаходиться у розпорядженні Писарівського ліцею обробляється ФГ „Агро Фрост Ін вест згідно договору від 26.03.2024 року, але плата за використання земельної-ділянки, яка обробляється, розраховувалась відповідно до оціночної вартості всієї ділянки. На даній ділянці засіяна соя.

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 23.07.2024 оціночна вартість земельної ділянки площею 10 га, кадастровий номер 6820985600:02:005:0415 становить 2863018,50 грн.

В матеріалах справи міститься статут Писарівського ліцею Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області в новій редакції від 2022 року.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою зазначеної участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у ст. 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів в суді.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частина перша статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з положеннями частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 22.11.2021р. у справі № 917/564/21, від 14.12.2021р. у справі №916/1978/21).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим". Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/282/19, від 09.02.2021 у справі № 910/13730/19, від 22.11.2021р. у справі № 917/564/21.

Згідно з ст. 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для дослідницьких і навчальних цілей, яке здійснене з порушенням вимог чинного законодавства.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6820985600:02:005:0415, площею 10,2851 га, відноситься до земель комунальної власності за зареєстрована на праві власності за Війтовецькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області.

Таким чином, органом уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах є Війтовецька селищна рада.

У листі №51-2733 вих-24 від 03.07.2024 Волочиська окружна прокуратура повідомила Війтовецьку селищну раду про встановлені порушення вимог земельного законодавства при використанні Ліцеєм відповідної земельної ділянки, яка надана останньому у постійне користування, а також про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави, пред`явлення до Господарського суду Хмельницької області позову про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі від 26.03.2024. Також прокурор просив повідомити чи вживатимуться селищною радою заходи щодо повернення спірної земельної ділянки та досудового врегулювання спору.

Війтовецька селищна рада листом №1036/02-22 від 17.07.2024 повідомила Волочиську окружну прокуратуру про те, що заходи позовного характеру щодо повернення спірної ділянки площею 10,2851 га, кадастровий номер 6820985600:02:005:0415, яка розташована за межами населеного пункту с. Писарівка на території Війтовецької ТГ, та досудового врегулювання спору селищна рада не вживала і в подальшому вживати не буде у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору. Також селищна рада не заперечує проти пред`явлення позову Волочиською окружною прокуратурою.

Листом №51/2968 вих.-24 від 23.07.2024 Волочиська окружна прокуратура повідомила Війтовецу селищну раду про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в особі Війтовецької селищної ради шляхом пред`явлення до Господарського суду Хмельницької області позову про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі від 26.03.2024.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі позивача, який не мав намірів вживати заходів захисту порушених інтересів держави в судовому порядку.

Щодо суті позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України). Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначені параграфом 2 глави 16 Цивільного кодексу України.

Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі №916/1171/18, від 14.11.2018 року у справі № 910/8682/18, від 30.08.2018 року у справі №904/8978/17, від 04.03.2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10.09.2019 року у справі №9017/317/19, від 09.07.2019 року у справі № 903/849/17.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор, зокрема, зазначає, що договір про спільний обробіток землі від 26.03.2024 є удаваним правочином, за своїм змістом є прихованим договором оренди земельної ділянки, який укладений з порушенням вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину (правочинів) та характер спірних правовідносин сторін. У постанові від 23.01.2019р. у справі №522/14890/16-ц Верховний Суд зазначив, що за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визначити, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.

За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин. Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на його зміст. (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.03.2020р. у справі №923/658/19).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2024 між Писарівським ліцеєм Війтовецької селищної ради та ФГ „Агро Фрост Інвест укладено договір про спільний обробіток землі, відповідно до умов якого Ліцей передає, а ФГ „Агро Фрост Інвест приймає для обробітку земельну ділянку з кадастровим номером 6820983000:02:005:0415 площею 10 га.

Згідно із пунктом 1 розділу 2 договору ФГ „Агро Фрост Інвест бере на себе зобов`язання по обробітку, посіву і збиранню вражаю сільськогосподарських культур. Зібраний врожай переходить у власність ФГ Агро Фрост Інвест.

Пунктом 2 розділу 2 договору передбачено, що за використання вказаною земельною ділянкою землекористувач сплачує Писарівському ліцею по 4755 грн. за 1 гектар земельної частки на загальну суму 47550 грн. до 1 листопада поточного року на спецрахунок селищної ради, а також здійснює осінню оранку та весняну культивацію пришкільної ділянки площею 0,5 га.

Загальні положення про спільну діяльність викладено у статтях 1130 та 1131 ЦК України. Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Статтею 1131 ЦК України передбачено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети.

Водночас договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту як форма реалізації права користування земельною ділянкою і її корисними властивостями, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція.

За змістом положень частин 1, 2 статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Таким чином, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, дійсним намірам сторін спору при укладенні оспорюваних договорів, встановити фактичні правовідносин, які склалися між сторонами, і застосувати до цих правовідносин відповідні норми матеріального права. Водночас невикористання при вчиненні певного правочину термінів, які визначають притаманні такому виду правочинів поняття, із закріпленням їх натомість у завуальований спосіб, а також викладення у різних документах взаємопов`язаних між собою прав і обов`язків сторін, що в сукупності складають зміст відповідних правовідносин, можуть бути засобами, які використовуються задля приховання суті правочину, укладення якого мають на меті сторони, шляхом оформлення "про людське око" (напоказ) іншого правочину. Тобто відсутність у спірних правочинах чіткого викладення усіх істотних умов, необхідних для договорів оренди, не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі земельних ділянок в користування (аналогічні висновки сформульовано в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 29.09.2022 у справі № 918/351/21(918/672/21), від 07.12.2022 у справі № 924/11/22).

Дослідивши умови договору про спільний обробіток землі від 26.03.2024, суд дійшов висновку, що до спірного правочину необхідно застосовувати правила, передбачені для договору оренди земельної ділянки.

Так, за умовами оспорюваного договору ФГ „Агро Фрост Інвест зобов`язався здійснювати обробіток, посів та збирання врожаю сільськогосподарських культур та сплачувати Писарівському ліцею плату за користування земельною ділянкою, а також здійснювати оранку та культивацію пришкільної ділянки площею 0,5 га. Зібраний врожай переходить у власність ФГ „Агро Фрост Інвест.

Таким чином, внаслідок укладення оспорюваного договору ФГ „Агро Фрост Інвест фактично отримав право обробітку земельної ділянки, за що мав сплачувати встановлену договором плату.

Крім того, суд зазначає, що положення оспорюваного договору не відповідають умовам спільної діяльності, передбаченим ст.ст. 1130-1134 ЦК України; оспорюваний договір не передбачає умов щодо досягнення сторонами певної спільної мети, оскільки кожна сторона договору є власником визначеного результату своїх дій.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що між відповідачами вчинено удаваний правочин, а саме укладено договір про спільний обробіток землі від 26.03.2024 для приховування фактично укладеного договору оренди землі.

Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визначити, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин, і якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.

Така правова позиція є усталеною, відображена постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц, у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 923/658/19, і враховується судом відповідно до ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 6820985600:02:005:0415, площею 10,2851 га, відноситься до земель комунальної власності за зареєстрована за на праві власності за Війтовецькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про оренду землі, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Частиною 1 ст. 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Статтею 4 Закону України „Про оренду землі передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Відповідно до положень ч.2 ст.16 Закону України „Про оренду землі, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення про передачу в оренду відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно вимог ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Таким чином, у Писарівського ліцею відсутні повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у нього на праві постійного користування, у тому числі шляхом передачі їх іншим особам у платне користування.

Зі змісту оспорюваного договору та інших матеріалів справи вбачається, що Писарівський ліцей фактично передав у користування земельну ділянку за відсутності рішення/погодження органу місцевого самоврядування.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З огляду на вище викладене, враховуючи, що оспорюваний договір про спільний обробіток землі від 26.03.2024, укладений між відповідачами, є прихованим договором оренди землі, а його зміст не відповідає вимогам законодавства, зазначені обставини є підставою для визнання його недійсним.

Тому позовні вимоги прокурора в цій частині підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог про зобов`язання ФГ „Агро Фрост Інвест звільнити земельну ділянку суд зазначає наступне.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачено положеннями ст. 152 ЗК України, згідно з частиною 2 якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до положень частини 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Зазначений у частині 3 ст. 152 ЗК України перелік способів захисту у земельних спорах не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання чи оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Згідно ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки договір про спільний обробіток землі від 26.03.2024, який укладений між відповідачами, є недійсним, вимога прокурора про зобов`язання ФГ „Агро Фрост Інвест звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 6820985600:02:005:0415, площею 10 га є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору з урахуванням ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів у зв`язку з задоволенням позову (по першій позовній вимозі - на обох в рівних частинах, по другій вимозі на ФГ „Агро Фрост Інвест).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 130, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір від 26.03.2024 про спільний обробіток землі, який укладений між Писарівським ліцеєм Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (ЄДРПОУ 26496056) та Фермерським господарством „Агро Фрост Інвест (код ЄДРПОУ 41852091).

Зобов`язати Фермерське господарство „Агро Фрост Інвест (31250, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Писарівна, вул. Новоселів, 19, код ЄДРПОУ 41852091) звільнити земельну ділянку кадастровий номер 6820983000:02:005:0415 площею 10 га, яка розташована за межами населеного пункту с. Писарівка на території Війтовецької ОТГ.

Стягувач: Писарівський ліцей Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (31250, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Писарівна, вул. Шкільна, 6, код ЄДРПОУ 26496056).

Стягнути з Фермерського господарства „Агро Фрост Інвест (31250, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Писарівна, вул. Новоселів, 19, код ЄДРПОУ 41852091) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 4542,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Писарівського ліцею Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (31250, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Писарівна, вул. Шкільна, 6, код ЄДРПОУ 26496056) 1514,00 грн. (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.10.2024.

СуддяО.Є. Танасюк