Постанова

від 16.10.2024 по справі 918/920/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/920/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Берднік І.С.,

секретаря судового засідання - Дерлі І.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача 1 - не з`явився

відповідача 2 - Тарасенко Є.О.

відповідача 3 - Шилан О.С., Сидоренко С.В.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Березнівське лісове господарство"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 (у складі колегії суддів: Бучинська Г. Б. (головуючий), Філіпова Т. Л., Маціщук А. В.)

та рішення Господарського суду Рівненської області від 11.12.2023 (суддя Політика Н. А.)

за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Березнівське лісове господарство"

до: 1. Рівненської районної державної адміністрації,

2. Приватного підприємства "КОРОП",

3. Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Департамент екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації

про визнання протиправним та скасування розпорядження, скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди землі, визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Березнівське лісове господарство" (надалі - Лісове господарство, Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Рівненської районної державної адміністрації (надалі - РРДА, Відповідач 1), Приватного підприємства "КОРОП" (надалі - ПП "КОРОП", Відповідач 2), Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (надалі - ГУ Держгеокадастру, Відповідач 3), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Березнівської районної державної адміністрації від 27.09.2007 № 560 "Про затвердження проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду" (надалі - Розпорядження від 27.09.2007 № 560);

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5620488600:04:001:0001 площею (га): 124,4188 Цільове призначення: 96; Адреса: Рівненська обл., Березнівський р., с. Князівка;

- визнати недійсним договір оренди землі від 13.06.2013, що укладений між Березнівською районною державною адміністрацією та ПП "Короп" (код ЄДРПОУ 33277063), яким передано в строкове платне користування земельну ділянку площею 124,4190 га (надалі - Договір);

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Березнівського районного управління юстиції Рівненської області Люшин Людмили Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 3134372 від 13.06.2013, про державну реєстрацію за ПП "Короп" код ЄДРПОУ: 33277063 права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5620488600:04:001:0001; РНОНМ 67480456204;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Сіволіна Михайла Юрійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 2584154 від 25.05.2013, про державну реєстрацію за Березнівською районною державною адміністрацією права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5620488600:04:001:0001; РНОНМ 67480456204 та закрити розділ Державного реєстру речових прав за № 67480456204.

1.2. Позов обґрунтовано тим, що Розпорядженням від 27.09.2007 № 560, Договором порушено вимоги земельного і лісового законодавства, оскільки спірна земельна ділянка накладається на землі лісогосподарського призначення, в тому числі на землі, які є землями природно-заповідного фонду, і внаслідок незаконних дій особливо цінні землі лісового фонду вибули з постійного користування спеціалізованого державного підприємства та, всупереч прямої заборони на їх вилучення з державної власності, передані у комунальну власність з подальшою передачею в оренду під виглядом земель водного фонду.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.12.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024, в задоволенні позову відмовлено.

2.2. Відповідні судові рішення були обґрунтовані тим, що надані Позивачем докази не підтверджують належність спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення або земель природно-заповідного фонду. Земельна ділянка розташована за межами села Князівка, урочище "Князівські ставки", і достовірні відомості про те, що ця ділянка входила до складу урочища "Брище", в матеріалах справи відсутні. Оскільки суди не виявили об`єктивних підстав для визнання недійсним Розпорядження від 27.09.2007 № 560, а доводи Позивача щодо недійсності Договору базувалися виключно на твердженні про незаконність цього розпорядження, суди дійшли висновку, що відсутні інші законодавчо передбачені підстави для визнання правочину недійсним.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що Розпорядження від 27.09.2007 № 560 було виконане на момент звернення Позивача до суду через укладення оспорюваного договору оренди. У зв`язку з цим визнання недійсним зазначеного розпорядження не може забезпечити ефективного захисту прав позивача. Виходячи з цього, апеляційний суд дійшов висновку, що така позовна вимога є неефективним способом захисту прав, що стало додатковою підставою для відмови в її задоволенні.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Лісового господарства на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 11.12.2023 у справі № 918/920/23 на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.2. У касаційній скарзі Скаржник просить Суд скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 11.12.2023, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

3.3. При зверненні з касаційною скаргою Скаржник посилається на:

- неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 30.09.2015 у справі № 6-196цс15 від 24.12.2014 у справі № 6-212цс14, від 21.01.2015 у справі № 6-224цс14, у правових висновках Верховного Суду, викладених в постановах від 30.01.2018 у справі № 707/2192/15-ц, від 21.02.2018 у справі 488/5476/14-ц, від 07.10.2020 у справі № 369/16418/18, від 30.09.2020 у справі № 363/669/17 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 13.06.2018 у справі № 369/1777/13-ц, від 13.11.2019 у справі №361/6826/16, від 06.07.2022 у справі №372/1688/17, від 24.12.2014 у справі №6- 212цс14, від 27.01.2015 у справі №21-570а14, від 12.07.2022 у справі №911/3685/17 щодо оцінки планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування як належних доказів наявності права постійного користування спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства;

- неповне дослідження судами попередніх інстанцій доказів у справі, що спричинило неправильне вирішення спору.

3.4. 19.08.2024 від ПП "КОРОП" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить залишити оскаржувані рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

3.5. 26.08.2024 від ГУ Держгеокадастру надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить залишити оскаржувані рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

4. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

4.1. Рішенням виконавчого комітету Ровенської обласної ради народних депутатів від 22.11.1983 №343 "Про віднесення територій та об`єктів природно-заповідного фонду області відповідно до затвердженої Радою Міністрів Української РСР класифікації" зі змінами внесеними рішенням виконавчого комітету Ровенської обласної ради народних депутатів від 18.06.1991 №98 "Про впорядкування об`єктів і територій природно-заповідного фонду області", рішенням Рівненської обласної ради від 25.09.2009 №1331 "Про впорядкування природно-заповідного фонду області" та рішенням Рівненської обласної ради від 16.11.2012 №784 "Про впорядкування об`єктів природно-заповідного фонду області" було створено державний заказник місцевого значення урочище "Брище" (загальнозоологічний) площею 850 га, місцезнаходження:

- Князівське лісництво: кв. 5 (вид. 14, 15, 17, 18, 24-26, 28. 29, 32, 33, 35, 37, кв. 6 (вид. 32), кв. 8 (вид. 1, 2, 4, 9, 10, 14-16, 20, 21, 31-33), кв. 12 (вид. 20-29, 32), кв. 15 (вид. 1-21), кв. 16 (вид. 1-7, 9, 11), кв. 17 (вид. 1-51), кв. 19 (вид. 2-7, 12, 40, 41, 45), кв. 20 (вид. 24-29, 32, 33);

- Бобрівське лісництво: кв. 13 (вид. 1-48), кв. 14 (вид. 1-36), кв. 20 (вид. 45-59), кв. 26 (вид. 1-36), кв. 34 (вид. 1-4), кв. 35 (вид. 1-14). кв. 36 (вид. 20-50), кв. 37 (вид. 35-52), кв. 47 (вид. 1-16, 54), кв. 48 (вид. 1-21, 70, кв. 49 (вид. 1-6) та перебуває у відданні ДП "Березнівський лісгосп".

4.2. Відповідно до вказаного рішення та рішень, якими до нього вносилися зміни, урочище "Брище" є ділянкою лісу вздовж річки Бобер з бобровими поселеннями.

4.3. Судами встановлено, що зі зазначених рішень територія урочища "Брище" не включає в себе землі водного фонду.

4.4. На підтвердження створення природного загальнозоологічного заказника "Брище" надано паспорт №43/571 від 22.12.1993. З паспорта вбачається, що площа заказника 850 га. Землекористувач у віданні якого знаходиться об`єкт - Березнівський держлісгосп Рівненського обласного державного лісогосподарського об`єднання "Рівнеліс".

4.5. Матеріали справи також містять Охоронне зобов`язання, яке зареєстроване у держуправлінні охорони навколишнього природного середовища за №М3зз43/571 від 24.12.1993. Відповідно до даного зобов`язання на заповідному об`єкті забороняється: всяка діяльність, що може бути фактором турбування бобрів, водоплаваючої дичини; викликати погіршення природних умов, сприятливих дій для їх розмноження; знищення характерної водно-болотної рослинності.

4.6. 21.12.2012 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області видано та зареєстровано за №2 ЗМЗ нове охоронне зобов`язання на заповідний об`єкт заказник місцевого значення Урочище "Брище" площею 850 га.

4.7. Відповідно до пункту 1.8 Положення про загальнозоологічний заказник місцевого значення Урочище "Брище", яке затверджене начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області 21.12.2012, межі заказника встановлюються в натурі відповідно до законодавства, оформлюються відповідними знаками та інформаційними аншлагами, наносяться на відповідні планово-картографічні матеріали органів Держземагенства України, обов`язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій. Також межі наносяться на планово-картографічні матеріали лісовпорядкування з детальною характеристикою в таксаційних описах.

Пунктом 3.1 Положення передбачено перелік видів діяльності, яка забороняється на території заказника.

Згідно з пунктом 3.2 Положення на території заказника дозволяється господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Землекористувач бере на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму та охорони заказника та несе відповідальність за належний стан території заказника й додержання встановленого режиму. Державний контроль за дотриманням режиму заказника здійснюється територіальними органами Держекоінспекції України, іншими уповноваженими на те державними органами в порядку, передбаченому законодавством України (пункти 3.6, 3.7 Положення).

4.8. Матеріали справи також містять Планчик розміщення загальнозоологічного заказника місцевого значення "Брище" ДП "Березнівське лісове господарство" Князівське лісництво кв. 5 (вид. 14-15, 17-18, 24-26, 28-29, 32-33, 35, 37), кв. 6 (вид. 32), кв. 8 (вид. 1-2, 4, 9-10, 14-16, 20-21, 31-33), кв. 12 (вид. 20-29, 32), кв. 15 (вид. 1-21), кв. 16 (вид. 1-7, 9, 11), кв. 17 (вид. 1-51), кв. 19 (вид. 2-7, 12, 40-41, 45), кв. 20 (вид. 24-29, 32, 33) площа 347,8 га (матеріали лісовпорядкування 2009 року).

4.9. 28.08.2006 між Південно-Бузьким басейновим управлінням водних ресурсів та ПП "Короп" укладено договір №1 про спільне використання гідротехнічних об`єктів Боберського водосховища.

Згідно з пунктом 2.1 Договору ПП "Короп" використовує гідротехнічні об`єкти водосховища для розведення товарної риби згідно з режимом, затвердженого Головрибводом і узгодженого Рівненської держрибінспекцією та Рівненським державним управлінням екології та природних ресурсів.

4.10. Розпорядженням голови Березнівської районної державної адміністрації від 07.09.2006 №438 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки" надано дозвіл ПП "КОРОП" на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, строком на 49 років для риборозведення, орієнтовною площею 124,419 га, в ур. "Князівські ставки", яка розташована на землях запасу Тишицької сільської ради.

На підставі вказаного розпорядження розроблений та погоджений усіма відповідними органами Проект із землеустрою щодо передачі земельної ділянки водного фонду в оренду строком на 49 років ПП "КОРОП" для ведення рибного господарства площею 124,4190 на території Тишицької сільської ради.

4.11. Розпорядженням від 27.09.2007 № 560 затверджено Проект із землеустрою щодо передачі земельної ділянки водного фонду в оренду строком на 49 років ПП "КОРОП" для ведення рибного господарства на території Тишицької сільської ради. Надано земельну ділянку водного фонду в оренду ПП "КОРОП" для ведення рибного господарства площею 124,4190 га за рахунок земель запасу Тишицької сільської ради строком на 49 років на території Тишицької сільської ради. Встановлено розмір орендної плати в розмірі 4 741,99 гривні в рік, що становить 1 відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, затвердженої рішенням Березнівської районної ради від 12.12.2006 №121 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розміщеної за межами населеного пункту на території Тишицької сільської ради".

4.12. Проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років ПП "КОРОП" отримав позитивний висновок державної землевпорядної експертизи від 26.10.2006 №1476-06, якою підтверджено, що земельна ділянка знаходиться на землях запасу водного фонду Тишицької сільської ради.

Проект землеустрою погоджений Березнівською районною санепідемстанцією 20.09.2006, Березнівською державною інспекцією з екологічної безпеки 18.04.2006, Березнівським районним відділом земельних ресурсів 18.08.2006, Відділом містобудування та архітектури Березнівської райдержадміністрації 15.09.2006, Відділом охорони культурної спадщини 20.09.2006.

4.13. 22.11.2007 Рівненською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" прийнято Технічний звіт із землеустрою щодо винесення меж земельної ділянки в натуру по передачі земельної ділянки в оренду строком на 49 років ПП "КОРОП" для здійснення підприємницької діяльності - ведення рибного господарства за рахунок земель запасу водного фонду Тишицької сільської ради за межами с. Князівка, урочище "Князівські ставки" Березнівського району Рівненської області.

4.14. У ході розроблення технічного звіту було погоджено план, межі та площу земельної ділянки, що передана в оренду, з начальником Березнівського районного відділу земельних ресурсів, сільським головою, директором Березнівського держлісгоспу.

Погодження меж земельної ділянки, яка передавалася в оренду строком на 49 років ПП "КОРОП" для розведення та вирощування риби площею 1244190,00 кв. м, відбулося шляхом підписання протоколу встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі.

Вказаний протокол підписаний спеціалістом Березнівського районного відділу Рівненської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", сільським головою, директором Приватного підприємства "КОРОП", директором Березнівського держлісгоспу, землевпорядником.

У протоколі зазначено, що земельна ділянка на всій протяжності межує з землями Лісового господарства, заперечень з боку суміжних землекористувачів, у тому числі Лісового господарства, при встановленні меж в натурі не надходило.

4.15. 26.11.2007 між Березнівського районною державною адміністрацією (орендодавець) та ПП "КОРОП" (орендар) укладено договір оренди землі №97 та зареєстрований у Березнівському районному відділі Рівненської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держ. комітеті України по земельних ресурсах" 26.11.2007 за №040758700008.

Відповідно до пункту 1 договору оренди землі від 26.11.2007 №97 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для несільськогосподарського використання, яка знаходиться на території Тишицької сільської ради.

Згідно з пунктом 2 договору оренди землі від 26.11.2007 №97 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 124,419 га, у тому числі площа водного дзеркала - 124,1135 га, під гідротехнічними спорудами - 0,3055 га, тип живлення - змішане.

Договір укладено на 49 років (пункт 8 договору).

4.16. Розпорядженням голови Березнівської районної державної адміністрації від 08.01.2013 №11 "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 27.09.2007 №560 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду" внесено до розпорядження голови районної державної адміністрації від 27.09.2007 № 560 такі зміни:

1) пункти 2, 3, 4 розпорядження викладено в такій редакції:

"2. Надати земельну ділянку водного фонду в оренду ПП "КОРОП" для ведення рибного господарства площею 124,4190 га за рахунок земель запасу на території Тишицької сільської ради.

3. Встановити розмір орендної плати за земельну ділянку площею 124,4190 га, яка передана в оренду ПП "КОРОП" для ведення рибного господарства, за межами населеного пункту, на території Тишицької сільської ради згідно з договором оренди землі, який зареєстрований у Державному реєстрі земель 26.11.2007 за № 040758700008, в сумі 17840 грн в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4. Рекомендувати директору ПП "КОРОП" Зосюку Богдану Володимировичу до 1 квітня 01.04.2013 переукласти договір оренди землі з Березнівською районною державною адміністрацією згідно з вимогами чинного законодавства."

4.17. 13.06.2013 між Березнівською районною державною адміністрацією та ПП "КОРОП" укладено Договір. Відповідно до вказаного договору ПП "КОРОП" передано в оренду земельну ділянку загальною площею 124,4190 га для ведення рибного господарства за межами с. Князівка урочище "Князівські ставки" строком на 44 роки (до 26.11.2056).

4.18. 09.09.2015 між РОДА та ПП "КОРОП" укладено договір оренди водного об`єкта №02, згідно з яким ПП "КОРОП" передано в оренду водний об`єкт для рибогосподарських потреб водосховище "Боберське" площею 124,1135 га, розташоване за межами села Князівка Тищицької сільської ради Березнівського району Рівненської області, на річці Бобер, права притока р. Случ (басейн р. Случ).

Вказаний договір погоджено з Держводагентством 24.09.2015 та зареєстровано в Департаменті екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації 08.10.2015 №02.

Із землевпорядної документації вбачається, що земельна ділянка, яка передана в оренду ПП "КОРОП", знаходиться на землях запасу водного фонду Тишицької сільської ради.

4.19. Крім того, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що ДСГТ "Ліси України" 19.03.2014, номер запису 5207636, оформлено право постійного користування для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг на земельну ділянку з кадастровим номером 5620488600:04:001:0003, яка, зокрема, межує із земельною ділянкою, наданою в оренду ПП "КОРОП".

4.20. Матеріали справи також містять Проект організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства по Князівському лісництву, який виготовлений у 2020 році.

4.21. Судами встановлено, що наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 №931 "Про припинення Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" та затвердження складу комісії з припинення" припинено Державне підприємство "Березнівське лісове господарство" шляхом реорганізації, а саме - приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" код ЄДРПОУ 44768034, утворено Комісію з припинення Державного підприємства "Березнівське лісове господарство", визначено термін припинення до 20.01.2023 та визначено правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України".

4.22. Звертаючись з позовною заявою, Позивач вказує, що Розпорядженням від 27.09.2007 № 560 та Договором порушено вимоги земельного і лісового законодавства, оскільки передана ПП "КОРОП" спірна земельна ділянка накладається на землі лісогосподарського призначення, в тому числі на землі, які є землями природно-заповідного фонду, і внаслідок незаконних дій особливо цінні землі лісового фонду вибули з постійного користування спеціалізованого державного підприємства та, всупереч прямої заборони на їх вилучення з державної власності, передані у комунальну власність з подальшою передачею в оренду під виглядом земель водного фонду.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.3. Предметом позову є вимога про визнання незаконним Розпорядження від 27.09.2007 № 560, Договору, а також визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів через порушення норм земельного та лісового законодавства під час передачі у користування Відповідачу 2 спірної земельної ділянки. Позивач зазначає, що земельна ділянка, яка є предметом спору, частково накладається на землі лісогосподарського призначення, зокрема ті, що належать до природно-заповідного фонду. Внаслідок незаконних дій ці особливо цінні землі лісового фонду були неправомірно вилучені з постійного користування спеціалізованого державного підприємства та, всупереч законодавчій забороні на їх вилучення з державної власності, передані до комунальної власності з подальшою передачею в оренду під виглядом земель лісового фонду.

5.4. Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованою таку позицію Позивача, посилаючись на відсутність належних доказів того, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення або до природно-заповідного фонду. Судами встановлено, що спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту Князівка, на території урочища "Князівські ставки", і в матеріалах справи відсутні достовірні відомості щодо належності цієї ділянки до складу урочища "Брище".

5.5. При зверненні з касаційною скаргою Позивач не погоджується з такою позицію судів попередніх інстанцій, зазначаючи про неповне дослідження судом апеляційної інстанції доказів у справі, що спричинило неправильне вирішення спору. Зокрема Скаржник вказує про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 30.09.2015 у справі № 6-196цс15 від 24.12.2014 у справі № 6-212цс14, від 21.01.2015 у справі № 6- 224цс14, у правових висновках Верховного Суду, викладених в постановах від 30.01.2018 у справі № 707/2192/15-ц, від 21.02.2018 у справі 488/5476/14-ц, від 07.10.2020 у справі № 369/16418/18, від 30.09.2020 у справі № 363/669/17 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14- ц, від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 та від 13.06.2018 у справі № 369/1777/13-ц, від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16, від 06.07.2022 у справі № 372/1688/17 та від 24.12.2014 у справі №6- 212цс14 та від 27.01.2015 у справі №21-570а14, від 12.07.2022 у справі №911/3685/17 щодо оцінки планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування як належних доказів наявності права постійного користування спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства.

5.6. З приводу наведених аргументів Суд зазначає таке.

5.7. Згідно з частинами 1, 2 статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

5.8. Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

5.9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент надання земельної ділянки 5620488600:04:001:0001 в оренду ПП "Короп", така земельна ділянка обліковувалась як землі водного фонду.

5.10. Відповідно до частини першої статті 59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

5.11. За змістом пункту а частин третьої та четвертої статті 59 Земельного кодексу України землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і внутрішнього водного транспорту в порядку, встановленому законом.

Наведені норми статті 59 Земельного кодексу України свідчать про можливість надання землі водного фонду у постійне користування державним водогосподарським організаціям, а в оренду зокрема, юридичним особам для рибогосподарських потреб. Тому, обидва випадки стосуються ведення водного господарства.

5.12. За результатами розгляду спору судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5620488600:04:001:0001, площею 124,4188 га, була передана у довгострокове користування на умовах оренди Відповідачу 2 з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки ця земельна ділянка належить до земель водного фонду, а його діяльність не суперечить правам інших землекористувачів.

- матеріали справи не підтверджують факт державної реєстрації права комунальної власності на вказану земельну ділянку водного фонду.

- згідно з Технічним звітом із землеустрою від 22.11.2007, затвердженим Рівненською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", межі та площа спірної земельної ділянки були погоджені з начальником Березнівського районного відділу земельних ресурсів, сільським головою та директором Лісового господарства шляхом підписання протоколу про встановлення та погодження меж в натурі. Судом встановлено, що підписаний протокол не містив зауважень щодо меж зі сторони суміжних землекористувачів, у тому числі від Лісового господарства.

- відсутні докази, які б підтверджували перебування спірної земельної ділянки у постійному користуванні Лісового господарства. Водночас у Державному земельному кадастрі 05.07.2013 була зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 5620488600:04:001:0003 площею 2793,9833 га, яка належить до земель лісогосподарського призначення. Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України"19.03.2014 оформило право постійного користування цією земельною ділянкою для ведення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг.

- відсутні докази того, що Лісове господарство має право постійного користування іншими земельними ділянками лісогосподарського призначення, крім зареєстрованої з кадастровим номером 5620488600:04:001:0003, що могло б свідчити про порушення його прав як лісокористувача.

5.13. Суди, проаналізувавши матеріали справи, встановили, що спірна земельна ділянка лише межує із землями Лісового господарства, але не є їх частиною. Суди зауважили, що відсутні докази, які б підтверджували, що ця земельна ділянка входить до складу лісогосподарських земель або природно-заповідного фонду, як це стверджував Позивач.

Також суди дослідили Проект організації та розвитку Лісового господарства 2020 року, визначивши, що він не містить підтверджень того, що спірна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення.

Ураховуючи встановлені обставини, суди дійшли висновку про необґрунтованість доводів Позивача щодо накладення спірної земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення, а також відсутність належних доказів, що підтверджують його правову позицію.

5.14. Суд звертає увагу, що у наведених Скаржником постановах Верховного Суду від 30.09.2015 у справі № 6-196цс15, від 24.12.2014 у справі № 6-212цс14, від 21.01.2015 у справі № 6-224цс14, а також у правових висновках Верховного Суду, викладених у від 30.09.2015 у справі № 6-196цс15 від 24.12.2014 у справі № 6- 212цс14, від 21.01.2015 у справі № 6-224цс14, у правових висновках Верховного Суду, викладених в постановах від 30.01.2018 у справі № 707/2192/15-ц, від 21.02.2018 у справі 488/5476/14-ц, від 07.10.2020 у справі № 369/16418/18, від 30.09.2020 у справі № 363/669/17 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 13.06.2018 у справі № 369/1777/13-ц, від 13.11.2019 у справі №361/6826/16, від 06.07.2022 у справі №372/1688/17, від 24.12.2014 у справі №6-212цс14, від 27.01.2015 у справі №21-570а 14, від 12.07.2022 у справі №911/3685/17, йдеться про оцінку планово-картографічних матеріалів та планшетів лісовпорядкування як доказів наявності права постійного користування спеціалізованими державними лісогосподарськими підприємствами.

5.15. Однак, зазначаючи на нібито неналежну оцінку судами попередніх інстанцій доказів щодо належності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення або природно-заповідного фонду, Скаржник не вказує на конкретні докази, які не були враховані судами під час розгляду матеріалів справи.

Скаржник акцентує на матеріалах лісовпорядкування, зокрема на схемі розташування спірної земельної ділянки, яка, на його думку, підтверджує її входження до складу урочища "Брище". Втім зазначені матеріали були досліджені судами попередніх інстанцій, за наслідками чого встановлено відсутність об`єктивних даних, які б свідчили про накладення спірної земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення або природно-заповідного фонду.

5.16. Фактично Скаржник не погоджується з наданою судами оцінкою цих доказів і просить здійснити їх повторну оцінку, що виходить за межі компетенції касаційного суду відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.17. При цьому, Суд враховує, що висновки судів попередніх інстанцій щодо недоведеності приналежності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного фонду або урочища "Брище" ґрунтувалися також на інших аспектах, які не оскаржуються Скаржником.

5.18. У зв`язку з цим Суд вважає, що посилання Скаржника на постанови Верховного Суду, так само як і його доводи, спрямовані виключно на спонукання Суду до переоцінки наявних у справі доказів, що не може бути підставою для перегляду та скасування судових рішень.

5.19. Ураховуючи наведене, Суд зазначає, що оскаржувані рішення ухвалені на підставі повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з дослідженням доказів, наданих сторонами, та з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, що свідчить про обґрунтованість висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частина друга цієї ж статті забороняє скасовувати правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.4. Оскільки наведені Скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі - залишенню в силі.

6.5. Судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Березнівське лісове господарство" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 11.12.2023 у справі № 918/920/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді Н. Багай

І. Берднік