Постанова

від 13.12.2007 по справі 7/668

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/668

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.12.2007  року                                                            Справа № 7/668

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                        Бойченка К.І.

                                                            Журавльової Л.І.

секретар

судового засідання                     Антонова І.В.

та за участю

представників сторін:          

від позивача                              представник за довіреністю Горбатова Г.А.,

                                                            довіреність №б/н від 06.04.2007;                              

від  відповідача                               повноважний та компетентний

представник не прибув;          

розглянувши

апеляційну скаргу                    Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            „ВІННЕР”, смт.Слов”яносербськ

                                                            Луганської області

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  25.10.2007

по справі                                        №7/668 (суддя –Калашник Т.Л.)

за позовом                                        Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            „Торговий дім „Санчо”, м.Дніпропетровськ

до відповідача                              Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            „ВІННЕР”, смт.Слов”яносербськ

Луганської області          

про                                               стягнення 34610 грн. 41 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Санчо”, м.Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю „ВІННЕР”, смт.Слов”яносербськ Луганської області про стягнення 34610 грн. 41 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.10.2007 позов задоволений частково, стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 29000 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 1507 грн. 58 коп., 3% річних у сумі 332 грн. 03 коп., пеню у сумі 1770 грн. 80 коп., державне мито у сумі 346 грн. 10 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн., у решті частини позову провадження  у справі припинено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 25.10.2007 товариство з обмеженою відповідальністю „ВІННЕР”, смт.Слов”яносербськ Луганської області звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати оскаржуване рішення та залишити позов без задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення прийняте при  неповному з'ясуванні обставин справи, які мають суттєве значення для її вирішення та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Позивач відзивом №7/668-1 від 23.11.2007 вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 12.11.2007 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „ВІННЕР”, смт.Слов”яносербськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 25.10.2007 по справі №7/668 призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя –головуючий, Бойченко К.І.- суддя, Журавльова Л.І.–суддя.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем було подане клопотання б/н від 12.12.2007, яке підписане директором підприємства Онищенко В.В., в якому він просить відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату у зв'язку з відрядженням представника. Дане клопотання судовою колегією апеляційної інстанції відхиляється як необгрунтоване, враховуючи наступне.

Дана справа була призначена до розгляду на 29.11.2007. Заявник апеляційної скарги в судове засідання 29.11.2007 не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду даної справи за апеляційним провадженням з тих самих підстав.

Судова колегія задовольнила клопотання заявника апеляційної скарги від 29.11.2009 і ухвалою апеляційної інстанції від 29.11.2007 розгляд даної справи за апеляційним провадженням був відкладений на 13.12.2007. Статтею 28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника; керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище; представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Таким чином, інтереси підприємства може представляти директор або інша особа на підставі довіреності, чим відповідач не скористався. За таких підстав судова колегія вирішила можливим розглянути дану справу за відсутності представника заявника апеляційної скарги.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 15 Цивільного кодексу України встановлює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 11 Цивільного кодексу України та ст.144 Господарського кодексу України передбачають підстави виникнення цивільних прав та обов”язків, до яких віднесені і договори.

Як встановлено господарським судом при розгляді даної справи, 26.02.2007 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Санчо" (Постачальник) та відповідачем  - Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР" (Дистриб'ютор) було укладено договір № 50 (далі –Договір),  за умовами якого Постачальник зобов'язується передати на умовах цього Договору продовольчу продукцію (в подальшому - Товар) у власність Дистриб'ютора, а Дистриб'ютор зобов'язується прийняти Товар у власність та сплатити за нього обумовлену цим Договором грошову суму (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 9.4. Договору, Дистриб'ютор зобов'язується оплачувати конкретну партію Товару не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання Товару у одному з пунктів, що вказані у п. 5.8. Договору, що підтверджується видатковими накладними.

На виконання вищевказаного Договору позивач за видатковою накладною № СИ-0000343 від 15.05.2007 (а.с.15-16) відпустив представнику відповідача за довіреністю ЯНФ №520462 від 15.05.2007 продукцію на загальну суму 41690 грн. 00 коп.

Зобов'язання по перерахуванню позивачеві вартості продукції в обумовлені п. 9.4. Договору строки, відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі Актом звірення взаємних розрахунків станом на 28.08.2007 і що стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона в судовому процесі повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на договір №50 від 26.02.2007, підписаний сторонами, за яким виникли зобов'язання відповідача по оплаті товару, на факт отримання представником відповідача товару за видатковою накладною №СИ-0000343 від 15.05.2007 на суму 41690 грн. 00 коп., на факт часткової оплати відповідачем отриманого товару, що свідчить про прийняття заходів відповідачем до виконання ним зобов'язання за договором, на факт порушення відповідачем строків оплати, передбачених договором.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Згідно ст.202 Господарського кодексу України, ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а за змістом ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, визначених законом або договором.

Згідно з ч.1 ст.199 Господарського кодексу України виконання зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст.ст.546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

З урахуванням наведених правових норм та матеріалів справи, наданих позивачем, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок господарського суду Луганської області про доведеність позивачем позовних вимог.

Доводи заявника апеляційної скарги судова колегія вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Посилання заявника апеляційної скарги на умови п.п.12.1 договору №50 від 26.02.2007 не приймаються до уваги, оскільки даний підпункт відповідно до Конституції України і чинного законодавства не може впливати на право позивача обрати спосіб захисту свого цивільного права шляхом звернення з позовом до суду.

Посилання заявника апеляційної скарги на п.п.2.2, 5.2, 5.3 вищевказаного договору судова колегія вважає безпідставним, оскільки передбачені цими пунктами договору умови не спростовують факт отримання представником відповідача за довіреністю товару від позивача, факт порушення строків оплати цього товару згідно умов договору.

Посилання відповідача на той факт, що позивач невірно вказує дату видаткової накладної №СИ-0000343 судова колегія також вважає необґрунтованими, оскільки вищевказана видаткова накладна датована 15.05.2007, підписана представником відповідача, була частково оплачена і відповідач документально не довів отримання ним товару за видатковою накладною за цим же номером, але за іншою датою.

Не доведеними вважає судова колегія і доводи заявника апеляційної скарги в частині підпису довіреності ЯНФ №520462 від 15.05.2007 не директором Онищенко В.В., оскільки ця довіреність підписана двома особами і скріплена печаткою підприємства відповідача. Щодо доводів ТОВ „ВІННЕР” про те, що позивачем не підтверджений факт направлення на адресу відповідача позовної заяви, оскільки відсутній опис, то ці доводи судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1155, належним доказом відправлення є розрахунковий документ поштового відділення, а опис вкладення відповідно до приписів п.78 даних Правил складається за бажанням відправника.

Щодо доводів ТОВ „ВІННЕР” про те, що місцевим судом справу було розглянуто за відсутності його представника, не повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання, то такі твердження скаржника не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.

Правовий аналіз матеріалів справи свідчить, що справа була прийнята до провадження та призначена до розгляду ухвалою від 21.09.2007 господарського суду Луганської області (вих. №736 від 25.09.2007).

Ухвалою суду від 04.10.2007 розгляд справи було відкладений на 25.10.2007. Як свідчить відмітка канцелярії суду на зворотній стороні даної ухвали, підшитої до матеріалів справи, остання була надіслана сторонам у справі 09.10.2007 (вих.№805).

Факт відправки вищевказаних ухвал на адресу відповідача, вказаного в позовній заяві, який підтверджений довідкою Головного управління статистики у Луганській області №13-48/4094 від 01.10.2007, підтверджено копіями реєстру відправлення поштової кореспонденції господарського суду Луганської області за 25.09.2007 і за 09.10.2007.

Відповідно до п.3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (далі-Інструкція) ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

Разом з тим, п.п.3.5.10, 3.5.11 Інструкції передбачено, що судові документи, які підлягають відправленню, передаються до служби діловодства, реєструються і в той же або наступного дня відправляються за призначенням. Відправка чи передача адресатові судових документів без їх реєстрації у службі діловодства забороняється. Не допускається залишення у справі судового документа без відмітки про його відправку. Перший (підписаний) примірник процесуального документа залишається у справі, на якому на звороті у лівому нижньому куті проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить - вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Колегія суддів Луганського апеляційного господарського суду вважає, що вказані положення Інструкції мають застосовуватися в комплексі, а тому з урахуванням наведених вимог матеріалами справи підтверджено належним чином відправлення ТОВ „ВІННЕР” ухвал господарського суду від 21.09.2007 та від 04.10.2007.

Щодо доведення скаржником факту неотримання цих ухвал, судова колегія зазначає наступне.

За змістом ст.18 Закону України „Про поштовий зв'язок” від 04.10.2001 №2759-III у разі неможливості вручити адресатам поштові відправлення, вони повертаються відправникам.

Відповідних поштових повідомлень та повернутих поштою ухвал суду матеріали справи не містять.

Відповідно до п.142 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1155, фізична або юридична особа, яка користується послугами поштового зв'язку має право, зокрема, на одержання достовірної та необхідної інформації про порядок і терміни надання послуг поштового зв'язку; надати заяву до будь-якого відділення поштового зв'язку про розшук відправленого на його адресу поштового відправлення; надати протягом 6-ти місяців претензію, в тому числі з вимогою про відшкодування завданих йому збитків, у разі невиконання або неналежного виконання оператором поштового зв'язку обов'язків з надання послуг поштового зв'язку.

Доказів звернення до відділення поштового зв'язку з вимогою про надання інформації щодо направлення на його адресу кореспонденції за спірний період чи будь-яких інших доказів щодо неотримання ухвал господарського суду від 21.09.2007 та від 04.10.2007 апелянтом не надано.

За таких обставин судова колегія вважає, що доводи заявника апеляційної скарги необґрунтовані, оскільки ці доводи спростовуються зібраними по справі доводами і не відповідають вимогам закону.

Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 25.10.2007 по справі №7/668 ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита відносяться на заявника - товариство з обмеженою відповідальністю „ВІННЕР”, смт.Слов”яносербськ Луганської області.

У судовому засіданні за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

          Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п.1 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „ВІННЕР”, смт.Слов”яносербськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 25.10.2007 по справі №7/668 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 25.10.2007 по справі №7/668 –без змін.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                   С.С. Єжова

Суддя                                                                      К.І. Бойченко

Суддя                                                                      Л.І. Журавльова