Ухвала

від 22.10.2024 по справі 456/2218/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №456/2218/23 Головуючий у 1 інстанції:Микитин В.Я.

Провадження №22-ц/811/3666/23 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

У Х В А Л А

судового засідання

22 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретарка: Псярук О.О.,

за участі в судовому засіданні в режимі відео конференції представниці позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції у місті Львові при розгляді цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участі органу опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області про визначення місця проживання малолітньої дитини, питання про надання висновку органом опіки та піклування,

в с т а н о в и л а :

рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01 грудня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області про визначення місця проживання малолітньої дитини відмовлено.

Вказане рішення оскаржила ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01 грудня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Зазначає, що на момент звернення ОСОБА_1 до суду першої інстанції між нею та відповідачем існував спір щодо визначення місця проживання їх спільної дитини. У відзиві на позовну заяву ОСОБА_3 підтвердив наявність спору між ним та позивачкою, не заперечував проти визначення місця проживання спільної доньки з позивачкою, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Звертає увагу, що суд вирішив не вважати відзив ОСОБА_3 «таким, що однозначно трактує про визнання позову, а таким, згідно якого вбачається, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог». Вважає, що разі визнання відповідачем позову суд за наявності для такого законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Попри це, суд першої інстанції не надав жодної оцінки факту визнання відповідачем позову, а прийняв рішення по суті про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 липня 2024 року було зобов`язано орган опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області (відділ «Служби у справах дітей» Стрийського міськвиконкому) надати висновок щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з одним із батьків до 2.09.2024 року та попереджено орган опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області, що за неподання висновку, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом та що притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

09.10.2024 року на виконання ухвали Львівського апеляційного суду від 02 липня 2024 року органом опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області надано висновок органу опіки та піклування №389 від 05.09.2024 року про визначення місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому зазначено, що комісією з питань захисту прав дитини Стрийського міськвиконкому встановлено, що права дитини жодним чином не порушені, оскільки за взаємною згодою її батьків, дитина проживає з матір`ю. Окрім цього, в процесі розгляду даного питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_5 міськвиконкому встановлено, що ОСОБА_6 проживає разом із матір`ю, ОСОБА_1 , а батько дитини ОСОБА_3 не ставить питання про визначення місця проживання дитини з ним. У заяві від 10.05.2023 року він надає згоду на проживання дитини з матір`ю. Крім цього, працівниками служби у справах дітей Стрийського міськвиконкому було проведено бесіду з ОСОБА_3 , під час якої він ще раз наголосив на тому, що не заперечує щодо проживання доньки ОСОБА_7 з її матір`ю. Про факт відсутності предмета спору безпосередньо свідчать і ті обставини, ОСОБА_8 повністю і беззаперечно погоджується на подальше проживання їх дитини із ОСОБА_1 не чинив і не чинить перешкод їй у спілкуванні з дитиною, та й не ініціює питання про проживання дитини разом із ним.

При обговоренні питання щодо надання органом опіки та піклування належного висновку про визначення місця проживання дитини сторін, представниця позивачки вчергове заявила про наявність спору між сторонами та те, що на засідання органу опіки та піклування, ні сторін, ані дитину не викликали, а пояснення відповідача про нібито визнання позову, як і у суді першої інстанції є способом захисту, а також певним маніпулюванням у даному спорі, який триває протягом тривалого часу.

Колегія суддів вважає, що наданий органом опіки та піклування «Висновок» суперечить дійсним обставинам, що мають значення та були встановлені в ухвалі суду від 2.07.2024.

Так, встановлення наявності чи відсутності спору у випадку перебування справи у проваджені суду є прерогативою судового органу, а не органу опіки та піклування.

Крім цього, як вказано в ухвалі суду від 2.07.2024 року у судовому засіданні від 02.07.2024 представниця позивачки зазначила, що спір між сторонами як існував на час розгляду справи судом першої інстанції, так і на час розгляду справи апеляційним судом. Окрім заперечень у формі відзиву на позовну заяву у суді першої інстанції, також, і після рішення суду відповідач вчиняв дії, які свідчать про конфліктність між сторонами щодо питання місця проживання дитини, намагався на власний розсуд вирішити це питання; відповідач аналогічно підтвердив наявність між сторонами спору стосовно місця проживання дитини, який між ними триває близько півтора року. Також, ні сторони, ані представниця органу опіки та піклування стосовно отримання такого висновку не заперечували.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що не виклик сторін та дитини для надання висновку щодо визнання місця проживання дитини; невиконання обов`язків, які покладено на вказаний орган та прямо передбачених законом (ст. 19 СК України); невиконання ухвали суду, якою зобов`язано вказаний орган надати відповідний висновок щодо визначення місця проживання дитини; ненадання органом опіки та піклування належного висновку щодо визначення місця проживання малолітньої дитини сторін спрямоване на затягування розгляду справи, викривлення дійсних обставин, що мають значення та вважає таку бездіяльність органу зловживанням процесуальними правами.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави - учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Відповідно до вимог ч. 4ст. 44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно зі ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 144 ЦПК України, одним із таких заходів процесуального примусу є штраф.

Згідно до п. 2 ч. 1ст. 148 ЦПК Українисуд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій з метою перешкоджання судочинству.

Відповідно до ч.2 ст. 148 ЦПК України, у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладені обставини, а саме те, що органом опіки та піклування не було надано необхідний висновок, ні в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції; наданий «висновок» органу опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області №389 від 05.09.2024 року є неналежним, необґрунтованим, таким що призводить до затягування розгляду справи, викривлює дійсні обставини, що мають значення, а відтак порушує права дитини на швидкий та об`єктивний розгляд справи, оскільки в такому не викладено ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення для вирішення спору між батьками малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; окрім цього на виконання ухвали суду для прийняття такого висновку ані батьки дитини, ані дитина чи інші особи не викликалися; те, що в ухвалі суду від 2.07.2024 року відповідальних за надання такого висновку осіб було попереджено про наслідки неподання такого висновку відповідно до норм ст.ст. 43, 44, 143, 144, 148 ЦПК України, колегія суддів вважає, що така бездіяльність органу опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області («Служба у справах дітей» Стрийського міськвиконкому) в особі керівника Ковалишин Наталії Іванівни та першого заступника міського голови Стрийської міської ради Львівської області Дмитришина Миколи Степановича, який затвердив згаданий «висновок» органу опіки та піклування свідчать про зловживання своїми процесуальними правами та створює протиправні перешкоди у здійсненні правосуддя.

Отже, за вказаних вище обставин, суд вважає, що до керівника органу опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області («Служба у справах дітей» Стрийського міськвиконкому) ОСОБА_9 та першого заступника міського голови Стрийської міської ради Львівської області Дмитришина Миколи Степановича слід застосувати заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу у розмірі по 1000 грн. на кожного, який підлягає стягненню в дохід держави з метою запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно ч. 5ст. 148 ЦПК Україниухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Згідно ч. 1ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч.2 ст.144 ЦПК України застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Окрім цього, слід зазначити, що згідно ч.6 ст.148 ЦПК України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Враховуючи вказане слід вважати, що у даній справі, і надалі обов`язком органу опіки та піклування є подання висновку щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків. Також, вирішення спору без такого належного висновку може призвести до необ`єктивного вирішення спору без повного та всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення, скасування ухвалених по суті рішень та повторного розгляду справи, що порушуватиме як права та законні інтереси сторін у справі, так і безпосередньо дитини, якої стосується спір, що є неприпустимим.

Відтак, слід повторно зобов`язати орган опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області надати висновок щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з одним із батьків до 26.11.2024 року.

Також, слід повторно попередити орган опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області, що за неподання висновку, винні особи (керівник) несуть відповідальність, встановлену законом за зловживання процесуальними правами та невиконання процесуальних обов`язків. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від виконання своїх процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 84, 143, 144, 148, 368 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

визнати бездіяльність органу опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області («Служба у справах дітей» Стрийського міськвиконкому) в особі керівника ОСОБА_9 та першого заступника міського голови Стрийської міської ради Львівської області Дмитришина Миколи Степановича, щодо не подання належного та обґрунтованого висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зловживанням процесуальними правами та такою, що створює протиправні перешкоди у здійсненні правосуддя.

Стягнути з керівника органу опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області («Служба у справах дітей» Стрийського міськвиконкому) ОСОБА_9 та першого заступника міського голови Стрийської міської ради Львівської області Дмитришина Миколи Степановича в дохід держави, штраф у розмірі по 1000 грн. з кожного.

Дані про боржників:

Начальник Служби у справах дітей Стрийського міськвиконкому ОСОБА_9 .

Місце праці: 82400, Україна, Львівська область, м. Стрий, вул. Т.Шевченка,71;

Перший заступник міського голови Стрийської міської ради Львівської області Дмитришин Микола Степанович.

Місце праці: 82400, Україна, Львівська область, м. Стрий, вул. Т.Шевченка,71;

Дані про стягувача:

Державна судова адміністрація України;

місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5;

код ЄДРПОУ: 26255795.

Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 379937833

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007

Код класифікації доходів бюджету: 21081100

Копію ухвали направити органу опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області (Служба у справах дітей Стрийського міськвиконкому) та Стрийській міській раді Львівської області для відома та Державній судовій адміністрації України (м. Київ, вул. Липська, 18/5) для подання до виконання.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Повторно зобов`язати орган опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області («Служба у справах дітей» Стрийського міськвиконкому) надати висновок щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з одним із батьків до 26.11.2024 року.

Попередити орган опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області, що за неподання висновку, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала в частині надання висновку щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з одним із батьків до 26.11.2024 року підлягає негайному виконанню.

Ухвала в частині стягнення штрафу набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст ухвали складено 25 жовтня 2024 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра