Ухвала

від 25.10.2024 по справі 503/1479/22

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 503/1479/22

Провадження №1-в/503/16/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима подання начальника Подільського районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області про звільнення від покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кодима Одеської області, громадянина України, та зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Кодимського районного суду Одеської області від 24.02.2023 року за ст. 15 ч.2, 185 ч.4 КК Українидо покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки,

встановив:

02 вересня 2024 року до суду надійшло подання начальника Подільського районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області про звільнення засудженого ОСОБА_4 від покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, призначеного йому вироком Кодимського районного суду Одеської області від 24.02.2023 року, у зв`язку з декриміналізацією, оскільки 09.08.2024 року набув чинностіЗакон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість не момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а ОСОБА_4 засуджений за вчинення закінченого замаху на крадіжку у меншому розмірі.

Представник уповноваженого органу з питань пробації в судове засідання не з`явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, про місце та час розгляду подання орган був повідомлений належним чином.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що наявні підстави для задоволення подання.

Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, про місце та час розгляду подання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Вироком Кодимського районного суду Одеської області від 24.02.2023 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 15 ч.2, 185 ч.4 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї, у відповідності до п.1, 2 ч.1 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України обов`язки.

До суду надійшло подання начальника уповноваженого органу з питань пробації, в якому ставиться питання про звільнення засудженого від покарання, караність за яке усунена законом.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-IX, яким ст. 51 КУпАПбула викладена в новій редакції, згідно якій дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати слід вважати таке викрадення, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозицією ч.1ст.185КК України передбачено кримінальну відповідальність за вчинення таємного викрадення чужого майна, яка має бланкетний (відсилочний) характер до положень КУпАП, тобто якщо вартість викраденого майна перевищує розмір, за який передбачено адміністративну відповідальність (більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Тільки в такому випадку дії особи підпадають під ознаки кримінально-карного правопорушення після набрання чинності вказаним Законом від 18.07.2024 року № 3886-IX.

Згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1ст.169 розділу ІVПК для відповідного року, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Цей розмір установлюється на початок кожного року окремо.

Ураховуючи вказані положення Податкового кодексуУкраїни та положення ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року № 1928-IX, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для кваліфікації діяння як кримінального правопорушення у 2023 році становило 2481 грн.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.5КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Водночас ч.2 ст.74КК України передбачає, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

07.10.2024 року в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24) зазначено висновки про те, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ. У той же час Суд наголошує, що визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння. Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Ураховуючи, що ОСОБА_4 був засуджений за вчинення 06.12.2022 року кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч.2, 185 ч.4 КК України, предметом якого було майно вартістю 507,52 грн, яка з врахуванням змін внесених Законом № 3886-IX натеперішній часвизнана законодавцемдрібним викраденнямчужого майна, то суд вважає, що у відповідності до положень ч.1 ст. 5 та ч.2 ст. 74КК України засуджений підлягає звільненню від призначеного судом покарання внаслідок усунення законом караності за таке діяння.

Ураховуючи вище зазначене суд вважає подане подання уповноваженого органуз питаньпробації обґрунтованим, у зв`язку з чим останнє підлягає задоволенню, а засуджений підлягає звільненню від призначеного йому покарання.

Керуючись ст. 5, 74 ч.2 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд

постановив:

Подання начальника Подільського районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області про звільнення засудженого від покарання задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , засудженого вироком Кодимського районного суду Одеської області від 24.02.2023 року за ст. 15 ч.2, 185 ч.4 КК Українидо покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки, від призначеного судом покарання на підставі ч.2ст.74КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння, за яке він був засуджений.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1