Ухвала

від 25.10.2024 по справі 749/751/22

ЩОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 749/751/22

Номер провадження 6/749/10/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року м.Сновськ

Щорський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Шаповал З.О.,

за участю секретаря Мирошниченко А.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

прокурора Дмитренко В. В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні заяву ОСОБА_3 провідстрочення виконаннясудового рішенняу справі749/751/22за позовом комунального некомерційного підприємства «Сновський центр первинної медичної допомоги» Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Сновська міська рада Корюківського району Чернігівської області, про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

16.10.2024 р. ОСОБА_3 звернулася до Щорського районного суду Чернігівської області із заявою про відстрочення виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 16.07.2024 р. до 16 липня 2024 року у справі 749/751/22 .

Заява мотивована тим, що на виконання постанови Чернігівського апеляційного суду 06 серпня 2024 року Щорським районним судом Чернігівської області був виданий виконавчий лист №749/751/22. На підставі згаданого виконавчого листа було відкрито виконавчі провадження №75751808 та № 75752081.

За доводами заяви відповідач перебуває у скрутному матеріальному положенні і сума, що стягується є співставною із її дворічним доходом, що, на переконання заявника, підтверджується довідкою про доходи від 09.09.2024р. Також, відповідач наразі перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (декреті), що підтверджується довідкою від 18.09.2024, виданою ФОП ОСОБА_4 і, відповідно, відповідач не має змоги повноцінно працювати для виплати стягуваної суми.

Окрім того, ОСОБА_3 звертає увагу на те, що у неї відсутня вина чи злий умисел у виникненні спору, адже в її розумінні повертати стягувані грошові кошти вона не мала б.

Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 16.10.2024 р. заяву ОСОБА_3 , про відстрочку виконання рішення суду у цивільній справі №749/751/22 за позовом Комунального некомерційного підприємства «Сновський центр первинної медичної допомоги» Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Сновська міська рада Корюківського району Чернігівської області, про стягнення коштів прийнято до свого провадження та відкрито провадження у зазначеній справі. Призначено справу до судового розгляду на 25 жовтня 2024 року.

21.10.2024 р. від Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області надійшла заява про розгляд справи без участі її представника, з якої вбачається, що Сновська міська рада Корюківського району Чернігівської області у вирішенні питання про відстрочення виконання рішення покладається на розсуд суду.

У судовому засіданні преддставник заявниці просив заяву задовольнити з підстав викладених у заяві.

Представник позивача поклалася на розсуд суду.

Прокурор просила у задоволенні заяви відмовити у зв`язку із недоведеністю наявності підстав для її задоволення.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 16.05.2023 р. у справі 749/751/22у задоволенні позову комунального некомерційного підприємства «Сновський центр первинної медичної допомоги» Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Сновська міська рада Корюківського району Чернігівської області, про стягнення коштів було відмовлено повністю.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 16.07.2024 р. апеляційну скаргу заступника керівника Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області задоволено.

Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2023 року скасовано.

Позов Комунального некомерційного підприємства «Сновський центр первинної медичної допомоги» Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області до ОСОБА_3 про стягнення коштів, задоволено.

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь Комунального некомерційного підприємства «Сновський центр первинної медичної допомоги» Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області суму боргу у розмірі 80500,00 грн.

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь Комунального некомерційного підприємства «Сновський центр первинної медичної допомоги» Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області 2481 грн у відшкодування сплаченого судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь Чернігівської обласної прокуратури 3721,50 грн у відшкодування сплаченого судового збору за апеляційний розгляд справи.

На підтвердження своїх доводів ОСОБА_3 надала довідку форми ОК-5, з якої вбачається, що у 2023 р. її дохід становив 59789, 79 грн, у 2024 р. 45300, 00 грн. (а. с. 151, Т.2).

Згідно копії довідки ФОП ОСОБА_4 від 18.09.2024 р. ОСОБА_3 перебуває у декретній відпустці з 25.11.2022 р. по теперішній час (а. с. 152, Т. 2).

Надаючи оцінку обставинам справи суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За змістом п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що … їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2019 року у справі № 2-54/08 зазначив, що відстрочка виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 463/7127/22 зазначив, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Верховний Суд у постанові від 11 січня 2024 року у справі № 278/488/22 зауважив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Верховний Суд у постанові від 17 січня 2024 року у справі № 757/30128/20-ц звернув увагу, що метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

У даній справі суд виходить із того, що конструкція норм ч. 3 та ч. 4 ст. 435 ЦПК України вказує на те, що згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України обов`язковою умовою для відстрочення виконання рішення суду є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а обставини, визначені у ч. 4 ст. 425 ЦПК України суд «також враховує» - тобто такі обставини є додатковими.

Зі змісту заяви ОСОБА_3 та доданих до неї доказів не вбачається існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Крім того,обґрунтовуючи наявністьтакої обставинияк скрутниймайновий станборжника,заявником наданодовідку формиОК-5,як вбачаєтьсязі змісту Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI та Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) формується за будь-який період, починаючи з 2000 року, і містить дані щодо суми заробітку для обчислення пенсії, визначення страхового стажу, сплати страхових внесків.

Разом із тим відповідно до п. 70.3 ст. 70 ПК України до інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб: джерела отримання доходів; об`єкти оподаткування; сума нарахованих та/або отриманих доходів; сума нарахованих та/або сплачених податків; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру, наданих у порядку інформаційної взаємодії відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 1, 2 Р. 10 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі. Відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (представника) щодо отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі.

З огляду на зазначене, довідка форми ОК-5, виходячи з обсягу інформації, яку вона містить, не може підміняти собою відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Натомість заявником відповідної інформації надано не було.

Також заявником не було надано будь-яких доказів про відсутність у неї коштів на рахунках у банківських установах, принаймні за місцем її проживання.

Крім того, заявником не надано доказів, які б підтверджували факт відсутності у неї рухомого майна (зокрема, але не виключну такими доказами можуть бути відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів) або нерухомого майна (зокрема за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно , Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна), на яке можливо звернути стягнення у рахунок погашення заборгованості, у тому числі яке може належати заявниці на праві спільної сумісної власності.

Також суд звертає увагу, що за доводами заявниці на виконання судового рішення було видано виконавчі листи, за якими були відкриті виконавці провадження, натомість жодних доказів вказаних обставин не надала.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404) опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

За змістом п. 3, 6, 7, 17, 21 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

В свою чергу за змістом абз. 1 ч. 1 ст. 19 Закону 1404 заявниця як сторона виконавчого провадження має право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії.

Натомість, попри посилання на наявність відкритих виконавчих проваджень, заявницею не було надано будь-яких відомостей про стан таких виконавчих проваджень, зокрема щодо результатів перевірки виконавцем її майнового стану за місцем її проживання та за відомостями, що містяться у Єдиних та Державних реєстрах щодо боржника, а також отриманої виконавцем інформації від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявницею не доведено існування підстав для відстрочення виконання судового рішення, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Відповідно до ч. 7 ст. 435 ЦПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 435 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 провідстрочення виконаннясудового рішенняу справі749/751/22- відмовити.

Ухвала може бутиоскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцятиднів здня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

СуддяЗ.О.Шаповал