Постанова

від 26.09.2024 по справі 523/20634/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6047/24

Справа № 523/20634/23

Головуючий у першій інстанції Середа І.В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Сегеди С.М.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Експансія»,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 травня 2024 року у складі судді Середи І.В.,

встановив:

У листопаді 2023 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Експансія»,у якомуз урахуваннямуточнень до позовної заяви просила суд визнати незаконним та скасувати наказ Одеської філії ТОВ «Експансія», №298/к/тр від 14.08.2023 року «Про призупинення трудових відносин», поновити дію трудового договору ОСОБА_1 касира торгівельного залу з Одеською філією ТОВ «Експансія» та зобов`язати ТОВ «Експансія» нарахувати та виплати ОСОБА_1 середню заробітну плату за період з 14.08.2023 по день фактичного допуску до роботи як оплату за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що наказ позивачка отримала по месенджеру «Viber» 31.08.2023, в наказі не зазначено інформацію про причини призупинення, про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки, строк призупинення дії трудового договору, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номера паспорта та умови відновлення дії трудового договору. З 14 серпня 2023 року по день фактичного допуску до роботи філія зобов`язана нарахувати та виплатити середню заробітну плату, як оплату за час вимушеного прогулу.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09.05.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09.05.2024 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції допущено невідповідність висновків викладених в рішенні обставинам справи, оскільки підставою для призупинення трудового договору, тобто обмеження відповідно до закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», прав громадян гарантованих ст. 43,44 Конституції України є не сам факт уведення воєнного стану в Україні, а об`єктивна неможливість роботи на умовах трудового договору, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки передбачені трудовим договором. Відповідачем не було надано до суду достатніх та допустимих доказів абсолютної неможливості надати позивачу роботу шляхом переведення на іншу роботу або залучення до роботи дистанційно.

ОСОБА_1 зазначає, що під час розгляду справи нею були надані докази того, що складське приміщення Одеської філії ТОВ «Експансія» м.Одеса, вул. Середня,83 відновило кур`єрську доставку в Одесі та найближчих передмість, зокрема касовий чек складу магазину «Фоззі» на доставку товарів на замовлення на суму 278,40 грн. від 10.01.2024, та копію чека на суму 418,90 грн. від 29.05.2024.

Також позивачка вказує, що наказ №298/к/тр від 14.08.2023 року не відповідає вимогам ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а саме у наказі не зазначена інформація про причини призупинення, інформація про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки, строк призупинення дії договору та умови відновлення трудового договору, тощо. Зазначений наказ сам по собі носить вибірковий характер та по відношенню до позивачки є дискримінацією, оскільки дія трудового договору призупинена виключно з нею. Вважає, що відповідач мав можливість забезпечити її роботою відповідно до умов роботи складу- магазину, а позивачка могла виконувати роботу на умовах неповного робочого дня. Разом з тим, жодних пропозицій від відповідача з приводу роботи не надходило, простій у магазині оголошений не був, не було вирішено питання про переведення позивачки на іншу роботу, не прийнято рішення про припинення роботи магазину, щоб могло мати наслідком розірвання трудового договору з позивачкою відповідно до вимог п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Недоведеність відповідачем передбачених законом підстав для призупинення трудового договору з ТОВ Експансія», як наслідок свідчить про порушення прав позивача на отримання заробітної плати у розмірі та на умовах визначених трудовим договором відповідно до ст. 10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ «Експансія», посилаючись на її необґрунтованість, просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 травня 2024 року залишити без змін.

В судове засідання, призначене на 26.09.2024 з`явилася ОСОБА_1

Представник ТОВ «Експансія» до суду не з`явився, хоча був повідомлений належним чином, у відповідності до вимогст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи, заяв про відкладення розгляду справи не надало.

Статтею 372 ЦПК Українипередбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення скаржника, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідност. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на наступне.

Судом першоїінстанції встановлено,що на підставі наказу №181/к/тр від 26 травня 2023 року виданого директором Одеської філії ТОВ «Експансія» ОСОБА_1 було прийнято з 29 травня 2023 року на роботу на посаду касира торговельної зали , структурний підрозділ відділ каса, магазин №1_Е Одеса вул.Середня,83А.

31 серпня 2023 року позивачка у месенджері «Viber» отримала фото наказу від 14 серпня 2023 року №298/к/тр «Про призупинення дії трудового договору».

За змістом вказаного наказу призупинено дію трудового договору ОСОБА_1 , професіякасир торговельної зали, структурний підрозділвідділ каса, магазин №1_Е Одеса Середня вул.,83А. Призупинення дії трудових договорів здійснити з дати оголошення окремого наказу Товариством, яким вирішуватиметься питання дії трудових договорів всіх або окремих працівників. На період призупинення дії трудових договорів Товариство звільняється від обов`язку забезпечувати таких працівників роботою та виплачувати заробітну плату за неї. Забезпечити збереження місця роботи та посади за працівниками на період призупинення дії трудових договорів. Виконання всіх інших обов`язків Товариством , як роботодавцем , стосовно вказаних працівників-призупиняється на такий період.

Даний наказ прийнятий у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість виконання роботи окремими працівниками Товариства, введенням воєнного стану на території України згідноУказу Президента від 24 лютого 2022 року №64/2022, керуючисьст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року.

Згідно з наказом т.в.о. Директора ТОВ «Експансія» від 14 серпня 2023 року №10п з 14 серпня 2023 року зупинено експлуатацію об`єкту товариствамагазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з значним пошкодженням об`єкту, у зв`язку із падінням уламків ворожої ракети.

28 серпня 2023 року складено акт комісійного обстеження об`єкта з якого встановлено, що 14 серпня 2023 року було здійснено ракетний обстріл з невстановленого типу зброї по будівлям, розташованим за вказаною адресою, а 07 вересня 2023 року на замовлення Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради підготовано технічний звіт з обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій, визначення можливості подальшої експлуатації будівель торговельно-побутового комплексу, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської федерації.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, районний суд виходив з того, що оскільки призупинення трудового договору пов`язане з значними пошкодженнями будівлі та неможливості забезпечення відповідачем продовження роботи у знищеній будівлі на посаді касира, тому підстав для визнання наказу незаконним немає, у зв`язку із чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).

Стаття 43Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 64Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженимЗаконом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.

Згідно з пунктом 3 цього Указу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

За вимогами ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

Отже роботодавцю надано право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.

Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 01 червня 2023 року у справі № 149/1089/22 (провадження № 61-292св23), від 14 вересня 2023 року у справі № 754/5488/22 (провадження № 61-6588св23), від 14 лютого 2024 року у справі №201/791/23 (провадження № 61-11881св23).

Судовим розглядом справи встановлено, що 14 серпня 2023 року в будівлю гіпермаркету «Фоззі», де працювала позивачка, влучили уламки ракети, від чого відбулася масштабна пожежа, приміщення фактично знищено.

На теперішній час будівля, де було робоче місце позивачки, не відновлена.

Ця подія є загальновідомою, тому вказані обставини не потребують доказування.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначала, що Наказ №298/к/тр від 14 серпня 2023 року, яким призупинено дію трудового договору із нею, винесено з численними та грубими порушеннями Закону України "Проорганізаціютрудових відносин в умовахвоєнного стану».

Проте апеляційний суд погоджується із висновком суду, що підстав для визнання наказу незаконним немає, оскільки призупинення трудового договору пов`язане з значними пошкодженнями будівлі та неможливості забезпечення відповідачем продовження роботи у знищеній будівлі на посаді касира, що підтверджується:

- технічним звітом з обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій, визначення можливості подальшої експлуатації будівель торговельно-побутового комплексу, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 від 07.09.2023 (а.с. 77-92);

- актом складеним за результатами проведеного обстеження пошкоджених будівельних конструкцій будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 від 07.09.2023 (а.с. 68-75);

- наказом ТОВ «Експансія» від 14.08.2023 року N?10п «Про зупинення експлуатації об`єкту» з 14.08.2023р. зупинено експлуатацію об`єкту ТОВ «Експансія» магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із значним пошкодженням об`єкту після падіння уламків ворожої ракети (а.с. 76).

Отже, у зв`язку з фактичним знищенням будівлі гіпермаркету, в якому знаходилось робоче місце Позивачки, і відповідно, неможливістю обох сторін виконувати свої обов`язки, зокрема, виконання Позивачкою ОСОБА_1 своїх робочих обов`язків касира, наказом ОФ ТОВ «Експансія» від 14.08.2023 N?298/к/тр про призупинення трудового договору, було призупинено дію трудового договору з 14.08.2023 з працівницею ОСОБА_1 , у зв`язку із чим, оспорюваний Наказ прийнято у відповідності до чинного законодавства, на підставі реальних та невідворотних обставин, тому, як вірно встановлено судом, вимоги позивачки задоволенню не підлягають.

У доводах апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на те, що наказ №298/к/тр від 14.08.2023 не відповідає вимогам ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а саме: у наказі не зазначена інформація про причини призупинення, інформація про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки, строк призупинення дії договору та умови відновлення трудового договору, тощо.

Проте вказані доводи скаржниці є необґрунтованими, оскільки зі змісту оспорюваного наказу чітко вбачається, що підставою призупинення дії трудового договору є саме військова агресія проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи, зокрема, як вірно встановлено судом, призупинення трудового договору пов`язано з знищенням будівлі гіпермаркету, відновлення якої можливо лише за наявності ресурсної можливості відповідача, тому посилання на відсутність строку на який призупиняється трудовий договір також оцінюється судом критично.

При цьому встановлено, що відповідач не здійснив процедуру звільнення, а лише призупинив дію трудового договору, що зберігає за ОСОБА_1 робоче місце, якщо в подальшому роботу гіпермаркету вдасться відновити.

Твердження ОСОБА_1 про вибірковий характер наказу не підтверджується, оскільки по усім працівникам, які працювали в торговому залі гепермаркету «Фоззі», було видано накази про призупинення трудового договору з наведених вище причин.

Безпідставними є і посилання скаржниці на те, що жодних пропозицій від відповідача з приводу роботи їй не надходило, простій у магазині оголошений не був, не було вирішено питання про переведення позивачки на іншу роботу та не було прийнято рішення про припинення роботи магазину.

Так, як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивачка надала пояснення, в яких сама зазначила, що на її звернення відповідачем було запропоновано вакансію продавця овочів на повний робочий день, однак така пропозиція її не влаштувала, бо в неї двоє неповнолітніх дітей і їй потрібна робота як раніше касиром в вечірній час. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач також зазначав, що оскільки ОВ ТОВ «Експансія» припинила свою діяльність з торгівлі товарів у гіпермаркеті «Фоззі», тому не може поновити трудовий договір з позивачкою та надати робоче місце відповідно до займаної раніше посади та з урахуванням побажань позивачки. Отже судом першої інстанції об`єктивно встановлено та доведений факт неможливості надання відповідачем позивачці відповідного та підходящого їй робочого місця.

Факт припинення роботи магазину підтверджується наказом ТОВ «Експансія» від 14.08.2023 N?10п «Про зупинення експлуатації об`єкту» з якого вбачається, що з 14.08.2023 зупинено експлуатацію об`єкту ТОВ «Експансія» магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із значним пошкодженням об`єкту після падіння уламків ворожої ракети (а.с. 76), у зв`язку із чим доводи скаржниці в цій частині також є безпідставними.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання нарахування і виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вказана вимога є похідною від основної вимоги.

При цьому, апеляційний суд вважає зазначити, що на час призупинення дії трудового договору, за позивачем зберігається робоче місце, сам трудовий договір не припинений, а, відповідно до положень ч.4ст. 13 Закону № 2136-ІХ, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 17 квітня 2024 року у справі № 933/411/22.

Жодних інших доводів на спростування висновків суду, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.

Згідно зіст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та правомірно і обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, асудове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, тому відповідно дост. 141 ЦПК Україниновий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25.10.2024.

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

С.М. Сегеда