ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №:755/7082/23
Провадження №: 2-др/755/7/24
"24" жовтня 2024 р. м.Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Коваленко І.В.,
за участі секретаря судових засідань - Щербак А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Левченка Сергія Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Дачний» про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул, -
в с т а н о в и в:
У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Дачний» про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул.
23 жовтня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Дачний» про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул.
Наказ №54 від 13.04.2023 року Гаражно-будівельного кооперативу «Дачний» (ЄДРПОУ: 22934464) «Про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера-касира» - визнано незаконним та скасовано. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера-касира Гаражно-будівельного кооперативу «Дачний» з 13.04.2023 року. Присуджено до стягнення з Гаражно-будівельного кооперативу «Дачний» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 13.04.2023 року по 23.10.2023 року включно в розмірі 65 762 грн (шістдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят дві) гривні 71 копійок. (з подальшим утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів) та моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн.
27 жовтня 2023 року (Вх. №54313/23) через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Левченка Сергія Івановича про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу на користь ОСОБА_1 19 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
27 жовтня 2023 року на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали заяви було передано для розгляду судді Коваленко І.В.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2023 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Левченка Сергія Івановича повернуто без розгляду.
07 листопада 2023 року (Вх.№56509/23) через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Левченка Сергія Івановича про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу на користь ОСОБА_1 19 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
18 грудня 2023 року (Вх.64165) від представника відповідача Гаражно-будівельного кооперативу - адвоката Перетятька Олега Валерійовича надійшла заява про перенесення судового засідання та надання деяких пояснень по поданій заяві щодо винесення додаткового рішення по цивільній справі №755/7082/23. В якій адвокат не погоджується із сумою, яку просить позивач стягнути із ГБК «Дачний», оскільки її підрахунок вівся адвокатом з урахуванням шести судових засідань, однак у цивільній справі відбулось повноцінних чотири судових засідань, а саме: 29.08.2023 року, 21.09.2023 року, 09.10.2023 року, 23.10.2023 року. Також, розмір гонорару, який зазначений в заяві про винесення додаткового рішення нічим не підтверджений. Представник відповідача просить врахувати той факт, що відповідач не є комерційною установою, не веде господарську діяльність щодо отримання прибутків, а функціонує за рахунок членських внесків, членів його кооперативу, грошові кошти яких виділяються для виплати заробітної плати працівникам кооперативу, в тому числі і позивачеві, витрат на комунальне обслуговування кооперативу, оплати передбачених законодавством податків та витрат на оплату електроенергії, водопостачання. Просить при винесенні додаткового рішення врахувати вище зазначені обставини з урахуванням некомерційної діяльності ГБК «Дачний», військового стану в Україні, через який існують суттєві складнощі щодо отримання грошових коштів від членів кооперативу та врахувати ряд невідповідностей в документах наданих адвокатом Андрущенко І.В. для обрахування її витрат на правову допомогу.
16 квітня 2024 року Постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу Перетятька Олега Валерійовича в інтересах Гаражно-будівельного кооперативу «Дачний» залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2023 року - без змін.
01 травня 2024 року матеріали цивільної справи №755/7082/23 повернулись до Дніпровського районного суду міста Києва.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Левченко С.І. до судового засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.
Уповноважений представник відповідача ГБК «Дачний» до судового засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.
Суд, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, наявні матеріали цивільної справи № 755/7082/23 дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Дачний» про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул задоволено частково.
Наказ №54 від 13.04.2023 року Гаражно-будівельного кооперативу «Дачний» (ЄДРПОУ: 22934464) «Про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера-касира» - визнано незаконним та скасовано. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера-касира Гаражно-будівельного кооперативу «Дачний» з 13.04.2023 року. Присуджено до стягнення з Гаражно-будівельного кооперативу «Дачний» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 13.04.2023 року по 23.10.2023 року включно в розмірі 65 762 грн (шістдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят дві) гривні 71 копійок. (з подальшим утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів) та моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн.
За умовами п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (у редакції 2004 року); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1, 3 ст. 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
За ч 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 4 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)
При цьому, за ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до положень ч. 3, 4 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Крім цього, пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим про що, зокрема, зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України».
Відповідно до правової позиції ВС/КАС, викладеної у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, як свідчать матеріали справи, на підтвердження повноважень представника відповідача надано ордер серії АА № 0029689, виданий 25.05.2023 року на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Левченко Сергієм Івановичем.
Окрім Ордеру, представником позивача надано такі копії документів:
- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Левченка Сергія Івановича серії КВ №6117, виданого 14.06.2018 року;
- Договір про надання правової допомоги № АІ05/05-23 від 05.05.2023, укладений між адвокатом Левченко С.І. та ОСОБА_1 (далі - Договір) (а.с.204-210);
- Детальний перелік та розрахунок ціни наданих послуг за договором АІ 05/05-23 від 05.05.2023 (а.с.211);
- Акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги № АІ05/05-23 від 05.05.2023 (а.с.212);
- платіжна інструкція АТ КБ «Приватбанк» від 25.10.2023 р. по рахунку Левченка С.І. вказано перерахунок коштів на суму 10000,00 грн., платником є ОСОБА_1 згідно з договором АІ 05/05-23 від 05.05.2023;
- платіжна інструкція АТ КБ «Приватбанк» від 04.05.2023 р. по рахунку Левченка С.І. вказано перерахунок коштів на суму 3500,00 грн., платником є ОСОБА_1 ;
- платіжна інструкція АТ КБ «Приватбанк» від 12.05.2023 р. по рахунку Левченка С.І. вказано перерахунок коштів на суму 5500,00 грн., платником є ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової допомоги № АІ05/05-23 від 05.03.2023 року вбачається, що за цим договором адвокат зобов`язується за завданням клієнта надавати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконанн6я цього договору. Укладення та погодження договору підтверджується передоплатою в розмірі 3500,00 грн.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами на підставі домовленостей оформлених відповідним додатком до договору.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що факт надання передбачених цим договором послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг.
Відповідно до Детального переліку та розрахунку ціни наданих послуг за договором АІ05/05-23 від 05.05.2023 адвокатом були надані клієнту послуги на загальну суму 19 000 грн. (консультація адвоката, складання позовної заяви, складання заперечення на відзив, участь в засіданнях, подання клопотання та гонорар за задоволення позову).
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 26.10.2023 року сторони стверджують, що об`єм послуг за договором про правову допомогу №АІ05/05-23 від 05.05.2023 надані в повному обсязі. Загальна сума договору, з урахуванням витрат на надання правової допомоги, гонорара адвоката склала 19 000,00 грн. Станом на 26.10.2023 вказана сума сплачена в повному обсязі на відповідні рахунки адвоката, що підтверджуються платіжними інструкціями.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний суд у своїй постанові від 28.12.2020 р. у справі № 640/18402/19 сформував правовий висновок, за яким розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником Позивача.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19).
Відповідно до ч. 6 ст.137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Заперечуючи проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №755/7082/23, представник відповідача Гаражно-будівельного кооперативу - адвокат Перетятько Олег Валерійович у своїх поясненнях, наданих одночасно із заявою про перенесення судового засідання, не погоджується із сумою, яку просить стягнути позивач із ГБК «Дачний», звертаючи увагу суду на те, що підрахунок суми вівся адвокатом з урахуванням шести судових засідань, однак у цивільній справі відбулось повноцінних чотири судових засідань, а саме: 29.08.2023 року, 21.09.2023 року, 09.10.2023 року, 23.10.2023 року. Вказує, що розмір гонорару, який зазначений в заяві про винесення додаткового рішення нічим не підтверджений. Просить врахувати той факт, що відповідач не є комерційною установою, не веде господарську діяльність щодо отримання прибутків, а функціонує за рахунок членських внесків, членів його кооперативу, грошові кошти яких виділяються для виплати заробітної плати працівникам кооперативу, в тому числі і позивачеві, витрат на комунальне обслуговування кооперативу, оплати передбачених законодавством податків та витрат на оплату електроенергії, водопостачання. Просить при винесенні додаткового рішення врахувати вище зазначені обставини з урахуванням некомерційної діяльності ГБК «Дачний», військового стану в Україні, через який існують суттєві складнощі щодо отримання грошових коштів від членів кооперативу та врахувати ряд невідповідностей в документах наданих адвокатом Андрущенко І.В. для обрахування її витрат на правову допомогу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).
Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі №922/15944/17.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 р. у справі № 211/3113/16-ц, від 06.11.2020 р. у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд приймає до уваги подані стороною відповідача заперечення щодо неспівмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, з огляду на те, що предметом розгляду був трудовий спір - визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул, а отже справа є малозначною та не потребує якихось нових знань, окрім тих, що має адвокат в силу своєї професійної освіти, а також враховує той факт, що відповідач не є комерційною установою, не веде господарську діяльність щодо отримання прибутків, а функціонує за рахунок членських внесків, членів його кооперативу, грошові кошти яких виділяються для виплати заробітної плати працівникам кооперативу, в тому числі і позивачеві, витрат на комунальне обслуговування кооперативу, оплати передбачених законодавством податків та витрат на оплату електроенергії, водопостачання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи положення статті 141 ЦПК України, зважаючи на зміст позовної заяви, докази долучені до неї, категорію заявленого позову, з урахуванням умов договору про надання правової допомоги, в якому сторони договору погодили вартість послуг та порядок розрахунків, виходячи з обсягу фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, характеру виконаної роботи, враховуючи складність справи, її розгляд в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, зважаючи на ціну позову, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що в даній справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000,00 грн. є завищеним, не відповідають складності справи та обсягу наданих послуг і виконаних робіт, а відтак, заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню - суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу професійну допомогу в розмірі 10 000,00 грн., який є співмірним та розумним з обсягом і змістом наданих послуг, документально підтвердженим та не покладатиме надмірного тягаря на сторону відповідача.
Керуючись статтями 13, 133, 137, 264, 270, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
у х в а л и в:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Левченка Сергія Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Дачний» про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул - задовольнити частково.
Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу «Дачний» (Код ЄДРПОУ: 22934464, м. Київ, вул. Алішера Навої, 1-А) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернетhttp://dn.ki.court.gov.ua.
Суддя:
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2024 |
Оприлюднено | 28.10.2024 |
Номер документу | 122578699 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Коваленко І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні