Постанова

від 24.10.2024 по справі 557/163/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 року

м. Рівне

Справа № 557/163/24

Провадження № 22-ц/4815/806/24

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: суддя Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 20 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" про стягнення заборгованості за штрафом, пенею, моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

В січні2024року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу за невиконання умов договорів оренди земельних ділянок, інфляційних втрат та процентів річних за прострочення сплати штрафу, а такожморальної шкоди, заподіяної несвоєчасною сплатою штрафу.

В обґрунтування позову вказував, що п. 45 кожного із вказаних договорів суборенди землі, передбачено, що у разі зміни розташування Суборендаря, чи третіх осіб до яких перейшли права Суборендаря (повністю або частково), вищевказані особи зобов`язуються повідомляти Орендаря про їх місце розташування протягом трьох місяців з моменту зміни їх місця розташування, цінним листом з описом. У разі неповідомлення Орендаря про зміну місця розташування Суборендаря, або третіх осіб, до яких перейшли права Суборендаря (повністю або частково) на дану сторону покладається штраф у розмірі однієї річної орендної плати, який виплачується в терміни одночасно з орендною платою.

Зазначає, що 05.08.2020 відповідач змінив місце розташування, не повідомивши про це позивача у тримісячний строк, тому у відповідача виник обов`язок зі сплати позивачу штрафу в розмірі, встановленому договорами суборенди, якого відповідача не виконав. Тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за цим штрафом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Крім того, позивач вказував на душевні страждання, заподіяні невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, зокрема, потреба залучати фахівців у галузі права, неодноразові поїздки автомобілем до адвокатів, позбавлення можливості користуватися коштами, які відповідач мав йому сплатити.

Просить стягнути з відповідача заборгованість зі штрафу за невиконання умов п`яти Договорів суборенди землі від 03.12.2018, укладених між позивачем (орендар) і відповідачем (суборендар) на загальну суму 31370,15 грн. (6274,03 грн. за кожним договором), інфляційні втрати за період з 01.01.2021 по 30.11.2023 на загальну суму 15103 грн. (3020,60 грн. за кожним договором), 3% річних за період з 01.01.2021 по 30.11.2023 на загальну суму 2823 грн. (564,60 грн. за кожним договором), 25000,00 грн. моральної шкоди (5000,00 грн. за кожним договором), всього 74296,15 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн. та судові витрати.

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 20 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вважає, що суд неправильно розтлумачив поняття "зміна розташування суборендаря", оскільки не врахував, що в договорах будь-яких інших адрес відповідача крім юридичної не зазначалося.

Зазначає, що "зміну місця розташування Суборендаря" слід трактувати як "зміну місцезнаходження юридичної особи Суборендаря".

Посилаючись на факт зміни відповідачем юридичної адреси 05.08.2020 року без належного повідомлення орендаря стверджує про порушення умов договору та наявності підстав для стягнення штрафу, 3 відсотків річних, інфляційних втрат та моральної шкоди.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив доводи викладені апелянтом. Просив залишити рішення місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 03.12.2018 між ОСОБА_1 (орендар) та ТОВ «АКРІС АГРО ГРУП» (суборендар) укладено договір суборенди землі, за яким орендар передав суборендарю у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,22 гектара.

Відповідно до п. 9 договору суборендна плата становить 8,7% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

06.02.2019 в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно зареєстровано право суборенди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Посягвівської с/р Гощанського району Рівненської області площею 1,223 га, кадастровий номер 5621285900:04:003:0162, орендар ОСОБА_1 , суборендар ТОВ «АКРІС АГРО ГРУП», строк дії 49 років з дати державної реєстрації права суборенди, але не більше ніж строк чинності договорів оренди, з правом пролонгації (витяг з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 155645097 від 08.02.2019).

06.02.2019 в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно зареєстровано зміни до речового права суборенди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Посягвівської с/р Гощанського району Рівненської області площею 1.223 га, кадастровий номер 5621285900:04:003:0162, а саме, зареєстровано розмір оплати за 1 рік користування земельною ділянкою на рівні 15,5% від нормативної грошової оцінки (витяг з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 360725686 від 02.01.2024).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру № НВ-9900161102024 від 03.01.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5621285900:04:003:0162 становить 43872,68 грн., дата проведення оцінки 17.09.2023.

Також, 03.12.2018 між ОСОБА_1 (орендар) та ТОВ «АКРІС АГРО ГРУП» (суборендар) укладено договір суборенди землі, за яким орендар передав суборендарю у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,59 гектара.

Відповідно до п. 9 договору суборендна плата становить 8,7% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

06.02.2019 в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно зареєстровано право суборенди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Посягвівської с/р Гощанського району Рівненської області площею 1.59 га, кадастровий номер 5621285900:02:001:0233, орендар ОСОБА_1 , суборендар ТОВ «АКРІС АГРО ГРУП», строк дії 49 років з дати державної реєстрації права суборенди, але не більше ніж строк чинності договорів оренди, з правом пролонгації (витяг з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 155642786 від 08.02.2019).

06.02.2019 в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно зареєстровано зміни до речового права суборенди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Посягвівської с/р Гощанського району Рівненської області площею 1.59 га, кадастровий номер 5621285900:02:001:0233, а саме, зареєстровано розмір оплати за 1 рік користування земельною ділянкою на рівні 15,5% від нормативної грошової оцінки (витяг з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 360725052 від 02.01.2024).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру № НВ-9900160522024 від 03.01.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5621285900:02:001:0233 становить 63849,86 грн., дата проведення оцінки 17.09.2023.

Також, 03.12.2018 між ОСОБА_1 (орендар) та ТОВ «АКРІС АГРО ГРУП» (суборендар) укладено договір суборенди землі, за яким орендар передав суборендарю у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,2749 гектара.

Відповідно до п. 9 договору суборендна плата становить 8,7% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

06.02.2019 в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно зареєстровано право суборенди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Посягвівської с/р Гощанського району Рівненської області площею 2.2749 га, кадастровий номер 5621285900:02:001:0180, орендар ОСОБА_1 , суборендар ТОВ «АКРІС АГРО ГРУП», строк дії 49 років з дати державної реєстрації права суборенди, але не більше ніж строк чинності договорів оренди, з правом пролонгації (витяг з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 155600141 від 08.02.2019).

06.02.2019 в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно зареєстровано зміни до речового права суборенди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Посягвівської с/р Гощанського району Рівненської області площею 2.2749 га, кадастровий номер 5621285900:02:001:0180, а саме, зареєстровано розмір оплати за 1 рік користування земельною ділянкою на рівні 15,5% від нормативної грошової оцінки (витяг з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 360725142 від 02.01.2024).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру № НВ-9900160722024 від 03.01.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5621285900:02:001:0180 становить 51809,72 грн., дата проведення оцінки 17.09.2023.

Також, 03.12.2018 між ОСОБА_1 (орендар) та ТОВ «АКРІС АГРО ГРУП» (суборендар) укладено договір суборенди землі, за яким орендар передав суборендарю у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,67 гектара.

Відповідно до п. 9 договору суборендна плата становить 8,7% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

24.04.2019 в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно зареєстровано право суборенди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Посягвівської с/р Гощанського району Рівненської області площею 2.6729 га, кадастровий номер 5621285900:02:001:0179, орендар ОСОБА_1 , суборендар ТОВ «АКРІС АГРО ГРУП», строк дії 49 років з дати державної реєстрації права суборенди, але не більше ніж строк чинності договорів оренди, з правом пролонгації (витяг з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 165127439 від 26.04.2019).

24.04.2019 в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно зареєстровано зміни до речового права суборенди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Посягвівської с/р Гощанського району Рівненської області площею 2.6729 га, кадастровий номер 5621285900:02:001:0179, а саме, зареєстровано розмір оплати за 1 рік користування земельною ділянкою на рівні 15,5% від нормативної грошової оцінки (витяг з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 360725186 від 02.01.2024).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру № НВ-9900161042024 від 03.01.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5621285900:02:001:0179 становить 49563,38 грн., дата проведення оцінки 17.09.2023.

Крім того, 03.12.2018 між ОСОБА_1 (орендар) та ТОВ «АКРІС АГРО ГРУП» (суборендар) укладено договір суборенди землі, за яким орендар передав суборендарю у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,36 гектара.

Відповідно до п. 9 договору суборендна плата становить 8,7% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

06.02.2019 в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно зареєстровано право суборенди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Посягвівської с/р Гощанського району Рівненської області площею 1.3646 га, кадастровий номер 5621285900:04:002:0198, орендар ОСОБА_1 , суборендар ТОВ «АКРІС АГРО ГРУП», строк дії 49 років з дати державної реєстрації права суборенди, але не більше ніж строк чинності договорів оренди, з правом пролонгації (витяг з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 155646738 від 08.02.2019).

06.02.2019 в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно зареєстровано зміни до речового права суборенди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Посягвівської с/р Гощанського району Рівненської області площею 1.3646 га, кадастровий номер 5621285900:04:002:0198, а саме, зареєстровано розмір оплати за 1 рік користування земельною ділянкою на рівні 15,5% від нормативної грошової оцінки (витяг з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 360725687 від 02.01.2024).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру № НВ-9900160902024 від 03.01.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5621285900:04:002:0198 становить 344393,, грн., дата проведення оцінки 17.09.2023.

Згідно з п. 45 розділу «Прикінцеві положення», який наявний у кожному з вказаних договорів в однаковій редакції, у разі зміни розташування Суборендаря, чи третіх осіб до яких перейшли права Суборендаря (повністю або частково), вищевказані особи зобов`язуються повідомляти Орендаря про їх місце розташування протягом трьох місяців з моменту зміни їх місця розташування, цінним листом з описом. У разі неповідомлення Орендаря про зміну місця розташування Суборендаря, або третіх осіб, до яких перейшли права Суборендаря (повністю або частково) на дану сторону покладається штраф у розмірі однієї річної орендної плати, який виплачується в терміни одночасно з орендною платою.

05.08.2020 приватним нотаріусом Тригуб Є.О. внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «АКРІС АГРО ГРУП»зміну місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.03.2024, станом на цю дату місцезнаходження ТОВ «АКРІС АГРО ГРУП» зареєстровано за адресою: Україна, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 106-Б.

20.03.2023 ОСОБА_1 надіслано ТОВ «АКРІС АГРО ГРУП» претензію про сплату штрафних санкцій за порушення вимог п. 45 Договорів суборенди в розмірі однієї річної плати за кожним договором оренди земельної ділянки.

13.04.2023 ТОВ «АКРІС АГРО ГРУП» надіслало ОСОБА_1 відповідь на претензію № 159, у якій з метою об`єктивного розгляду претензії просило надати копію договору, об`єктом оренди в якому є всі 7 земельних ділянок, на які посилається ОСОБА_1 ..

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Визначальною ознакою договору є мета його укладення. Статтею 627 цього ж Кодексу передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Статтею 213 ЦК України встановлено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину (частини перша та друга).

Правила тлумачення змісту правочину визначено частиною третьою статті 213 ЦК України, яка передбачає, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

За змістом частини четвертої статті 213 ЦК України якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначено загальні способи, що застосовуються при тлумаченні, які втілюються у трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також із намірами сторін, які вони виявляли при вчиненні правочину, а також із чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (якщо перші два не дали результатів) є врахування: а) мети правочину, б) змісту попередніх переговорів, в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше у правовідносинах між собою), г) звичаїв ділового обороту; ґ) подальшої поведінки сторін; д) тексту типового договору; е) інших обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, оскільки договір є видом правочину (в даному випадку, двосторонній правочин) тлумаченню підлягають умови договору за правилами, встановленими статті 213 ЦК України.

Підставою длятлумачення судомдоговору єнаявність споруміж сторонамиправочину щодойого змісту,невизначеність інезрозумілість буквальногозначення слів,понять ітермінів текстувсього договору/йогочастини,що недає змогуз`ясуватидійсний змістправочину/йогочастини,а волевиявленнясторони правочинуне дозволяєоднозначно встановитийого намір,тлумачення неможе створювати,а лишероз`яснюєіснуючи умовиугоди.Тобто,у розуміннінаведених приписів,на вимогуоднієї абодвох сторіндоговору судможе постановитирішення протлумачення змістуцього договорубез змінийого умов.При цьому,зважаючи нате,що метоютлумачення правочинує з`ясуваннязмісту договору/йогоокремих частин,який складаєправа таобов`язкисторін,тлумачення слідрозуміти якспосіб можливостівиконання сторонамиумов правочину,тому тлумаченнядоговору можливедо початкувиконання сторонамийого умов.З оглядуна викладене,тлумаченню підлягаєзміст договору/йогочастина успособи,встановлені статтею213ЦК України,тобто,тлумаченням правочинує встановленняйого змістувідповідно доволевиявлення сторінпри йогоукладенні,усунення неясностейта суперечностейу трактуваннійого положень(ПостановаВС від18березня 2021року усправі №910/9525/19).

У постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц Об`єднана палата КЦС ВС сформулювала правовий висновок, що у разі, коли правила тлумачення, визначені ЦК України, не дають можливості визначити дійсний зміст умов договору, потрібно застосувати тлумачення contra proferentem («слова договору повинні тлумачитись проти того, хто їх написав»).

Як вбачається з рішення місцевого суду, застосовуючи тлумачення contra proferentem, суд не дотримався черговості застосування всіх рівнів тлумачення, не врахував загальноприйнятих значень термінів при укладенні договорів у сфері оренди з юридичними особами та зміст правочину в цілому.

Колегія суддів звертає свою увагу, що досліджуючи вжите у договорі поняття "місце розташування" слід враховувати, що за змістом договору сторони не обумовлювали іншої адреси, окрім юридичної.

Крім того, на думку колегії суддів, у сторін договору відсутня правова доцільність унормовувати фактичне місцезнаходження юридичної особи, оскільки для регулювання відносин, що виникли, юридичну значимість має саме юридична адреса, як і для захисту інтересів позивача у разі виникнення спору.

Також слід звернути увагу, що договори укладені між фізичною особою та юридичною особою з метою передання в суборенду земельних ділянок з цільовим призначенням: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. П`ять договорів укладені на 49 років та не більше ніж на строк чинності договорів оренди. Тобто відповідач погоджуючись з пунктом 45 договорів, за наявності синонімії між поняттями "місце розташування" та "місцезнаходження", як професійна сторона цих правовідносин міг ініціювати внесення уточнень в договори до їх підписання або ж ініціювати питання тлумачення після початку виконання чи на момент зміни юридичної адреси.

Відтак колегія суддів не може погодитись з висновками місцевого суду щодо відмови у задоволенні позову на підставі застосування тлумачення contra proferentem.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Закон передбачає механізми забезпечення виконання зобов`язань. Зокрема, одним із видів забезпечення зобов`язань є неустойка (штраф, пеня). Так, відповідно до частин 1 і 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 45 договорів сторони визначили розмір штрафу у формі однієї річної орендної плати, який виплачується в терміни одночасно з орендною платою.

Пунктом 9 суборендна плата визначена як 8,7 % вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки. За пунктом 9б суборендна плата сплачується щороку до 31 грудня.

Пунктом 5 договорів нормативна грошова оцінка кожної земельної ділянки становить 72115,26 (а.с. 28, 41, 54, 67, 80).

Отже розмір орендної плати за 2020 рік, у якому змінилась юридична адреса відповідача, становив 6274,03 грн. (72115,26х8,7%).

Відтак заборгованість по штрафам становить 31370,20 грн. (6274,03х5).

Оскільки відповідач змінив юридичну адресу 05.08.2020 року та за умовами п. 45 договорів повинен був сплатити штраф до 31 грудня 2020 року, то з 01.01.2021 року почався відлік строку прострочення зобов`язання зі сплати штрафів.

Відповідно до вимог ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідно до ч. 2ст. 550 ЦК Українипроценти на неустойку не нараховуються, то до стягнення підлягають інфляційні втрати.

При перевірці розрахунку інфляційних нарахувань позивача за період з 01.01.2021 по 30.11.2023 р. встановлено, що сукупний індекс інфляції становив 145,346% (101,30% ? 101,00% ? 101,70% ? 100,70% ? 101,30% ? 100,20% ? 100,10% ? 99,80% ? 101,20% ? 100,90% ? 100,80% ? 100,60% ? 101,30% ? 101,60% ? 104,50% ? 103,10% ? 102,70% ? 103,10% ? 100,70% ? 101,10% ? 101,90% ? 102,50% ? 100,70% ? 100,70% ? 100,80% ? 100,70% ? 101,50% ? 100,20% ? 100,50% ? 100,80% ? 99,40% ? 98,60% ? 100,50% ? 100,80% ? 100,50%).

Таким чином інфляційні нарахування становлять 14225,27грн. (31 370,20 грн. (сума боргу) ? 145,346% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 31370,20 грн. (сума боргу)).

Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлений факт порушення умов договорів відповідачем, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення моральної шкоди. Водночас суд не може погодитись з заявленим розміром моральної шкоди, оскільки такий належними доказами не підтверджений, не відповідає характеру порушення та вимогам розумності і справедливості, тому підлягає до стягнення частково у розмірі 2500 гривень.

Стосовно строку позовної давності, то слід виходити з того, що 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2002 р., який неодноразово продовжувався та діє дотепер.

Розділ "Прикінцеві і перехідні положення" ЦК України Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» був доповнений пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Відтак апеляційний суд відхиляє доводи відповідача в частині застосування наслідків спливу позовної давності.

За вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення до скасування з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог на суму 48095 гривень 47 копійок (штрафи, інфляційні нарахування, моральна шкода).

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13статті 141 ЦПК України).

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплатив 1211 гривень 20 копійок судового збору. При зверненні з апеляційною скаргою ОСОБА_1 сплатив 1816 гривень 80 копійок.

Сума позовних вимог складає 90281 гривень 90 копійок. За результатом апеляційного перегляду справи позов задоволено на суму 48095 гривень 47 копійок, тобто на 53.27%

Відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1613гривні 01копійка судового збору сплаченого при поданні позову та апеляційної скарги пропорційно до задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Матеріалами справи підтверджується сплата адміністративного збору за отримання інформації з Державного реєстру прав та Державного земельного кадастру у розмірі 985 гривень 90 копійок з яких на користь позивача слід стягнути 525гривень 18копійок (53.27%).

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат понесених на правничу допомогу.

Відповідно достатті 137 ЦПК України,витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивстановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За договором про надання правничої допомоги та представництво інтересів від 02 січня 2024 року ОСОБА_1 надавалась правнича допомога АО "Ковалевича Станіслава".

Згідно акту-приймання-передачі наданих послуг від 08 січня 2024 року ОСОБА_1 надані наступні послуги: первинна консультація вартістю 1000 гривень, підготовка процесуальних документів, вивчення практики вартістю 8000 гривень, вивчення та аналіз законодавчої бази вартістю 6000 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1.) їх дійсність; 2.) необхідність; 3.) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Так, відповідач не клопотав про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат.

Між тим, апеляційний суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи відповідні докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір є необґрунтованим, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат і є непропорційними до складності справи для адвоката і виконаних ним робіт, а також позовним вимогам.

Тому апеляційний суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу позивачу, який підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 2000 гривень.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 20 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" на користь ОСОБА_1 31370 гривень 20 копійок штрафів за договорами про суборенду земельних ділянок з кадастровими номерами: 5621285900:04:002:0198; 5621285900:02:001:0233;5621285900:02:001:0180; 5621285900:02:001:0179; 5621285900:04:003:0162.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" на користь ОСОБА_1 14225 гривень 27 копійок інфляційних нарахувань за період прострочення виконання зобов`язань зі сплати штрафів, а також 2500 гривень моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" на користь ОСОБА_1 1613 гривень 01 копійку судового збору за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанціях, а також 2525 гривень 18 копійок витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.

Ковальчук Н.М.