Ухвала

від 24.10.2024 по справі 710/1498/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/541/24 Справа № 710/1498/22 Категорія: ч. 4 ст. 185 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі:

секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Черкаси кримінальнепровадження за зміненою апеляційною скаргою першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 06 травня 2024 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше неодноразово судимого, останнього разу 09.02.2018 Шполянським районним судом Черкаської області за ч.2 ст.190 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст.75 КК звільнений з іспитовим строком 1 рік, на підставі ч.2 ст.78 КК відмінено звільнення від відбування покарання та направлено до місць позбавлення волі, звільнений 20.12.2020 по відбуттю строку покарання, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

засуджено:

-за ч.4 ст.185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;

-за ч.4 ст.191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 1 рік;

-за ст. 395 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 1 рік.

Обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши ОСОБА_7 під варту у залі суду. Початок строку відбування покарання вирішено рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст.72 КК вирішено зарахувати ОСОБА_7 в строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення з 06.05.2024 до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі,

ВСТАНОВИЛА

Вироком суду ОСОБА_7 , визнано винуватим в тому, що він, 12.08.2022, близько 18.00 год., в умовах воєнного стану, перебуваючи біля паркану домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , викрав велосипед марки «Альтаїр», вартістю 2200 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди на вказану суму.

Він же, 08.04.2023 у першій половині дня, в умовах воєнного стану, перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_2 , отримав зі згоди ОСОБА_10 належний останньому велосипед марки «Ардіс», вартістю 1200 грн., для поїздки в м.Шпола. У подальшому, у ОСОБА_7 , виник умисел, направлений на привласнення та розтрату чужого майна, яке йому було ввірене, а саме вищевказаний велосипед. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, того ж дня, у другій половині дня, ОСОБА_7 приїхав до ОСОБА_11 на АДРЕСА_1 , та продав зазначений велосипед останньому, витративши гроші від продажу на власні потреби, чим завдав потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на суму 1200 грн.

Окрім того, постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 28.02.2023 ОСОБА_7 продовжено адміністративний нагляд терміном на 6 місяців з обмеженнями: 1) заборонено виїзд за межі місця проживання; 2) зобов`язано з`являтися для реєстрації кожну 1 суботу щомісяця до ВПД № 2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області. Однак, з метою ухилення від адміністративного нагляду, без повідомлення та відповідного дозволу органів Національної поліції, 09.03.2023 самовільно залишив своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та перебував до 21.03.2023 у АДРЕСА_2 , коли його місцезнаходження було встановлене працівниками поліції. Тобто, самовільно залишив місце проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду з 09.03.2023 по 21.03.2023.

У зміненійапеляційній скарзіпрокурор просить змінити вищевказаний вирок, виключити з мотивувальної частини вироку посилання на вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК, за епізодом від 12.08.2022 стосовно потерпілої ОСОБА_9 та кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК, за епізодом від 08.04.2023 стосовно потерпілого ОСОБА_10 . Кримінальне провадження у частині обвинувачення ОСОБА_7 за ч.4 ст.185, ч.4 ст.191 КК закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК, у зв`язку з декриміналізацією відповідно до Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-ІХ). Вважати ОСОБА_7 засудженим за ст. 395 КК до 1 року обмеження волі. Виключити з мотивувальної та резолютивної частини вироку посилання суду на необхідність застосування вимог ч.1 ст.70 КК при призначенні покарання ОСОБА_7 . У решті вказаний вирок залишити без змін.

Не заперечуючи доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, прокурор вважає, що вказаний вирок підлягає скасуванню через неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність.

Посилаючись на Закон № 3886-ІХ, який набрав чинності 09.08.202 та зміни до ст. 51 КУпАП, що пом`якшують кримінальну відповідальність та поліпшують становище особи і мають зворотну дію у часі, прокурор вказав на необхідність закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 за ч.4 ст.185, ч.4 ст.191 КК на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

У судове засідання потерпілі, явка яких не є обов`язковою, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, не з`явилися, що відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК не перешкоджає проведенню розгляду.

Після докладу суддею-доповідачем змісту вироку, доводів апеляційної скарги, були заслухані:

- прокурор, яка підтримала вимоги зміненої апеляційної скарги, пославшись на доводи, що в ній викладені;

- обвинувачений, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокуратури та закриття кримінального провадження щодо нього за ч.4 ст.185, ч.4 ст.191 КК на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, обвинуваченого, вивчивши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до таких висновків.

У відповідності до ч. 1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК визначає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Апеляційний суд вважає, що вирок щодо ОСОБА_7 в частині засудження обвинуваченого за ч.4 ст.185 та ч.4 ст.191 КК, необхідно змінити, провадження закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК з таких підстав.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 (далі - Закон №3886-IX), який набрав законної сили 09.08.2024, внесено зміни до ст.51 КУпАП, якою змінено визначення розміру дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати і, відповідно, змінено визначення розміру шкоди для настання кримінальної відповідальності за вчинення вказаних правопорушень.

Згідно зі внесеними змінами до ст.51 КУпАП, дрібним викраденням чужого майна є викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Зі змісту вироку вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК, обвинувачений ОСОБА_7 вчинив 12.08.2022 та його діями було заподіяно матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_9 в розмірі 2200 грн.

Також обвинувачений ОСОБА_7 08.04.2023 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.191 КК і його діями було завдано потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду в розмірі 1200 грн.

Водночас, з огляду на зміст положень ПК та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.185 КК, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність по епізоду за ч.4 ст.185 КК, становив 2 481 грн., по епізоду за ч.4 ст.191 КК - 2684 грн.

Вказані діяння на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не утворюють складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК та ч.4 ст.191 КК, а мають ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст.51 КУпАП, оскільки розміри заподіяної шкоди були меншими за розмір, з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень ПК настає кримінальна відповідальність.

Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Відповідно до п.4-1 ч.1 ст.284 КПК, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна відповідальність.

Оскільки законодавецьзмінив розміришкоди длявизначення діянь,при вчиненніяких настаєкримінальна відповідальністьза вчиненнякрадіжки чужогомайна, шахрайства, привласнення чи розтрати, провадження у справі по факту вчинення викрадення чужого майна ОСОБА_7 12.08.2022, а також привласнення та розтрати чужого майна обвинуваченим 08.04.2023 необхідно закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК.

Керуючись ст.ст. 405,407,418,419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_8 із змінами задовольнити.

Вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 06 травня 2024 року щодо ОСОБА_7 змінити.

Закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК та ч.4 ст.191 КК на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Виключити з резолютивної частини вироку посилання на необхідність призначення ОСОБА_12 покарання за ч.1 ст.70 КК.

Вважати засудженим ОСОБА_7 за ст.395 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

У решті вказаний вирок залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена учасниками судового процесу до Верховного Суду, шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали апеляційного суду.

Головуючий ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4