Рішення

від 22.10.2024 по справі 991/8552/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/8552/24

Провадження 2-а/991/21/24

РІШЕННЯ

Іменем України

22 жовтня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого судді Мойсака С.М.,

суддів Михайленко В.В., Хамзіна Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Яковенко Н.К.,

представників Міністерства юстиції України Кржевіна В.М., Сербіної І.І.,

за відсутності відповідача та третіх осіб,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань адміністративну справу

за позовом Міністерства юстиції України, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ідентифікаційний код юридичної особи: 00015622, до

ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Шамраївка Київської області, адреса: АДРЕСА_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ,

про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції»,

В С Т А Н О В И В:

1.Історія провадження

05.09.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла позовна заява Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», та стягнення активів у дохід держави.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2024 для розгляду судової справи визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді Мойсака С.М., суддів Михайленко В.В., Хамзіна Т.Р.

Ухвалою Суду від 06.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Цією ж ухвалою до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Суду від 11.09.2024 задоволено заяву позивача про поновлення строку для подачі письмової заяви для збільшення позовних вимог.

Названою ухвалою, з урахуванням збільшення позовних вимог, відповідачу та третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача поновлено строк для подачі відзиву та встановлено його до 21.09.2024 включно.

2. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Позовна заява містить вимоги про застосування до ОСОБА_1 санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», та стягнення у дохід держави таких активів відповідача:

-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222788900:05:006:0009, загальна площа: 2,8325 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса нерухомого майна: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Яблунівська (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 826636732227), що на праві власності належить ОСОБА_2 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222788900:05:006:0010, загальна площа: 2,6937 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса нерухомого майна: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Яблунівська (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 818914632227), що на праві власності належить ОСОБА_2 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222485901:01:001:5004, загальна площа: 0,0871 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 (Реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна: 1185782132224), що на праві власності належить ОСОБА_2 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222485901:01:001:5005, загальна площа: 0,0838 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1184769132224), що на праві власності належить ОСОБА_2 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222485901:01:001:5008, загальна площа: 0,0384 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1184732932224), що на праві власності належить ОСОБА_2 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222788900:05:006:0023, загальна площа: 0,3 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса нерухомого майна: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Яблунівська (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 827010632227). що на праві власності належить ОСОБА_2 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222788900:05:006:0028, загальна площа: 3,274 га, цільове призначення: для ведення особистого селянською господарств, адреса нерухомого майна: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Яблунівська (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 253259532227), що на прані власності належить ОСОБА_2 ;

-житловий будинок, загальна площа: 442,8 кв м, житлова площа: 177,7 кв м, складові частини об`єкту нерухомого майна: літня кухня, Б, сарай, В. погріб, Г, альтанка, Д, вольєр, Е, теплиця, З, вимощення, І, вигрібна яма, II, свердловина, III, огорожа., 1, 5-7, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1213445232224), що на праві власності належить ОСОБА_2 ;

-домоволодіння, загальна площа: 101 кв м, житлова площа: 48,8 кв м, складові частини об`єкту нерухомого майна: житловий будинок, А, цокольний поверх, А1, погріб, Б, навіс, В, свердловина, І, огорожа, № 1-4, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1210076232224), що на праві власності належить ОСОБА_2 ;

-транспортний засіб ВМW 740 LI, рік випуску: 2009,VIN: НОМЕР_4 , номер двигуна: НОМЕР_5 , номер та серія знака: НОМЕР_6 , дата реєстрації: 17.10.2009, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_7 ;

-транспортний засіб ВМW Х5, рік випуску: 2017, VIN: НОМЕР_8 , номер двигуна: НОМЕР_9 , номер та серія знака: НОМЕР_10 , дата реєстрації: 08.10.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_11 , що на праві власності належить ОСОБА_3 ;

-пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями еластичними метальними снарядами несмертельної дії «АЕ-790М», № НОМЕР_14, калібр 9 мм;

-пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями еластичними метальними снарядами несмертельної дії та мисливської гладкоствольної зброї «Скат-1Р», № НОМЕР_15, калібр 9 мм, що на праві власності належить ОСОБА_3 ;

-пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями еластичними метальними снарядами несмертельної дії та мисливської гладкоствольної зброї «АЕ-790М», № НОМЕР_12 , калібр 9 мм, що на праві власності належить ОСОБА_3 ;

-пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями еластичними метальними снарядами несмертельної дії та мисливської гладкоствольної зброї «Fabarm», № НОМЕР_16 ств. № НОМЕР_13 , калібр 12, що на праві власності належить ОСОБА_3 ;

-майнові права на музику та слова до твору «Обниму тебя»;

-майнові права на музику та слова до твору «Любить, понимать и слушать»;

-майнові права на музику та слова до твору «Ангелы-хранители»;

-майнові права на музику та слова до твору «Назавжди»;

-майнові права на музику та слова до твору «Просто я хочу»;

-майнові права на музику та слова до твору «Бусинки любви»;

-майнові права на музику та слова до твору «Больше чем близко»;

-майнові права на музику та слова до твору «Я лечу в даль с тобой синюю»;

-майнові права на музику та слова до твору «Доброе утро».

В обґрунтування вимог Позивач посилається на:

- дію на території України правового режиму воєнного стану;

- застосування до ОСОБА_1 на підставі Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 19.10.2022 № 726/2022, санкції у виді блокування активів;

- наявність підстав, передбачених абз. 1-3 пп. «в» п. 2 абз. 4 ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції».

3. Позиції учасників справи

Представники позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримали позов, надали пояснення, аналогічні наведеним у позовній заяві. ОСОБА_4 додатково повідомив про описку у прохальній частині та просив вважати правильною датою реєстрації транспортного засобу ВМW Х5 - 08.10.2019, а не 08.10.2009.

Відповідач ОСОБА_1 та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Відзив на позовну заяву не подавали,по суті адміністративного позову не висловлювалися.

Так, про відкриття провадження у справі вони поінформовані шляхом опублікування відповідної ухвали та повісток про їх виклик у судове засідання на офіційному веб-сайті Вищого антикорупційного суду (т. 3, а.с. 12-15, т. 3, а.с. 69, 71-75). Крім цього названі процесуальні документи засобами поштового зв`язку «Укрпошта» скеровані за зазначеною позивачем у позовній заяві адресою відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (т. 3, а.с. 8-11, т. 3, а.с. 63-68, 70).

Аналогічним чином відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача повідомлено про постановлення ухвали від 11.09.2024 (т. 3, а.с. 66-71).

Неприбуття в судове засідання учасника справи та його представника, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи в суді першої інстанції та не може бути підставою для зупинення строків її розгляду, відкладення засідання на інший час чи дату або оголошення перерви в судовому засіданні (абз. 2 ч. 5 ст. 283-1 КАС України).

4. Оцінка та мотиви Cуду

Заслухавши доводи представника позивача, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, що мають юридичне значення для вирішення позовної заяви, Cуд дійшов таких висновків.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

За змістом ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч. 6 ст. 77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 90 КАС України).

У справах про застосування санкції суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони (ч. 6 ст. 283-1 КАС України).

Таким чином у справах про застосування санкції використовується стандарт доказування «переваги більш вагомих доказів» (preponderance of the evidence) або так званий баланс імовірностей (balance of probabilities). Тягар доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж ні.

Перелік спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (далі - санкції), підстави їх застосування, коло осіб, щодо яких такі санкції можуть бути застосовані з боку України, а також перелік суб`єктів, уповноважених на їх застосування, визначений Законом України «Про санкції».

Відповідно до ч. 2 ст. 1 цього Закону санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

Види санкцій визначені ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції». Їх перелік Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов`язаних з активами окремих осіб» від 12.05.2022 доповнений новою санкцією - стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (п. 1-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону).

Запровадження цього обмежувального заходу обумовлене початком повномасштабної збройної агресії російської федерації (далі - рф) проти України.

Масштабне застосування агресором антигуманних методів та засобів, що призводить до масштабного руйнування цивільної інфраструктури, величезних матеріальних збитків та смерті тисяч громадян України, обумовило необхідність не тільки у військовій відсічі збройного нападу рф, а й дієвих невійськових інструментах позбавлення економічної бази для ведення агресивної війни проти України та компенсації наслідків від таких дій. Таким інструментом і стала нова санкція у виді стягнення активів в дохід держави.

З огляду на обставини, які зумовили доповнення ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції» новим видом санкції, ч. 1 ст. 5-1 цього Закону закріпила положення про те, що така санкція має винятковий характер та може бути застосована лише щодо фізичних та юридичних осіб, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (в тому числі шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності) або значною мірою сприяли (в тому числі шляхом фінансування) вчиненню таких дій іншими особами, у тому числі до резидентів у розумінні Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів».

Підстави застосування санкції у виді стягнення активів в дохід держави визначені у п. 1, 2 абз. 4 ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції». Такими підставами є завдання істотної шкоди національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (п. 1), а також суттєве сприяння вчиненню таких дій (п. 2).

Крім цього, законодавцем обмежено час застосування цієї санкції дією правового режиму воєнного стану або періодом після його припинення або скасування (якщо позовну заяву про застосування цієї санкції подано в період дії правового режиму воєнного стану). Передумовою застосування до особи санкції у виді стягнення активів в дохід держави абз. 2 ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції» визначає попереднє накладення на відповідну фізичну чи юридичну особу в порядку, визначеному цим Законом, санкції у виді блокування активів.

Враховуючи вищенаведені законодавчі положення, за наслідками розгляду позовної заяви Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 про застосування санкції, передбаченої п.1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», та стягнення активів у дохід держави Суд має встановити:

-чи належить ОСОБА_1 до категорій осіб, до яких може бути застосована санкція у виді стягнення активів в дохід держави;

-чи звернувся позивач до суду з позовною заявою в період дії правового режиму воєнного стану;

-чи накладено на ОСОБА_1 санкцію у виді блокування активів за рішенням Ради національної безпеки та оборони України;

-чи наявна хоч одна підстава для застосування до ОСОБА_1 санкції у виді стягнення активів в дохід держави, визначена абз. 4 ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції».

4.1. Щодо належності ОСОБА_1 до категорій осіб, до яких може бути застосована санкція у виді стягнення активів в дохід держави

Як попередньо зазначалося, санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про санкції»).

Таким чином, належність фізичної особи до категорії тих, щодо яких може бути застосована санкція, визначається за ознакою громадянства або ознакою здійснення нею терористичної діяльності.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про громадянство України» громадянство України - це правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України (ст. 65 Конституції України).

Як свідчать досліджені у судовому засіданні матеріали, ОСОБА_1 не тільки не виконує обов`язок, закріплений ст. 65 Конституції України, а навпаки публічно закликає до агресивної війни рф проти України, підтримує агресивну війну та глорифікує дії рф (т. 1, а.с. 55-91).

Крім цього долученими до позовної заяви доказами підтверджується, що ОСОБА_1 отримала паспорт громадянина рф (т. 2, а.с. 13-14, 15-16, 17). Паспорт громадянина рф є документом, що підтверджує громадянство рф.

Додатковим свідченням наявності у ОСОБА_1 громадянства рф є те, що відповідач брала участь у виборах президента рф, які відбулись 15-17 березня 2024 року (т. 2, а.с. 15-16, 17). Реалізація права на волевиявлення у виборчому процесі могла бути здійснена виключно за наявності у відповідача громадянства рф.

В інтерв`ю після голосування на виборах президента рф ОСОБА_1 зазначила: «Я проголосовала за счастливое будущее своей страны россии. Меня располняет неимоверная гордость за то, что я являюсь частью великого народа». «Я счастлива, что в такой важный для нашей страны день смогла это сделать и отдала свой голос» (т. 2, а.с. 15-16, 17). Саме москву, росію відповідач вважає своїм домом (т. 2, а.с. 9-12, файл з назвою «06_06_Я - с россией! Я - за правду!» на флеш-накопичувачі у т. 2, а.с. 276).

Вказане, на переконання Суду, свідчить про те, що ОСОБА_1 ототожнює себе виключно з рф, втратила будь-який правовий зв`язок з Україною, не вважає себе пов`язаною будь-якими правами та обов`язками по відношенню до України.

За наведених обставин Суд вважає, що відповідач є фізичною особою-нерезидентом, та до неї може бути застосована санкція у виді стягнення активів в дохід держави.

4.2. Щодо звернення позивача до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в період дії правового режиму воєнного стану

За змістом ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України.

Президент України зі свого боку у разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану видає указ і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проєкт закону.

Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, набирає чинності одночасно з набранням чинності таким законом.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Президент України видав Указ № 64/2022 про введення воєнного стану в Україні із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб.

Цей Указ затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, який в той же день набрав чинності.

Надалі воєнний стан неодноразово продовжувався. Наразі Указом Президента України № 469/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 3891-IX від 23.07.2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год 30 хв 12.08.2024 року строком на 90 діб, тобто до 09.11.2024.

Таким чином, на момент звернення Міністерством юстиції України до Вищого антикорупційного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану.

4.3. Щодо накладення на ОСОБА_1 санкції у виді блокування активів за рішенням Ради національної безпеки та оборони України

Блокування активів є окремим видом санкцій, який закріплений п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції». Зміст цього обмежувального заходу полягає в тимчасовому позбавленні права користування та розпорядження активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Порядок застосування санкції у виді блокування активів закріплений ч. 3 ст. 5 Закону України «Про санкції». Так, рішення про застосування санкції у виді блокування активів щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.

Як встановлено Судом, рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 19.10.2022 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» до ОСОБА_6 застосовано, в тому числі санкцію у виді блокування активів, строком на 5 років.

Назване рішення введено в дію Указом Президента України від 19.10.2022 № 726/2022 (т. 1, а.с. 37-39).

Відповідно до ч. 7 ст. 5 Закону України «Про санкції» рішення про скасування санкцій, в тому числі і санкції у виді блокування активів, приймається органом, що прийняв рішення про їх застосування відповідно до цього Закону, у разі якщо застосування санкцій призвело до досягнення мети їх застосування.

Доказів скасування санкції у виді блокування активів, застосованої щодо ОСОБА_1 , Суду надано не було. З огляду на зазначене на момент вирішення позовної заяви відповідач є особою, до якої застосовано санкцію у виді блокування активів.

4.4. Щодо підстав для застосування до ОСОБА_1 санкції у виді стягнення активів в дохід держави

Обґрунтовуючи наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», та стягнення активів у дохід держави, позивач зазначає, що відповідачем вчинено дії, передбачені абз. 1-3 пп. «в» п. 2 абз. 4 ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції».

За змістом абз. 1-3 пп. «в» п. 2 абз. 4 ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції» підставою для застосування санкції у виді стягнення активів в дохід держави є інформаційне сприяння вчиненню дій або ухваленню рішень, зазначених у пункті 1 цієї частини, зокрема шляхом безпосереднього здійснення публічних дій, спрямованих, в тому числі на спонукання до збройної агресії проти України, виправдовування, визнання правомірною збройної агресії проти України, глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію проти України.

Під публічними діями розуміються дії, адресовані невизначеному колу осіб, зокрема у мережі Інтернет або за допомогою медіа.

У контексті вирішення питання щодо доведеності позивачем того, що відповідачем вчинялися дії, визначені абз. 1-3 пп. «в» п. 2 абз. 4 ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції», Судом встановлено таке.

В сучасному телевізійному просторі спостерігається збільшення кількості й ролі представників шоубізнесу у формуванні політичної реальності. Відомі особистості шляхом публічного висвітлення власної політичної позиції, формують певні установки у суспільстві. Інформація, адресована аудиторії представниками шоубізнесу, визначає значною мірою ставлення аудиторії до дійсності. Таким чином використання популярності співаків, акторів, музикантів тощо стало одним із дієвих інструментів соціального впливу на суспільну свідомість.

ОСОБА_1 є українською та російською поп-співачкою. Названі обставини є загальновідомими та в силу вимог ч. 3 ст. 78 КАС України не потребують доказування.

Відповідач здобула популярність в Україні, була удостоєна почесного звання народної артистки України, якого позбавлена строком до 2027 року на підставі Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», веденого в дію Указом Президента України від 19.10.2022 № 726/2022 (т. 1, а.с. 37-39).

Наразі свою професійну кар`єру відповідач будує на території рф. Здобула там не тільки популярність, а й почесні звання, в тому числі народної артистки республіки Інгушетії (відеофайл з назвою «06_05_ИНТЕРВЬЮ Фестиваль патриотичесокй песни на флеш-накопичувачі у т. 2, а.с. 276). Журналісти рф звертаючись до співачки наголошують про те, що її в росії «любят, ценят, готовы носить на руках» (т. 2, а.с. 9-12, файл з назвою «06_06_Я - с россией! Я - за правду!» на флеш-накопичувачі у т. 2, а.с. 276).

Вказане підтверджує, що відповідач є відомою особистістю як на території України, так і в рф. Тому її позиція, зокрема щодо політичних питань, є потужним чинником впливу на масову свідомість. За наведених обставин публічні заяви ОСОБА_1 формують картину сприйняття збройної агресії рф проти України її аудиторії, спонукають людей до тих чи інших вчинків.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження № 22023020000000199 від 13.10.2023 ОСОБА_1 23.02.2022 покинула територію України та з цього часу перебуває на території рф (т. 1, а.с. 226-227, 230-233).

24.02.2022 почалась повномасштабна збройна агресія рф проти України. Так, військовослужбовці збройних сил рф незаконно вторглись на територію України та окупували її частину.

Водночас Суд наголошує, що частина території України, що входить до складу Донецької та Луганської областей, є окупованою рф починаючи з 07.04.2014.

У квітні 2014 року озброєні підрозділи сепаратистів, створені, підпорядковані, керовані та фінансовані спецслужбами рф, почали активні бойові дії у містах Донецької та Луганської областей, які захоплювали адміністративні будівлі та у підсумку проголосили створення «Донецької народної республіки» (далі - «ДНР») та «Луганської народної республіки» (далі - «ЛНР»).

Окупація українських територій, в тому числі і вищеназваних областей, продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та масштабного руйнування цивільної інфраструктури.

З першого дня вторгнення рф порушує правила ведення війни і норми міжнародного права, масово вчиняє воєнні злочини. Також рф веде активну інформаційну війну, в тому числі з використанням представників шоубізнесу, здійснює торговельно-економічний тиск, енергетичну блокаду, терор і залякування громадян України, кібератаки, звинувачує іншу сторону у власних злочинах.

Як свідчать досліджені у судовому засіданні матеріали, ОСОБА_1 не тільки публічно виправдовує, визнає правомірною збройну агресію рф проти України, глорифікує осіб, які здійснюють таку збройну агресію, а й публічно спонукає до збройної агресії проти України.

Так, у наданому ОСОБА_1 інтерв`ю «Дни.ру», розміщеному у мережі Інтернет, відповідач, у контексті питання про політичну ситуацію та її громадянську позицію, наголосила таке: «Я - с россией. Я за то, чтобы произошел возврат из зомбированного состояния, в котором находится сегодня моя Украина, к нормальной жизни» (т. 2, а.с. 9-12, файл з назвою «06_06_Я - с россией! Я - за правду!» на флеш-накопичувачі у т. 2, а.с. 276). Така фраза відповідача згідно з висновком експерта за результатами проведення судової лінгвістичної експертизи від 02.01.2024 № 7792/23-21 (т. 1, а.с. 55-92) проголошує публічний заклик до агресивної війни рф проти України. Адже саме здійснення повноцінної агресивної війни дасть змогу повернутися до нормального життя, оскільки, як наголошує авторка, сьогодні Україна знаходиться в за зомбованому стані.

Окрім зазначеного у цьому інтерв`ю ОСОБА_1 експертом встановлено фрази, які свідчать про те, що здійснення агресивної війни рф проти України не насторожує авторку, а навпаки викликає певні очікування і сподівання на результативність від такої агресії. Відповідач публічно закликає до підтримки рішень та/або дій держави-агресора (т. 1, а.с. 55-92). Це твердження експерта ґрунтується на такому фрагменті інтерв`ю: «И поэтому ждала наступления времени справедливости. Наконец, оно наступает. Очень хочу, чтобы люди на Донбассе жили так, как хотят, чтобы им ничего не навязывали, не насиловали. И сейчас именно за это идет борьба» (т. 2, а.с. 9-12, файл з назвою «06_06_Я - с россией! Я - за правду!»

на флеш-накопичувачі у т. 2, а.с. 276).

З огляду на висновок експерта за результатами проведення судової лінгвістичної експертизи від 02.01.2024 № 7792/23-21 доведеним визнається те, що відповідач публічно спонукала до збройної агресії проти України, тобто вчинила дії, передбачені абз. 1 пп. «в» п. 2 абз. 4 ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції».

З дослідженого відеофайлу з назвою «07_02_інтерв`ю ОСОБА_1» (флеш-накопичувач у т. 2, а.с. 276) Судом встановлено, що на ньому зафіксоване інтерв`ю ОСОБА_1 , надане ведучому російської телепередачі «Жизнь и судьба». Під час зазначеного інтерв`ю відповідач підтримує офіційну пропагандистську риторику рф, в тому числі щодо перекручування, викривлення та замовчування реальних подій українською владою, невиконання Україною умов Мінських домовленостей, обдуреності владою українського народу. Крім цього ОСОБА_1 виправдовує, визнає правомірною збройну агресію рф проти України, про що свідчать такі її висловлювання: «ситуация с СВО...я поняла, что меня спасают, что у меня есть шанс на жизнь», «после начала СВО появилась надежда на то, что изменения будут в моей стране».

Аналогічною є ситуація щодо виправдовування та визнання відповідачем правомірною збройної агресії рф проти України в інтерв`ю, розміщеному у мережі Інтернет на сайті https://dni.ru. Так, відповідаючи на зауваження журналіста про те, що багато колег відповідача через події, що відбуваються на території України, вважають росіян «окупантами» та «агресорами», ОСОБА_1 наголосила про таке: «А я именно в том, что сегодня делает россия, вижу спасение и свое, и Украины. Чувствую, что россия сейчас меня защищает» (т. 2, а.с. 9-12, файл з назвою «06_06_Я - с россией! Я - за правду!» на флеш-накопичувачі у т. 2, а.с. 276).

У цьому ж інтерв`ю відповідача наявні такі висловлювання: «избавить мир от нацизма, с которым я столкнулась напрямую», «все эти восемь лет я жила с непониманием того, почему все это происходит на Донбассе, за что там убивают людей», «очень хочу, чтобы люди на Донбассе жили так, как хотят, чтобы им ничего не навязывали, не насиловали». Ці висловлювання відповідача повністю співпадають з тезами російської пропаганди та безпосередньо керівника держави-агресора. Саме цими тезами вони виправдовують збройну агресію рф проти України, намагаючись створити уявлення, про те, що повномасштабне збройне вторгнення виправдане благою метою.

Як додаткове свідчення визнання ОСОБА_1 правомірною збройної агресії рф проти України, Суд враховує виступ співачки на концерті у тимчасово окупованому росією Луганську. Даний концерт відбувся 05.09.2023, тобто у час повномасштабної збройної агресії рф проти України, та транслювався на російському телеканалі «россия 1». Більшість аудиторії складають чоловіки молодого та середнього віку вдягнені у військову форму збройних сил рф (т. 2, а.с. 3-5, 6, файл з назвою «06_03_НА_ДАЛЬНЕМ_БЕРЕГУ» на флеш-накопичувачі у т. 2, а.с. 276). У вказаному вчинку співачки, яка виїхала з України, вбачається публічна підтримка рф та збройних сил рф, визнання правомірними дії рф, внаслідок яких порушені суверенітет та територіальна цілісність України.

На підставі викладеного Суд констатує, що зміст досліджених матеріалів не залишає сумнівів у можливості їх кваліфікувати як публічне виправдовування агресії рф проти України, а діяльність відповідача - як тривалу свідому підтримку країни-агресора. За наведених обставин колегія суддів вважає, що такі дії ОСОБА_1 підпадають під визначення публічних дій, передбачених абз. 2 пп. «в» п. 2 абз. 4 ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції».

В контексті глорифікаці (славлення, звеличення) осіб, які здійснювали збройну агресію проти України, Суд враховує надане ОСОБА_1 інтерв`ю «Дни.ру», яке розміщене у мережі Інтернет (т. 2, а.с. 9-12, файл з назвою «06_06_Я - с россией! Я - за правду!» на флеш-накопичувачі у т. 2, а.с. 276). У цьому інтерв`ю відповідач висловлює підтримку президента рф - путіна в.в., приписує йому величаву функцію, що є його глорифікацією. Висновок Суду ґрунтується на таких твердженнях ОСОБА_1 :«владимир путин для меня - это тот человек, который в силах сохранить сильную россию и избавить мир от нацизма, с которым я столкнулась напрямую. Это его историческая миссия, на мой взгляд».

При цьому Суд звертає увагу на те, що це інтерв`ю відповідач дала після того як 17.03.2023 Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт ОСОБА_7 у зв`язку із підозрою останнього у воєнних злочинах на території України.

На підставі викладеного позивачем доведено, що відповідач публічно глорифікувала осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, тобто вчинила дії, передбачені абз. 3 пп. «в» п. 2 абз. 4 ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції».

Підсумовуючи, Суд констатує, що за наслідками судового розгляду знайшли своє підтвердження підстави для застосування до ОСОБА_1 санкції у виді стягнення активів в дохід держави, передбачені абз. 1-3 пп. «в» п. 2 абз. 4 ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції».

4.5. Щодо активів, до яких може застосовуватися санкція, передбачена п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції»

За змістом п.1-1 ч. 1 статті 4 Закону України «Про санкції» санкція у виді стягнення активів в дохід держави може застосовуватися до:

- активів, які належать фізичній або юридичній особі;

- активів, щодо яких фізична або юридична особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» активами є кошти, у тому числі електронні гроші, інше майно, майнові та немайнові права.

Земельні ділянки, житловий будинок, домоволодіння, транспортні засоби, пристрої для відстрілу патронів, про стягнення яких йдеться у позовній заяві до ОСОБА_1 , охоплюються законодавчим визначенням активів, а відтак до них може бути застосоване стягнення.

4.5.1. Щодо активів, які належать ОСОБА_1 .

Листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) від 30.03.2023 № 31/26-1112 з додатком підтверджується, що ОСОБА_1 є володільцем транспортного засобу ВМW 740 LI, рік випуску: 2009,VIN: НОМЕР_4 , номер двигуна: НОМЕР_5 , номер та серія знака: НОМЕР_6 , дата реєстрації: 17.10.2009, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_7 (т. 2, а.с. 28-29). Крім цього вищевказані обставини підтверджуються листом ГСЦ МВС від 24.05.2024 № 31/13328-14310-2024 з додатками (т. 2, а.с. 177-178, 181).

Також долученими до позовної заяви доказами підтверджується, що ОСОБА_1 є власницею майнових прав на музику та слова до творів «Обниму тебя», «Любить, понимать и слушать», «Ангелы-хранители», «Назавжди», «Просто я хочу», «Бусинки любви», «Больше чем близко», «Я лечу в даль с тобой синюю», «Доброе утро».

Так, «договором об отчуждении имущественных авторских прав от 07.12.2021 с приложением № 1» підтверджується придбання ОСОБА_1 виключних майнових прав на твір (музику та слова) «Любить, понимать и слушать» (т. 2, а.с 36-42).

Відповідно до «договора об отчуждении имущественных авторских прав от 25.11.2021 с приложением № 1» ОСОБА_1 придбала виключні майнові права на твір (музику та слова) «Обниму тебя» (т. 2, а.с 50-56).

«Договором об отчуждении имущественных авторских прав от 20.12.2021 с приложением № 1» підтверджується придбання ОСОБА_1 виключних майнових прав на твір (музику та слова) «Ангелы-хранители» (т. 2, а.с 43-49).

Згідно з «договором № 20/07/21-2 о передаче (отчуждении) исключительных имущественных авторских и смежных прав от 20.07.2021 с приложением № 1» ОСОБА_1 придбала виключні майнові права на твір (музику та слова) «Назавжди» (т. 2, а.с 57-65).

«Договором об отчуждении имущественных авторских прав от 01.05.2021 с приложением № 1» підтверджується придбання ОСОБА_1 виключних майнових прав на твір (музику та слова) «Просто я хочу» (т. 2, а.с 66-72).

Відповідно до «договора об отчуждении имущественных авторских прав от 17.05.2021 с приложением № 1» ОСОБА_1 придбала виключні майнові права на твір (музику та слова) «Доброе утро» (т. 2, а.с 73-80).

Згідно з «договором об отчуждении имущественных авторских прав от 13.07.2021 с приложением № 1» ОСОБА_1 придбала виключні майнові права на твір (музику та слова) «Бусинки любви» (т. 2, а.с 81-87).

«Договором об отчуждении имущественных авторских прав от 28.08.2021 с приложением № 1» підтверджується придбання ОСОБА_1 виключних майнових прав на твір (музику та слова)«Больше чем близко» (т. 2, а.с 88-94).

Відповідно до «договора об отчуждении имущественных авторских прав от 01.11.2021 с приложением № 1» ОСОБА_1 придбала виключні майнові права на твір (музику та слова) «Я лечу в даль с тобой синюю» (т. 2, а.с 95-100).

Крім цього, Листом ГУНП в Київській області № СЕД-4222-2024 від 19.04.2024 підтверджується, що ОСОБА_1 є власницею пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями еластичними метальними снарядами несмертельної дії «АЕ-790М», № НОМЕР_14, калібр 9 мм (т. 2, а.с. 32).

Доказів на спростування вищенаведеної інформації Суду надано не було. Тому з огляду на доведення підстав, передбачених абз. 1-3 пп. «в» п. 2 абз. 4 ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції», вищевказані активи належить стягнути в дохід держави.

4.5.2. Про активи, щодо яких ОСОБА_1 може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження

Як попередньо зазначалось, санкція у виді стягнення активів в дохід держави може застосовуватися, в тому числі до активів, щодо яких підсанкційна особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Таким чином, законодавець передбачив можливість стягнення активів в дохід держави, які формально не належать на праві власності підсанкційній особі, однак мають з нею певний зв`язок у виді неформалізованого контролю.

Позовна вимога Міністерства юстиції України про стягнення активів в дохід держави стосується, в тому числі майна, яке на праві власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до актового запису про народження № 83 від 14.12.1964 (т. 1, а.с. 174-175) та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (т. 2, а.с. 119-121) ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 .

Згідно з положеннями абз. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», пп. «в» п. 14.1.159 ст. 14 ПК України та ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», близькими або пов`язаними фізичними особами вважаються такі, які є батьками та дітьми. Таким чином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є близькими особами у розумінні закону.

Як свідчать долучені до позовної заяви інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.02.2024 за № 367873782 та від 02.09.2024 за № 393176433 (т. 1, а.с. 165-173, т. 2, а.с. 182-198), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) є власницею земельної ділянки, кадастровий номер: 3222788900:05:006:0009, загальна площа: 2,8325 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса нерухомого майна: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Яблунівська (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 826636732227), земельної ділянки, кадастровий номер: 3222788900:05:006:0010, загальна площа: 2,6937 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса нерухомого майна: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Яблунівська (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 818914632227), земельної ділянки, кадастровий номер: 3222788900:05:006:0023, загальна площа: 0,3 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса нерухомого майна: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Яблунівська (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 827010632227), земельної ділянки, кадастровий номер: 3222788900:05:006:0028, загальна площа: 3,274 га, цільове призначення: для ведення особистого селянською господарства, адреса нерухомого майна: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Яблунівська (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 253259532227), земельної ділянки, кадастровий номер: 3222485901:01:001:5004, загальна площа: 0,0871 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1185782132224), земельної ділянки, кадастровий номер: 3222485901:01:001:5005, загальна площа: 0,0838 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1184769132224), земельної ділянки, кадастровий номер: 3222485901:01:001:5008, загальна площа: 0,0384 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 (Реєстрацій ний номер об`єкта нерухомого майна: 1184732932224), житлового будинку, загальна площа: 442,8 кв.м, житлова площа: 177,7 кв.м, складові частини об`єкту нерухомого майна: літня кухня, Б, сарай, В. погріб, Г, альтанка, Д, вольєр, Е, теплиця, З, вимощення, І, вигрібна яма, II, свердловина, III, огорожа., 1, 5-7, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1213445232224) та домоволодіння, загальна площа: 101 кв.м, житлова площа: 48,8 кв.м, складові частини об`єкту нерухомого майна: житловий будинок, А, цокольний поверх, А1, погріб, Б, навіс, В, свердловина, І, огорожа, № 1-4, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1210076232224).

Згідно з інформаційною довідкою КНДІСЕ від 22.05.2024 № 10808/9454-2-24/42 (т. 2, а.с. 205-208) мінімальна ринкова вартість нерухомого майна на дату набуття у власність ОСОБА_2 таких об`єктів нерухомості складає 14 390 000 грн.

Водночас, як свідчить інформація Державної податкової служби України про джерела/суми нарахованого доходу (т. 1, а.с. 177-189, т. 2, а.с. 211-212, 216-219), ОСОБА_2 за період з 1 квартала 1998 року по 4 квартал 2014 року отримала сумарний дохід 534 545,18 грн.

Вказане свідчить на користь відсутності можливості у ОСОБА_2 придбати зареєстровані за нею об`єкти нерухомості за власні кошти. Доказів на спростування такого висновку ані відповідачем, ані третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Суду не надано.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не отримувала доходів, достатніх для купівлі вищевказаних активів, та виходячи зі змісту поняття пов`язана особа, колегія суддів дійшла висновку, що нерухоме майно придбане за сприяння і за рахунок ОСОБА_1 , яка отримувала доходи як від своєї творчої професії, так і від політичної посади - народного депутата України.

На користь даного висновку Суду крім фінансової спроможності сім`ї ОСОБА_1 придбати вищевказані об`єкти нерухомості свідчить також те, що у ОСОБА_2 відсутні близькі особи, за виключенням відповідача. Інформації про наявність у ОСОБА_2 інших дітей витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження не містить.

Крім цього, як свідчать матеріали позовної заяви, ОСОБА_2 як на території України, так і на території рф спільно проживала з підсанкційною особою - ОСОБА_1 , пов`язана з нею спільним побутом (т. 1, а.с 190-210, відеофайл з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (флеш-накопичувач у т. 2, а.с. 276)

Зазначене у сукупності з відсутністю доказів на користь того, що придбання ОСОБА_2 об`єктів нерухомості відбулось за рахунок подарованих або запозичених коштів у інших осіб, з достатнім рівнем достовірності та переконливості дає Суду підстави для висновку, що активи були придбані за сприяння і за рахунок ОСОБА_1 .

При цьому на підставі наданих доказів Судом встановлено, що ОСОБА_1 може опосередковано, через свою мати ОСОБА_2 , вчиняти дії щодо зареєстрованих на її ім`я активів, тотожні праву розпорядження ними. А також впливати на ОСОБА_2 таким чином, щоб остання видавала офіційні документи, на підставі яких відповідачка мала б діяти у межах чинного законодавства. Про вказане свідчить долучена до матеріалів позовної заяви копія довіреності за № НАР 918246 від 11.11.2015, якою ОСОБА_2 уповноважила, в тому числі ОСОБА_1 , здати в оренду будинок і земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельні ділянки, за адресою Київська обл., Макарівський р., с/рада. Яблунівська (кадастрові номери 3222788900:05:006:0009, 3222788900:05:006:0010, 3222788900:05:006:0023). За названою довіреністю ОСОБА_1 мала право укладати договір та/або договори оренди (найму) належних ОСОБА_2 будь-яких земельних ділянок та будь-яких житлових будинків на умовах, визначених ОСОБА_1 на власний розсуд, отримувати належні ОСОБА_2 грошові кошти та розпоряджатися ними на свій розсуд (т. 1, а.с. 164).

Додатково на користь висновку Суду про те, що ОСОБА_1 може вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження активами ОСОБА_2 , свідчить також те, що відповідач та її чоловік до моменту втечі з України постійно проживали у житловому будинку, що на праві власності належить ОСОБА_2 . Ба більше відповідно до будинкової книги для прописки громадян ОСОБА_1 та її чоловік прописані у будинку АДРЕСА_1 (т. 2, а.с.114-118). При цьому досліджені у судовому засіданні колегією суддів докази дають підстави для висновку, що саме підсанкційна особа фактично здатна визначати долю житлового буднику, приймає рішення у питаннях перепланування будинку, виборі інтер`єру та оформлення його зовнішнього вигляду. Житловий будинок повністю облаштований під потреби та бажання ОСОБА_1 , а не його формальної власниці - ОСОБА_2 (т. 1, а.с 190-210).

Вплив відповідачки на ОСОБА_2 підтверджується також наданим інтерв`ю «Дни.ру», розміщеному у мережі Інтернет. У цьому інтерв`ю підтверджується, що саме на вимогу ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , попри небажання залишати Україну виїхала до російської федерації (т. 2, а.с. 9-12, файл з назвою «06_06_Я - с россией! Я - за правду!» на флеш-накопичувачі у т. 2, а.с. 276).

Щодо можливості ОСОБА_1 опосередковано, через ОСОБА_3 , вчиняти дії щодо зареєстрованих на його ім`я активів, тотожні праву розпорядження ними, Судом встановлено таке.

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб (т. 2, а.с. 122-125) ОСОБА_3 є чоловіком ОСОБА_1 Дата державної реєстрації шлюбу 04.10.1995. Відомостей про розірвання шлюбу Суду надано не було.

За змістом ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). При цьому дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч. 1 ст. 63 СК України).

Згідно з ч. 1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Положення аналогічного змісту щодо розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю, міститься у ч. 2 ст. 369 ЦК України. При цьому у разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом (абз. 2 ч. 2 ст. 369 ЦК України).

З вищезазначених законодавчих положень вбачається, що зміст права спільної сумісної власності сам по собі охоплює можливість прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом праву розпорядження активом одним з подружжя, коли право власності на такий актив зареєстроване за іншим з подружжя.

Таким чином щодо активів ОСОБА_3 , право власності на які зареєстроване після 04.10.1995, підсанкційна особа - ОСОБА_1 може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Згідно з листом ГСЦ МВС від 24.05.2024 № 31/13328-14310-2024 з додатками (т. 2, а.с. 177-178, 180) ОСОБА_3 є володільцем транспортного засобу ВМW Х5, рік випуску: 2017, VIN: НОМЕР_8 , номер двигуна: НОМЕР_9 , номер та серія знака: НОМЕР_10 , дата реєстрації: 08.10.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_11 .

Крім цього листами ГУНП в Київській області № СЕД-4712-2024 від 25.04.2024 та № СЕД-43266-2024 від 10.08.2024 (т. 2, а.с.172, 174) підтверджується, що ОСОБА_3 є власником пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями еластичними метальними снарядами несмертельної дії та мисливської гладкоствольної зброї «Скат-1Р», № НОМЕР_15, калібр 9 мм (набутий у власність 27.09.2010), пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями еластичними метальними снарядами несмертельної дії та мисливської гладкоствольної зброї «АЕ-790М», № НОМЕР_12 , калібр 9 мм (набутий у власність 19.02.2013), пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями еластичними метальними снарядами несмертельної дії та мисливської гладкоствольної зброї«Fabarm», № НОМЕР_16 ств. № НОМЕР_13 , калібр 12 (набутий у власність 19.02.2013).

Суд звертає увагу на те, що зазначені вище активи набуті ОСОБА_3 у власність у шлюбі. Відомості про поділ майна на дату розгляду справи, наявність шлюбного договору тощо Суду надано не було. Так само ані відповідачем, ані ОСОБА_3 не надано колегії суддів доказів належності вищезазначених активів до категорії тих, щодо яких розповсюджується правовий режим особистої приватної власності. Таким чином Суд констатує, що в силу закону відповідач може вчиняти дії щодо зареєстрованих на ім`я ОСОБА_3 активів, тотожні праву розпорядження ними.

Як попередньо зазначалось, ч. 6 ст. 283-1 КАС України орієнтує суд ухвалювати рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно із сукупністю доказів іншої сторони. На думку Суду, цей стандарт доведення позивачем дотримано в контексті питання про можливість відповідача вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження активами, право власності на які зареєстроване за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У зв`язку із викладеним, а також з огляду на доведення позивачем підстав, передбачених абз. 1-3 пп. «в» п. 2 абз. 4 ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції», вищевказані активи належить стягнути в дохід держави.

4.6. Щодо пропорційності втручання у право власності

Будь-яке примусове позбавлення власності є втручанням у мирне володіння майном. Відповідно до положень ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Також ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України). Право в цілому дозволяє таке втручання, проте це втручання повинно бути законним, обґрунтованим та пропорційним.

Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 05.01.2000, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому має бути розумне співвідношення між засобами та метою. Досягається так званий «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав особи (серед інших, рішення у справі Edwards проти Мальти від 24.10.2006, заява № 17647/04, параграф 69).

Право власності не є абсолютним, оскільки держава може вимагати від суб`єктів дотримуватися певних зобов`язань. У разі, якщо особи своїми діями створюють суттєву загрозу національній безпеці, інтересам громадян країни, наприклад, через фінансування чи підтримку війни проти цієї країни, держава може вжити заходів на припинення чи попередження таких дій.

При застосуванні такої санкції як стягнення активів у дохід держави суд повинен враховувати співмірність її застосування зі шкодою, що завдана інтересам суспільства діями відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 сформована наступна правова позиція: втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними із цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення (п. 6.43 Постанови).

Оцінюючи пропорційність втручання у право на вільне володіння, суд, у першу чергу, враховує, що захід у виді стягнення активів в дохід держави є винятковим заходом, обумовленим гостротою становища та необхідністю досягнення цілей - захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичної діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави, в умовах правового режиму воєнного стану.

Застосування вказаних заходів відповідає критерію «необхідності у демократичному суспільстві», оскільки у їх запровадженні, з огляду на визнані факти військової агресії щодо України, існує нагальна потреба.

Таке втручання має легітимну мету - забезпечити контроль за активами особи, яка несе або може нести потенційну загрозу національним інтересам України, її суверенітету та територіальній цілісності; зупинити агресивні дії рф; припинити підтримку її нинішнього політичного режиму шляхом удару по фінансовим можливостям «прихильників» такої політики; забезпечити здійснення швидкого та ефективного відшкодування збитків, завданих жертвам агресії за рахунок коштів, отриманих від конфіскації.

У цьому випадку Суд враховує співмірність застосування санкції у виді стягнення активів в дохід держави із шкодою, що завдана інтересам суспільства діями ОСОБА_1 .

Під час розгляду справи суд встановив, що ОСОБА_1 свідомо та добровільно публічно спонукає до збройної агресії проти України, виправдовує, визнає правомірною збройну агресію рф проти України, глорифікує осіб, які здійснюють таку збройну агресію.

Ці дії перебувають у причинному зв`язку із порушенням фундаментальних прав та інтересів людини і суспільства в цілому. Такі дії призвели до окупації частини території України, великої кількості загиблих як серед цивільного населення, так і серед військових, знищення цілих населених пунктів, житлових кварталів, об`єктів критичної інфраструктури, знищення історико-культурних пам`яток України, економічної нестабільності України, зменшення рівня життя населення, погіршення економічної, інвестиційної та туристичної «привабливості» України, масовому викраденню та вивезенню дітей з тимчасово окупованих територій, геноциду українського народу, поставили під загрозу існування України як незалежної держави.

У контексті викладеного Суд враховує інформацію, яка публікується Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини щодо втрат серед цивільних осіб після початку вторгнення російської федерації на територію України. Ці відомості є загальновідомими, широко освітленими у ЗМІ та не потребують доказування в силу ч. 3 ст.78 КАС України.

На офіційному веб?сайті ООН опубліковано таку інформацію: станом на 10.07.2024 зафіксовано 11 284 випадків загибелі та 22 594 поранень цивільних осіб, серед них 622 випадки загибелі дітей та 1487 випадків їх поранення.

УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб значно вища, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається з затримкою, та багато повідомлень із місць, звідки надходить інформація про втрати серед цивільного населення, все ще потребують підтвердження.

Вказане зумовлює відповідне реагування з боку держави шляхом використання правового механізму у виді стягнення в дохід держави активів відповідача, які знаходяться на території України.

При цьому Суд також враховує, що відповідач та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тривалий час не проживають на території України. Так, відповідно до відомостей Адміністрації Державної прикордонної служби України (т. 1, а.с. 230-238) ОСОБА_1 покинула України 23.02.2022, ОСОБА_3 - 23.02.2022, ОСОБА_2 - 29.04.2022.Таким чином домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , та житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , більше двох років не є фактичним та єдиним місцем проживання останніх.

Ба більше, як свідчить надане ОСОБА_1 інтерв`ю «Дни.ру» (т. 2, а.с. 9-12, файл з назвою «06_06_Я - с россией! Я - за правду!» на флеш-накопичувачі у т. 2, а.с. 276), остання проживає у трикімнатній квартирі у м. москва та не збирається повертатись в Україну. Аналогічно, у цьому інтерв`ю, домом ОСОБА_2 відповідач називає москву, росію.

За встановлених обставин відсутні підстави припускати порушення справедливого балансу між інтересами суспільства у припиненні агресії та втручанням у право власності, метою якого є сприяння припиненню цієї невиправданої агресії.

Таким чином Суд дійшов висновку про пропорційність таких обмежувальних заходів, як стягнення активів, що належать відповідачу, а також третім особам, щодо яких відповідач прямо та опосередковано може вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, що передбачено п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», оскільки таке позбавлення права власності здійснюється виключно в інтересах суспільства, з врахуванням публічного інтересу.

4.7. Щодо розподілу судових витрат

Питання розподілу судових витрат врегульоване ст. 139 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).

За положеннями ч. 11 ст. 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Позивач, відповідач та треті особи не надали суду доказів понесення судових витрат. Позивач на підставі п. 25 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

За таких умов відсутні підстави для розподілу судових витрат.

4.8. Щодо звернення судового рішення до виконання

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 244 КАС України при ухваленні рішення суд серед іншого вирішує чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Перелік рішень, які виконуються негайно, наведений у ст. 371 КАС України. Рішення у справі про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», не належить до судових рішень, які виконуються негайно. Тому суд не знаходить підстав для допущення негайного виконання рішення.

За положеннями ч. 3 ст. 5-1 Закону України «Про санкції» рішення суду про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», в день набрання ним законної сили надсилається Фонду державного майна України для здійснення повноважень у сфері управління активами, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування такої санкції, а також до апарату Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання.

З огляду на особливості цієї категорії справ суд вважає, що рішення про застосування санкції звертається Вищим антикорупційним судом до виконання в день набрання ним законної сили шляхом направлення до Фонду державного майна України для здійснення повноважень у сфері управління активами, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування такої санкції, а також до апарату Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України.

Керуючись статтями 243-246, 255, 268-272, 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 2, 4, 5, 5-1 Закону України «Про санкції», Суд

У Х В А Л И В :

1.Задовольнити позовну заяву Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції».

2.Застосувати до ОСОБА_1 санкцію, передбачену пунктом 1-1 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції».

3.Стягнути у дохід держави:

активи, які належать ОСОБА_1

-транспортний засіб ВМW 740 LI, рік випуску: 2009,VIN: НОМЕР_4 , номер двигуна: НОМЕР_5 , номер та серія знака: НОМЕР_6 , дата реєстрації: 17.10.2009, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_7 ;

-пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями еластичними метальними снарядами несмертельної дії «АЕ-790М», № НОМЕР_14, калібр 9 мм.;

-майнові права на музику та слова до твору «Обниму тебя»;

-майнові права на музику та слова до твору «Любить, понимать и слушать»;

-майнові права на музику та слова до твору «Ангелы-хранители»;

-майнові права на музику та слова до твору «Назавжди»;

-майнові права на музику та слова до твору «Просто я хочу»;

-майнові права на музику та слова до твору «Бусинки любви»;

-майнові права на музику та слова до твору «Больше чем близко»;

-майнові права на музику та слова до твору «Я лечу в даль с тобой синюю»;

-майнові права на музику та слова до твору «Доброе утро».

активи щодо яких ОСОБА_1 може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження

- земельну ділянку, кадастровий номер: 3222788900:05:006:0009, загальна площа: 2,8325 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса нерухомого майна: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Яблунівська (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 826636732227), що на праві власності належить ОСОБА_2 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222788900:05:006:0010, загальна площа: 2,6937 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса нерухомого майна: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Яблунівська (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 818914632227), що на праві власності належить ОСОБА_2 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222485901:01:001:5004, загальна площа: 0,0871 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1185782132224), що на праві власності належить ОСОБА_2 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222485901:01:001:5005, загальна площа: 0,0838 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1184769132224), що на праві власності належить ОСОБА_2 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222485901:01:001:5008, загальна площа: 0,0384 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 (Реєстрацій номер об`єкта нерухомого майна: 1184732932224), що на праві власності належить ОСОБА_2 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222788900:05:006:0023, загальна площа: 0,3 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса нерухомого майна: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Яблунівська (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 827010632227), що на праві власності належить ОСОБА_2 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222788900:05:006:0028, загальна площа: 3,274 га, цільове призначення: для ведення особистого селянською господарств. адреса нерухомого майна: Київська обл., Макарівський р., с/рада. Яблунівська (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 253259532227), що на праві власності належить ОСОБА_2 ;

-житловий будинок, загальна площа: 442,8 кв.м., житлова площа: 177,7 кв.м., складові частини об`єкту нерухомого майна: літня кухня, Б, сарай, В. погріб, Г, альтанка, Д, вольєр, Е, теплиця, З, вимощення, І, вигрібна яма, II, свердловина, III, огорожа., 1, 5-7, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1213445232224), що на праві власності належить ОСОБА_2 ;

-домоволодіння, загальна площа: 101 кв.м., житлова площа: 48,8 кв.м., складові частини об`єкту нерухомого майна: житловий будинок, А, цокольний поверх, А1, погріб, Б, навіс, В, свердловина, І, огорожа, № 1-4, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1210076232224), що на праві власності належить ОСОБА_2 ;

-транспортний засіб ВМW Х5, рік випуску: 2017, VIN: НОМЕР_8 , номер двигуна: НОМЕР_9 , номер та серія знака: НОМЕР_10 , дата реєстрації: 08.10.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_11 , що на праві власності належить ОСОБА_3 ;

-пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями еластичними метальними снарядами несмертельної дії та мисливської гладкоствольної зброї «Скат-1Р», № НОМЕР_15, калібр 9 мм, що на праві власності належить ОСОБА_3 ;

-пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями еластичними метальними снарядами несмертельної дії та мисливської гладкоствольної зброї «АЕ-790М», № НОМЕР_12 , калібр 9 мм, що на праві власності належить ОСОБА_3 ;

-пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями еластичними метальними снарядами несмертельної дії та мисливської гладкоствольної зброї «Fabarm», № НОМЕР_16 ств. № НОМЕР_13 , калібр 12, що на праві власності належить ОСОБА_3 .

4.Копію рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам справи, їх представникам до електронного кабінету (у разі його наявності), та опублікувати на офіційному веб-сайті Вищого антикорупційного суду (https://hcac.court.gov.ua/).

5.Судове рішення в день набрання ним законної сили надіслати до Фонду державного майна України для здійснення повноважень у сфері управління активами, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування такої санкції, а також до апарату Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України.

6.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7.Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні при проголошенні зазначеного рішення, мають право його оскаржити протягом п`яти днів із дня публікації рішення на офіційному веб-сайті Вищого антикорупційного суду (https://hcac.court.gov.ua/).

8.Повний текст рішення суду буде складений не пізніше п`яти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин, та не пізніше наступного дня після підписання повного тексту рішення всім складом суду його копія буде надіслана учасникам справи, їх представникам до електронного кабінету (у разі його наявності) та опублікований на офіційному веб-сайті Вищого антикорупційного суду.

Повний текст рішення складено 25 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя Сергій МОЙСАК

Судді Віра МИХАЙЛЕНКО

Тимур ХАМЗІН