Постанова

від 26.09.2024 по справі 760/30507/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2024року м. Київ

Справа №760/30507/23

Апеляційне провадження №22-ц/824/12202/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Мережко М.В., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Цюрпіти Д.О.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва, постановлену під головуванням судді Гуцало М.В. 09 травня 2024 року у м. Києві, у справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області про визначення способу участі у вихованні дитини та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області про визначення способу участі у вихованні дитини,

В С Т А Н О В И В

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09 травня 2024 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області, в частині вимог про визначення способу участі у вихованні дитини.

Відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області, в частині вимог про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність ОСОБА_1 інформації, поширеної ОСОБА_2

Ухвала суду в частині відмови в прийняті зустрічного позову про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність ОСОБА_1 інформації, поширеної ОСОБА_2 мотивована тим, що правовідносини за первісним позовом та зустрічним позовом в частині вказаних вимог регулюються різним законодавством, такі позови не виникають з одних правовідносин, вимоги за зустрічним і первісним позовами не можуть зараховуватись, такі позови можуть бути розглянуті окремо незалежно один від іншого. За таких обставин суд першої інстанції вважав за необхідне відмовити ОСОБА_1 у прийнятті зустрічної позовної заяви в частині вимог про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_2 .

Не погодився із вказаною ухвалою суду в частині відмови в прийняті зустрічного позову ОСОБА_1 , його представником подано апеляційну скаргу, в якій представник вказує, що ухвала суду в оскаржуваній частині постановлена з порушенням норм процесуального права. Представник вказує на те, що судом першої інстанції було відкрито провадження за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 предметом якого є визначення способу участі у вихованні сина та відшкодування моральної шкоди. Вимоги про відшкодування моральної шкоди обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 , на думку позивача, перешкоджає спілкуванню з сином, скоює насильство, тощо, і цим завдає моральної шкоди позивачу.

За таких обставин, ОСОБА_1 вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди є тісно взаємопов`язаними з вимогами про захист честі, гідності та спростування поширеної недостовірної інформації. А задоволення зустрічного позову про захист честі, гідності та спростування поширеної недостовірної інформації має виключати повністю задоволення первісного позову в частині відшкодування моральної шкоди на користь первісного позивача.

Зазначає, що вимоги первісного позову про відшкодування моральної шкоди та вимоги зустрічного позову про захист честі, гідності та спростування поширеної недостовірної інформації грунтуються на одних і тих самих документах ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження в частині вимог про захист честі, гідності та спростування поширеної недостовірної інформації, та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції. Покласти на ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 2900,00 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом представник ОСОБА_2 вказує на те, що позовні вимоги первісного позову стосуються саме визнання способу участі у вихованні сина та відшкодування моральної шкоди у зв`язку з не виконанням рішень органів опіки та піклування і жодним чином не стосуються честі і гідності ОСОБА_1 .

Таким чином, вимога зустрічного позову про захист честі, гідності та спростування поширеної недостовірної інформації ніяким чином не пов`язана з вимогами первісного позову і їх спільний розгляд не є доцільним, тому що вони виникають з різних правовідносин і задоволення зустрічного позову не може повністю або частково виключати задоволення первісного позову.

Вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обгрунтованою, а тому вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просила її задовольнити.

ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Треті особи Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, та Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважала можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Перш за все слід зазначити, що ухвала суду першої інстанції оскаржується ОСОБА_1 лише в частині відмови в прийняті зустрічного позову про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність ОСОБА_1 інформації, поширеної ОСОБА_2 , в іншій частині ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 09 травня 2024 року сторонами не оскаржується, а тому перегляду апеляційним судом не підлягає.

Судом встановлено, що у грудні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області, в якому просила встановити наступний графік спілкування з сином ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ):

- щотижня з 10:00 години середи до 20:00 години четверга (з урахуванням відвідування шкільного (спортивного) закладу мати проводить час з сином без присутності батька;

- кожної першої та третьої суботи місяця з 10:00 години до неділі 20:00 години мати проводить час з сином без присутності батька;

- кожної другої та четвертої неділі місяця з 10:00 години до 20:00 години мати проводить час з сином без присутності батька;

- святкові дні: Різдво, Перше травня, День Конституції, День Незалежності, День Захисника Вітчизни з 10:00 години до 16:00 години мати, проводить час з сином, без присутності батька;

- щороку для спільного святкування разом з дитиною власного дня народження датою 09 вересня з 09:00 години до 10:00 години наступного дня з можливістю відвідування дитиною місця проживання матері, інших місць за бажанням дитини без присутності батька;

- щороку для спільного святкування разом з дитиною його дня народження кожного 14 вересня з 15:00 години до 10:00 години наступного дня з можливістю відвідування дитиною місця проживання матері, інших місць за бажанням дитини без присутності батька;

- щороку для спільного святкування разом з дитиною дня народження ОСОБА_9 кожного 11 січня з 15:00 години до 10:00 години наступного дня з можливістю відвідування дитиною місця проживання матері, інших місць за бажанням дитини без присутності батька.

- на щорічні весняні канікули дитина проживає з матір`ю за місцем її проживання без присутності батька;

- спільний відпочинок дитини з матір`ю у літній період до 14 днів;

- необмежене спілкування з дитиною особисто, засобами: телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв`язку (Vіbег, Sкуре; Телеграм тощо);

- у разі хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу погоджену з матір`ю дату, враховуючи інтереси сина, його стан здоров`я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини;

- зобов`язати завчасно у письмовому вигляді попереджати матір дитини про неможливість зустрічі з сином відповідно до визначеного йому графіку;

- стягнути з ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 16104, 00 грн.

У березні 2024 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області, в якій просив:

- визначити спосіб участі у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наступним порядком:

участь батька ОСОБА_1 у вихованні, спілкуванні з сином визначити протягом усього часу, протягом якого син ОСОБА_5 висловлює бажання перебувати з батьком;

участь матері ОСОБА_2 у вихованні, спілкуванні з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити виключно за наявності згоди і бажання ОСОБА_5 , згідно з графіком: І та III тижня щомісяця з 09 години суботи до 20 години неділі, виключаючи будь-який примус дитини до спілкування чи перебування з матір`ю;

- визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_2 щодо насильства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 ; щодо перешкод з боку ОСОБА_1 у спілкуванні ОСОБА_2 з їх дітьми (дитиною), та зобов`язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, яка була нею розповсюджена стосовно ОСОБА_1 , в той самий спосіб, в який неправдива інформація була поширена, у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили з наданням ОСОБА_1 копій документів, що підтверджуватимуть спростування неправдивої інформації.

Відмовляючи в прийняті зустрічного позову про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність ОСОБА_1 інформації, поширеної ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини за первісним позовом та зустрічним позовом в частині вказаних вимог регулюються різним законодавством, такі позови не виникають з одних правовідносин, вимоги за зустрічним і первісним позовами не можуть зараховуватись, такі позови можуть бути розглянуті окремо незалежно один від іншого.

Виходячи з приписів ст. ст. 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України.

Таким чином, право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватися вимог ЦПК України щодо її подання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ч. 2 ст. 193 ЦПК України).

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог ч.ч. 1,2 ст.193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (ч. 3 ст. 194 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2023 року в справі № 459/1490/21 вказано, що відповідно до частин першої, другої та третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.

Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.

Умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред'явлення зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним; взаємопов'язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483 цс 19).

Ураховуючи викладене, взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному та правильному вирішенню спору, взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним та первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

З наведених обставин вбачається, що предметом первісної позовної заяви в даній справі є встановлення порядку спілкування ОСОБА_2 з сином, а також вимога про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 16104, 00 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди мотивовані тим, що ОСОБА_1 значний час перешкоджає участі матері з дитиною, налаштовує її проти матері, не виконує встановлений регламент органу опіки та піклування. В свою чергу, позивач, як мати, тривалий час не бачить свою дитину, повинна постійно звертатись до правоохоронних органів, органів опіки та піклування для відновлення її порушених прав, а також прав її сина та дочки на побачення з братом.

Предметом зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 в даній справі є встановлення порядку спілкування ОСОБА_1 з сином, а також вимога про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність ОСОБА_1 інформації, поширеної ОСОБА_2 щодо насильства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 ; щодо перешкод з боку ОСОБА_1 у спілкуванні ОСОБА_2 з їх дітьми (дитиною).

Позовні вимоги зустрічного позову в частині визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність ОСОБА_1 інформації, поширеної ОСОБА_2 , мотивовані тим, що ОСОБА_2 подавала заяви до Органу опіки та піклування, а також до правоохоронних органів, в яких вказувала на те, що зі сторони ОСОБА_1 здійснюється психологічний тиск, а також на те, що він забрав дітей та чинить їй перешкоди у спілкуванні з ними. Однак, вказані звинувачення ОСОБА_2 в бік ОСОБА_1 не підтверджуються жодним чином і спростовуються постановою суду у справі про адміністративне правопорушення №760/17533/22. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що в даному випадку є всі підстави стверджувати, що дії вчиненні ОСОБА_2 та розповсюджувана нею інформація порушує його особисті немайнові права на повагу його честі, гідності. Недостовірна інформація спричинила потребу постійно доводити безпідставність звинувачень, писати пояснення в органи та установи до яких звернулась ОСОБА_2 з неправдивими заявами. Образливі звинувачення ОСОБА_2 негативно вплинули на його репутацію можливість здійснювати його батьківські права за звичних умов.

Із вищевикладеного слідує, що вимога про відшкодування моральної шкоди за первісним позовом мотивована тим, що ОСОБА_1 не виконує рішення органів опіки та піклування, що перешкоджає участі матері з дитиною, в свою чергу вимога зустрічного позову про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність ОСОБА_1 інформації, мотивована тим, що розповсюджена ОСОБА_2 інформація, зокрема звернення до різних органів з заявами про вчинення ним насильницьких дій та вчинення перешкод у спілкуванні з дітьми, порушує його особисті немайнові права на повагу його честі, гідності. Тобто, первісний та зустрічний позови в частині відшкодування моральної шкоди та визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність ОСОБА_1 інформації містять різний зміст вимог, обставин, які підлягають доказуванню, а задоволення зустрічного позову у вказаній частині не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову в частині вирішення вимог про відшкодування шкоди.

Таким чином слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди заявлені в первісному позові та вимоги про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність ОСОБА_1 інформації заявлені в зустрічному позову мають різні матеріально-правові підстави позову та докази, якими ці обставини підтверджуються, та спільний розгляд таких позовних вимог є недоцільним, та призведе до затягування розгляду справи.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що вимоги про відшкодування моральної шкоди є тісно взаємопов`язаними з вимогами про захист честі, гідності та спростування поширеної недостовірної інформації, а задоволення зустрічного позову про захист честі, гідності та спростування поширеної недостовірної інформації має виключати повністю задоволення первісного позову в частині відшкодування моральної шкоди, не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду, якою було відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області, в частині вимог про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність ОСОБА_1 інформації, поширеної ОСОБА_2 , є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 09 травня 2024 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: М.В. Мережко

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 24 жовтня 2024 року.