Ухвала

від 27.11.2024 по справі 760/30507/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 760/30507/23

провадження № 61-15414ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 09 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області, про визначення способу участі у вихованні дитини та відшкодування моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області, про визначення способу участі у вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області, про визначення способу участі у вихованні дитини та відшкодування моральної шкоди.

Солом`янський районний суд м. Києва ухвалою від 09 травня 2024 року прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області, в частині вимог про визначення способу участі у вихованні дитини.

Відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області, в частині вимог про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність ОСОБА_1 інформації, поширеної ОСОБА_2 .

Ухвала суду першої інстанції в частині відмови в прийняті зустрічного позову про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність інформації мотивована тим, що правовідносини за первісним позовом та зустрічним позовом в частині вказаних вимог регулюються різним законодавством, виникли з різних правовідносин, вимоги за зустрічним і первісним позовами не можуть зараховуватись, такі позови можуть бути розглянуті окремо незалежно один від іншого. При цьому спільний розгляд таких позовних вимог є недоцільним, та призведе до затягування розгляду справи.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду в частині відмови в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Київський апеляційний суд постановою від 26вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 09 травня 2024 року в оскаржуваній частині залишив без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди заявлені в первісному позові та вимоги про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність ОСОБА_1 інформації заявлені в зустрічному позові мають різні матеріально-правові підстави позову та докази, якими ці обставини підтверджуються, спільний розгляд таких позовних вимог є недоцільним та призведе до затягування розгляду справи.

20 листопада 2024 року ОСОБА_1 , через засоби поштового зв`язку, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 09 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частин першої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (частина друга статті 193 ЦПК України).

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина третя статті 194 ЦПК України).

Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.

Суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним, якщо вони прямо взаємопов`язані між собою і спільний їх розгляд є доцільним. Взаємний зв`язок, як умова для прийняття зустрічного позову, має місце у випадку, якщо вимоги відповідача і позивача виникають з одних правовідносин і коли на обґрунтування тієї й іншої вимоги наводяться спільні факти. Взаємний зв`язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв`язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем.

При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред`явлення зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним; взаємопов`язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.

Враховуючи викладене, для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом необхідною є перевірка та встановлення тотожності усіх необхідних трьох ознак, а саме: суб`єктного складу, предмету спору, а також підстав, з яких відповідний позов заявлено.

У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 зазначено, що «згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов`язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача)».

Суди попередніх інстанцій встановили, що недоцільно розглядати зустрічний позов з первісним, оскільки спільний розгляд зазначених позовів може ускладнити вирішення справи, оскільки спір про визначення способу участі у вихованні дитини та вимоги про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність ОСОБА_1 інформації, поширеної ОСОБА_2 , відрізняються предметом доказування, під час розгляду зазначених вище вимог необхідно встановлювати різні фактичні обставини.

При цьому апеляційний суд зазначив про те, що вимога ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди за первісним позовом мотивована тим, що ОСОБА_1 не виконує рішення органів опіки та піклування, що перешкоджає участі матері з дитиною, в свою чергу вимога зустрічного позову про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність ОСОБА_1 інформації, мотивована тим, що розповсюджена ОСОБА_2 інформація, зокрема звернення до різних органів з заявами про вчинення ним насильницьких дій та вчинення перешкод у спілкуванні з дітьми, порушує його особисті немайнові права на повагу його честі, гідності. Тобто, первісний та зустрічний позови в частині відшкодування моральної шкоди та визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність інформації мають різні матеріально-правові підстави позову та докази, якими ці обставини підтверджуються, спільний розгляд таких позовних вимог є недоцільним та призведе до затягування розгляду справи.

Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що задоволення зустрічного позову про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність ОСОБА_1 інформації, поширеної ОСОБА_2 не може виключити повністю задоволення первісного позову.

Крім того, Верховний Суд врахував, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, а відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви не позбавляє права заявника звернутись до суду із зазначеним позовом в загальному порядку.

Також, Верховний Суд зауважує, що недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.

Європейський суд із прав людини у своїх прецедентних справах виокремив необхідні критерії розумних строків у цивільних справах, такі як: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Так, зокрема, вимога процесуальної економії спрямована на те, щоб судовий розгляд був побудований таким чином, щоб не допустити невиправданих затягувань розгляду справи, необґрунтованого відкладання судових засідань, оголошень занадто тривалих перерв, зупинення провадження тощо.

Завданням принципу процесуальної економії в судовому провадженні є мінімізація можливих процесуальних перешкод із тим, щоб судовий розгляд був завершений у розумний строк.

З огляду на забезпечення найкращих інтересів дитини, а також ту обставину, що відмова у прийнятті зустрічного позову не є перешкодою відповідачу у доступу до суду, доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають. Крім того, аналогічним аргументам заявника вже була надана належна оцінка судом апеляційної інстанції.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 09 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області, про визначення способу участі у вихованні дитини та відшкодування моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області, про визначення способу участі у вихованні дитини.

Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко