Постанова

від 23.10.2024 по справі 756/12608/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 756/12608/23 головуючий у суді І інстанції Жук М.В.

провадження № 22-ц/824/14785/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Данилейко Є.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу «Квазар-11»на додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києвавід 10 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Квазар-11» про визнання дій протиправними, усунення перешкод у користуванні нежилим приміщенням, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ЖБК «Квазар-11» про визнання дій протиправними, усунення перешкод у користуванні нежилим приміщенням, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 23.04.2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Квазар-11»витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

В апеляційній скарзі ЖБК «Квазар-11» просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ЖБК «Квазар-11» в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ЖБК «Квазар-11»вказує про те, що суд першої інстанції, розглянувши заяву, ухвалив додаткове рішення, в якому визначив витрати відповідача непропорційними та неспівмірними та знизив ставку адвоката з 3 500,00 грн. за годину до 500,00 грн. за годину. Зменшив кількість годин, витрачених на участь представника, з 9 до 6 годин, посилаючись на стаж та кваліфікацію адвоката та складність наданих послуг. Зазначає, що відповідно до правових позицій Верховного Суду викладених у постановах від 06 березня 1019 року у справі №922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі №910/4201/19, від 19 листопада 2021 року у справі №910/4317/21, від 09.12.2021 у справі № 922/3812/19, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджуються з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , просить додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 23 квітня 2024 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції виходив з того, що визначений сторонами розмір гонорару не відповідає критерію розумності з огляду на несправедливе завищення цієї оплати по відношенню до середньомісячного заробітку в Україні а також з урахуванням складності справи визначає вартість однієї години у розмірі 500,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно вимог частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 134 ЦПК України кожна із сторін процесу подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла, і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно частини 2 зазначеної статті у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ч. ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Представник відповідача в заяві про ухвалення додаткового рішення, просив суд стягнути з позивача на користь відповідача 39 480,00 грн. судових витрат на правничу допомогу.

Позивач, заперечуючи проти заявленого представником відповідача розміру на відшкодування витрат на правничу допомогу, зазначила, що вартість судових витрат суттєво завищена та є неспівмірною з заявленими послугами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача надано: договір про надання професійної правничої допомоги № 125/2024 від 26 лютого 2024 року, акт приймання наданих послуг від 12 березня 2024 року, рахунок № 723/2024 від 18 березня 2024 року, платіжну інструкцію № 1147 від 22 березня 2024 року, акт приймання наданих послуг від 11 квітня 2024 року, рахунок № 736/2024 від 11 квітня 2024 року, платіжну інструкцію № 1159 від 12 квітня 2024 року, акт приймання наданих послуг від 25 квітня 2024 року, рахунок № 740/2024 від 25 квітня 2024 року, платіжну інструкцію № 1164 від 25 квітня 2024 року.

Детальний опис з професійної правничої допомоги представник відповідача підтвердила описом послуг в актах приймання наданих послуг, який включає: аналіз матеріалів справи, підготовка до судового засідання та участь у судовому засідання 27 лютого 2024 року, підготовка та участь у судовому засіданні 25 березня 2024 року, підготовка та відправка клопотання про долучення доказів від 18 квітня 2024 року, підготовка та участь у судовому засіданні 23 квітня 2024 року. Ставка адвоката за годину становить 3 500,00 грн. та загальний розмір витрат на правничу допомогу складає 39 480,00 грн.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), розумності розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України»).

Вказаний правовий висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми реальному обсягу адвокатських послуг, наданих представником ЖБК «Квазар-11» - адвокатом Брожко Н.І., взявши до уваги умови оплати гонорару, врахувавши заперечення сторони позивача, складність справи, суть спору, а також необхідність дотримання критерію розумності, співмірності та справедливості, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що стягненню підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про незаконність прийнятого додаткового рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року з приводу вирішення питання про розподіл судових витрат.

Висновки суду першої інстанції, з урахуванням обставин цієї справи, не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які відповідач послався в обґрунтування доводів апеляційної скарги.

Враховуючи зазначене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що послуги на суму 3 000,00 грн. є співмірними, складності справи, враховуючи позовні вимоги та мотивацію позову, обґрунтованими, та належним чином підтвердженими сторонами, а відтак підлягають стягненню з позивача на користь відповідача, доводами апеляційної скарги зазначене не спростовано, що у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України є підставою до залишення судового рішення без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Квазар-11» на додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києвавід 10 червня 2024 рокузалишити без задоволення.

Додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 25 жовтня 2024 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.