Постанова

від 25.10.2024 по справі 753/794/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/794/24 Головуючий у І інстанції Коренюк А.М.

Провадження №22-ц/824/12175/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Слюсар Т.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дриги Олега Вікторовича на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2024 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року позивач звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтований тим, що ОСОБА_1 , 03 квітня 2023 року о 10 год. 45 хв. в порушення п.п.2.3 «а» ПДР України на АДРЕСА_1 , перед виїздом не перевірила та не забезпечила технічно-справний стан транспортного засобу, внаслідок чого під час руху у автомобіля «Смарт», д.н.з. НОМЕР_1 , відірвалось ліве заднє колесо та пошкодило транспортний засіб - автомобіль «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався позаду, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів з матеріальними збитками.

Цивільно-правова відповідальність власника ( ОСОБА_2 ) автомобіля «Смарт», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована відповідно до Поліса № ЕР213874729 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальнсоті власників транспортних засобів від 01 квітня 2023 року.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 03 травня 2023 року, яка набула чинності відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 10 липня 2023 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України.

В наслідок ДТП винними діями ОСОБА_1 було завдано шкоди автомобілю «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 .

20 квітня 2023 року до ПрАТ «Просто-Страхування» звернулась ОСОБА_3 , як власниця автомобіля «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , із заявою про подію, що має ознаки страхового випадку.

Відповідно до висновку/калькуляції № 163594 від 24 квітня 2023 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 117 857,20 грн, а вартість матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу - 44 772,16 грн.

09 серпня 2023 року ПрАТ «Просто-Страхування» виплатило суму страхового відшкодування в розмірі 44 772,16 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4072.

Позивач вважав, що у зв`язку з проведеною позивачем регламентною виплатою потерпілому в ПрАТ «Просто-Страхування» відповідно до пп.38.1.1 ст.38 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникло право зворотної (регресної) вимоги до винної у ДТП особи - відповідача, оскільки дорожньо-транспортна пригоди визнана в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 44772,16 грн.

Також позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 6000,00 грн судових витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги та 2481,00 грн сплаченого судового збору.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2024 рокупозовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» 44772,16 грн витрат, пов`язаних із виплатою страхового відшкодування, 2684,00 грн - судового збору, 6000,00 грн - витрат на правову допомогу, а всього - 53 456,16 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Дрига О.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недотримання судом вимог процесуального законодавства, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у позивача відсутні правові підстави для стягнення понесених витрат у порядку регресу відповідно до п.п. 38.1.1 ст. 38 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки поведінка відповідача була добросовісною, транспортний засіб, яким вона керувала, відповідав всім нормам та стандартам, жодних технічних несправностей чи невідповідностей вимогам розліду 31 Правил до моменту ДТП не було, а відтак, у позивача відсутні підстави подавати регресний позов до відповідача.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Дрига О.В. вказує на те, що позивачем не здійснено перевірку відповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу відповідача чинним вимогам Правил, не проведено жодних експертиз та не встановлено причинно-наслідковий зв`язок події ДТП, жодним доказом, який позивач надав суду для підтвердження своїх позовних вимог, не підтверджено та не встановлено, що стало передумовою та причиною ДТП.

В апеляційній скарзі звернуто увагу на те, що транспортний засіб, яким керувала відповідач, був забезпечений полісом ЕР №213874729 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 28 березня 2023 року, який був укладений чоловіком відповідачки - ОСОБА_2 .

Додатково до Поліса чоловік відповідачки уклав з позивачем і договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів та добровільного страхування від нещасних випадків на транспорті ЕДВНВД №2301094 від 28 березня 2023 року зі страховою сумою на 1 000 000,00 грн.

Таким чином, на думку апелянта, інтереси відповідача (з урахуванням класичного розуміння інституту страхування) мали б бути достатньо захищені на випадок ДТП.

Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що позивач втратив з 28 квітня 2023 року статус страховика згідно з рішенням правління НБУ від 27 квітня 2023 року, а тому не може звертатись до суду з даним позовом.

Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 03 квітня 2023 року о 10 год. 45 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Смарт», д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення п.п.2.3 «а» ПДР України на вул. Богатирській, 90 в м.Києві, перед виїздом не перевірила та не забезпечила технічно-справний стан транспортного засобу, внаслідок чого під час руху у автомобіля «Смарт», д.н.з. НОМЕР_1 , відірвалось ліве заднє колесо та пошкодило транспортний засіб - автомобіль «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався позаду, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів з матеріальними збитками.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 03 травня 2023 року, яка набула чинності відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 10 липня 2023 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України із накладенням штрафу на користь держави.

В наслідок ДТП було завдано шкоди автомобілю «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 .

Цивільно-правова відповідальність власника автомобілем «Смарт», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «Просто-Страхування» відповідно до Поліса № ЕР213874729 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 01 квітня 2023 року.

20 квітня 2023 року до ПрАТ «Просто-Страхування» звернулась ОСОБА_3 , як власниця автомобіля Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , із заявою про подію, що має ознаки страхового випадку.

Відповідно до висновку/калькуляції № 163594 від 24 квітня 2023 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , визначено в сумі 117 857,20 грн, а вартість матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу - 44 772,16 грн.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_3 ПрАТ «Просто-Страхування» пройняло рішення про визнання ДТП від 03 квітня 2023 року страховим випадком, про що 08 серпня 2023 року складено страховий акт № 163594, із визначеною сумою до виплати страхового відшкодування 44 772,16 грн, виплата якої здійснена позивачем 09 серпня 2023 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З указаними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

П. 2.3а) ПДР встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Оболонського районного суду м. Києва від 03 травня 2023 року, яка набула чинності відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 10 липня 2023 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 липня 2023 року встановлено, що водій автомобіля «Смарт», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 порушила п. 2.3а) ПДР, а саме перед виїздом не перевірила та не забезпечила технічно-справний стан свого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який набрав законної сили.

Суть преюдиції полягає і в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Згідно із висновком Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 05 вересня 2019 року в справі №234/16272/15-ц (провадження № 61-31395сво18), при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. ч. 5 та 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Преюдицію утворюють виключено ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144гс18), від 20 квітня 2022 року у справі № 910/2615/18 (провадження № 12-75гс21)).

У даному конкретному випадку встановлено, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Смарт», д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення п.п.2.3 «а» ПДР України на вул. Богатирській, 90 в м. Києві, перед виїздом не перевірила та не забезпечила технічно-справний стан транспортного засобу, внаслідок чого під час руху у автомобіля «Смарт», д.н.з. НОМЕР_1 , відірвалось ліве заднє колесо та пошкодило транспортний засіб - автомобіля «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався позаду, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів з матеріальними збитками.

Отже, постановами Оболонського районного суду м. Києва від 03 травня 2023 року Київського апеляційного суду від 10 липня 2023 року встановлено факт того, що ОСОБА_1 керувала технічно несправним транспортним засобом, що і стало причиною ДТП та призвело до механічних ушкоджень автомобілів з матеріальними збитками, має усі ознаки преюдиційності та не підлягає доказуванню.

Інший висновок буде суперечити принципам юридичної визначеності, який є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права, про що у низці своїх рішень зазначає Європейський суд з прав людини та Конституційний Суд України.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про доведеність факту технічної несправності автомобіля «Смарт», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала відповідач.

Перевіривши позовні вимоги ПрАТ «Просто-Страхування» на предмет їх обґрунтованості, колегія суддів приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з ч.1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Як зазначалося вище, 09 серпня 2023 року ПрАТ «Просто-Страхування» виплатило суму страхового відшкодування в розмірі 44 772,16 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4072.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до підпункту «г» п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо ДТП визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Виходячи з наведеного, оцінивши надані сторонами докази та встановивши, що ДТП сталася з вини ОСОБА_1 внаслідок невідповідності технічного стану її транспортного засобу вимогам ПДР, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, з урахуванням норм підпункту «г» п.38.1.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення у порядку регресу із ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Просто-Страхування» суми страхового відшкодування, яка виплачена останнім потерпілій у ДТП особі ОСОБА_3 , у розмірі 44772,16 грн.

Аналогічного правового висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 357/11181/17 (провадження №61-41671св18) та у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 348/2675/17 (провадження № 61-17352св19).

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач втратив з 28 квітня 2023 року статус страховика згідно з рішенням Правління НБУ від 27 квітня 2023 року, унаслідок чого втратив право звернення до суду із цим позовом, не заслуговують на увагу, оскільки вказане рішення не забороняє позивачу звертатися до суду із позовами до боржників за захистом порушеного права.

Посилання на те, що з позивачем додатково було укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів та добровільного страхування від нещасних випадків на транспорті ЕДВНВД №2301094 від 28 березня 2023 року зі страховою сумою на 1 000 000,00 грн, апеляційний суд критично оцінює, оскільки дана обставина не спростовує факту керування відповідача технічно-несправним транспортним засобом.

Крім того, доказів звернення до ПрАТ «Просто-Страхування» із заявою про страхове відшкодування, за даним полісом, на свою користь та на користь третіх осіб, представник ОСОБА_1 - адвокат Дрига О.В. не надав та в матеріалах справи такі докази не містяться.

З позовом до суду про стягнення страхового відшкодування до ПрАТ «Просто-Страхування» відповідач не зверталась.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його неможна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERS v.UKRAINE, № 4909/04, § 58,ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року. Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то понесені судові витрати покладаються на учасника справи, який звернувся з апеляційною скаргою.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дриги Олега Вікторовича залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 25 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді: С.А. Голуб

Т.А. Слюсар

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/794/24 Головуючий у І інстанції Коренюк А.М.

Провадження №22-ц/824/12175/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

УХВАЛА

24 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,

вирішуючи питання про призначення справи до розгляду за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дриги Олега Вікторовича на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2024 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

УСТАНОВИВ:

04 червня 2024 року ухвалою Київського апеляційного суду відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Вимоги ст. 361 ЦПК України судом виконані. Підготовчі дії по справі проведені.

Клопотання та заяви щодо розгляду справи в апеляційній інстанції від учасників справи не надходили.

Відзивів на адресу Київського апеляційного суду від учасників справи не надходило.

Справу необхідно призначити до розгляду в апеляційному суді без повідомлення учасників справи.

Керуючись ст.ст. 7, 274, 365, 366, ч.ч. 1, 2 ст. 368 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Закінчити проведення підготовчих дій.

Справу призначити до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---