Рішення

від 22.07.2024 по справі 504/1133/23

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №504/1133/23

Провадження №2/504/650/24

Комінтернівський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2024с-ще Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

секретаря Завади Ю.А.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО ТА СЕРВІС» (65009, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18 А, офіс 107, код ЄДРПОУ: 40695882) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію, інфляційних втрат, 3% річних та судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, яким просить стягнути заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 8783,89 грн., інфляційні втрати у розмірі 2020, 04 грн., 3% річних у розмірі 366,72 грн. та судовий збір у розмірі 2684 грн.

В обґрунтуваннясвоїх вимогпозивач посилаєтьсяна те,що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 .

Позивач має ліцензію від 25.10.2017 № 999/А-2017 на постачання теплової енергії, яка видана Одеською обласною державною адміністрацією.

Позивач має ліцензію від 25.10.2017 № 1000/А-2017 на виробництво теплової енергії, яка видана Одеською обласною державною адміністрацією.

На підставі договору оренди обладнання від 03.08.2017 № 03/08/17 укладеного між ТОВ «МІЛАН-С» (Орендодавець) та ТОВ «Тепло та сервіс» (Орендар), орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування три газових котла MEGA PREX № 3000, та будівлю котельні за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідок № 1/10/02/23 від 10.02.2023 та 1/23/02/23 від 23.02.2023 голови правління ОСББ «Європейський-44» Бороган В.В. виконавцем послуг з постачання теплової енергії, якою здійснювалось постачання теплової енергії до житлового будинку АДРЕСА_4 , протягом 2020 - 2022 років опалювального періоду є ТОВ «Тепло та сервіс».

Рішенням виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського (відтепер Одеського) району Одеської області від 11.12.2018 № 323 затверджені тарифи для ТОВ «Тепло і сервіс» на виробництво та постачання теплової енергії, зокрема до будинку АДРЕСА_3 ЖК «Європейський») в таких розмірах: 1773,09 грн. за Гкал для населення; 2974,51 грн. за Гкал для інших споживачів; 32,99 грн. за м.кв. для населення; 58,07 грн. за м.кв. для інших споживачів.

Протягом 2020-2021 (з 01.11.2020 року по 14 квітня 2021 року, та з 01.11.2021 року по 09.04.2022 року) товариство надавало відповідачці послуги з постачання теплової енергії, за яку відповідачка не розрахувалась, і тому виникла за відповідачем заборгованість у сумі 8783,89 грн.

Товариство, посилаючись на правило ст. 625 ЦК України, у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язання нарахувало три відсотки річних та інфляційні витрати.

За наведених обставин, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідачів вказану у позові заборгованість.

Представник позивача просив справу розглядати у свою відсутність, у раніше проведених судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У своєму відзиві від 03.10.2023 року відповідач- ОСОБА_1 доводи позову не визнала, просила у його задоволенні відмовити з наступних підстав:

Так, відповідач вважає, що справа взагалі не може розглядатись у порядку позовного провадження, оскільки має бути розглянута у порядку наказного провадження.

Крім того, як на думку відповідачки, розгляд справи у порядку позовного провадження а не наказного потягнуло за собою надмірне відшкодування судового збору.

На думку позивачки відповідач не надав до позову доказів обгрунтованості розрахунку суми боргу

Також відповідач стверджує, що позивач у якості доказу наявності у відповідача заборгованості зі сплати за надані житлово- комунальні послуги з централізованого постачання теплової енергії за період з 01.11.2020 року по 14.04.2021 року (6 місяців) та з 01.11.2021 року по 09.04.2022 року (6 місяців) надано не належні докази, зокрема, роздруківку із зазначенням вартості встановленого тарифу та нарахованого кількісного показника одиниця вимірювання для обчислення обсягу отриманої споживачем послуги та розмір нарахованих сум за: березень 2021 року, квітень 2021 року, листопад 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, березень 2022 року на загальну суму 8783,89 грн., що, на думку позивача, перебуває за межами періоду нарахування боргу, який вказаний позивачем у позові.

Крім того, відповідач стверджує, що здійснювала оплати за послуги з теплопостачання:

1501,00 грн. від 05.11.2020 року; 301,00 грн. від 08.02.2021 року, 401,00 грн. від 16.03.2021 року, 401,00 грн. від 08.04.2021 року, 2001,00 грн. від 21.09.2021 року, 1001,00 грн. від 06.09.2021 року, 501,00 грн. від 09.10.2021 року, 501,00 грн. від 29.10.2021 року, 251,00 грн. від 18.11.2021 року, 501,00 грн. від 17.11.2021 року, 401,00 грн. від 20.05.2021 року, 2001,00 грн. від 30.09.2021 року, 1001,00 грн. від 01.11.2021 року, 201,00 грн. від 22.11.2021 року, 151,00 грн. від 27.12.2021 року, 401,00 грн. від 21.12.2021 року, 601,00 грн. від 21.01.2022 року, 501,00 грн. від 26.01.2022 року, 2000,00 грн. від 16.11.2022 року, 8783,90 грн. від 04.09.2023 року.

Таким чином, загальна сума перерахованих відповідачкою коштів на відшкодування спожитих послуг з теплопостачання становить 23401,90 грн., отже, за твердженням відповідачки, існує переплата за спожиті послуги.

Окрім того, відповідачка звертає увагу суду на те, що на офіційному сайті КП «Теплопостачання міста Одеси» 24.09.2020 року розміщено оголощення про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення з 2020 року за 1 Гкал в сумі 2132,58 грн., що відрізняється від тарифів позивача 1773,09 грн. за 1Гкал.

Окрім того, відповідач заперечувала проти нарахованих сум відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки, як на думку відповідачки, позивач не надва суду детального розрахунку цих нарахувань.

Також, відповідач заперечувала проти стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 20000 грн. на користь позивача, нотамість просила суд стягнути на її користь витрати на правничу допомогу в сумі 15000 грн.

Справу відповідач просила розглядати у свою відсутність.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.03.2023 року відкрито спрощене провадження у справі, судове засідання призначено на 13.10.2023 року.

Щодо доводів відповідачки порушення порядку розгляду справи (наказне провадження чи спрощене позовне), суд звертає увагу на те, що інститут спрощеного позовного провадження є альтернативою наказного, тобто за всіма категоріями справ наказного провадження позивач, за його бажанням (право вибору належить саме позивачу), може звернутися до суду в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином ці доводи є безпідставними.

До свого відзиву відповідач надала суду квитанцію про сплату основної суми боргу в розмірі 8783,90 грн.

Таким чином заборгованість в частині основої суми боргу відсутня на момент розгляду справи.

За таких обставин, суд враховує, що наявні підстави визначені у статті 255 ЦПК України для вирішення питання щодо можливості (неможливості) закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 8783,90 грн.

Суд враховує, що відповідач надала квитанції на підтвердження сплати вказаної суми основної заборгованості.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Оскільки предмет спору існував на час пред`явлення позову березень 2023 року, а вичерпався у вересні 2023 року (після відкриття провадження у справі), то предмет спору (основна сума заборгованості) на момент розгляду справи відсутній.

Таким чином, на думку суду існують підстави для закриття провадження у справі відповідно до пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України в частині основної суми боргу за спожиту теплову енергію 8783,89 грн. (нараховану за період опалювального сезону 2020-2021 (з 01.11.2020 року по 14 квітня 2021 року, та з 01.11.2021 року по 09.04.2022 року).

Щодо нарахування виплат відповідно до статті 625 ЦК України.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, положеннями статті 611цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 62 5ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Відповідальність встановлена ч. 2 ст. 625 ЦК України не є штрафом або пенею, а застосовуються як спеціальний від цивільно-правової відповідальності за прострочення зобов`язання, який встановлений законом.

Як зазначено в Аналізі практики застосування ст. 625 ЦК України в цивільному судочинстві (лист Верховного Суду України від 01 липня 2014 року), вирішуючи спори цієї категорії, судам слід враховувати, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1ст. 509 ЦК України), - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Передбачена п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України від 24 червня 2004 р. № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги`норма щодо відповідальності боржника у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування наслідків ч. 2 ст. 625 ЦК України (постанови Верховного Суду України від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68 цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13).

Позивач розрахував заборгованість за правилом ст. 625 ЦК України, у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язання.

Суд погоджується з представленим розрахунком (а.с. 41), і тому вимоги позову в частині стягнення 3 відсотків річних та інфляційних витрат обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що у період воєнного стану не нараховуються штрафи та пеня, а також не нараховуються платежі за ст. 625 ЦК України на думку суду зводяться до власного розуміння відповідачем положень Постанови КМУ № 260 від 05.03.2022 року, оскільки на території Одеської області не проводяться активні бойові дії.

Доводи відповідача щодо невірного нарахування заборгованості за один Гкал зводяться до власного розуміння відповідачкою вимог діючого законодавства.

Судом перевірено, що тариф в 1773,09 грн. за 1 Гкал затверджений відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, нарахування заборгованості за теплопостачання здійснено саме виходячи з цього затвердженого тарифу.

Тому ці доводи відповідачки не приймаються до уваги.

Судові витрати.

Відповідно дост. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог позову у сумі 573,57 грн. (21,37% задоволених позовних вимог від суми 2684 грн.), сплата якого підтверджена платіжною інструкцією № 1360 від 13 березня 2023 року.

Решту судового збору в сумі 2110,43 грн. слід повернути з державного бюджету на користь позивача у зв`язку із закриттям провадження в частині основної суми боргу (правило статті 7 Закону України «Про судовий збір»).

Позивач просить стягнути з відповідача витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 20000 гривень.

Відповідач не погоджується з заявленою сумою на правничу допомогу, вважає її безпідставною.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі є витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України гарантується право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Представництво інтересів в суді як форма правничої допомоги полягає у сприянні особи у здійсненні нею права на захист, що є способом реалізації нею її прав та обов`язків, у разі неможливості з певних причин взаємодіяти із учасниками правових відносин. Одним із видів представництва є представництво за договором, тобто письмовою угодою, якою особа уповноважує іншу особу представляти її інтереси у правових право відношеннях, як із судом так і з учасниками судового процесу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, ч. 2 ст. 137 ЦПК Українивизначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 59 Конституції Українигарантується право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Представництво інтересів в суді як форма правничої допомоги полягає у сприянні особи у здійсненні нею права на захист, що є способом реалізації нею її прав та обов`язків, у разі неможливості з певних причин взаємодіяти із учасниками правових відносин.

Одним із видів представництва є представництво за договором, тобто письмовою угодою, якою особа уповноважує іншу особу представляти її інтереси у правових правовідношеннях, як із судом так і з учасниками судового процесу.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата),підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат.

Ці розрахунки повинні бути надані суду до закінчення судових дебатів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVI№ A№D OTHERS v. UKRAI№E, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дорани проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно з вимогами ст. ст. 124,129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання

Водночас вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова КЦС ВС від 23 червня 2022 у справі 607/4341/20).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін (висновок ВП ВС викладений у постанові від 19 лютого 2020 року, справа № 755/9215/15-ц).

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має урахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу, а також пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності витрат.

До заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу додано договір, додаткову угоду до договору, акт прийому передачі виконаних робіт, що, на думку суду, не може вважатись розрахунком -детальним описомробіт (наданих послуг), виконаних адвокатом тому, що у ньому відсутній детальний опис витраченого адвокатом часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги, подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Суд вважає що розумною, справедливою та достатньою сумою відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката буде сума 2500 грн.

Решта витрат на правничу допомогу на переконання суду є надмірною та не розумною.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з`ясування фактичних обставин, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати на правничу допомогу відповідачки підлягають віднесенню на її рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 200, 258-259, 263-265, 267-268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження в частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО ТА СЕРВІС» (65009, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18 А, офіс 107, код ЄДРПОУ: 40695882) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію в сумі 8783,89 грн., - закрити за відсутності предмету спору.

Позовні вимоги в частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО ТА СЕРВІС» (65009, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18 А, офіс 107, код ЄДРПОУ: 40695882) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення інфляційних втрат, 3% річних, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію, інфляційних втрат, 3% річних та судових витратна користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО ТА СЕРВІС» (65009, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18 А, офіс 107, код ЄДРПОУ: 40695882) три відсотки річних у сумі 366,72 грн., а також 2020,04 грн. інфляційних витрат, які нараховані на суму боргу 8783,89 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію, інфляційних втрат, 3% річних та судових витратна користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО ТА СЕРВІС» (65009, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18 А, офіс 107, код ЄДРПОУ: 40695882) 2 500.00 грн. як сплата за надання правничої допомоги.

В задоволенні решти позову в частині витрат на правничу допомогу - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію, інфляційних втрат, 3% річних та судових витратна користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО ТА РВІС» (65009, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18 А, офіс 107, код ЄДРПОУ: 40695882), судовий збір за подання позовної заяви 573,57 грн. -пропорційно задоволеним вимогам позову.

Судовий збір в сумі 2110,43 грн. повернути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО ТА СЕРВІС» (65009, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18 А, офіс , код ЄДРПОУ: 40695882).

Витрати на правничу допомогу відповідачки ОСОБА_1 - віднести на її рахунок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В. К. Барвенко