Рішення

від 17.10.2024 по справі 932/2311/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/2311/24

Провадження №2а/932/82/24

Рішення

Іменем України

17жовтня 2024 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська у складі судді Кудрявцевої Т.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, третя особа головний спеціаліст-інспектор з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Онищенко Дмитро Іванович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

13 березня 2024 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому він просить скасувати постанову Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про накладення адміністративного стягнення серії ІДІ № 00487958 від 29.02.2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на його користь понесені витрати по справі - сплачений судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29.02.2024 року інспектором з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Онищенко Д.І. було винесено постанову серії ІДІ № 00487958 до повідомлення серії ІД № 01332511, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122 КУпАП, тобто за вчинення діяння, що полягало у порушенні вимог пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху «Зупинку заборонено» та накладені штрафу у розмірі 340,00 грн. 22.02.2024 року приблизно о 10:50 він здійснив зупинку свого автомобіля Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , з метою здійснення стоянки транспортного засобу на тротуарі по вул. Шолом-Алейхема, 4А, із суворим дотриманням Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306. Транспортний засіб був припаркований згідно до п.15.10 частини в) «Стоянка забороняється»: в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2м. Позивач зазначає, що ширина тротуару майже у 2,5 рази більша ширини його транспортного засобу, яка відповідно до технічних характеристик складає 1969 мм. Відстань від транспортного засобу до стін будівлі по тротуару складає більше двох метрів. Також позивач зазначає, що посилання інспектора з паркування ОСОБА_2 на п.3.34 щодо зони дії знаку «Зупинку заборонено» не може вважатися обґрунтованим та правомірним, оскільки зона дії знаку обмежується виключно автомобільною дорогою, яка фіксується краями тротуарів (п.1.10 ПДР України) «автомобільна дорога, вулиця (дорога) частина території, в тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації, дорожнього руху, і обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи «краєм смуги відводу». На фото, зроблених інспектором з паркування ОСОБА_2 в якості доказів адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, жодним чином не підтверджується наявність знаку «Стоянку заборонено», на зображені видні інші дорожні знаки, крім того знаку, на який посилається інспектор з паркування ОСОБА_2 . Проте, з цих фотознімків неможливо визначитися, що саме на них зафіксовано, оскільки відсутня адреса будівлі, біля якої зафіксовано знаходження його транспортного засобу, а наведені дані геолокації також не дають можливості однозначно встановити таке місцезнаходження. Разом з цим, він не заперечує, що 22.02.2024 року ним здійснено зупинку автомобіля Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , на тротуарі по вул. Шолом-Алейхем, біля буднику 4А.

У позовній заяві позивач наголошує, що повідомлення про його притягнення до адміністративної відповідальності він знайшов на лобовому склі свого транспортного засобу, коли вийшов з приміщення по АДРЕСА_1 . У повідомленні зазначено, що у відношенні до власника транспортного засобу буде винесено Постанову за ч.1 ст.122 КУпАП щодо порушення вимог п.3.34 розділу 33 ПДР. У подальшому він направив на адресу відповідача заперечення щодо повідомлення інспектора з паркування ОСОБА_2 його, як особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ніхто не запросив для захисту своїх прав на розгляд справи щодо винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. 28.02.2024 року ним-позивачем подано заяву та отримано постанову, яка була винесена 29.02.2024 року, тобто на другий день після поданої заяви; 04.03.2024 року отримано постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки порушено процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, відсутня подія адміністративного правопорушення, відсутній склад правопорушення, зокрема об`єкт адміністративного правопорушення, оскільки він керувався ПДР та не посягав на суспільні відносини, притягнення до відповідальності за п.3.34 розділу 33 ПДР неможливо, якщо автомобіль було припарковано із дотриманням умов, передбачених ПДР. Справа була розглянута відповідачем з грубим порушенням його прав, гарантованих ч.1 ст.268 КУпАП, зокрема, не надано право бути присутнім під час її розгляду, користуватись правовою допомогою, надавати пояснення та подавати докази, хоча було достатньо проміжку часу між датою фіксації правопорушення, скоєного 22.02.2024 року та датою винесення постанови 29.02.2024 року. Його намагання взяти участь у розгляді постанови залишились без відповіді, постанова винесена через тиждень за іншою адресою: м. Дніпро, вул. Д. Яворницького, 75, номер приміщення не зазначено, що фактично свідчить про умисне внесення інспектором до офіційного документу недостовірної інформації.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 року зазначена адміністративна справа передана в провадження судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Кудрявцевій Т.О.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.03.2024 року на адресу відповідача судом була надіслана копія ухвали про відкриття провадження у справі, якою було встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву, а також копія позовної заяви з додатками.

09.04.2024 року на адресу суду від представника відповідача Інспекції зпитань контролюз паркуванняДніпровської міськоїради ЖариО.І.,який дієна підставідовіреності від07.11.2023року, надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього доказами, в якому представник просив в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі, зазначаючи про те, що 22.02.2024 року інспектором з паркування було виявлено адміністративне правопорушення, яке передбачено частиною 1 статті 122 КУпАП, а саме: зупинка транспортного засобу Opel Astra, номерний знак НОМЕР_2 , в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», за адресою м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, 4А, чим порушено вимоги п.3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху. У відповідності до положень статті 142 КУпАП, інспектором з паркування здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, на якому було зафіксовано: дату порушення 22.02.2024 р.; місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомого об`єкта: м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, 4А; географічні координати: 48.4634716, 35.053281; час вчинення правопорушення: 10:54. Враховуючи, що було проведено фотофіксацію обставин порушення в режимі фотозйомки та через відсутність технічних можливостей встановити особу, зазначену у частині першій статті 142 КУпАП, на місці вчинення правопорушення (яка є суб`єктом правопорушення), інспектором з паркування у повній відповідності до вимог ст.2791 КУпАП було розміщено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серія ІД № 01332511 на лобовому склі транспортного засобу позивача. Після встановлення відповідальної особи у відповідності до вимог ст.2791 та 142 КУпАП за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, інспектором з паркування було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серія ІДІ № 00487958 від 29.02.2024 року згідно з ч.5 ст.2791, ст.ст. 283, 284 КУпАП без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Позивач звернувся з заявою до інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради з метою отримання оскаржуваної постанови особисто. Щодо тверджень позивача, зокрема, вказано географічні координати 48.4634716, 35.053281, які підтверджують знаходження транспортного засобу Opel Astra, AE5506TO, у місці, де заборонено зупинку, за адресою: м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, 4А. На фотознімках відображено дату: 22.02.2024 р. та час вчинення правопорушення: 10:54. Однак під час фіксації, через завелику відстань між місцем розташування знаку 3.34 «Зупинку заборонено» та місцем зупинки транспортного засобу, виявилось неможливим здійснити фіксацію транспортного засобу та знаку 3.34 ПДР одночасно. Оскільки позивач розмістив транспортний засіб не в місці встановлення дорожнього знаку, а в зоні його дії, інспектор з паркування не міг зафіксувати одночасно транспортний засіб та знак 3.34 «Зупинку заборонено». Представником відповідача надано схему організації дорожнього руху по вул. Шолом-Алейхема, з якої вбачається наявність дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» на перехресті вул. Шолом-Алейхема з вул. Барикадною в м. Дніпрі, дія якого розповсюджується на парну сторону вул. Шолом-Алейхема до перехрестя вул. Шолом-Алейхема з вул. Магдебурзького права. Також надано скріншот з веб-сайту google.com.ua/maps з результатом пошуку нерухомого об`єкту за адресою вул. Шолом-Алейхема, 4А у м. Дніпрі (де знаходився транспортний засіб в момент вчинення правопорушення), а також з зазначенням місця, де встановлений знак 3.34 «Зупинку заборонено». Щодо тверджень позивача про розміщення транспортного засобу з дотриманням п.п. «в» п. 15.10 ПДР, зазначив, що якщо таке місце не обладнане відповідно до норм чинного законодавства, то зупинка та стоянка в такому місці заборонена. Вказує, що згідно з висновком Верховного суду по справі №686/13619/17, дія знаку 3.34 «Зупинку заборонено» поширюється на всю дорогу (той бік, де встановлено знак), елементом якої є тротуар, саме зовнішній край якого обмежує дорогу по ширині.

22.04.2024 року позивачем надано до суду відповідь на відзив з доказами, у якій вказано про те, що, зазначаючи розташування знаку «Зупинка заборонена», відповідач не вказує точної адреси розташування знаку, обмежується вказуванням на перехрестя вул. Шолом-Алейхема і вул. Барикадна. Але вищевказаний знак знаходиться біля конкретного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до дії знаку по цій вулиці. Інспектор з паркування ОСОБА_2 не міг сфотографувати його автомобіль на фоні знаку «Зупинка заборонена» не тому, що він був на великій відстані від знаку, а тому, що позивач не міг бачити знак через його зворотну сторону. Позивач вважає відзив відповідача необґрунтованим, безпідставним та таким, що не ґрунтується на об`єктивних доказах.

30.04.2024 року представником відповідача надано до суду заперечення на відповідь на відзив, у якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідно дочастини 5статті 262КАС України, розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У даній справі предметом оскарження є постанова про накладення адміністративного стягнення, тому суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону при розгляді справи та інше.

Згідно із частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із пунктом 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом встановлено, що 29.02.2024 року інспектором з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Онищенко Д.І. було винесено постанову серії ІДІ № 00487958 до повідомлення серії ІД № 01332511, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122 КУпАП, тобто за вчинення діяння, що полягало у порушенні вимог пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху «Зупинку заборонено» та накладені штрафу у розмірі 340,00 грн. Як зазначено у постанові, 22 лютого 2024 року 10 год. 54 хв. транспортним засобом Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено зупинку в районі будинку, що знаходиться за адресою м.Дніпро, вул. Шолом-Алейхема 4А, чим порушено вимоги пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306. Зупинку заборонено.

У відзиві відповідач у якості доказів надає фотознімки транспортного засобу позивач, які були зроблені інспектором з паркування ОСОБА_2 , на яких вказано географічні координати 48.4634716, 35.053281, які підтверджують знаходження транспортного засобу Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , у місці, де заборонено зупинку за адресою: м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, 4А. На фотознімках відображено дату: 22.02.2024 р. та час вчинення порушення: 10:54. Зазначена фотофіксація розміщена на веб-сайті ipkp.dniprorada.gov.ua. У роздруківці «Доказова база по адміністративному правопорушенню» з зазначеного сайту відповідач вказує координати місця правопорушення як « НОМЕР_3 », що відрізняється від тих географічних координат, які відображені на фотознімках. Відповідач зазначає, що час вчинення правопорушення: 10:54. Одночасно з цим, на фото, де інспектор фіксує дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» зазначено час: 10:57-10:58 та відсутній транспортний засіб позивача. Тому суд ставиться критично до зазначених доказів, з огляду на те, що у інспектора це зайняло стільки часу, щоб зафіксувати розташування дорожнього знаку, враховуючи ту відстань, яка зображена на фотознімках.

Відповідачем у відзиві у якості доказу надано «Схему організації дорожнього руху по вулиці Шолом Алейхема. Пояснювальна записка. Ескізи дорожніх знаків індивідуального проектування. Схема організації дорожнього руху. 94-ОДР-31» та скріншот з веб-сайту google.com.ua/maps з позначеним кульковою ручкою місцем зупинки транспортного засобу позивача, що неможна вважати належним доказом, оскільки у зазначену не міститься інформації щодо предмету доказування, зважаючи на те, що згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини 4 статті 73 КАС України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 1.10. Правил дорожнього руху: тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном; стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

У п.п. «в» п. 15.10 ПДР зазначається: «стоянка забороняється: «в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м»».

На фотознімках, наявних у матеріалах справи, зроблених у різних проекціях інспектором з паркування ОСОБА_2 , відсутні докази стосовно того, що транспортний засіб позивача, припаркований на тротуарі, займав площину більше 2 м. Інспектор під час фіксації правопорушення не використовував вимірювальну рулетку, якою було б зафіксовано ширину транспортного засобу та відстань до стіни. Натомість, позивач у позовній заяві зазначає, що ширина його транспортного засобу складає 1969 мм., що не спростовано.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти, встановлені судом, у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а отже наявні підстави для задоволення позову та скасування спірної постанови.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява N 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява N 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно із частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 139 КАС України та Закону України «Про судовий збір» суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 6-11, 19, 72, 73, 77, 139, 243-246, 250-251, 262, 286, 293, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 ) до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ

42403446, пр. Д. Яворницького, буд. 75, 49000), третя особа головний спеціаліст-інспектор з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Онищенко Дмитро Іванович (пр. Д. Яворницького, буд. 75, 49000), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ІДІ № 00487958 від 29 лютого 2024 року до повідомлення серії ІД № 01332511, про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 122 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП закрити.

Стягнути з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211, 20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду згідно з вимогами частини 4статті 286 КАС Українипротягом десяти днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданніпротягом десяти днів зо дня отримання ними його копії.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів із дня його проголошення, або десяти днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя Т.О. Кудрявцева