Постанова

від 16.01.2025 по справі 932/2311/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2025 року м. Дніпросправа № 932/2311/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.10.2024 ( суддя Кудрявцева Т.О.) в адміністративній справі №932/2311/24 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради третя особа: Головний спеціаліст - інспектор з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Онищенко Дмитро Іванович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська із адміністративним позовом до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради третя особа: Головний спеціаліст - інспектор з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Онищенко Дмитро Іванович, в якому просить скасувати постанову Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про накладення адміністративного стягнення серії ІДІ № 00487958 від 29.02.2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на його користь понесені витрати по справі - сплачений судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.02.2024 інспектором з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Онищенко Д.І. було винесено постанову серії ІДІ № 00487958 до повідомлення серії ІД № 01332511, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, тобто за вчинення діяння, що полягало у порушенні вимог пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху «Зупинку заборонено» та накладені штрафу у розмірі 340,00 грн. 22.02.2024 року приблизно о 10:50 він здійснив зупинку свого автомобіля Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , з метою здійснення стоянки транспортного засобу на тротуарі по вул. Шолом-Алейхема, 4А, із суворим дотриманням Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306. Транспортний засіб був припаркований згідно до п.15.10 частини в) «Стоянка забороняється»: в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2м. Позивач зазначає, що ширина тротуару майже у 2,5 рази більша ширини його транспортного засобу, яка відповідно до технічних характеристик складає 1969 мм. Відстань від транспортного засобу до стін будівлі по тротуару складає більше двох метрів. Також позивач зазначає, що посилання інспектора з паркування Онищенко Д.І. на п.3.34 щодо зони дії знаку «Зупинку заборонено» не може вважатися обґрунтованим та правомірним, оскільки зона дії знаку обмежується виключно автомобільною дорогою, яка фіксується краями тротуарів (п.1.10 ПДР України) «автомобільна дорога, вулиця (дорога) частина території, в тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації, дорожнього руху, і обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи «краєм смуги відводу». На фото, зроблених інспектором з паркування Онищенко Д.І. в якості доказів адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, жодним чином не підтверджується наявність знаку «Стоянку заборонено», на зображені видні інші дорожні знаки, крім того знаку, на який посилається інспектор з паркування Онищенко Д.І. Проте, з цих фотознімків неможливо визначитися, що саме на них зафіксовано, оскільки відсутня адреса будівлі, біля якої зафіксовано знаходження його транспортного засобу, а наведені дані геолокації також не дають можливості однозначно встановити таке місцезнаходження. Разом з цим, він не заперечує, що 22.02.2024 року ним здійснено зупинку автомобіля Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , на тротуарі по вул. Шолом-Алейхем, біля буднику 4А. У позовній заяві позивач наголошує, що повідомлення про його притягнення до адміністративної відповідальності він знайшов на лобовому склі свого транспортного засобу, коли вийшов з приміщення по вул. Шолом-Алейхема, 4А. У повідомленні зазначено, що у відношенні до власника транспортного засобу буде винесено Постанову за ч.1 ст.122 КУпАП щодо порушення вимог п.3.34 розділу 33 ПДР. У подальшому він направив на адресу відповідача заперечення щодо повідомлення інспектора з паркування Онищенко Д.І. його, як особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ніхто не запросив для захисту своїх прав на розгляд справи щодо винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. 28.02.2024 року ним-позивачем подано заяву та отримано постанову, яка була винесена 29.02.2024 року, тобто на другий день після поданої заяви; 04.03.2024 року отримано постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки порушено процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, відсутня подія адміністративного правопорушення, відсутній склад правопорушення, зокрема об`єкт адміністративного правопорушення, оскільки він керувався ПДР та не посягав на суспільні відносини, притягнення до відповідальності за п.3.34 розділу 33 ПДР неможливо, якщо автомобіль було припарковано із дотриманням умов, передбачених ПДР. Справа була розглянута відповідачем з грубим порушенням його прав, гарантованих ч.1 ст.268 КУпАП, зокрема, не надано право бути присутнім під час її розгляду, користуватись правовою допомогою, надавати пояснення та подавати докази, хоча було достатньо проміжку часу між датою фіксації правопорушення, скоєного 22.02.2024 року та датою винесення постанови 29.02.2024 року. Його намагання взяти участь у розгляді постанови залишились без відповіді, постанова винесена через тиждень за іншою адресою: м. Дніпро, вул. Д. Яворницького, 75, номер приміщення не зазначено, що фактично свідчить про умисне внесення інспектором до офіційного документу недостовірної інформації.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.10.2024 Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.11.2024 адміністративний позов задоволено.

Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради не погодившись я з рішенням суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що 22.02.2024 року інспектором з паркування було виявлено адміністративне правопорушення, яке передбачено частиною 1 статті 122 КУпАП, а саме: зупинка транспортного засобу Opel Astra, номерний знак НОМЕР_2 , в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», за адресою м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, 4А, чим порушено вимоги п.3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху. У відповідності до положень статті 142 КУпАП, інспектором з паркування здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, на якому було зафіксовано: дату порушення 22.02.2024 р.; місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомого об`єкта: м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, 4А; географічні координати: 48.4634716, 35.053281; час вчинення правопорушення: 10:54.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 29.02.2024 року інспектором з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Онищенко Д.І. було винесено постанову серії ІДІ № 00487958 до повідомлення серії ІД № 01332511, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, тобто за вчинення діяння, що полягало у порушенні вимог пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху «Зупинку заборонено» та накладені штрафу у розмірі 340,00 грн.

У постанові зазначено, що 22 лютого 2024 року 10 год. 54 хв. транспортним засобом Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено зупинку в районі будинку, що знаходиться за адресою м.Дніпро, вул. Шолом-Алейхема 4А, чим порушено вимоги пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306. Зупинку заборонено.

Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесена перевірка, чи вчинені дії суб`єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею ст.245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

У наведених положеннях цього Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією фіксування адміністративного правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 у справі № 5-рп/2015, у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.

Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Згідно ч.2 ст.276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративне правопорушення було виявлено 03.04.2021 р., постанова про накладення адміністративного стягнення винесена 11.05.2021 р. При цьому, невідомо, коли саме було виявлено особу правопорушника. Справу було розглянуто за місцем вчинення правопорушення, при цьому позивача не було повідомлено про дату розгляду, хоча КУпАП передбачає можливість розгляду справи також за місцем реєстрації транспортного засобу.

Розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП без участі правопорушника суперечить вимогам щодо об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення та призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, надавати пояснення, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо, що призвело, на думку суду, до порушення процесуальних прав позивача як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.

Окрім того, пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до вимог п.3.34 Розділу 33 ПДР «Дорожні знаки» «Зупинку заборонено», забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

В постанові зазначено про порушення позивачем п.3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху Зупинку заборонено.

Відповідач у якості доказів надає фотознімки транспортного засобу позивача, які були зроблені інспектором з паркування Онищенко Д.І., на яких вказано географічні координати 48.4634716, 35.053281, які підтверджують знаходження транспортного засобу Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , у місці, де заборонено зупинку за адресою: м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, 4А.

На фотознімках відображено дату: 22.02.2024 р. та час вчинення порушення: 10:54. Зазначена фотофіксація розміщена на веб-сайті ipkp.dniprorada.gov.ua.

У роздруківці «Доказова база по адміністративному правопорушенню» з зазначеного сайту відповідач вказує координати місця правопорушення як « 48.46347160 35.05328100», що відрізняється від тих географічних координат, які відображені на фотознімках.

На а.с. 13-15 та 27,28 наявні фото, на яких зафіксовано транспортний засіб, проте на фото не зафіксовано транспортний засіб позивача на фоні дорожнього знаку 3.34.

Колегія суддів зазначає, що надані фото подій від 03.04.2021 року не підтверджують порушення позивачем п. 3.34 ПДР.

Також, відповідачем у якості доказу надано «Схему організації дорожнього руху по вулиці Шолом Алейхема. Пояснювальна записка. Ескізи дорожніх знаків індивідуального проектування. Схема організації дорожнього руху. 94-ОДР-31» та скріншот з веб-сайту google.com.ua/maps з позначеним кульковою ручкою місцем зупинки транспортного засобу позивача, що неможна вважати належним доказом, оскільки у зазначену не міститься інформації щодо предмету доказування, зважаючи на те, що згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Винність особи у вчиненні правопорушення має бути доведена доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 74 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ст. 77 КАС України).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Зазначене також узгоджується з позицією Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної в постанові від 08 липня 2020 р. по справі № 463/1352/16-а.

З врахуванням наведеного слідує, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України та наявності підстав вважати, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, яке могло б бути підставою для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, суб`єктом владних повноважень не доведено суду правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку що відповідач не довів законність постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що факт вчинення позивачем порушення п. 3.34 ПДР не підтверджено належними та допустимими доказами.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про скасування спірної постанови відповідача.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 72-77, 272, 286, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.10.2024 в адміністративній справі №932/2311/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 16 січня 2025 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова