Постанова

від 18.12.2007 по справі 19/148(32/269)-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/148(32/269)-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2007                                                                                   Справа № 19/148(32/269)-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Лотоцької Л.О.  (доповідач)    

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С

при секретарі судового засідання Ролдугіній Н. В.

За участю представників сторін:

від позивача: Сидоренко О.А. представник, довіреність № б/н  від 20.06.07;

від відповідача-1: Юрченко Я. О. провідний спеціаліст, довіреність №7/11-446 від 28.03.07;

від відповідача-2:  Попов О.О. представник, довіреність № 13771  від 21.11.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2007 року у справі № 19/148(32/269)-07

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Дімекс", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

 відповідача-2: Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ

про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

          В липні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Дімекс" звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовною заявою до Дніпропетровської міської ради та Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", в якій просило визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою "Дімекс" право власності на прибудову літ А11-1 загальною площею 102,2 м2, розташовану в. м. Дніпропетровську по пров. Парусному, 19 та зобов'язати Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою "Дімекс" право власності на прибудову літ А11-1 загальною площею 102,2 м2, розташовану в. м. Дніпропетровську по пров. Парусному, 19.  

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2007 року (суддя Петренко І. В.) позовні вимоги задоволено частково: визнано за позивачем  право власності на прибудову літ А11-1 загальною площею 102,2 м2, розташовану в. м. Дніпропетровську по пров. Парусному, 19; в решті позову провадження у справі припинено.

          Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Дніпропетровська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2007 року скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Скаржник зазначає, що відповідно до договорів  оренди земельної ділянки від 08.11.2000 року, земельна ділянка була надана в тому числі по фактичному розміщенню літнього майданчика з навісом, який не є  об'єктом нерухомості. Відповідач-1 вважає, що умовами визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є надання земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно, а оскільки під розміщення спірного об'єкту нерухомості орендодавцем земельна ділянка не надавалася (докази в матеріалах справи відсутні, оскільки існуючий договір оренди передбачає розміщення літнього майданчика з навісом, який не є нерухомим майном), у суду не було правових підстав для задоволення позовних вимог позивача. Посилаючись на статтю 331 Цивільного кодексу України, статтю 18 Закону України "Про основи містобудування", Постанову Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.2004 року "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", Тимчасове положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, відповідач-1 вважає, що оскільки спірний об'єкт самочинного будівництва не був прийнятий в експлуатацію, у суду також не було правових підстав для задоволення позовних вимог. З урахуванням вимог частини 4 статті 376 цивільного кодексу України, скаржник вважає, що оскільки Дніпропетровська міська рада як власник земельної ділянки заперечує проти визнання за позивачем права власності на спірний об'єкт, то суд першої інстанції задовольнив позовні вимог з порушенням норм матеріального права. Також скаржник зазначає, що позивач свідомо допустив порушення діючого законодавства України при будівництві нерухомого майна на земельній ділянці, яка  не була відведена для цієї мети, без належного дозволу та належним чином затвердженого проекту.

          Позивач та відповідач-2 відзивів на апеляційну скаргу не надали.

          Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2007 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, її розгляд призначено у судовому засіданні на 18.12.2007 року.

          Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що  апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

          Відповідно до свідоцтва про право власності від 14.09.1999 року, реєстровий № 1135-34, позивач є власником кафе і магазину в прибудові літ А1-1 в житловому будинку літ А-10 площею 328,0 м2, літнього майданчику з навісом площею 119,8 м2, ганків площею 3,0 м2, 17,5 м2, 5,0 м2, що розташовані в м. Дніпропетровську по пров. Парусному, 19.

          На підставі рішення виконкому міської ради від 21.09.2000 року № 2457 між виконавчим комітетом  Дніпропетровської міської ради - орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою "Дімекс" - орендар 08.11.2000 року були укладені договори оренди земельної ділянки, згідно з якими орендодавець надав, а орендар прийняв  у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельні ділянки, розташовані по пров. Парусний, 19 в м. Дніпропетровську строком до 21.09.2015 року площею 0, 0524 га по фактичному розміщенню кафе та площею 0,0031 га з цільовим призначенням земельної ділянки - фактичне  розміщення кафе.

          В межах площі літнього майданчика з навісом позивачем була здійснена реконструкція, внаслідок чого літній майданчик був реконструйований у прибудову літ А11-1 загальною  площею 102,2 м2, яка за висновком  Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" є самовільно збудованою прибудовою.

          Згідно з частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була  відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

          Спірна споруда була збудована  позивачем на земельній ділянці,  що не була відведена для цієї мети без належного дозволу, тобто є самочинним будівництвом.

          Відповідно до частини 2 статті 376 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

          Згідно із частиною 3 статті 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване майно може бути  за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови  надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

          Самочинно здійснена позивачем прибудова, відбулася на земельній ділянці, яка знаходиться у довгостроковому  користуванні позивача на підставі договору оренди шляхом реконструкції майна, що знаходиться у власності позивача.

          Земельна ділянка надана позивачу для здійснення комерційної діяльності.

          Пункт 4 статті 376 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо  це порушує права інших осіб, майно підлягає  знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

          Доказів порушення позивачем, який здійснив самочинне будівництво, прав інших осіб, суду не надано.

          Згідно з технічним паспортом, виданим Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" станом на 16.05.2007 року самовільно збудована прибудова складається з зали площею 102,2 м2.

          Будь-яких заперечень, приписів щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за проведення самочинного будівництва  або припинення будівництва спірного приміщення у  зв'язку з порушенням прав територіальної громади міста на відповідну земельну ділянку з боку Дніпропетровської міської ради та інших уповноважених органів Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Дімекс" не отримувало.

          Не надано таких доказів і Дніпропетровською міською радою.

          Дніпропетровською міською радою протягом всього часу будівництва і після  його завершення не було заявлено позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, про заборону зазначеного самочинного будівництва  з метою захисту інтересів територіальної громади міста.

          Відповідачем-1 не доведено, що згідно з містобудівною документацією, що затверджена у встановленому порядку, на даній земельній ділянці передбачено інше будівництво, спірна земельна ділянка, що знаходиться під прибудовою, може бути  вилучена для містобудівних потреб (статті 6, 11, 17 Закону України "Про основи містобудування").

          Відповідно до технічного висновку за наслідками обстеження прибудови літ А11-1 до кафе з магазином по пров. Парусному, 19 в м. Дніпропетровську, виконаного Приватним підприємством  Науково-проектне підприємство "Архгеопроект", основні несучі конструкції знаходяться у нормальному стані та пригодні до подальшої експлуатації за умови виконання відмістки до стін прибудови за осями А, Д, 1.

          Подальша експлуатація будівлі можлива за умовою дотримання нормативних вимог  та рекомендацій висновку.

          При таких обставинах судом першої інстанції на підставах статті 376 Цивільного кодексу України прийнято законне і  обґрунтоване рішення від 13.09.2007 року.

          З урахуванням вищевикладеного та керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2007 року у справі № 19/148(32/269)-07 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                      

Л. О. Лотоцька

Суддя    Р. М. Бахмат

Суддя    О. С. Євстигнеєв