Рішення

від 28.10.2024 по справі 639/3728/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/3728/21

Провадження № 2/639/869/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Труханович В.В.,

за участю секретаря Яременко В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу № 639/3728/21 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства«Харківводоканал» прозобов`язаннявчинити певнідії,-

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась представник Комунального підприємства «Харківводоканал» з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до якого просила суд солідарно стягнути з відповідачів на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 34 901, 28 грн та судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 проживають за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідачі по справі є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення шляхом відкриття абонентського особового рахунку № НОМЕР_1 , за відповідачами за період з 01.01.2016 по 31.03.2021 утворилася заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у сумі 34901, 28 грн.

Позивач вказує, що несплата боргу призводить до погіршення стану комунальних мереж централізованого водопостачання та водовідведення, погіршує можливості щодо забезпечення екологічного добробуту міста та негативно впливає на впровадження природоохоронних заходів.

Вказані обставини і вимусили представника позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 листопада 2021 року позовні вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 34 901, 28 грн (тридцять чотири тисячі дев`ятсот одна гривня 28 копійок), з яких: за послуги з централізованого водопостачання за період з 01.01.2016 року по 31.03.2021 року 17 682, 93 грн, за послуги з централізованого водовідведення за період з 01.01.2016 року по 31.03.2021 року 13704, 68 грн, інфляційні витрати 2555, 39 грн; 3% річних від простроченої суми 958, 28 грн.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», судові витрати, пов`язані з сплатою судового збору з кожного окремо по 567, 50 грн (п`ятсот шістдесят сім гривень 50 копійок).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 листопада 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_4 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 листопада 2021 року у цивільній справі № 639/3728/21 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення відмовлено.

Заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01листопада 2021року уцивільній справі№ 639/3728/21за позовноюзаявою Комунальногопідприємства «Харківводоканал»до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 простягнення заборгованостіза послугиз централізованоговодопостачання таз централізованоговодовідведення залишено без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 листопада 2023 року скасовано. Справунаправлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Жовтневогорайонного судум.Харкова від01березня 2024року заяву ОСОБА_4 про поновленнястроку наподання заявипро переглядзаочного рішення Жовтневогорайонного судум.Харкова від01листопада 2021року уцивільній справі№ 639/3728/21 запозовною заявоюКомунального підприємства«Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 простягнення заборгованостіза послугиз централізованоговодопостачання таз централізованоговодовідведення задоволено.

Поновлено ОСОБА_4 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 листопада 2021 року у цивільній справі № 639/3728/21 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення.

Прийнято заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 листопада 2021 року у цивільній справі № 639/3728/21 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення в провадження судді Труханович В.В. Призначено справу до розгляду в судове засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 березня 2024 року заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 листопада 2021 року у цивільній справі № 639/3728/21 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення задоволено.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 листопада 2021 року у цивільній справі № 639/3728/21 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення скасовано.

Цивільну справу № 639/3728/21 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення призначено до розгляду в судове засідання.

22 квітня 2024 року від відповідача по справі ОСОБА_2 надійшла позовна заява.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 квітня 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху. Надано строк для усунення вказаних недоліків.

17 червня 2024 року від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість в сумі 3513,67 грн., а саме: інфляційні витрати у розмірі 2 555,39 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 958,28 грн. та судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 червня 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху. Надано строк для усунення вказаних недоліків.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 липня 2024 року клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на подання зустрічного позову задоволено.

Поновлено ОСОБА_2 строк на подання зустрічного позову.

Прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про зобов`язання анулювати незаконний особовий рахунок до розгляду з первісним позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення.

Вирішено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження по цивільній справі за позовом Комунального підприємства«Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 простягнення заборгованостіза послугиз централізованоговодопостачання таз централізованоговодовідведення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про зобов`язання анулювати незаконний особовий рахунок.

Розгляд справи розпочато зі стадії відкриття провадження у справі. Замінено судове засідання для розгляду справи по суті на підготовче судове засідання. Призначено підготовче судове засідання.

29 липня 2024 року від представника позивача надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, згідно якого повідомила, що основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги від 24 червня 2004 року № 1875-ГУ (тут і далі - у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин). Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Законом України Про житлово-комунальні послуги від 24 червня 2004 року № 1875-ГУ).

Згідно знаведеними законодавчиминормами споживачізобов`язаніоплатити житлово-комунальніпослуги,якщо вонифактично користувалисяними.Відсутність договоруна наданняжитлово-комунальнихпослуг самепо собіне можебути підставоюдля звільненняспоживача відоплати послугу повномуобсязі (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, від 14листопада 2018 року у справі № 461/12597/15-ц, від 09 серпня 2019 року № 459/3958/15-ц). Відповідач, своїми частковими оплатами за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення самостійно підтвердив надання послуг підприємства та споживання їх, тобто своїми діями він став стороною забов`язання. Оскільки рішення співвласників будинку АДРЕСА_2 щодо обрання договірної моделі, за положенням п. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, який введено в дію з 01.05.2019 надання послуг з 01.05.2022 здійснюється за умовами публічного ТИПОВОГО ІНДИВІДУАЛЬНОГО ДОГОВОРУ про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які були розміщені на офіційному сайті підприємства 23.02.2022.

Виходячи з положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відкриття/закриття особового рахунку, проведення нарахувань та облік заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення, є питаннямвнутрішнього бухгалтерськогообліку КП«Харківводоканал».

У зв`язку з тим, що підприємство надає послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в житлові приміщення за конкретно визначеною адресою, то і особовий рахунок для обліку даних та проведення нарахувань відкривається за певною адресою.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 серпня 2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі №639/3728/21 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про зобов`язання вчинити певні дії

Призначено справу до судового розгляду в судове засідання.

Представник позивача ОСОБА_1 , яка діє на підставі довіреності від 18.01.2023, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, які зазначені в уточненій позовній заяві. У зустрічній позовній заяві просила відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення уточнених позовних вимог. Зустрічний позов просив задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялися, про причину неявки суд не повідомили. На підставі вимог ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим провести судові засідання у відсутності нез*явившихся відповідачів.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Так, у судовому засіданні встановлено, що відповідно до Довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 07.06.2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 17).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.06.2021 року право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вказану квартиру за відповідачами не зареєстроване. (а.с. 27).

Згідно з Розрахунком суми заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачі є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 . (а.с. 5-8)

Згідно з відомості нарахувань та сплати за теплову енергію, відповідачі є споживачами послуг з теплопостачання шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначає представник позивача, всічні 2024року потравень 2024року відповідачамисплачена заборгованістьза послугиз централізованоговодопостачання тацентралізованого водовідведення.Заборгованість поінфляційним витратамта 3%річних відпростроченої сумивідповідачами залишиласяне оплаченими. Отже, заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачів солідарно складає 3513,67 грн., а саме: інфляційні витрати у розмірі 2 555,39 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 958,28 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість по інфляційним витратам та 3 % річних від простроченої суми, відповідачами до теперішнього часу не погашена.

Згідно ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Статтею 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів, а споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Хоча у ч. 1 ст. 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16).

Наявність договірних відносин між сторонами у справі не встановлена, проте, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 заперечуючи проти позову посилався на те, що двосторонню угоду в письмовій формі з КП «Харківводоканал» не укладав, а тому не є стороною у зобов`язанні перед цією організацією. Крім того, квартира АДРЕСА_3 , належить йому на праві власності, а тому він є належним відповідачем у справі.

Разом з цим повідомив, що зазначена квартира знаходиться в багатоквартирному будинку, обладнана централізованим водопостачанням та централізованим водовідведенням та він як власник користується наданими послугами.

В свою чергу, представник позивача зазначила, що відповідно до Довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 07.06.2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та відповідноотримують житлово-комунальнупослугу упродовжперіоду утвореннята стягненнязаборгованості.Отже, споживачі зобов?язані оплатити житлово- комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 21.12.2000, ОСОБА_2 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.78).

Так,відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно із ст. ст. 322, 360 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Отже, враховуючи положення ст. ст. 317, 322, 360 ЦК України власник квартири зобов`язаний нести витрати з її утримання, у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, проживає він у належній йому квартирі чи ні, якщо він в установленому порядку не відмовився від надання таких послуг (Постанова КЦС ВС від 02.04.2020 у справі № 757/29813/17-ц).

Вимогами ст. 76 ЦПК України передбачено, щодоказами єбудь-якідані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона повинна відповідати за пред`явленим позовом.

Як випливає зі змісту ст. ст. 51, 175 ЦПК на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Таким чином, суд, як орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним або залучати співвідповідача з власної ініціативи. Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Враховуючи викладене, оскільки позовні вимоги заявлено до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , серед яких є належний відповідач, то судприходить довисновку,що заборгованість по інфляційним витратам та 3 % річних від простроченої суми заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, яка утворилась за адресою: АДРЕСА_1 підлягає стягненню з ОСОБА_2 , який є власником квартири за якою утворилася заборгованість.

Як зазначає представник позивача, заборгованість по інфляційним витратам та 3 % річних від простроченої суми відповідачами залишилася не оплаченими та складає 3513,67 грн., а саме: інфляційні витрати у розмірі 2 555,39 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 958,28 грн., що підтверджується розрахунком 3% та індексації по заборгованості за надані послуги. (а.с. 7).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, заборгованість по інфляційним витратам та 3 % річних від простроченої суми, індекс інфляції за час прострочення складає 3513,67 грн., а саме: інфляційні витрати у розмірі 2 555,39 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 958,28 грн.

В свою чергу, відповідач ОСОБА_2 свого контррозрахунку щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми заборгованості суду не надав.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача ОСОБА_6 заборгованості у розмірі 3 513,67 грн., яка складається з інфляційних втрат у розмірі 2 555,39 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 958,28 грн., за період з 01.04.2018 по 31.03.2021.

Даючи оцінку вищезазначеним доказам, у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовна заява КП «Харківводоканал» підлягає частковому задоволенню.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 до КП «Харківводоканал» про зобов`язання вчинити певні дії.

Суд з цього приводу зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

У своєму зустрічному позові ОСОБА_2 просив анулювати незаконно нав?язаний особовий рахунок № НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомив, що на його ім?я КП «Харківводоканал» відкрито рахунок. Однак, будь-яких договорів з КП «Харківводоканал» він не укладав, у зв?язку з чим просив особовий рахунок анулювати.

Представник КП «Харківводоканал» заперечуючи проти зустрічного позову зазначила, що виходячи з положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відкриття/закриття особового рахунку, проведення нарахувань та облік заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення, є питаннямвнутрішнього бухгалтерськогообліку КП«Харківводоканал».У зв`язку з тим, що підприємство надає послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в житлові приміщення за конкретно визначеною адресою, то і особовий рахунок для обліку даних та проведення нарахувань відкривається за певною адресою.

Так, на підтвердження своїх вимог ОСОБА_2 надав суду лист КП «Харківводоканал» від 07.09.2023 № 01-02-05/3076-2023, з якого вбачається, що особовий рахунок № НОМЕР_1 закріплений за квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та не може бути анульованим.

Однак, позивачем за зустрічним позовом не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дійсно є підстави для зобов?язання КП «Харківводоканал» анулювати особовий рахунок.

Відповідно до вимог ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про зобов`язання вчинити певні дії слід відмовити, у зв?язку з його недоведеністю.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265 ЦПК України, ст. ст. 317, 322, 625 ЦК України, ст. 162 ЖК Української РСР, п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005. №630, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 накористь Комунальногопідприємства «Харківводоканал» інфляційні втрати в сумі 2 555,39 грн. та 3% річних у сумі 958,28 грн., а всього 3 513,67 грн. (три тисячі п`ятсот тринадцять гривень 67 копійок).

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал», судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.10.2024

Найменування сторін:

Позивач - Комунальне підприємство «Харківводоканал», місцезнаходження: м. Харків, вул. Конторська, 90, код ЄДРПОУ 03361715.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків НОМЕР_3 .

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків НОМЕР_4 .

Суддя В. В. Труханович