Ухвала

від 25.10.2024 по справі 759/22158/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

пр. № 2/759/6554/24

ун. № 759/22158/24

25 жовтня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Ключник А.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ліцея №196 Святошинського району м. Києва, Святошинської районної організації профспілки працівників освіти та науки в м. Києві про визнання протиправним наказу про звільнення через прогул, встановлення факту цькування роботодавцем робітника, стягнення з роботодавця відшкодування шкоди завданої цькуванням, витребування ненаданих працівнику документів,-

ВСТАНОВИВ:

22.10.2024 року позивач звернувся з вищезгаданим позовом до Святошиннського районного суду м. Києва з використанням підсистеми «Електронний суд».

Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що її слід залишити без руху для усунення недоліків, з наступних підстав.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (частини 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України)

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, вказані вимоги при зверненні до суду позивачем виконано не в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається - сумою, яка стягується. Позивач звертається до суду із позовними вимогами: 1) Зобов`язати відповідача -1 виплатити позивачу вихідну допомогу у розмірі трьох заробітних плат за факт вчинення цькування (мобінгу) позивача; 2) Стягнути з відповідача -1 незаконно недоплачену суму заробітної плати за весь період перебування у трудових відносинах; 3) Стягнути з відповідача -1 витрати позивача на лікування у сумі 9362,84 грн., які позивач поніс внаслідок завданої йому цькуванням шкоди, проте у п . 4 та 5 своїх позовних вимог не визначив суму, яку просить стягнути з відповідача -1, лише у п. 6 наявна сума у розмірі 9362,48 грн, яка є також вимогою майнового характеру.

Як зазначив позивач у своїй позовній заяві, ним заявляється чотири позовні вимоги немайнового характеру, за які він сплатив судовий збір в порядку п. п. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб: 4* 1211, 20 = 4844,80 грн. За вимогу про зобов`язання позивача направити трудову книжку сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Також із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем не сплачено судовий збір, за майнові вимоги про стягнення заробітної плати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а також про стягнення витрат на лікування, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

За приписами ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Отже наведена норма процесуального закону імперативно визначає обов`язок позивача, у разі подання позову, який містить, зокрема вимогу майнового характеру, зазначити ціну позову та обґрунтувати розрахунок такої вимоги (майнової), лише після наведення такого розрахунку суд оцінює його належність та відповідність письмовим доказам, долучених позивачем до позовної заяви.

Так, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заява позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, в порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У зв`язку з цим, у позовній заяві позивачеві необхідно зазначити ціну позову та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, визначити зміст позовних вимог, відповідно до проведеного розрахунку сум стягнення за час вимушеного прогулу.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимогою процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певно матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України). Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Відповідно до п. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 175 ЦПК України позивачу необхідно зазначити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Позивач звертаючись до суду із вказаною позовною заявою зазначив двох відповідачів, проте позивачем не заявлено жодної позовної вимоги до відповідача - 2. Отже, позивачу необхідно визначити зміст позовних вимог до відповідача - 2.

Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї проте позивач звертаючись до суду просить витребувати певний перелік доказів у змісті своєї позовної заяви, а не подає окреме клопотання про витребування доказів, що суперечить нормам ЦПК України.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно акту складеного 22.10.2024 року відділом документообігу, контролю та забезпечення розгляду звернення громадян підтверджується відсутність технічної можливості друку в повному обсязі додатків до позовної заяви, що надійшла до суду в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд».

Отже позивачу, необхідно надати до суду усі додатки, які зазначені у позовні заяві в роздрукованому вигляді через канцелярію суду у новій редакції.

Недотримання обов`язкових вимог до змісту позову є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, надавши строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ліцея №196 Святошинського району м. Києва, Святошинської районної організації профспілки працівників освіти та науки в м. Києві про визнання протиправним наказу про звільнення через прогул, встановлення факту цькування роботодавцем робітника, стягнення з роботодавця відшкодування шкоди завданої цькуванням, витребування ненаданих працівнику документів - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків на протязі десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ключник А.С.