Ухвала

від 21.01.2025 по справі 759/22158/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/1108/25

ун. № 759/22158/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.

за участю секретарясудових засідань Вінцковської О.І.

представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів Бовкуна А.С., Соломінчук В.В.,Северин Я.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Ліцея №196 Святошинського району м. Києва, Святошинської районної організації профспілки працівників освіти та науки в м. Києві про визнання протиправним наказу про звільнення через прогул, встановлення факту цькування роботодавцем робітника, стягнення з роботодавця відшкодування шкоди, завданої цькуванням, витребування ненаданих працівнику документів,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду, через систему електронний суд, з позовом до Ліцея №196 Святошинського району м. Києва, Святошинської районної організації профспілки працівників освіти та науки в м. Києві про визнання протиправним наказу про звільнення через прогул, встановлення факту цькування роботодавцем робітника, стягнення з роботодавця відшкодування шкоди завданої цькуванням, витребування ненаданих працівнику документів.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.10.2024 року визначено головуючого суддю Ключника А.С.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.10.2024 року визначено головуючого суддю Ключника А.С.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.11.2024 року суддя Ключник А.С. заявив самовідвід від розгляду позовної заяви та справу передано до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. та справу передано судді.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19.11.2024 року у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору в частині позовних вимог про відшкодування витрат на лікування, понесених позивачем внаслідок завданої йому цькуванням шкоди відмовлено, позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п`яти днів.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче засідання.

Разом з позовною заявою представник позивача ОСОБА_3 подал до суду клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, з метою встановлення факту впливу протиправних дій Ліцея №196 Святошинського району м. Києва на психічне здоров`я позивача з метою встановлення психологічного утиску та як наслідок моральної шкоди, страху тривоги та соціальної ізоляції позивача.

У підготовчому засіданні представник позивача підтримала клопотання та просила його задовольнити.

Представники відповідачів у підготовчому засіданні заперечували проти призначення у справі судово-психологічної експертизи.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у справі, дійшов наступного висновку.

Згідно з положеннями ст. 76, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч.ч. 1,2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 12 ЦПК України)

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. ( ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України)

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. (ст.1 Закону України «Про судову експертизу») Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України „Про судову експертизу", Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. (ч.1 та ч.2 ст.102 ЦПК України).

У відповідності до п.п.1.2, 1.2.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція), основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема: психологічна.

Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. (п.6.3. Розділу VІ Інструкції)

Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей. (п.6.4. Розділу VІ Інструкції).

Згідно з вимогами ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Предметом судово-психологічної експертизи є питання про діяльність осіб, індивідуально-психологічні властивості яких не виходять за межі норми (особливості сприйняття певних явищ за даних умов, здатність адекватно їх оцінювати тощо).

Крім того, не можна віднести до компетенції судово-психологічної експертизи вирішення питання про ймовірне заподіяння особі моральної шкоди.

Виходячи з положень ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами.

Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Як роз`яснено у п. п. п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернути увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З огляду на вказане, подання лише однією із сторін у справі клопотання про призначення експертизи судом, при умові, що у справі немає потреби встановити одну із обов`язкових наведених вище обставин, є правом, а не обов`язком суду.

Представник позивача в обґрунтування необхідності призначення судово-психологічної експертизи по справі посилався на те, що проведення судово-психологічного дослідження позивача має важливе значення для повноти судового розгляду, з метою встановлення завдання моральної шкоди позивачу та її йомовірного розміру в результаті безпідставних дій з боку відповідача.

Враховуючи перелік та суть заявлених до експерта запитань, варто звернути увагу на те, що з моменту початку трудової діяльності позивача у Ліцеї №196 і до звернення позивача з позовом до суду сплинув значний проміжок часу, а отже буде затруднено або неможливо встановити закономірності та провести паралелі між перебігами психічних процесів. При цьому експерту в розпорядження не може бути надано документальних підтверджень та даних для можливості в подальшому відслідкувати динаміку або зміну процесів. Зокрема це стосується запитання позивача щодо наявних змін в його психоемоційному стані, соціальному функціонуванні, якості життя, що виникли внаслідок впливу певних обставин, що досліджуються у цивільній справі.

Також варто зауважити, що визначення експертом при здійсненні дослідження можливого розміру грошової компенсації за завдану позивачу моральну шкоду, може мати наслідком створення передумов для зміни позивачем позовних вимог, предмета спору, та відповідно підстав позову, що є недопустимим в ході розгляду справи, що закріплено ч. 3 ст. 49 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019р. по справі № 522/1029/18, суд зазначив що «Статтею 106 ЦПК України передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи. Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.».

Враховуючи зазначену позицію Верховного Суду та також предмет спору, суд вважає за необхідне зазначити, що учасники справи не позбавлені можливості самостійно звернутись до експертної установи із заявою про призначення експертизи в позасудовому порядку.

Зокрема позивач, збираючи докази на підтвердження позовних вимог у справі, не був позбавлений можливості звернутись до експертної установи для проведення психологічного дослідження та отримання висновку для подальшого подання до суду.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Отже, вивчивши вимоги заявленого клопотання суд дійшов висновку, що подане клопотання в разі його задоволення, зокрема, направлене для отримання упередженого підґрунтя з метою отримання доказів і задоволення похідних вимог, щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди без дослідження судом основної позовної вимоги.

Враховуючи викладене, предмет спору та відсутність в матеріалах справи даних та матеріалів щодо характеристики психологічного стану позивача за попередній період, починаючи з початку його трудової діяльності у Ліцеї №196, що необхідні для проведення судово-психологічної експертизи, а також з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 р. по справі № 522/1029/18, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про призначення судово-психологічної експертизи у справі.

Керуючись ст.ст. 3-12, 72 ,76, 106, 182, 183, 258, 260, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи залишити без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Повний текст ухвали складено 23.01.2025 року.

Суддя Ю.О. Твердохліб