Постанова

від 16.10.2024 по справі 907/1017/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2024 р. Справа №907/1017/23

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка учасників справи:

від позивача: Кіт У.В., Смик Д.П.,

від відповідача: Герей О.Д.,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Свобода б/н від 15.04.2024

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 суддя: Лучко Р.М., м. Ужгород, повний текст рішення складено 25.03.2024

у справі №907/1017/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Свобода, с. Свобода Берегівського району Закарпатської області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Свобода-Агро, с. Велика Добронь Ужгородського району Закарпатської області

про визнання недійсними договорів, визнання права власності, витребування та повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Свобода» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Свобода-Агро», в якій просить визнати недійсними: договір купівлі-продажу (поставки) обладнання техніки №б/н від 05 травня 2023 року про передачу у власність Відповідача електрогенераторної установки At1as Copco QAS 150; правочин з продажу майна за видатковою накладною №20 від 05.05.2023 року про передачу причепа Harpert державний номерний знак НОМЕР_1 ; правочин з продажу майна за видатковою накладною №32 від 31.05.2023 року про передачу косарки тракторної Omarv Mulcher TSR 600 TMRP.

Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю повноважень у директора товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Свобода, а саме рішення вищого органу управління товариства загальних зборів, - на укладення з третьою особою товариством з обмеженою відповідальністю Свобода-Агро 05.05.2023 договору купівлі-продажу (поставки) обладнання та правочинів з продажу техніки, які оформлені видатковими накладними №20 від 05.05.2023 року та №32 від 31.05.2023 року.

Позивач зазначає, що оспорюваними правочинами відповідачу, який є пов`язаною з позивачем особою, незаконно відчужено техніку за значно нижчою ціною від її реальної вартості, у зв`язку з чим означені правочини підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до змісту прохальної частини нової редакції позовної заяви від 14.11.2023, позивач просить суд захистити порушене право шляхом визнання за ТОВ «Агро-Свобода» право власності на електрогенераторну установку At1as Copco QAS 150, причеп марки Harpert, д.н.з. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , косарку тракторну Omarv Mulcher TSR 600 TMRP та витребувати цю техніку з незаконного володіння ТОВ «Свобода-Агро» і передати позивачу в справі з посиланням на ст. 20, 27 ГПК України, 92, 203, 216, 387 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду

рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 в задоволенні позовних вимог відмовлено з наступних підстав:

- погодження значного правочину учасниками товариства продавця є зайвим формалізмом, оскільки ОСОБА_1 одночасно є керівником засновника ТОВ Агро-Свобода - Командитного товариства Транскарпатія Гмбх і Ко.КГ;

- вимоги про витребування і визнання права власності одночасно існувати не можуть, оскільки по своїй правовій суті виключають один одну, а правомірним наслідком визнання договору недійсним, є передбачена ч.1 ст. 216 ЦК України, - двостороння реституція, яка може відновити усі права позивача лише у разі визнання договору недійсним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

19.04.2024 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Свобода б/н від 15.04.2024 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 у справі №907/1017/23.

Не погоджуючись із цим рішенням суду ТОВ Агро-Свобода подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати і прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Така апеляційна скарга мотивована тим, що:

-суд першої інстанції мотивував рішення обставинами, які перебували за межами предмету доказування у справі та якими відповідач не обґрунтовував заперечення проти позову в частині непотрібності протокольного рішення засновників юридичної особи на вчинення значного правочину, яке є зайвим формалізмом;

-колишній директор ТОВ Агро-Свобода Хеешен Клаус Юрген не обіймав посаду керівного директора Командитного товариства Транскарпатія ГмбХ і Ко.Кг, що призвело до помилкового висновку суду;

-рішенням зборів учасників Командитного товариства Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ від 15.02.2023 як єдиного засновника позивача, повноважень Хеешен Клаус Юрген, на здійснення значного правочину, не надавалося, а доручався лише продаж саме товариства як юридичної особи або як цілісного майнового комплексу.

Присутні в судовому засіданні представники позивача надали пояснення по суті доводів і вимог апеляційної скарги та просили її задовольнити. Представник відповідача вважав рішення Господарського суду Закарпатської області законним та обґрунтованим та просив його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

05 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Свобода в особі директора Хеешена Клауса Юргена, як Продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Свобода-Агро в особі директора Ярмоленко М.О., як Покупцем, укладено Договір купівлі-продажу (поставки) обладнання (надалі Договір), за умовами п. 1.1. якого Продавець зобов`язаний передати у власність Покупця електрогенераторну установку At1as Copco QAS 150, а Покупець, в свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна Товару становить 20 000,00 грн, які Покупець за змістом п. 2.2. Договору зобов`язався сплатити у строк до 06 травня 2023 року.

Згідно з п. 3.1. Договору Продавець має передати Покупцеві Товар після поступлення 100% ціни Товару на поточний рахунок Продавця та у день прибуття Покупця до місця передачі Товару. Разом з Товаром Продавець має передати Покупцеві Свідоцтво про реєстрацію машини.

Обома сторонами в справі визнається здійснення Покупцем в повній мірі оплати за Товар за Договором на суму 20 000,00 грн, а відтак, з огляду на відсутність обґрунтованих підстав вважати визнання вказаної обставини недостовірною або вчиненим у зв`язку з примусом, означена обставина вважається судом встановленою за правилами ч. 1 ст. 75 ГПК України.

За змістом п. 3.2. Договору місцем передачі Товару є вул. Таньа, 14, с. Велика Добронь Ужгородського району Закарпатської області.

Передача-приймання Товару може бути оформлена Актом передачі-приймання, складеним у двох примірниках та скріпленим підписами представників Сторін. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця в момент передачі Товару (п.п. 3.3., 3.4. Договору).

Відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної №19 від 05.04.2023 підтверджується передача Продавцем Покупцю Товару за Договором електрогенераторної установки At1as Copco QAS 150.

05.05.2023 на підставі усної домовленості Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Свобода в особі директора Хеешена Клауса Юргена, як Постачальником відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Свобода-Агро, як Покупця причіп марки Harpert, д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 15 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №20 від 05.05.2023 року.

Згідно з наданою позивачем платіжною інструкцією №437 від 23.05.2023 підтверджується сплата відповідачем вартості причепу марки Harpert, д.н.з. НОМЕР_1 в сумі 15 000,00 грн та надходження грошових коштів на оплату означеної техніки від відповідача також визнається позивачем у справі.

31.05.2023 на підставі усної домовленості Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Свобода в особі директора Хеешена Клауса Юргена, як Постачальником відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Свобода-Агро, як Покупця косарку тракторну Omarv Mulcher TSR 600 TMR, вартістю 40 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №32 від 31.05.2023 року.

Згідно з наданими позивачем прибутковими касовими ордерами №103 від 09.06.2023, №102 від 08.06.2023, №99 від 06.06.2023 та №101 від 07.06.2023 підтверджується сплата відповідачем вартості косарки тракторної Omarv Mulcher TSR 600 TMR в сумі 40 000,00 грн та надходження грошових коштів на оплату означеної техніки від відповідача також визнається позивачем у справі.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, від імені продавця оспорювані правочини підписано директором Хеешен Клаус Юрген, а від імені покупця, директором Ярмоленко М.О.

Відповідно до листа КТ Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ від 23.10.2023, товариство не уповноважувало колишнього директора ОСОБА_1 на підписання будь-яких значних правочинів, а тому числі щодо відчуження майна товариства, не надавало. У вказаному листі єдиний учасник ТОВ Агро-Свобода просить вважати будь-які значні правочини, вчинені від імені товариства за підписом колишнього директора ОСОБА_1 такими, що вчинені в умовах відсутності згоди власника на їх вчинення.

Згідно фінансової звітності за станом на 01.01.2023, вартість чистих активів ТОВ Агро-Свобода за попередній період становить 0 грн. (за балансом (мінус) 210 860,2 тис. грн.).

Відповідно до довідки ТОВ Агро-Свобода за № 278 від 26.10.2024, вартість чистих активів товариства станом на 28.04.2023 згідно фінансової звітності за 1 квартал 2023 року складає 236 986 684,19 грн. (мінус 236 986 684,19 грн).

Згідно розділу 3 статуту ТОВ Агро-Свобода, затвердженого рішенням №9 від 08.11.2018, єдиним учасником Товариства є іноземна юридична особа - Командитне товариство Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ, утворене в Німеччині за законодавством Німеччини, зареєстроване у торговому реєстрі районного суду м. Кіль під номером HRA8201KI.

Відповідно до п. 25.4.1 цього ж статуту, значним правочином вважається одно-, дво- чи багатосторонній договір предметом якого є майно, роботи, послуги, вартість яких перевищує 50 % чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу.

Пунктом 25.4.2 статуту визначено, що значні правочини директор вправі вчиняти лише на підставі рішення загальних зборів учасників щодо надання згоди на вчинення такого правочину.

Пунктом 24.1 статуту врегульовано, що за наявності у товаристві одного учасника, рішення з усіх питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються ним одноособово та оформляються письмовим рішенням такого учасника без дотримання вимог передбачених Законом і Статутом щодо порядку скликання і проведення загальних зборів, та прийняття загальними зборами рішень.

Тобто, беручи зазначені вище особливості прийняття рішень загальними зборами учасників позивача рішень, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки єдиним учасником товариства є іноземне командитне товариство, то таке погодження повинно відбуватися оформленим письмовим рішенням такого товариства відповідно до його статутних повноважень, назв і т.д.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 44 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, законом або статутом товариства може встановлюватися особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).

Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що в силу означених вище вимог статуту товариства продавця, вартості основних засобів цього товариства та спеціального нормативно-правового акту, обов`язковою передумовою продажу екскаватора гусеничного повинна була б бути письмова згода його єдиного учасника - КТ Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ саме як значного правочину, передбаченого статутом.

Сторонами не заперечується форма та повноваження учасників КТ Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ на прийняття відповідних рішень щодо позивача у справі, в т.ч. і надання згоди на вчинення значних правочинів.

Відповідачем обгрунтовується позиція щодо надання згоди на значний правочин, що є предметом у цій справі та визнаються щодо цього повноваження учасника - КТ Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ рішенням загальних зборів учасників командитного товариства, оформлених протоколом від 15.02.2023, де у п-п. а, б, в (дослівно): доручити Клаусу Гішшену, як керівному директору Транскарпатії ГмбХ і Транскарпатія ГмбХ унд Ко КГ, а також як директору Агро-Свобода , найбільш вигідний повний або частковий продаж Транскарпатії ГмбХ унд Ко КГ і Агро-Свобода.

Цільова ціна продажу становить 5 млн. євро.

Цей продаж, а також уся комунікація з цього приводу буде відбуватися під наглядом Томаса Оттена та/або принаймні одного партнера.

Оцінюючи зміст такого рішення єдиного учасника товариства позивача, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що згода власником надавалася на продаж повну або часткову усього бізнесу, тобто корпоративних прав, а не окремих майнових активів, як у нашому випадку - спеціального транспортного засобу, а також, що такий продаж відбувався без нагляду Томаса Оттена та/або одного партнера, оскільки будь-яких доказів чи заперечень зворотного, відповідачем не подано.

Підтвердженням цього висновку є рішення загальних зборів учасників Командитного товариства № 4-7/11 від 07.11.2024, де учасники, яким належить більшість у статутному капіталі, підтвердили, що:

командитним товариством жодних рішень та/або довіреностей про уповноваження колишнього директора ТОВ Агро-Свобода ОСОБА_1 на одноособове підписання дозволів на укладення будь-яких значних правочинів, в т.ч. щодо відчуження основних засобів, машин, механізмів та транспорту Командитне товариство та його засновники/учасники не приймали;

ОСОБА_1 приймати рішення одноособово від імені Командитного товариства як єдиного засновника ТОВ Агро-Свобода щодо відчуження майна ТОВ Агро-Свобода або про відмову від активів та земельних ділянок не мав і не має права, оскільки такі питання з учасниками і співвласниками не погоджено, а прийняття рішень з таких питань має прийматись більшістю учасників Командитного товариства; будь-які значні правочини, у. т.ч. про розірвання договорів оренди землі та відчуження активів, вчинені від імені ТОВ Агро-Свобода за підписом колишнього директора ОСОБА_1 , вважають такими, що вчинені з перевищенням останнім своїх повноважень в умовах відсутності належної згоди вищого органу ТОВ Агро-Свобода на вчинення таких правочинів.

Щодо обставин обізнаності керівника покупця про обмеження керівника продавця на укладання спірного правочину, то судом апеляційної інстанції береться до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, з моменту її вступу на посаду набуває обов`язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов`язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, директор відповідача ОСОБА_2 з дати створення 24.11.2012 до 14.03.2019 обіймала посаду директора, а до 15.06.2023 заступника директора позивача, що сторонами не заперечується.

Перебування на керівних посадах ОСОБА_2 ТОВ Агро-Свобода спростовує висновки суду першої інстанції про відсутність доказів її обізнаності у обмеженні повноважень директора продавця щодо права на укладання значних правочинів, тим більше, що у п. 1 договору зазначено, що директор ТОВ Агро-Свобода ОСОБА_1 діє на підставі статуту товариства. Тобто, навіть якщо і припустити, що керівник покупця не знала про статутні обмеження з підстав перебування її на керівних посадах раніше, то зважаючи на такий зміст умов договору, повинна була б переконатися, ознайомившись із змістом статуту та наявністю обмежень.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про недобросовісність дій відповідача в особі керівника у спірних правовідносинах з позивачем.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

За встановлених судом обставин, оспорювані правочини вчинені за відсутності у директора -продавця необхідного обсягу цивільної дієздатності із ознаками недобросовісності і з порушенням ч. 2 ст. 44 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, п. 25.4.1, 25.4.2 статуту позивача, тому позов в частині визнання правочинів недійсними є обгрунтованим.

При цьому, суд апеляційної інстанції також приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення вимог ст. 14 ГПК України (диспозитивність господарського судочинства), ч.2 ст. 76 ГПК України (предмет доказування), п. 5 ч.4 ст. 238 ГПК України (мотивована оцінка кожного аргументу сторони), що стало наслідком виходу за межі предмету доказування і встановлення обставин зайвого формалізму погодження значного правочину з огляду на те, що ОСОБА_1 є керівником і товариства-покупця, і одноосібним керівником його єдиного учасника КТ Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ одночасно. Такі заперечення та доводи ні позивачем, ні відповідачем суду не подавалися і не озвучувалися, а єдиним доказом та обставиною, якою відповідач підтверджував погодження значного правочину, було означене вище рішення зборів учасників КТ Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ, оформлених протоколом від 15.02.2023.

Ці порушення норм процесуального права призвели до неправильного встановлення обставин справи та відповідно стали наслідком постановлення незаконного рішення.

Разом з тим, позивачем окрім визнання договору недійсним, ставиться позовна вимога про витребування майна та визнання права власності.

Визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 цього Кодексу) -це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з`єднана з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не пов`язаних із позбавленням володіння. Мета позову -усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна.

Вочевидь, якщо спір стосується правочину, укладеного власником, то його відносини з контрагентом мають договірний (зобов`язальний) характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав, а право власника має захищатися за допомогою зобов`язально-правових способів. Саме такий спосіб захисту відповідатиме правовій природі тих відносин, що виникли між учасниками цього спору та буде ефективним і відносить порушене право позивача.

Водночас, коли власник та володілець майна не перебували у договірних (зобов`язальних) відносинах один з одним, власник майна може використовувати тільки речово-правові способи захисту, в тому числі витребування майна з чужого незаконного володіння, проте обставини такі в цьому спорі не встановлені, а звідси заявлені вимоги є неефективними та правомірно не задоволені судом першої інстанції.

Окрім цього, оскільки як зазначено вище, вимога про визнання права власності є необгрунтованою, також за фактичних обставин вимога про витребування майна є неправильним способом захисту порушеного права.

Надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (постанова Верховного Суду від 20 серпня 2021 року у справі № 149/2736/20 (провадження № 61-9025св21)), то нормами цивільного законодавства передбачено спеціальну норму, застосування якої стане належним захистом майнових прав позивача за наслідками визнаного недійсним правочину і що заявлена позивачем.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тому, юридичні наслідки виконаного правочину, визнаного недійсним, полягають у поверненні в натурі кожною стороною одна одній, одержаного ними на виконання цього правочину. Тобто, при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

Враховуючи наявність підстав для визнання спірних правочинів недійсними, колегія суддів вважає за необхідне застосувати наслідки недійсності правочинів та задоволити позовні вимоги в цій частині.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Львівської області підлягає частковому скасуванню.

Апелянтом спростовано доводи суду першої інстанції з приводу чинності оспорюваних правочинів.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Таким чином, рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 року необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про визнання недійсним договору задовольнити у повному обсязі із застосуванням наслідків недійсності правочину, а в решті: про відмову у визнанні права власності на майно та його витребування, оскаржуване рішення залишити без змін.

Судові витрати.

Враховуючи вимоги п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги та розгляд справи в суді першої інстанції, в частині вимог щодо визнання недійсним договору та повернення майна на підставі ст.216 ЦК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а за решта позовних вимог, у задоволенні яких судом першої інстанції відмовлено, залишити за апелянтом.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ Агро-Свобода задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 у справі №907/1017/23 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними правочинів. Позов задовольнити частково:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу (поставки) обладнання техніки №б/н від 05 травня 2023 року про передачу у власність товариства з обмеженою відповідальністю Свобода-Агро електрогенераторної установки At1as Copco QAS 150;

- визнати недійсним правочин з продажу майна за видатковою накладною №20 від 05.05.2023 року про передачу причепа Harpert державний номер НОМЕР_1 ;

- визнати недійсним правочин з продажу майна за видатковою накладною №32 від 31.05.2023 року про передачу косарки тракторної Omarv Mulcher TSR 600 TMRP.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Свобода-Агро (89463, с. Велика Добронь, вул. Фізкультурна, 6 Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 37742955) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Агро-Свобода (90210, с. Свобода, вул. Миру, 112 Берегівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 38325142) електрогенераторну установку At1as Copco QAS 150, причеп Harpert державний номер НОМЕР_1 , косарку тракторну Omarv Mulcher TSR 600 TMRP.

4.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Свобода (90210, с. Свобода, вул. Миру, 112 Берегівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 38325142) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Свобода-Агро (89463, с. Велика Добронь, вул. Фізкультурна, 6 Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 37742955) 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп.

5. В решті рішення господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 у справі № 907/1017/23 залишити без змін.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Свобода-Агро (89463, с. Велика Добронь, вул. Фізкультурна, 6 Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 37742955) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Свобода (90210, с. Свобода, вул. Миру, 112 Берегівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 38325142) суму 2 684 грн. витрат на оплату судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 12 318, 05 грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.10.2024.

Головуючий суддяБойко С. М.

СуддіБонк Т.Б.

Якімець Г.Г.