Постанова

від 28.10.2024 по справі 909/210/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2024 р. Справа №909/210/23

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення сторін

апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради б/н від 09.08.2024 (вх. №01-05/2273/24 від 09.08.2024)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2023 (суддя Валєєва Т.Є., повний текст складено 22.07.2024)

у справі №909/210/23

за позовом Івано-Франківської міської ради

(вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004)

до Приватного підприємства «Клавдій»

(вул. Довга, 47, кв. 16, м. Івано-Франківськ, 76019)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (вул. Сахарова, 34, м. Івано-Франківськ, 76014)

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 74 249,24 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2023 у справі №909/210/23 у задоволенні позову Івано-Франківської міської ради відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2023 та прийняти нове, яким стягнути з ПП «Клавдій» на користь Івано-Франківської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 74 249,24 грн. та судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 13.09.2024.

20.08.2024 відповідач подав суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№01-04/5479/24 від 21.08.2024), у якому просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

22.08.2024 на адресу суду надійшли пояснення Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке:

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заперечень відповідача та рішення суду першої інстанції.

Івано-Франківська міська рада звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства «Клавдій» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 74 249,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, маючи у власності об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, користувався цією земельною ділянкою в період з 01.01.2020 до 31.01.2022 за відсутності документів, що посвідчують право користування нею (зокрема, договору оренди), державної реєстрації прав на таку земельну ділянку та не здійснював плату за землю у розмірі, встановленому чинним законодавством. Таким чином, відповідач без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти у вигляді орендної плати за землю, які підлягають поверненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказував, що розрахунок суми безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2020 до 31.01.2022 є некоректним, а саме у розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2020 та 2021 рік неправильно застосовано коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, що призвело до завищення нормативної грошової оцінки. Внаслідок перерахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки із правильним коефіцієнтом (Кф (Кцп) - 0,7), будь-яких зобов`язань відповідача перед позивачем немає, оскільки за період з 2020 до 2021 року відповідач задекларував та сплатив 27 852,00 грн, а плата за землю за період з 01.01.2020 до 31.01.2022 становить 27 507,13 грн.

Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області у поясненнях третьої особи повідомило, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) встановлювався на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548. З урахуванням примітки до додатка №1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, зі змінами, внесеними наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 №162, для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, у разі відсутності (помилки) коду класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у витязі №1010 від 24.06.2020 на 2020 piк застосовувався із значенням 3,0. Водночас, з урахуванням Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147, було змінено підходи до визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки (Кцп), а також значення цього коефіцієнта. Цією методикою не передбачено застосування будь-яких підвищуючих коефіцієнтів у разі відсутності у Державному земельному кадастрі відомостей про цільове призначення земельної ділянки (помилки у визначенні кодів видів цільового призначення земельних ділянок). Таким чином, при розрахунку в 2022 році коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, для цільового призначення 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови застосовується із значенням 0,7.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення, встановив, що сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.01.2020 до 31.01.2022 становить 27 507,13 грн., відповідач у 2020 та 2021 році задекларував та здійснив плату за землю на загальну суму 27 852,00 грн, відтак заборгованість відповідача перед позивачем щодо безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.01.2020 до 31.01.2022 відсутня, натомість має місце переплата у розмірі 344,87 грн. На підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 74 249,24 грн.

Узагальнені доводи апелянта (позивача), заперечення відповідача та пояснення третьої особи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та на підставі невірно сформульованих висновків. На підтвердження зазначеного апелянт наводить фактичні обставини справи та покликається на такі доводи:

- оскільки відповідач у спірний період з 01.01.2020 до 31.01.2022 користувався земельною ділянкою без достатньої правової підстави, що ним не заперечується, суд першої інстанції правильно встановив наявність умов для застосування ст. 1212 ЦК України, однак дійшов помилкових висновків про те, що при здійсненні нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2020 рік та 2021 рік були відсутні правові підстави для застосування коефіцієнту Кф та Кцп із значенням 3,0;

- рішення суду містить посилання на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, де Велика Палата відступила від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеного в постанові від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, а саме: «при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно …, а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель», при цьому Велика Палата Верховного Суду підтримала здійснений апеляційним судом розрахунок нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки із застосуванням правильного коефіцієнта Кф та вказала, що належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки; проте, всупереч цим висновкам, суд взяв до уваги як доказ розрахунок нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за 2020 та 2021 роки, який здійснив відповідач самостійно з урахуванням на його думку правильних коефіцієнтів;

- постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19, на яку посилається суд в оскарженому рішенні не є релевантною, оскільки предметом спору у зазначеній справі є внесення змін до договору оренди земельної ділянки;

- суд не надав належної оцінки доводам позивача про те, що у випадку незгоди з відомостями, зазначеними у витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0696 гa, кадастровий номер 2610100000:08:010:0013 за 2020 та 2021 роки, відповідач, як заінтересована особа, не був позбавлений прав оскаржити такі витяги в судовому порядку, однак таким правом не скористався;

- у постанові Верховного Суду від 04.07.2024 у справі №520/16250/2369 викладено висновки, відповідно до яких дії Держгеокадастру, вчинені під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, а також оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель можуть бути предметом судового розгляду в контексті перевірки адміністративним судом законності і правомірності таких дій;

- оскільки витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки за 2020 та 221 роки були видані компетентним органом Головним Управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області, не були оскаржені та скасовані в судовому порядку, міська рада правомірно застосувала інформацію з таких витягів для здійснення розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без належних підстав за період з 01.01.2020 до 31.01.2022;

- надавши детальний аналіз витягам з технічної документації про нормативно-правову грошову оцінку земельної ділянки, зокрема, в частині наявності правових підстав для застосування того чи іншого коефіцієнта, суд першої інстанції вийшов за межі предмету спору та заявлених позовних вимог, адже належна оцінка діям Держгеокадастру може бути надана лише в рамках окремої судової справи в порядку адміністративного судочинства;

- суд помилково визнав необґрунтованими посилання представника позивача на помилкове визначення для спірної земельної ділянки коду КВЦПЗ 03.15 та приналежність земельної ділянки за видом використання до коду КВЦПЗ 03.07- для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, адже при реєстрації 28.04.2012 спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі було встановлене цільове призначення 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, однак згідно виду використання вказана земельна ділянка призначена для будівництва торгового закладу з офісними та житловими приміщеннями, а Класифікацією видів цільового використання призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, передбачено окремий код КВЦПЗ 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), саме цей код передбачає використання будівлі для розміщення торгових та офісних приміщень;

- саме із врахуванням виду використання земельної ділянки, ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області виявило відсутність у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового використання призначення земель для земельної ділянки, який би відповідав виду використання такої земельної ділянки, що є підставою для застосування коефіцієнта, яких характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) із зазначенням 3.0.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує такі аргументи на спростування доводів скаржника:

- у відомостях Державного земельного кадастру щодо спірної земельної ділянки наявний і визначений код Класифікації виду цільового призначення земель, а саме: 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, таким чином, без жодних правових підстав позивач та ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області застосували при розрахунку нормативної грошової оцінки (Кф) із значенням 3.0., оскільки правильним вважається (Кф) із значенням 0,7 (значення коефіцієнта, який характеризує цільове призначення (Кцп) земельної ділянки 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови);

- Велика Палата Верховного Суду сформувала у постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 висновок про відсутність підстав для зміни коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки, якщо з моменту державної реєстрації речового права на земельну ділянку їй було визначено цільове призначення за кодом « 11.03», що зумовлювало застосування коефіцієнта функціонального використання « 1,2» згідно з додатком 1 до Порядку №489»;

- у витягах про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки станом на 2020 рік та 2021 рік міститься примітка: «якщо у відомостях Державного земельного кадастру помилка у коді Класифікації видів цільового призначення земель, тоді коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0 (наказ Мінагропромполітики від 27.03.2018 №162)», однак, зазначений наказ передбачає лише заміну цифер 2.0. на цифри 3.0. у примітках до додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики продовольства України від 25.11.2016 №489, отже цей наказ не передбачає будь-якої помилки у коді Класифікації видів цільового призначення земель, а відсутність коду Класифікації видів цільового призначення земель не є тотожним помилці в такому коді;

- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19 дійшла висновку, що для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки застосовано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф) 3,0 на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 27.03.2018 №162, що в зазначеному випадку не відповідає положенням Порядку №489;

- відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради (від 08.07.2016 №215-6 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Івано-Франківська»), яке є чинним на даний час, пунктом 1 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м.Івано-Франківська, виконану Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» імені Ю.М. Білоконя» та пунктом 3 введено в дію нормативно грошову оцінку земель м.Івано- Франківська з 01.01.2017; відповідно до ст.18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, проводиться незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років, отже на період виникнення спірних відносин і станом на зараз, діє затверджена вищевказаним рішенням Івано-Франківської міської ради технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м.Івано-Франківська; таким чином, у період з 2017-2022 роки діяла одна і та сама затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м.Івано-Франківська;

- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 зазначила: « 7.24. Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі»;

- спірна земельна ділянка належить до категорії земель землі житлової та громадської забудови, зокрема, коди КВЦПЗ, які починаються з 03, належать до земель громадської забудови; під час реєстрації 28.04.2012 земельної ділянки позивачем в Державному земельному кадастрі було встановлене цільове призначення 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, а також вид використання для будівництва торгового закладу з офісними та житловими приміщеннями, зокрема, Класифікація №1 та Класифікатор №2 передбачають код КВЦПЗ 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку); доказів зміни цільового призначення спірної земельної ділянки в установленому порядку суду не було надано; такий висновок Великої Палати Верховного Суду також викладено в постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, надала суду апеляційної інстанції такі письмові пояснення:

- підставою для формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки за 2020, 2022 роки є технічна документації, розроблена Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» імені Ю.М. Білоконя» та введена в дію з 01.01.2017;

- наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, наказ набрав чинності з 27.12.2016 і застосовується з 01.01.2017;

- на час чинності цього наказу, пункт 5 розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів передбачав, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548;

- з урахування примітки додатка 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства 27.03.2018 №162, для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, у разі відсутності (помилки) кода Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) застосовується з значенням 3.0. у витягу №1010 від 24.06.2020 на 2020 рік;

- 10.11.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», яка змінила підходи до визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки та значення цього коефіцієнта, а саме з дати набрання чинності постанови №1147 визначення коефіцієнту, який враховує цільове призначення земельної ділянки, здійснюється виключно відповідно до пункту 3 Методики та додатку 8 до Методики;

- Методикою не передбачено застосування будь-яких підвищуючих коефіцієнтів у разі відсутності у Державному земельному кадастрі відомостей про цільове призначення земельної ділянки (помилки у визначенні кодів цільового призначення земельних ділянок);

- з огляду на зазначене, для розрахунку в 2022 році (Кцп), який характеризує функціональне використання земельної ділянки, для цільового призначення 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови застосовується із значенням 0,7.

Фактичні обставини справи.

26.04.2010 Івано-Франківська міська рада та Приватне підприємство «Клавдій» уклали договір оренди землі №201 строком до 10.07.2011, відповідно до п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва торгового закладу з офісними та житловими приміщеннями, яка знаходиться в м.Івано-Франківськ на розі вул.Угорницька Рівна.

У розділі «Об`єкт оренди» вказано, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0696 га, в тому числі під забудовою - 0,0696 га, на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: незавершене будівництво, земельна ділянка передається в оренду разом з об`єктами, що на ній розташовані, нормативна грошова оцінка становить 137 533,77 грн.

26.12.2011 Івано-Франківська міська рада та Приватне підприємство «Клавдій» уклали договір оренди №338 цієї ж земельної ділянки строком на 3 роки, нормативна грошова оцінка становить 145 664,99 грн.

28.04.2012 за адресою: вул. Угорницька-Рівна, м. Івано-Франківськ сформовано та здійснено державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 0,0696 га (кадастровий номер 2610100000:08:010:0013) комунальної форми власності з цільовим призначенням 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (категорія земель землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки для будівництва торгового закладу з офісними та житловими приміщеннями), що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.05.2020 №НВ-2610255712020.

28.04.2012 Івано-Франківська міська рада та Приватне підприємство «Клавдій» уклали договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0696 га (кадастровий номер 2610100000:08:010:0013) для будівництва торгового закладу з офісними та житловими приміщеннями.

У додатковій угоді від 11.03.2016 до договору оренди землі від 28.04.2019 сторони погодили строк дії договору до 11.03.2019, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 218 959,49 грн., цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.15 згідно КВЦПЗ).

25.04.2019 рішенням №90-25 Приватному підприємству «Клавдій» відмовлено в поновленні (продовженні) договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,0696 га по вул. Угорницька-Рівна, м. Івано-Франківськ.

18.03.2020 інспектор самоврядного контролю за використанням та охороною земель Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради в присутності свідків провів обстеження земельної ділянки та склав акт №280, відповідно до якого земельна ділянка використовується ПП «Клавдій» для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови для будівництва торгового закладу з офісними та житловими приміщеннями; на земельній ділянці знаходиться недобудована двоповерхова будівля.

03.12.2020 рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/873/20 задоволено позов Івано-Франківської міської ради до ПП «Клавдій» та стягнуто з відповідача на користь позивача 33 755,49 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за землю за період з 12.03.2019 до 31.12.2019.

27.07.2020 зареєстровано право приватної власності ПП «Клавдій» на житловий будинок площею 158,2 кв.м. за адресою вул.Угорницька, 11а, м.Івано-Франківськ, на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а 01.02.2022 право власності на це нерухоме майно зареєстроване за Пришляк Г.В. на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (№322258871 від 08.02.2023).

Таким чином, з 27.07.2020 до 31.01.2022 власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2610100000:08:010:0013 було ПП «Клавдій».

24.06.2020 ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області сформовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:08:010:0013 станом на 2020 рік, відповідно до якого така оцінка становить 1 392 288,81 грн.

У примітці до цього витягу зазначено: «Якщо у відомостях з Державного земельного кадастру помилка у коді Класифікації видів цільового призначення земель, тоді коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0 (Наказ Мінагрополітики №162 від 27.03.2018).

04.08.2022 ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області надало Івано-Франківській міській раді Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформований станом на 03.08.2022, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:08:010:0013 становить 357 405,50 грн.

14.06.2022 ГУ ДПС в Івано-Франківській області листом №4474/5/09-19-04-11 повідомило Департамент комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради про те, що згідно з наявної інформаційної бази даних ПП «Клавдій» за період з 2020 до 2021 року здійснювало декларування та сплату земельного податку за земельну ділянку площею 0,0696 га з кадастровим номером 2610100000:08:010:0013 (у 2020 році - 13 926,00 грн, у 2021 році - 13 926,00 грн).

27.06.2022 ГУ ДПС в Івано-Франківській області листом №4818/5/09-19-04-11 повідомило Департамент комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради про те, що згідно з наявної інформаційної бази даних ПП «Клавдій» станом на 2022 рік не здійснювало декларування та сплату земельного податку/орендної плати за земельну ділянку площею 0,0696 га з кадастровим номером 2610100000:08:010:0013.

12.08.2022 Департамент комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради направив ПП «Клавдій» претензію від 24.06.2022 №1006/01-15/18в, в якій просив сплатити в добровільному порядку безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою комунальної форми власності на території Івано-Франківської міської територіальної громади за період з 01.01.2020 до 31.01.2022 в сумі 84 017,02 грн.

16.09.2022 ПП «Клавдій» у відповідь на претензію повідомило Департамент комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради про те, що ним відчужено індивідуальний житловий будинок, розміщений земельній ділянці, а сама земельна ділянка не використовується, в т.ч. для жодних господарських цілей підприємства. Також, за наявною у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки інформацією у цільовому призначенні земельної ділянки з незрозумілих причин зазначено «помилка».

26.09.2022 ПП «Клавдій» повідомило Департамент комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради про те, що останнім безпідставно здійснено нарахування претензійних сум, оскільки як вбачається з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку, вартість ділянки з урахуванням індексації в чотири рази менша ніж вказана у розрахунку, а ПП «Клавдій» вчасно сплатило плату за користування землею з урахуванням дійсної вартості земельної ділянки.

04.10.2022 Департамент комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради звернувся до ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області з проханням вказати на підставі якого нормативного акта розмір нормативної грошової оцінки за земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:08:010:0013 зменшився та з якого моменту підлягає застосуванню зменшена нормативна грошова оцінка земельної ділянки.

18.10.2022 ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області у листі №18-9-0.10-2500/0/2-22 надало роз`яснення щодо показників та коефіцієнтів, що застосовуються при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0696 гa з кадастровим номером 2610100000:08:010:0013 з цільовим призначенням 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за 2022 рік.

У листі зазначено, що підставою для формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2020, 2022 роки є технічна документація, розроблена Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя», затверджена у встановленому законодавством порядку і введена в дію з 01.01.2017. Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1010 від 24.06.2020 на 2020 рік застосовувався відповідно до додатку 1 (примітки зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства 27.03.2018 №162) до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 (на час його чинності). 10.11.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», якою визнано такими, що втратили чинність низку постанов Кабінету Міністрів України та змінено процедуру проведення оцінки, змінено набори вихідних даних для проведення такої оцінки і набори факторів та відповідних коефіцієнтів.

08.11.2022 Департамент комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради повторно направив ПП «Клавдій» претензію від 03.11.2022 №1458/01-18/18в, в якій просив добровільно сплатити безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Івано-Франківська за період з 01.01.2020 до 31.01.2022 в сумі 74 249,24 грн. (згідно з перерахунком).

05.12.2022 ПП «Клавдій» у відповідь на претензію повідомило те, що у 2020 та 2021 роках підприємство щорічно сплачувало орендні платежі в сумі 13 926,00 грн., а за період, за який здійснюється нарахування безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, використовується нормативно грошова оцінка землі з допущеною помилкою та із завищеною вартістю землі.

У зв`язку з несплатою в добровільному порядку коштів у встановленому чинним законодавством розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення таких коштів як безпідставно збережених відповідачем.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди. Підставою позову є користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів та без здійснення плати за таке користування. У позовній заяві позивач покликається на ст.1212 ЦК України.

Відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права є предметом регулювання глави 83 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою державної або комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 ЗК України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Водночас, згідно зі статтями 122-124 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку державної або комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено в ч.1 ст.21 Закону України «Про оренду землі».

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок, зокрема, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч.1 ст.1212 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27.07.2023 у справі №918/779/22.

У постанові від 10.07.2024 у справі №916/2595/22 Верховний Суд вказав, що для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Як було встановлено з матеріалів справи, відповідач у спірний період з 01.01.2020 до 31.01.2022 був власником об`єкту нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці та користувався нею для обслуговування цього майна без достатньої правової підстави, оскільки строк дії договору оренди землі закінчився 11.03.2019 та не був сторонами поновлений.

Відповідно до п.288.1 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати. Розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим розміру земельного податку, встановленого для відповідних категорій земельних ділянок на відповідній території, та не може перевищувати 12% нормативно грошової оцінки земельної ділянки (п. 288.5.1 - 2.88.5.2. ст. 288 ПК України).

Відповідно до ч.2 ст.20 та ч.3 ст.23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

При стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку земель» нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (ст.3 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (ст. 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до ст.20 вказаного Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями ч.3 ст.23 Закону України «Про оцінку земель» витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку (вартість земельної ділянки), а інформація (дані), визначена у цьому витязі, є обов`язковою під час проведення розрахунку (визначення) орендної плати, суми, яку мав отримати власник земельної ділянки за звичайних умов.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.09.2023 у справі №920/1149/21.

Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 та постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 зазначено, що законодавство не обмежує можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру.

Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору у справі.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання відповідачем земельної ділянки комунальної форми власності на території Івано-Франківської міської територіальної громади здійснювався на підставі виданих Головним Управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:08:010:0013, площею 696 кв.м., розташованої за адресою: вул.Угорницька-Рівна, м.Івано-Франківськ, відповідно до яких нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила:

- станом на 2020 рік 1 392 288,81 грн;

- станом на 2021 рік 1 392 288,81 грн;

- станом на 2022 рік 357 405,50 грн.

Також, у договорі оренди землі, що був укладений сторонами, та діяв з 2016 до 2017 року зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 218 959,49 грн.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про оцінку земель» нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.5 ст.201 ЗК України грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Як правильно вказав суд першої інстанції, нормативна грошова оцінка земель визначається (визначалася):

- до 09.11.2021 за Методикою нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213;

- з 10.11.2021 за Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147.

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.05.2020 №НВ-2610255712020, під час формування та державної реєстрації 28.04.2012 спірної земельної ділянки, відповідно до ст.20 ЗК України, встановлено її цільове призначення 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, а також віднесено її до категорії земель землі житлової та громадської забудови та виду використання земельної ділянки для будівництва торгового закладу з офісними та житловими приміщеннями.

З 01.01.2017 до 05.05.2023 діяв Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489.

Відповідно до додатку №1 до Порядку №489, який визначав коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), такий коефіцієнт для земельної ділянки з цільовим призначенням 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови становить 0,7.

У примітках до додатку №1 до Порядку №489 було зазначено таке: 1) для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0; 2) у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.

Суд першої інстанції врахував те, що спірна земельна ділянка не належить до земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, а також у яких відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель у відомостях Державного земельного кадастру, та дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), із значенням 3,0.

Колегія суддів погоджується з таким висновком та відхиляє доводи апелянта про те, що місцевий господарський суд вийшов за межі позовних вимог, адже у відповідності до вимог ст.86 ГПК України суд надав оцінку витягу про нормативну грошову оцінку землі як доказу у справі.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19 дійшла висновку, що для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки застосовано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф) 3,0 на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 27.03.2018 №162, що в зазначеному випадку не відповідає положенням Порядку №489.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 28.07.2021 №821 введений в дію Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок (Класифікатор №2), у зв`язку з чим припинена чинність Класифікації видів цільового призначення земель (Класифікації №1), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548.

Отже, до 10.08.2021 діяла Класифікація №1, а з 11.08.2021 Класифікатор №2.

Класифікація №1 та Класифікатор №2 передбачають такий код Класифікації/Класифікатора видів цільового призначення земельної ділянки (КВЦПЗ) як 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Спірна земельна ділянка належить до категорії земель землі житлової та громадської забудови. Зокрема, коди КВЦПЗ, які починаються з 03, належать до земель громадської забудови.

При реєстрації 28.04.2012 земельної ділянки позивачем в Державному земельному кадастрі було встановлене цільове призначення 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, а також вид використання для будівництва торгового закладу з офісними та житловими приміщеннями.

Отже, будівля поряд з торговими приміщеннями має включати й офісні приміщення.

Зокрема, Класифікація №1 та Класифікатор №2 передбачають код КВЦПЗ 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку).

Таким чином, визначення для спірної земельної ділянки коду КВЦПЗ - 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови не є неправильним.

Слід наголосити, що віднесення земельних ділянок до певного виду цільового призначення земельних ділянок щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються органи місцевого самоврядування, здійснюється за рішенням відповідного органу (ч. 2 ст. 20 ЗК України).

Доказів зміни цільового призначення спірної земельної ділянки в установленому порядку матеріали справи не містять.

Такий висновок Великої Палати Верховного Суду також викладено в постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19.

Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), визначалися відповідно до додатку №1 до Порядку №489.

Коефіцієнти, які враховують цільове призначення земельної ділянки (Кцп), визначаються згідно з додатком №8 до Методики №2.

Відповідно до вказаних нормативно-правових актів значення коефіцієнту Кф та Кцп для спірної земельної ділянки з кодом 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови становить 0,7.

За таких обставин справи, при здійсненні нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2020 рік та 2021 рік були відсутні правові підстави для застосування коефіцієнту Кф та Кцп із значенням 3,0.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 відступила від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеного в постанові від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, а саме: "при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно …, а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель". При цьому Велика Палата Верховного Суду підтримала здійснений апеляційним судом розрахунок нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки із застосуванням правильного коефіцієнта Кф.

Також, Велика Палата Верховного Суду в іншій постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19 самостійно визначила розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, застосувавши правильний коефіцієнт Кф.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено розрахунок нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за 2020 та 2021 роки із застосуванням правильного коефіцієнта Кф та Кцп із значенням 0,7 (а.с. 99), відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить:

- станом на 2020 рік 324 867,39 грн;

- станом на 2021 рік 324 867,39 грн.

Такий розмір також відповідає нормативній грошовій оцінці земельної ділянки станом на 2022 рік у розмірі 357 405,50 грн (з урахуванням індексації).

У зв`язку з чим, плата за користування спірною земельною ділянкою за розрахунком відповідача становить:

-з 01.01.2020 по 31.12.2020 12 994,69 грн;

-з 01.01.2021 по 31.12.2021 12 994,69 грн;

-з 01.01.2022 по 31.01.2022 1 517,75 грн.

При цьому, суд першої інстанції не взяв до уваги розрахунок відповідача як доказ нормативно грошової оцінки земельної ділянки, як помилково вказує апелянт, а в сукупності з оцінкою інших доказів у справі, здійснив перевірку вказаного розрахунку, поданого як заперечення щодо розрахунку суми безпідставно збережених коштів, здійсненого позивачем для обґрунтування розміру позовних вимог, та встановив відповідність вимогам законодавства та арифметичну правильність.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом в тому, що сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.01.2020 до 31.01.2022 становила 27 507,13 грн., а відповідач довів належними та допустимими доказами здійснення у 2020 та 2021 році плати за землю на загальну суму 27 852,00 грн.

Тобто, заборгованість відповідача перед позивачем щодо безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.01.2020 до 31.01.2022 відсутня, натомість має місце переплата у розмірі 344,87 грн.

Отже, правильними і такими, що відповідають встановленим обставинам справи є висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 74 249,24 грн.

Відтак доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини, апелянт не довів порушення застосування судом норм матеріального чи такого порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення спору по суті.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваного рішення, доводи апелянта, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Івано-Франківської міської ради відмовити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2023 у справі №909/210/23 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддяГалушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.