Ухвала

від 22.10.2024 по справі 875/3625/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

22 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 875/3625/21

Східний апеляційний господарський суд у складі судді: Білоусова Я.О.

за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду скаргу Фермерського господарства "Північ Агро" (вх.12719 від 03.10.2024) на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 у справі №875/3625/21, виданого на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 02.11.2021 у справі №1/312 (третейський суддя Сліпченко Ю.А.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", м.Київ,

до Фермерського господарства "Північ Агро", с.Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області,

про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 у справі №875/3625/21 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" від 22.11.2021 про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 02.11.2021 у справі №1/312. Постановлено видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 02.11.2021 у справі №1/312.

03.02.2022 Східним апеляційним господарським судом на виконання ухвали від 12.01.2022 видано відповідний наказ на примусове виконання рішення третейського суду.

Згідно з ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Фермерське господарство "Північ Агро" засобами поштового зв`язку 02.10.2024 звернулося до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича. У скарзі боржник просить суд:

- задовольнити скаргу Фермерського господарства "Північ Агро" на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича в повному обсязі;

- визнати постанову про арешт майна боржника від 20.09.2024, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Веремієм Іваном Миколайовичем, неправомірною і зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича усунути порушення (поновити порушене право) Фермерського господарства "Північ Агро" шляхом скасування арешту на речові права, а саме на право оренди земельних ділянок:

1) Кадастровий номер: 7423385600:01:002:0078, площа 2 га;

2) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0124, площа 2 га;

3) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0121, площа 2 га;

4) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0123, площа 2 га;

5) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0114, площа 2 га;

6) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0115, площа 2 га;

7) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0137, площа 2 га;

8) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0138, площа 2 га;

9) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0139, площа 2 га;

10) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0140, площа 2 га;

11) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0141, площа 1.7251 га;

12) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0122, площа 2 га;

13) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0129, площа 2 га;

14) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0126, площа 2 га;

15) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0136, площа 2 га;

16) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0135, площа 2 га;

17) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0134, площа 2 га;

18) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0133, площа 2 га;

19) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0132, площа 2 га;

20) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0125, площа 2 га;

21) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0128, площа 2 га;

22) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0130, площа 2 га;

23) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0120, площа 2 га;

24) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0116, площа 2 га;

25) Кадастровий номер : 7423381900:34:001:0113, площа 2 га;

26) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0131, площа 2 га;

27) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0118, площа 2 га;

28) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0117, площа 2 га

29) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0119, площа 2 га;

30) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0127, площа 2 га.

В обґрунтування поданої скарги ФГ "Північ Агро" посилається на те, що перераховані у постанові приватного виконавця від 20.09.2024 земельні ділянки не є власністю ФГ "Північ Агро", а отримані господарством в оренду на певний строк. Власниками земельних ділянок є приватні особи, які передали в оренду свої власні паї. Право оренди є речовим правом на нерухоме майно, похідним від права власності, та належить саме власнику такого майна. Спеціальним законодавством право ініціювати та продавати серед іншого і право на оренду земельної ділянки надано саме власнику земельної ділянки. Право на оренду (право оренди) земельної ділянки, яке набуте орендарем на підставі договору оренди, є похідним від права власності майновим правом у розумінні статей 177, 178 ЦК України щодо якого законодавством установлено певні обмеження, які визначають рівень його оборотоздатності. Застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе стосовно власника земельної ділянки (орендодавця), а також у тих випадках, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи, передбачено законом або договором (емфітевзіс, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо). Під час виконання рішення суду арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, а кошти, виручені від їх продажу, спрямувати на погашення вимог стягувача до боржника у виконавчому провадженні. Відтак, як зазначає боржник, приватний виконавець не мав права накладати арешт на право оренди земельних ділянок боржника - орендаря (не власника земельної ділянки) та застосовувати такий захід примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельних ділянок.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 відкрито провадження за скаргою Фермерського господарства "Північ Агро" (вх.12719 від 03.10.2024) на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича. Ухвалено, зокрема: приватному виконавцю виконавчого округу Чернігівської області Веремію Івану Миколайовичу у строк до 16.10.2024 подати до Східного апеляційного господарського суду письмові пояснення щодо поданої скарги, в яких нормативно мотивувати і документально підтвердити дотримання вимог законодавства при здійсненні оскаржуваних дій чи бездіяльності, надавши суду копії відповідних матеріалів виконавчого провадження; встановлено стягувачу у справі строк до 16.10.2024 для надання до Східного апеляційного господарського суду відзиву/пояснень на скаргу боржника з доказами надсилання його копії іншим учасникам провадження; встановлено стягувачу, боржнику, приватному виконавцю строк до 16.10.2024 для надання до Східного апеляційного господарського суду заяв/клопотань, пов`язаних з розглядом скарги.

15.10.2024 до суду від приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича надійшли заперечення на скаргу (вх.№13220 від 16.10.2024), в яких останній проти скарги заперечує, посилаючись на те, що боржник виконавчий документ не виконує; на виклики виконавця керівник Фермерського господарства "Північ Агро" не з`являється; запитувану виконавцем інформацію не надає; не здійснює жодних активних дій щодо виконання виконавчого документа. З метою реального виконання виконавчого документа постановою приватного виконавця від 20.09.2024 накладено арешт на речові права. Вважає дії приватного виконавця Веремія І.М. щодо винесення постанови приватного виконавця від 20.09.2024, якою накладено арешт на речові права, правомірними та спрямованими на забезпечення виконання рішення суду. Просить суд стягнути зі скаржника - Фермерське господарство "Північ Агро" на користь приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія І.М. всі понесені судові витрати, в тому числі на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.

Представник Фермерського господарства "Північ Агро" у судовому засіданні у режимі відеоконференції підтримав скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 у справі №875/3625/21 та просив суд її задовольнити.

Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Веремія Іван Миколайович та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" у судовому засіданні у режимі відеоконференції проти скарги заперечували, просили у її задоволенні відмовити.

Розглянувши матеріали скарги ФГ "Північ Агро" на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 у справі №875/3625/21, оцінивши докази, подані на її обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У контексті положень частин 2, 3 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Статтею 326 ГПК України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 справа №1-26/2012).

Згідно з частинами 1, 3 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ст.2 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У розглядуваному випадку предметом оскарження є дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 20.09.2024 у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_2.

Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія І.М. від 20.09.2024 ВП НОМЕР_2 накладено арешт на речові права, а саме: право оренди земельних ділянок:

1) Кадастровий номер: 7423385600:01:002:0078, площа 2 га;

2) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0124, площа 2 га;

3) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0121, площа 2 га;

4) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0123, площа 2 га;

5) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0114, площа 2 га;

6) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0115, площа 2 га;

7) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0137, площа 2 га;

8) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0138, площа 2 га;

9) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0139, площа 2 га;

10) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0140, площа 2 га;

11) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0141, площа 1.7251 га;

12) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0122, площа 2 га;

13) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0129, площа 2 га;

14) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0126, площа 2 га;

15) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0136, площа 2 га;

16) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0135, площа 2 га;

17) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0134, площа 2 га;

18) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0133, площа 2 га;

19) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0132, площа 2 га;

20) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0125, площа 2 га;

21) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0128, площа 2 га;

22) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0130, площа 2 га;

23) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0120, площа 2 га;

24) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0116, площа 2 га;

25) Кадастровий номер : 7423381900:34:001:0113, площа 2 га;

26) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0131, площа 2 га;

27) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0118, площа 2 га;

28) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0117, площа 2 га

29) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0119, площа 2 га;

30) Кадастровий номер: 7423381900:34:001:0127, площа 2 га.

що належить боржнику - ФГ "Північ Агро", у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 1 129 390,58 грн.

Доводи ФГ "Північ Агро" щодо неправомірності означеної постанови зводяться до того, що приватний виконавець не мав права накладати арешт на право оренди земельних ділянок боржника - орендаря (не власника земельної ділянки) та застосовувати такий захід примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельних ділянок, оскільки під час виконання рішення суду арештованими та реалізованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику.

Суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Пунктом 6 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.7 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Отже, з комплексного аналізу положень Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що означеним Законом передбачено можливість застосування заходів примусового виконання рішень щодо майнових прав.

При цьому, згідно з абз.7 п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності, належить право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

В скарзі ФГ "Північ Агро" посилається на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №904/968/18 та фактично дублює мотивування, викладене Великою Палатою Верховного Суду у пунктах 6.13-6.42 означеної постанови. При цьому боржник наголошує, що під час виконання рішення суду арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, у той час як ФГ "Північ Агро" не наділене правом на відчуження права оренди земельних ділянок.

Східний апеляційний господарський суд звертає увагу, що означена постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №904/968/18 містить наступні висновки:

- визначаючи наявність чи відсутність у приватного виконавця права накладати арешт на майнові (речові) права боржника, відповідні норми Закону України "Про виконавче провадження" слід застосовувати у їх системному зв`язку зі спеціальним законодавством, яке регулює зміст відповідного права, а також порядок його виникнення, зміни та припинення;

- у процедурі виконання судового рішення про стягнення заборгованості щодо боржника-орендаря межі оборотоздатності права оренди земельної ділянки як об`єкта стягнення у виконавчому провадженні слід визначати залежно від змісту прав орендаря за договором оренди, а не прав власника такої земельної ділянки;

- рівень оборотоздатності права на оренду (права оренди) земельної ділянки залежить від визначеного суб`єкта права на оренду земельної ділянки, який має право його відчужувати (власник (орендодавець) земельної ділянки, заставодержатель), виду права на користування земельною ділянкою (емфітевзіс і суперфіцій, оренда у спеціально визначених випадках), форми права власності на земельну ділянку;

- застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе стосовно власника земельної ділянки (орендодавця), а також у тих випадках, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи, передбачено законом або договором (емфітевзіс, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо);

- під час виконання рішення суду арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, а кошти, виручені від їх продажу, спрямувати на погашення вимог стягувача до боржника у виконавчому провадженні.

Суд зауважує, що спеціальні норми, що регулюють відносини з обігу земельних ділянок, містяться у Земельному кодексі України, згідно з ч.3 ст.2 якого об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Законом України №509-VI від 16.09.2008 у редакції Законів №1423-IX від 28.04.2021 та №3065-IX від 02.05.2023 частину 5 ст.93 Земельного кодексу України викладено в наступній редакції: "5. Право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством".

Згідно з п.п.9 п.27 Перехідних положень Земельного кодексу України, яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням певних особливостей, орендарі, суборендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності можуть передавати на строк до одного року належне їм право оренди, суборенди іншій особі для використання земельної ділянки за цільовим призначенням. Така передача здійснюється без згоди власника земельної ділянки на підставі письмового договору про передачу права землекористування між землекористувачем та особою, якій передається право користування земельною ділянкою, що укладається в електронній формі і має містити відомості про: сторони договору; право землекористування, яке передається (із зазначенням площі, кадастрового номера земельної ділянки (за наявності), її цільового призначення, місця розташування, документа, що посвідчує право землекористування); строк, на який передається право (із зазначенням дати закінчення дії договору).

Про передачу права оренди, суборенди особа, яка його передала, письмово повідомляє орендодавця (у разі передачі права суборенди - орендаря) протягом п`яти днів з дня державної реєстрації договору про передачу права землекористування. Таке повідомлення може також бути направлено в той самий строк особою, яка передала відповідне право землекористування, до сільської, селищної, міської ради, на території територіальної громади якої розташована земельна ділянка. Зазначений орган місцевого самоврядування, який отримав таке повідомлення, зобов`язаний повідомити про передачу права землекористування власників земельних ділянок, у тому числі шляхом розміщення відповідного оголошення у загальнодоступних місцях населених пунктів за місцем розташування земельних ділянок.

З аналізу означених положень Земельного кодексу України вбачається, що законодавець зняв обмеження оборотоздатності майнових прав (оренди) для користувача земельної ділянки, надавши йому право відчужувати їх (майнові права) без погодження із власником. Тобто, були розширені повноваження орендаря щодо розпорядження правом оренди земельної ділянки. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у cправі №904/9875/21.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що приватний виконавець мав право накладати арешт на майнові (речові) права боржника відповідно до вимог чинного законодавства. Також суд зазначає про доцільність накладення арешту на право оренди земельних ділянок з огляду на вимоги ст.56 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому суд відхиляє доводи скаржника щодо застосування правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №904/968/18, з огляду на те, що Великою Палатою Верховного Суду висновки були зроблені до внесення змін до Земельного кодексу України. Тоді як, у даному випадку, суд здійснює висновки з урахуванням змін внесених до ч. 5 ст.93 Земельного кодексу України, п.п.9 п.27 Перехідних положень Земельного кодексу України та з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у cправі №904/9875/21.

Як зазначає приватний виконавець, боржник виконавчий документ не виконує, не здійснює жодних активних дій на виконання рішення суду.

Відтак, дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича щодо накладення арешту на майнові права оренди земельних ділянок є правомірними та спрямовані на забезпечення виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 02.11.2021 у справі №1/312.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на вищевикладене, дослідивши постанову приватного виконавця Веремія І.М. від 20.09.2024 про арешт майна боржника ВП НОМЕР_2 на предмет відповідності вимогам Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги ФГ "Північ Агро".

Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Веремія Іван Миколайович у запереченні на скаргу (вх.№13220 від 16.10.2024) просив суд стягнути зі скаржника - Фермерського господарства "Північ Агро" на його користь понесені судові витрати, в тому числі на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.

Згідно зі ст.344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Веремія Іван Миколайович у запереченні на скаргу (вх.№13220 від 16.10.2024) просить суд стягнути зі скаржника - Фермерське господарство "Північ Агро" на користь приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія І.М. всі понесені судові витрати, в тому числі на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.

На підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, приватним виконавцем надано: договір про надання правничої допомоги від 14.10.2024, розрахунок судових витрат (суми гонорару за надану правничу допомогу) від 14.10.2024, акт наданих послуг від 14.10.2024, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Адвокатського бюро "Веремій та партнери", свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №461 від 01.09.2009, видане Веремій Тетяні Миколаївні, рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджені рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 17.03.2023 №119; платіжну інструкцію №6638 від 14.10.2024 на суму 25000,00 грн.

Так, як свідчать матеріали справи, 14.10.2024 між Приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Веремія Іваном Миколайовичем (клієнт) та адвокатом Веремій Тетяною Миколаївною (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого предметом договору є, зокрема: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у будь-якому статусі:

-підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого; потерпілого; особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні; особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

-надання клієнту правової інформації, консультацій i роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому cтaтyci. Складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод i законних iнтepeciв клiєнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

-представництво iнтepeciв клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституцiйного судочинства, третейських судах, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

В розділі договору "Гонорар" передбачено, що:

- гонорар складається з суми вapтocтi послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку 1 до цього договору;

-розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт;

-сума гонорару подвоюється у разі надання адвокатом послуг клієнту у неробочий час, вихідні та святкові дні;

-до гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

-факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг, зразок якого є додатком 2 до цього договору;

-клієнт сплачує гонорар протягом 3-х днів з дня підписання даного договору;

-гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок адвоката.

Договір набуває чинності з дати його підписання i діє протягом 12 наступних календарних місяців.

Після закінчення строку дії договору він пролонгації не підлягає.

Зі змісту розрахунку судових витрат (суми гонорару за надану правничу допомогу) від 14.10.2024 вбачається, що сторони підтвердили, що адвокат надав клієнту професійну правничу допомогу з приводу:

- усної консультації клієнта з вивченням документів, справа №875/3625/21 в Східному апеляційному господарському суді за скаргою Фермерського господарства

"Північ Агро" - 2 год., на суму 3000,00 грн;

- вироблення правової позиції клієнта з приводу пред`явленого до нього позову у справі №875/3625/21 в Східному апеляційному господарському суді - 2 год., на суму 2000,00 грн;

- складання в інтересах клієнта заперечення на скаргу у справі №875/3625/21 в Східному апеляційному господарському суді - 6 год., на суму 18000,00 грн;

- складання в інтересах клієнта заяви про участь в режимі відеоконференції у справі №875/3625/21 в Східному апеляційному господарському суді - 1 год., на суму 2000,00 грн.

Всього 11 год на суму 25000,00 грн.

14.10.2024 між сторонами підписано акт наданих послуг на суму 25000,00 грн, відповідно до якого підписанням цього акту клієнт підтвердив факт належного отримання послуг відповідно до положень договору про надання правничої допомоги від 14.10.2024, а також відсутність претензій стосовно отриманих послуг, вказаних у цьому акті.

За платіжною інструкцією №6638 від 14.10.2024 приватний виконавець Веремія Іван Миколайович перерахував Адвокатському бюро "Веремій та партнери" суму 25000,00 грн за правничу допомогу згідно договору від 14.10.2024.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено, зокрема те, що вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

В постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 910/7540/19 наведено висновок, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Оцінюючи заявлений приватним виконавцем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу на відповідність вищенаведеним критеріям, а саме критеріям реальності (дійсності та необхідності) та розумності, суд зазначає, що він не відповідає вказаним критеріям.

Так, щодо включення до складу витрат на оплату послуг адвоката послуг: усна консультація клієнта з вивченням документів; вироблення правової позиції клієнта з приводу пред`явленого до нього позову; складання в інтересах клієнта заперечення на скаргу, охоплюються однією послугою - складання в інтересах клієнта заперечення на скаргу.

Включення до складу витрат -складання в інтересах клієнта заяви про участь в режимі відеоконференції, суд зазначає, що остання є технічною дією, заява - шаблонною, а тому не може бути розцінена, як надання послуг професійної правничої допомоги.

Крім того, відповідно до ст.197 ГПК України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд також враховує, що згідно матеріалів справи, приватним виконавцем Веремія І.М. подавались пояснення на аналогічні скарги Фермерського господарства "Північ Агро" (вх.№11981, 11983 від 16.09.2024) на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 у справі №875/3625/21, які були розглянуті Східним апеляційним господарським судом з постановленням відповідних ухвал. Тому, у додатковому вивченні матеріалів справи необхідності не було.

Враховуючи викладене, а також обставини справи, суд вважає, що з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу, визначені заявником до стягнення витрати не можуть вважатись розумними, дійсними та необхідними, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви приватного виконавця та стягнення з відповідача 5000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.234, 235, 339-344 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Фермерського господарства "Північ Агро" (вх.12719 від 03.10.2024) на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_2 відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства "Північ Агро" (ідентифікаційний код юридичної особи: 38314298; 16624, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Вертіївка, вул. Польова, буд. 3Б) на користь приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича (м.Чернігів, пр-т Перемоги, 139, офіс № 1004, РНОКПП НОМЕР_1 ) 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану у Східному апеляційному господарському суді.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду на підставі ч. 2 ст. 253 ГПК України у строк, передбачений ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.О. Білоусова