Рішення

від 17.10.2024 по справі 902/792/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2024 р. Cправа № 902/792/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., за участю секретаря судового засідання Розгон Н.В., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМРЕСУРС1" (вул. 600-річчя, 17, м. Вінниця, 21021)

до: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050)

про визнання незаконним та скасування рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №б/н від 23.07.2024 (вх. № 819/24 від 23.07.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМРЕСУРС1" з вимогою до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про визнання незаконним та скасування рішення комісії СО "Вінницькі міські ЕМ" АТ "Вінницяобленерго" від 11.07.2024 з розгляду акту про порушення № 04873 від 05.03.2024, оформлене протоколом № 263.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2024 справу розподілено судді Матвійчуку В.В.

Суд, ухвалою від 29.07.2024 за вказаним позовом відкрив провадження у справі №902/792/24 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 03.09.2024.

27.08.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 27.08.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/8428/24 від 27.08.2024) представника відповідача Іваніцького Ю.В., в якому останній наводить заперечення проти позову та просить відмовити в його задоволенні.

За результатами слухання справи 03.09.2024, судом, з урахуванням усного клопотання представника позивача, відкладено підготовче засідання на 24.09.2024, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі. Водночас зважаючи на подання відповідачем відзиву на позовну заяву з пропуском встановленого судом процесуального строку, виходячи з приписів п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України, судом зобов`язано Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" подати до суду для огляду в підготовчому засіданні оригінал акта про порушення № 04873 від 05.03.2024.

10.09.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення № б/н від 10.09.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/8896/24 від 10.09.2024) представника позивача адвоката Трепака В.С. за змістом яких останній зазначає про те, що Мельник В.О. звертаючись 22.03.2024 із заявою до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про проведення експертного дослідження лічильника та пломб, діяв в інтересах ТОВ "ПРОМРЕСУРС1", що підтверджується довіреністю від 01.02.2024.

18.09.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява № б/н від 18.09.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/9214/24 від 18.09.2024) представника відповідача Іваніцького Ю.В. на виконання вимог ухвали суду від 03.09.2024.

Дослідивши в судовому засіданні відзив на позовну заяву № б/н від 27.08.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/8428/24 від 27.08.2024), судом встановлено, що останній поданий без додержання вимог ст.ст. 118,119 ГПК, а тому залишений без розгляду.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 17.10.2024, про що 24.09.2024 постановлено протокольну ухвалу.

17.10.2024 на адресу суду надійшла заява № б/н від 17.10.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/10230/24 від 17.10.2024) представника позивача адвоката Трепака В.С. про долучення доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи.

На визначену судом дату представники сторін не з`явились. При цьому суд зважає, що про час та місце розгляду справи останні повідомлені в засіданні суду 24.09.2024, що підтверджується протоколом та технічним записом такого засідання.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням неявки представників сторін суд зважає на положення ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 17.10.2024 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМРЕСУРС1" шляхом підписання заяви-приєднання уклало з Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" (Оператор системи) Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 03.02.2023 № ВІ-572401 (а.с. 46-52).

Цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору (п.1.1. Договору).

Додатками до Договору, окрім заяви-приєднання (додаток 1), є: "Паспорт точки (точок) розподілу (передачі) електричної енергії", "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, включаючи субспоживачів", "Порядок розрахунків", "Порядок участі Споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень", "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін № 1", "Однолінійна схема", "Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережах Споживача", "Порядок визначення платежу за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні Споживача". Такі додатки від Оператора системи підписано та скріплено печаткою Структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі".

За умовами п. 2.1. Договору Оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309 та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.

Відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об`єкті (об`єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 до цього Договору (п. 2.2. Договору).

Положеннями п. 6.2 Договору унормовано, що споживач, зокрема, зобов`язується: виконувати умови цього Договору (пп.1); забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів (пп.2).

Відповідно до пункту 7.1 Договору Оператор системи має право: вимагати від Споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними Споживачем під час користування електричною енергією (пп.5); контролювати додержання Споживачем вимог ПРРЕЕ (пп.6); складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) Споживача умовам договору та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці (пп.7).

У пункті 8.9. Договору сторони передбачили, що у разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох Сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.

Цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 11.1. Договору).

Додатком № 2 до Договору сторони погодили адресу об`єкта споживання та присвоїли йому ЕІС-код точки комерційного обліку, а саме: Вінницька область, м. Вінниця, вул. К. Коріатовичів, буд. 109; ЕІС код 62Z8778266662012 (а.с. 53).

Згідно Додатку № 3 до Договору "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, включаючи субспоживачів" на об`єкті Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМРЕСУРС1" за адресою: вул. К. Коріатовичів, буд. 109, м. Вінниця, встановлено засіб обліку електричної енергії Elgama EMT 132.12.6, серійний № 503791 (а.с. 54).

Передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в Додатку № 7 "Однолінійна схема" (а.с. 60).

03.02.2023 Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМРЕСУРС1" уклали додаткову угоду № 1 до Договору, якою доповнили Договір такими додатками, а саме: "Обсяги очікуваного споживання електричної енергії Споживачу та субспоживачам", "Форма "Звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць", "Обмін інформацією" (а.с. 65-68).

05.03.2024 працівниками АТ "Вінницяобленерго" було проведено перевірку дотримання Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ) на об`єкті позивача за адресою: вул. К. Коріатовичів, буд. 109, м. Вінниця, за результатами якої встановлено порушення п.п. 8, п.п. 6 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, зокрема, не забезпечення збереження і цілісності установлених на території та/або об`єкті (у приміщенні) Споживача розрахункових засобів комерційного обліку е/е та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не забезпечення належного технічного стану та безпечної експлуатації своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України, а саме при проведенні технічної перевірки засоба обліку ЕМТ132 № 503791, виявлено, що пломби ДП ІІІ кв. 2020, літери ушкоджені та порушена геометрія, наявні щілини праворуч внизу та праворуч верху між передньою та задньою кришкою ЗКО.

Для фіксування виявленого порушення, у відповідності до п. 8.2.5 ПРРЕЕ, уповноваженими представниками АТ "Вінницяобленерго" був складений акт про порушення № 04873 від 05.03.2024, у якому було зазначено зміст виявленого порушення (а.с. 12-14).

Прилад обліку ЕМТ132 № 503791 разом з пломбами складено у пакет засобів вимірювання електричної енергії, опломбований пломбою № 10084302 та вилучений представниками оператора системи.

У розділі 11 акту вказано, що комісія оператора системи з розгляду вказаного акту про порушення буде проводити засідання 22.03.2024 о 10:00 год за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 174.

Акт про порушення № 04873 від 05.03.2024 підписаний представниками АТ "Вінницяобленерго" (Дашевським А.Є., Руменковим С.О., Курієнком П.В.) та споживача (Мельником О.В.).

У розділі "Зауваження до складеного акту" містить запис: "З актом не погоджуюсь так як не маю доступу до лічильника, тому що він опломбований".

21.03.2024 комісія СО "Вінницькі міські ЕМ" АТ "Вінницяобленерго" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ в присутності представника ТОВ "ПРОМРЕСУРС1" - Терпака В.С. розглянула акт про порушення ПРРЕЕ № 04873 від 05.03.2024, за результатами якого було вирішено доручити споживачу ТОВ "ПРОМРЕСУРС1" направити лічильник ЕМТ132 № 503791 у сейф-пакеті № 10084302 та пломби ОСР С77382986, С77382987, С68063148, С68063149, С68064271, С68064272, С68064273 у сейф-пакеті SH0135356 на незалежну експертизу (обстеження) до організації (підприємства), яка має право на її проведення відповідно до законодавства для встановлення придатності лічильника до його подальшої експлуатації, підтвердження втручання в роботу лічильника та підтвердження повторного навішування пломб чи механічного впливу на них. Зобов`язано споживача направити засіб обліку в термін 30 календарних днів від дати отримання вимірювальної техніки та надати документи, що підтверджують передачу засобу вимірювальної техніки на експертизу.

Дане рішення оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ № 125 від 21.03.2024 (а.с. 11).

За замовленням позивача було проведено трасологічне та електротехнічне експертні дослідження приладу обліку електричної енергії та пломб, за результатами яких складено висновки № ЕД-19/102-24/5662-ТР від 27.03.2024 та № ЕД-19/115-24/7261-ЕТ від 23.04.2024, якими встановлено таке.

22.03.2024 до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення експертного дослідження приладу обліку електроенергії типу ЕМТ 132.12.6 із заводським номером № 503791 з навішаними на ньому чотирма свинцевими і однією полімерною пломбами та дві полімерні пломби з номерами ОСР № С80772642 і № С80772641, надійшла заява за підписом Мельника В.О. та об`єкти дослідження, запаковані у спеціальні пакети № 10084302 та №SH0135356.

На вирішення експертних досліджень поставлені питання: 1. Чи здійснювалось відкриття, зняття та повторне навішування трьох одноразових пломб ОСР №С80772642, № С80772641 та № С59622151?; 2. Чи здійснювалось відкриття, зняття та повторне навішування чотирьох свинцевих пломб про повірку засобу вимірювальної техніки?; 3. Чи можливо здійснити доступ до внутрішніх механізмів лічильника без зняття чотирьох свинцевих пломб та однієї полімерної?

За результатами розгляду питань судовим експертом Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України В.Ю. Куцяком встановлено: "1. Ознак, які б вказували на відкриття, несанкціоноване знімання та повторне навішування трьох полімерних пломб з номерами "С80772642, С80772641 та С59622151" не виявлено, тобто дані пломби не перепломбовувались.; 2. Ознак, які б вказували на несанкціоноване знімання та повторне навішування чотирьох свинцевих пломб, якими опломбовано кришку корпусу лічильника електроенергії "ЕМТ 132.12.6 із заводським номером № 503791" не виявлено, тобто дані пломби не перепломбовувались.; 3. Кришка корпусу лічильника електроенергії "ЕМТ 132.12.6 із заводським номером № 503791" щільно прилягає до корпусу та притягнута двома пломбувальними гвинтами, які міцно її утримують, що унеможливлює здійснити проникнення до внутрішніх механізмів лічильника без зняття чотирьох свинцевих пломб та однієї полімерної" (а.с. 15-36).

22.04.2024 до Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення експертного електротехнічного дослідження приладу обліку електроенергії типу ЕМТ 132.12.6 із заводським номером № 503791, надійшла заява за підписом директора ТОВ "ПРОМРЕСУРС1" Олега Крутоуса та об`єкт дослідження, запакований у сейф-пакет № 5908366.

На вирішення експертного дослідження поставлено питання: Чи наявні сторонні пристрої та елементи на друкованій платі та інших складових зазначеного засобу вимірювальної техніки, що не передбачені заводом-виробником? При наявності сторонніх пристроїв та елементів встановити, яким чином вони впливають на роботу засобу вимірювальної техніки та на його покази?

За результатами розгляду питань судовим експертом Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України А.Ю. Полудневичем встановлено: "У лічильнику електричної енергії типу ЕМТ 132.12.6, заводським №503791, сторонніх пристроїв та елементів не передбачених заводом-виробником та не характерних конструкції даного типу лічильника, які можуть впливати на правильність обліку електричної енергії, не виявлено" (а.с. 37-45).

11.07.2024 комісія СО "Вінницькі міські ЕМ" АТ "Вінницяобленерго" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ в присутності представника ТОВ "ПРОМРЕСУРС1" повторно розглянула акт про порушення ПРРЕЕ № 04873 від 05.03.2024, та прийняла рішення про нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергії згідно пп. 2 п. 8.4.2, п. 8.4.10 ПРРЕЕ, за результатами якого було оформлено протокол № 263 (а.с. 7-8).

В якості додатку до протоколу складено відповідний розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії на суму 20 557,08 грн за період з 28.11.2023 (день останньої технічної перевірки вимірювального комплексу) по 05.03.2024 (день виявлення порушення) з урахуванням величини потужності електроустановок Споживача - 18 кВт, коефіцієнта використання струмоприймачів - 0,6, тривалості роботи обладнання - 12.00 год (а.с. 9).

СО "Вінницькі міські ЕМ" АТ "Вінницяобленерго" виставлено ТОВ "ПРОМРЕСУРС1" рахунок № 572401 на оплату вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 20 557,08 грн (а.с. 10).

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду, в якому останній просив визнати незаконним та скасувати рішення комісії СО "Вінницькі міські ЕМ" АТ "Вінницяобленерго" від 11.07.2024 з розгляду акту про порушення № 04873 від 05.03.2024, оформлене протоколом № 263.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Спірні господарські правовідносини сторін виникли із укладеного ними договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № ВІ-572401 від 03.02.2023, права і обов`язки сторін визначені цим договором, а також в частині, не обумовленій договором - чинним законодавством України, зокрема, параграфом 3 глави 30 розділу 6 ГК України, Законами України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії (в їх редакціях, чинних на час виникнення спірних відносин).

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків (господарських зобов`язань) визначені, відповідно, ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України. Ними, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (ст. 11 ч.ч. 1, 2 п.п. 1, 3 ЦК), заподіяння шкоди суб`єкту господарювання (ст. 174 ч. 1 абз. 4 ГК).

За частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з передачі.

За частиною 1 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

За приписами частин 1 та 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії".

Як визначено п.1.1.1 Правил вони регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Відповідним пунктом Правил встановлено, що вони є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до п.1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 2.1.1 ПРРЕЕ встановлено, що результатом розподілу/передачі електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним учасником роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку.

Згідно п.2.1.5 ПРРЕЕ передбачено, що договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі.

Відповідно до абз.2 п.2.1.6 ПРРЕЕ фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, у тому числі у формі електронного документа, підписаного з використанням електронної ідентифікації, у разі укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, сплата рахунка оператора системи, за відсутності заперечень оператора системи.

Судом встановлено, що 03 лютого 2023 року Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" як оператор системи та Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМРЕСУРС1" як споживач уклали між собою договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № ВІ-572401.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносин на підставі Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № ВІ-572401.

Частиною 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що споживач зобов`язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник (п.2.3.4 ПРРЕЕ).

Відповідно до п.5.5.5 Правил, споживач електричної енергії зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

У відповідності до пп.3 п. 5.1.1 ПРРЕЕ оператор системи має право зокрема проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.

За змістом підпункту 8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

У пункті 8.2.5 Правил, зокрема відзначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Як встановлено судом в акті № 04873 від 05.03.2024 визначено порушення пп.6 та пп.8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, яким передбачено, що Споживач електричної енергії зобов`язаний: забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України та забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Відповідно до п. 8.4.2 Правил визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:

1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);

2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки (вузлах обліку) (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб);

3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);

4) фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);

5) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;

6) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;

7) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;

8) використання "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії;

9) пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.

Факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства. До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії (пунктом. 8.4.4 Правил).

З правового аналізу наведених норм слідує, що положеннями п. 8.4.4 ПРРЕЕ передбачено, що визначене оспорюваним Актом порушення має бути підтверджено експертним висновком.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) постановами від 14.03.2018 № 311 і № 312 затвердила Кодекс комерційного обліку електричної енергії та уже згадувані вище Привила роздрібного ринку електричної енергії, які набрали чинності з 19.04.2018.

Згідно з п.п. 53 п. 1.2.1. Кодексу комерційного обліку поняття "пошкодження пломб" є узагальненим і має більш широке значення, до складу якого входять: відсутність чи пошкодження цілісності пломб та/або індикаторів, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, зокрема відсутність чи пошкодження пломб з відбитками тавр про повірку, чи підтверджений факт підробки (фальсифікації) пломби за умови наявності акта про пломбування (іншого документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 15.01.2019 у справі № 906/233/17 зроблено висновок, що для донарахування споживачу суми недоврахованої електроенергії визначальним є саме факт порушення Правил, який може доводитися у тому числі, але не виключно, актом.

Вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірити правильність визначення енергопостачальником розміру застосованої санкції відповідно до вимог Методики (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 912/793/18, від 27.06.2019 у справі № 923/611/17 та від 15.08.2019 у справі № 914/2129/17).

Відповідальність споживача щодо забезпечення збереження та цілісності пломб не може бути безумовною (подібні висновки наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/2632/17 та від 12.03.2019 у справі № 908/1358/17).

Тому для застосування до споживача оперативно-господарської санкції внаслідок порушення ПРРЕЕ необхідним є надання оцінки виявленому порушенню у світлі конкретних обставин справи у їх сукупності щодо доведеності факту порушення та правильності здійснених розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, висновком трасологічної експертизи № ЕД-19/102-24/5662-ТР від 27.03.2024 встановлено: "1. Ознак, які б вказували на відкриття, несанкціоноване знімання та повторне навішування трьох полімерних пломб з номерами "С80772642, С80772641 та С59622151" не виявлено, тобто дані пломби не перепломбовувались.; 2. Ознак, які б вказували на несанкціоноване знімання та повторне навішування чотирьох свинцевих пломб, якими опломбовано кришку корпусу лічильника електроенергії "ЕМТ 132.12.6 із заводським номером № 503791" не виявлено, тобто дані пломби не перепломбовувались.; 3. Кришка корпусу лічильника електроенергії "ЕМТ 132.12.6 із заводським номером № 503791" щільно прилягає до корпусу та притягнута двома пломбувальними гвинтами, які міцно її утримують, що унеможливлює здійснити проникнення до внутрішніх механізмів лічильника без зняття чотирьох свинцевих пломб та однієї полімерної".

Разом з тим при проведенні електротехнічного дослідження (висновок № ЕД-19/115-24/7261-ЕТ від 23.04.2024) не виявлено сторонніх пристроїв та елементів не передбачених заводом-виробником та не характерних конструкції даного типу лічильника, які можуть впливати на правильність обліку електричної енергії.

Отже, наведене свідчить, що СО "Вінницькі міські ЕМ" АТ "Вінницяобленерго" неправомірно здійснило нарахування ТОВ "ПРОМРЕСУРС1" вартості необлікованої електричної енергії на підставі акту про порушення № 04873 від 05.03.2024 виходячи з обсягу необлікованої електричної енергії.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 911/1010/19 зазначив, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

При цьому вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, має розглядатися як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17.

Враховуючи вищенаведене, рішення комісії Структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" Акціонерного товариства "Вінинцяобленерго" від 11.07.2024 з розгляду акту про порушення № 04873 від 05.03.2024, оформлене протоколом № 263 є незаконним та відповідно підлягає скасуванню.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.

Вирішуючи питання судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, суд враховує таке.

Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивач у першій заяві по суті спору, а саме у позовній заяві, зазначив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, заяву представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМРЕСУРС1" № б/н від 17.10.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/10230/24 від 17.10.2024) з доказами на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу подав лише до Господарського суду Вінницької області.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до наведеної заяви додано копії таких доказів, а саме: договір по надання правової допомоги № б/н від 12.07.2024 з додатком № 1; акт приймання-передачі наданих послуг від 17.10.2024 за договором про надання правової допомоги № б/н від 12.07.2024.

Разом з тим, доказів надіслання вказаної заяви з додатками на адресу відповідача до цієї заяви не додано.

Відповідно до частини дев`ятої статті 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Слід зазначити, що стаття 129 ГПК України не містить прямої норми щодо обов`язкового надсилання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу іншій стороні.

Однак, відсутність такої вказівки не звільняє заявника від виконання обов`язку щодо надсилання копії доказів іншій стороні на виконання вимог статті 80 ГПК України.

Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/18646/19.

Відповідно до частин першої-третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України №2" наголошено, що принцип рівності сторін - це один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

Склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягають доведенню, а відтак не надсилання копій відповідних доказів фактично призводить до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасникам судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом, позбавляє можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку (аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18 та у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 902/844/18).

При цьому, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Окрім цього, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18, стосовного того, що неповідомлення учасником справи іншого учасника справи про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а також не направлення на його адресу документів на підтвердження відповідних вимог позбавляє іншого учасника справи можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України.

Господарським судом встановлено, а позивачем документальними доказами не спростовано, що заява № б/н від 17.10.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/10230/24 від 17.10.2024) та долучені до неї докази на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу не надіслано відповідачу.

В такий спосіб, ненадання поданих стороною документів, пов`язаних з наданням правничої допомоги іншій стороні позбавляє останню можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, а суд можливості надати оцінку їх обґрунтованості, правових підстав та обсягу їх стягнення (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у додатковій постанові від 21.08.2019 № 922/2821/18 та у постанові від 15.06.2020 у справі № 910/18646/19).

Водночас Верховний Суд не одноразово звертав увагу про необхідність направлення копії заяви (клопотання) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, доказів на підтвердження таких витрат іншому учаснику справи. І такі документи повинні надані (отримані) протилежною стороною до моменту вирішення судом питання відшкодування таких витрат. Невиконання стороною такого обов`язку є підставою для відмови у задоволенні таких вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав покладення витрат позивача на професійну правничу допомогу на відповідача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення комісії Структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" Акціонерного товариства "Вінинцяобленерго" від 11.07.2024 з розгляду акту про порушення № 04873 від 05.03.2024, оформлене протоколом № 263.

Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 00130694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМРЕСУРС1" (вул. 600-річчя, 17, м. Вінниця, 21021; код ЄДРПОУ 37159360) 3 028 грн 00 коп витрат зі сплати судового збору.

Примірник рішення направити сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 28 жовтня 2024 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи