Ухвала

від 15.10.2024 по справі 42/156б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

по справі про банкрутство

15.10.2024 Справа № 42/156б

за заявою ініціюючого кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСНАФТОРЕСУРС», смт. Очеретино

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК», м. Ясинувата

про визнання банкрутом, -

суддя Величко Н.В.

при секретарі Кравець А.Є., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 29.10.10 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСНАФТОРЕСУРС Господарським судом Донецької області порушена справа № 42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТОК внаслідок його фінансової неспроможності, введена процедура розпорядження майном боржника, призначений розпорядник майна.

Ухвалою від 03.02.11 за результатами попереднього засідання суд визнав вимоги кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТОК, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів у загальній сумі 9379909,35 грн., окремо 1644851,31 грн. штрафні санкції, пеня що складаються з вимог:

Ясинуватської об`єднаної державної податкової інспекції 13982,64 грн. грошові зобов`язання третьої черги, окремо - 11980,27 грн. штрафні санкції, пеня;

Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСНАФТОРЕСУРС 6610772,60 грн. грошові зобов`язання четвертої черги;

Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області 2755154,11 грн. грошові зобов`язання першої черги; 1632871,04 грн. - штрафні санкції, пеня (шоста черга).

Також постановлено розпоряднику майна окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Постановою суду від 31.03.11 боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 6 місяців до 31.09.11 та призначений ліквідатор.

Ухвалою від 05.06.2013 постановлено затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТОК (код ЄДРПОУ 30350653), що зареєстроване за адресою: 86000, Донецька область, м. Ясинувата, вул. Машинобудівників, буд. 13; юридичну особу банкрут Товариство з обмеженою відповідальністю „ІСТОК м.Ясинувата ліквідувати; провадження по справі припинити.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013 ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.06.2013р. скасовано, справа направлена на розгляд Господарському суду Донецької області на стадію ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду першої інстанції від 05.08.2013 прийнято до провадження справу №42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК».

Відповідно до ухвали від 20.11.2013 призначено ліквідатором по справі № 42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК» арбітражного керуючого Погребняка Олександра Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1350, видане 23.04.2013р.).

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України № 21р від 24.04.2015 відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції", Указу Президента України від 12.11.2014 № 868/2014 "Про внесення змін до мережі господарських судів України" та на підставі подання Державної судової адміністрації України від 22.04.2015 № 8-8141/15 про можливість відновлення роботи Господарського суду Донецької області відновлено роботу Господарського суду Донецької області з 27.04.2015 за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 5.

На підставі даних, вміщених в автоматизованій системі документообігу господарського суду Донецької області, встановлено, що справа №42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок", м. Ясинувата зареєстрована в автоматизованій системі документообігу суду та по даній справі триває ліквідаційна процедура. Однак, у зв`язку з проведенням на території міста Донецька та Донецької області антитерористичної операції, матеріали справи №42/156б втрачені.

Ухвалою суду від 28.02.2018 відновлені окремі матеріали справи №42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Істок, м.Ясинувата, в частині наявних матеріалів та судових рішень.

Ухвалою суду від 12.12.2018 здійснено заміну кредитора у справі №42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок", а саме Ясинуватську об`єднану державну податкову інспекцію на правонаступника - Головне управління ДФС у Донецькій області.

Ухвалою суду від 17.11.2021 здійснено заміну кредитора у справі №42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок", Головне управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028) на Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП 44070187).

У зв`язку із прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 21.02.2023 про звільнення судді Чорненької І.К. у відставку, розпорядженням Господарського суду Донецької області від 28.02.2023 № 02-01/112 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 42/156б.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2023 справа № 42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок" передана на розгляд судді Величко Н.В.

Ухвалою від 06.02.2024 прийнято до свого провадження справу № 42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок"; витребувано від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок" арбітражного керуючого Погребняка О.С. відомості щодо проведення ліквідаційної процедури у справі №42/156б (звіт про свою діяльність під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника та відповідні підтверджуючі документи, актуальний реєстр вимог кредиторів), встановлено строк на подачу витребуваних документів.

Ухвалою суду від 20.06.2024 повторно витребувано від арбітражного керуючого Погребняка О.С. відомості щодо проведення ліквідаційної процедури у справі № 42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК» звіт про свою діяльність за весь час виконання повноважень ліквідатора банкрута та відповідні підтверджуючі документи, у тому числі: матеріали щодо проведення інвентаризації майна банкрута; про використання коштів боржника; всі протоколи засідання комітету кредиторів та прийнятих на засіданні рішень; актуальний реєстр вимог кредиторів. Зобов`язано ліквідатора організувати та провести збори кредиторів (комітету кредиторів) щодо наступних питань: звіт ліквідатора про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів; про порядок, спосіб та джерела оплати послуг арбітражного керуючого за виконання послуг ліквідатора; пропозиції щодо можливості та доцільності здійснення подальшої судової процедури ліквідації у справі № 42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК»; надати суду прийняті рішення за результатом зборів кредиторів (комітету кредиторів). Встановлено строк на подачу витребуваних документів та пояснень до 17.07.2024 включно. Призначено розгляд справи на 23.07.2024.

Ліквідатором банкрута вимоги суду не виконані.

З метою вирішення питання про подальший рух справи № 42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК» суд ухвалою від 23.07.2024 витребував у Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції інформацію про чинність свідоцтва №1350 від 23.04.2013р. про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого Погребняка Олександра Сергійовича, актуальну інформацію про місцезнаходження його контори (офісу) та засобів зв`язку з таким арбітражним керуючим (поштова адреса, контактний телефон, адреса електронної пошти); відклав розгляд справи на 26.08.2024; зобов`язав кредиторів (комітет кредиторів) у строк до 22.08.2024 вирішити питання щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі, відповідне клопотання із заявою арбітражного керуючого про згоду на участь у справі надати суду; повідомити суд про порядок, спосіб та джерела оплати послуг арбітражного керуючого за виконання послуг ліквідатора у справі №42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК»; надати господарському суду свої пропозиції щодо можливості та доцільності здійснення подальшої судової процедури ліквідації у справі № 42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК».

30.07.2024 на електронну пошту суду (з накладенням електронного цифрового підпису) та 06.08.2024 засобами поштового зв`язку від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов лист № 36254/37313-10-24/15.6 від 30.07.2024, в якому останній повідомив, що відповідно до відомостей з Єдиного реєстру арбітражних керуючих України наказом Міністерства юстиції України від 31.08.2015 № 1625/5 анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 23.07.2013 № 1350, видане Погребняку Олександру Сергійовичу.

19.08.2024 через підсистему «Електронний суд» від Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» надійшла заява б/н від 19.08.2024 про автоматизований відбір арбітражного керуючого (вх № 6218/24), за змістом якої останній повідомив, що у кредитора відсутня кандидатура арбітражного керуючого для призначення ліквідатором в даній справі, у зв?язку з чим просить суд застосувати автоматизований відбір арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора боржника з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України за принципом випадкового відбору.

Ухвалою суду від 26.08.2024 відсторонено арбітражного керуючого Погребняка Олександра Сергійовича (свідоцтво від 23.07.2013 № 1350) від виконання повноважень ліквідатора у справі; застосовано автоматизований відбір арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК» з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України за принципом випадкового відбору.

Згідно отриманої довідки щодо кандидатур арбітражних керуючих визначено для участі у справі 42/156б арбітражну керуючу Дарієнко Ольгу Валентинівну (свідоцтво арбітражного керуючого № 282 від 31.05.2013).

Ухвалою від 27.08.2024 суд зобов`язав визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Дарієнко О.В. подати суду у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали заяву про згоду на участь у справі № 42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК» (код ЄДРПОУ 30350653) для виконання повноважень ліквідатора банкрута, включаючи відповідні документи на підтвердження відповідності кандидата вимогам ст. 28 КУзПБ або мотивовану відмову від участі у справі.

28.08.2024 на електронну пошту суду з накладенням електронного цифрового підпису від арбітражної керуючої Дарієнко Ольги Валентинівни надійшов лист № 02-156б/37 від 28.08.2024 про відмову від участі у даній справі в якості ліквідатора.

Відповідно до ухвали від 16.09.2024 застосовано автоматизований відбір арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК» з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України за принципом випадкового відбору; призначено судове засідання у справі на 15.10.2024; зобов`язано кредиторів (комітет кредиторів) у строк до 10.10.2024: вирішити питання щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі, відповідне клопотання із заявою арбітражного керуючого про згоду на участь у справі надати суду; повідомити суд про порядок, спосіб та джерела оплати послуг арбітражного керуючого за виконання послуг ліквідатора у справі №42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК»; надати господарському суду свої пропозиції щодо можливості та доцільності здійснення подальшої судової процедури ліквідації у справі №42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК».

Згідно отриманої довідки щодо кандидатур арбітражних керуючих визначено для участі у справі 42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок" арбітражного керуючого Сашина Дмитра Олександровича (свідоцтво арбітражного керуючого № 2000 від 23.12.2020), якого ухвалою суду від 26.09.2024 зобов`язано подати суду у п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали (але не пізніше 14.10.2024) заяву про згоду на участь у справі для виконання повноважень ліквідатора банкрута, включаючи відповідні документи на підтвердження відповідності кандидата вимогам ст. 28 КУзПБ або мотивовану відмову від участі у справі № 42/156б.

01.10.2024 на електронну пошту суду з накладенням електронного цифрового підпису від арбітражного керуючого Сашина Д.О. надійшла заява № 02-01/170 від 01.10.2024 про відмову від участі у справі № 42/156б в якості ліквідатора.

Станом на 15.10.2024 розгляд справи не завершено, кредиторами банкрута вимоги суду не виконано, а саме: не вирішено питання щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі, відповідне клопотання із заявою арбітражного керуючого про згоду на участь у справі не надано суду; не повідомлено суд про порядок, спосіб та джерела оплати послуг арбітражного керуючого за виконання послуг ліквідатора у справі №42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК»; не надано господарському суду свої пропозиції щодо можливості та доцільності здійснення подальшої судової процедури ліквідації у справі №42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК».

Про дату, час та місце розгляду справи та необхідність вчинення процесуальних дій кредитори банкрута повідомлені шляхом оприлюднення 26.09.2024 на сторінці господарського суду офіційного веб-сайта "Судова влада України" відповідного оголошення (за посиланням https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/pov/1673037/).

Крім того, всі процесуальні акти суду оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень офіційного веб-сайта Судова влада України, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного цілодобового доступу згідно Закону України "Про доступ до судових рішень".

Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення сторін у справі № 42/156б, а тому, виходячи з принципу "презумпції обізнаності", суд приходить до висновку, що учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а також про необхідність вчинення ними відповідних дій.

Участь своїх представників у судовому засіданні 15.10.2024 кредитори не забезпечили, заяв про розгляд справи у їх відсутність не подавали, клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не заявляли.

З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, явка уповноважених представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, учасники справи мали достатньо часу для направлення до суду додаткових письмових пояснень, документів з викладеною правовою позицією по суті поставлених питань, суд вважає доцільним розглянути дану справу у відсутність представників сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі Кодекс України з процедур банкрутства), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною шостою статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

З 21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). Зазначений Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Згідно з частинами 1, 2 статті 59 КзПБ з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;

скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута (ч.1).

Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть зобов`язання щодо відшкодування збитків, завданих таким ухиленням. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати (ч.2).

У відповідності до ст. 10 КУзПБ, арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу.

Статтею 28 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий для виконання повноважень ліквідатора призначається господарським судом за клопотанням комітету кредиторів.

Законодавством передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури. Так, частинами 1, 2 статті 61 КУзПБ визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута;

аналізує фінансовий стан банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

формує ліквідаційну масу;

заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню;

продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом;

подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу;

веде реєстр вимог кредиторів;

подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом (ч.1).

Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства (ч.2).

Частиною 1 статті 60 КУзПБ передбачено, що у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

У разі відсторонення арбітражного керуючого, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про обрання арбітражного керуючого (п. 5 ч. 5 ст. 48 КУзПБ.).

Також, прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого належить до компетенції комітету кредиторів (п. 4 ч. 8 ст. 48 КУзПБ).

Редакцією Закону № 4212 про банкрутство, чинною до 21.10.2019 (ст. 115), та Кодексом України з процедур банкрутства (ст. 30) встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду та визначено порядок і умови оплати діяльності арбітражного керуючого.

Як вже зазначалось судом вище ухвалою суду від 26.08.2024 відсторонено арбітражного керуючого Погребняка Олександра Сергійовича (свідоцтво від 23.07.2013 № 1350) від виконання повноважень ліквідатора у справі № 42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК», застосовано автоматизований відбір арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК» з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України за принципом випадкового відбору.

Суд неодноразово здійснював запити на визначення кандидатури арбітражного керуючого, проте всі обрані арбітражні керуючі не надали своєї згоди на участь у даній справі в якості ліквідатора.

Крім того суд неодноразово зобов`язував кредиторів у справі визначитись стосовно кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК» відповідно до вимог ст. 28 КУзПБ (ухвали суду від 23.07.2024, від 16.09.2024).

Суд враховує, що в силу приписів Кодексу України з процедур банкрутства проведення процедури банкрутства - ліквідації боржника - без участі арбітражного керуючого неможливе. Тому, у випадку припинення повноважень ліквідатора у справі про банкрутство належить одночасно призначити нового ліквідатора - арбітражного керуючого.

Кредитори беручи участь у справі про банкрутство, мають не тільки певні процесуальні права, зокрема, на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011).

Так, відповідно до положень ст.ст. 28, 42, 48 Кодексу кредитори у справі про банкрутство мають право (зобов`язані): приймати участь у голосуванні під час проведення зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів; здійснювати контроль (нагляд) за діяльність арбітражного керуючого під час виконання тих чи інших повноважень; ініціювати питання щодо відсторонення/призначення арбітражного керуючого; звертатись до суду із відповідними заявами (у тому числі на підставі ст. 42 Кодексу) тощо.

Проте, із матеріалів справи вбачається, що кредитори не приймали активної участі у справі № 42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК», що виразилось у наступному: не прийняття участі у відповідних судових засіданнях; не ініційовано питання щодо скликання зборів кредиторів у відповідному складі для вирішення тих чи інших питань у даній справі (зокрема, щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство та/або прийняття рішення щодо подальшого розгляду справи) тощо.

При цьому, будь-яких заяв про відмову від своїх вимог до боржника, кредиторами, задля припинення своєї участі у процедурі банкрутства як учасниками провадження (сторони у справі), до суду подано не було.

Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану ведення справи про банкрутство, зокрема цікавитися вжитими ліквідатором діями у ліквідаційній процедурі та заходами направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти відповідні дії, передбачені його обсягом прав та повноважень, тощо. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що указані кредитори в цілому не зацікавлені у продовженні ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК", та як наслідок досягнення її основної мети.

Процедури банкрутства за вимогами КУзПБ мають строковий характер.

У відповідності до частини 1 статті 58 КУзПБ у ліквідаційній процедурі ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника у строк, що не перевищує 12 місяців.

Провадження у справі № 42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК" перебуває на стадії ліквідації з 31.03.2011, тобто ліквідаційна процедура триває більше 13 років.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети визначеної Законом про банкрутство і Кодексом України з процедур банкрутства, якими встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Приймаючи до уваги, що провадження у справі № 42/156б про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК", на стадії ліквідації триває більше 13 років, проте протягом тривалого часу ліквідаційна процедура об`єктивно не здійснюється, ліквідатором на момент його відсторонення жодних дій у справі виконано не було (матеріалами справи зворотнього не підтверджується), відсутність ліквідатора у справі в цілому, пасивною поведінкою кредиторів у справі щодо погодження кандидатури ліквідатора, визначення джерел оплати послуг ліквідатора та відсутність пропозицій щодо подальшого здійснення процедури ліквідації, безрезультатністю вжитих судом дій щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі в якості ліквідатора, суд вважає, що вказані вище обставини в їх сукупності унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Закону про банкрутство і Кодексу України з процедур банкрутства.

Порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) встановлені ст. 90 КУзПБ.

Оскільки неприйняття внаслідок бездіяльності зборами (комітетом) кредиторів рішення про обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого та відсутність звернення кредиторів до господарського суду з клопотанням про призначення іншого арбітражного керуючого, та як наслідок - відсутність арбітражного керуючого-ліквідатора у справі про банкрутство, унеможливлює подальше провадження у цій справі, а Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство в такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження, суд вбачає наявність правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК" на підставі приписів пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України - з причин відсутності предмету спору.

При цьому, суд приймає до уваги правові позиції Верховного Суду викладені у постанові від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15 та у постанові від 07.10.2020 у справі № 917/1230/15, за змістом яких - "відсутність предмета спору" у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).

Аналогічна правова позиція щодо закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з об`єктивною неможливістю здійснити розгляд справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Закону про банкрутство викладена в постановах Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15 та від 17.04.2024 у справі № 5006/27/116б/2012.

Таким чином, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, для правової певності кредиторів, вимоги яких є визнаними за судовими рішеннями та не можуть задовольнятися через існуючий мораторій у справі про банкрутство, суд вважає за необхідне прийняти у даній справі рішення про закриття провадження у справі про банкрутство, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997, зазначеною судовою практикою Європейського суду з прав людини, яка зобов`язує органи національної юрисдикції вживати належних заходів до бездіяльності та затягування розгляду справ, а також пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України та ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Також слід зазначити, що вказані вище обставини в їх сукупності, а також відсутність встановлення обставин щодо наявності майна боржника, унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання закриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Слід наголосити, що з метою вирішення у майбутньому проблеми банкрутства підприємств, майно яких перебуває наразі на тимчасово окупованій території України, у КУзПБ впроваджено положення, яке передбачає можливість поновлення провадження у справі про банкрутство.

Так, у разі, якщо після закриття провадження у справі буде виявлено майно банкрута, достатнє для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, суд за клопотанням учасника справи може поновити провадження у справі (абз. 2 ч. 3 ст. 65 КУзПБ).

Суд звертає увагу, що норми ст. 90 КУзПБ, які визначають порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для закриття провадження у справі про банкрутство як-то «відсутність предмета спору» (знищення предмета спору), однак протилежний підхід, тобто продовження провадження у справі за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства про банкрутство.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).

Також суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які свідчать про наявність невирішених судом спорів, які підлягали розгляду в межах справи № 42/156б на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 28, 30, 48, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 231-235, 255-257 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК" (код ЄДРПОУ 30350653).

2. Скасувати дію мораторію у справі № 42/156б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК" (код ЄДРПОУ 30350653) на задоволення вимог кредиторів.

3. Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК" (код ЄДРПОУ 30350653).

4. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі про банкрутство, державному органу з питань банкрутства, суб`єкту державної реєстрації для внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

5. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття (підписання) та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки передбачені ГПК України.

Ухвала підписана 28.10.2024.

Суддя Н.В. Величко