Рішення

від 24.10.2024 по справі 905/998/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.10.2024 Справа №905/998/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Дерев`янко Д.Є., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОИ ГРУПП» (код ЄДРПОУ

25118725, вул.Глибочицька, б.28,м.Київ, 04050)

до Державного підприємства «Шахта ім. М.С. СУРГАЯ» (код ЄДРПОУ 40695853, м.Вугледар, Волноваський р-н, Донецька обл., 85670)

про стягнення 700123,37 грн

За участю представників:

від позивача: Куренний Сергій Вікторович;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави позову

На розгляд Господарського суду Донецької області передано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СОИ ГРУПП» до Державного підприємства «Шахта ім. М.С. СУРГАЯ» про стягнення 700123,37 грн, з яких: 478755,84 грн сума боргу; 141345,99 грн інфляційне збільшення; 47075,11 грн пеня; 32946,43 грн -3% річних.

Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем підписаний договір №116Т про закупівлю товарів від 07.12.2021. Відповідачем не виконано грошових зобов`язань зі сплати вартості поставлено товару позивачем, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Заперечення учасників судового процесу

Відзив на позовну заяву

Відповідач відзив на позов не надав, будь - яких інших заяв чи клопотань до суду не надходило. Про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Хід розгляду справи та процесуальні дії

Ухвалою суду від 31.07.2024 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі 905/998/24; справу №905/998/24 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 06.08.2024.

Направлення ухвали суду від 31.07.2024 здійснювалось до електронного кабінету позивача та відповідача, що підтверджується довідками Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа до електронного кабінету.

Ухвалою суду від 06.08.2024 відкладено підготовче засідання на 17.09.2024.

Направлення ухвали суду від 06.08.2024 здійснювалось до електронного кабінету позивача та відповідача, що підтверджується довідками Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа до електронного кабінету.

Ухвалою суду від 17.09.2024 постановлено: закрити підготовче провадження та призначити справу №905/998/24 до судового розгляду по суті; призначити судове засідання на 24.10.2024.

Направлення ухвали суду від 17.09.2024 здійснювалось до електронного кабінету позивача та відповідача, що підтверджується довідками Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа до електронного кабінету.

24.10.2024, через підсистему Електронний суд, надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю СОИ ГРУПП б/н відл 24.10.2024 (07-07/9411/24).

У судове засідання 24.10.2024 з`явився представник позивача, відповідач явку своїх представників не забезпечив, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи та перевірка їх доказами

07.12.2021, між Державним підприємством «Шахта ім.М.С. Сургая» (далі - покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОИ ГРУПП» (далі продавець, позивач) підписаний договір №166 Т про закупівлю товарів.

Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов`язується поставити покупцю товар зазначений у специфікації (додаток №1 до цього договору), а покупець прийняти і оплатити товар.

Ціна договору становить 2802347,52 грн з ПДВ (п.3.1 договору).

Згідно з п.4.1.-4.2 договору розрахунок за партію товару проводиться згідно з рахунком-фактурою шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця. Розрахунки за товар здійснюються протягом 45 календарних днів з дати постачання товару на склад покупця.

Відповідно до п.5.1 договору поставка товару здійснюється окремими партіями за заявками покупця, виходячи з його виробничої необхідності та фінансової можливості.

Пунктом 5.3. договору постачальник зобов`язаний на поставлену продукцію надати покупцеві наступні документи у момент поставки: рахунок-фактуру на відвантажену продукцію; податкову накладну, що в обов`язковому порядку пройшла реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.201.10 ст.201 розділ V Податкового кодексу України); видаткову накладну на поставлену продукцію; відповідну товарно-транспортну накладну; технічну документацію виробника, що забезпечує гарантію якості (сертифікати якості, паспорта, інструкції з експлуатації та ін.), якщо не обумовлено чинним законодавством України.

Моментом поставки є день отримання продукції та підписання підписання відповідних первинних документів покупцем.

Згідно з п.5.6. договору поставка товару здійснюється за рахунок продавця. Місце поставки: ДП «Шахта ім. М.С.Супгая», м.Вугледар, Донецька область, поштовий індекс 85670.

Відповідно до п.6.1 договору покупець зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплатити поставлений товар; приймати поставлений товар згідно з накладною на поставку.

Згідно з п.6.4. договору продавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.

У разі порушення покупцем строків оплати за прийнятий товар, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п.7.6 договору).

Цей договір набуває чинності з дня підписання та діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п.10.1 договору).

Невід`ємною частиною даного договору є додаток №1: Специфікація №1 (товар) (п.13.1. договору).

Договір підписаний тимчасово виконуючим обов`язки директора Державного підприємства «Шахта ім. М.Сургая» Олександром Сокуном, директором Товариства з обмеженою відповідальністю «СОИ ГРУПП» Василем Цедриком та скріплений печатками сторін.

До договору між сторонами підписано специфікацію на загальну суму 2802347,52 грн.

На підтвердження виконання позивачем умов договору щодо поставки відповідачу товару та прийняття його останнім, до матеріалів справи додано накладні на загальну суму 839437,44 грн, а саме: накладна №3 від 08.02.2022 на суму 186580,80 грн; накладна №8 від 15.02.2022 на суму 257478,24 грн; накладна №10 від 16.02.2022 на суму 101217,60 грн; накладна №20 від 30.12.2021 на суму 260680,80 грн та накладна №27 від 30.12.2021 на суму 33480,00 грн.

Вищевказані накладні підписані директором Товариства з обмеженою відповідальністю «СОИ ГРУПП» Василем Цедриком та скріплені печаткою позивача, накладні підписані представником відповідача (посада та прізвище не зазначені) та скріплені печаткою Державного підприємства «Шахта ім.М.С. Сургая».

Крім того, на підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи додано товарно-транспортні накладні на загальну суму 704739,84 грн, а саме:

-товарно-транспортна накладна №3 від 08.02.2022 на суму 186580,80 грн;

-товарно-транспортна накладна №8 від 15.02.2022 на суму 257478,24 грн;

-товарно-транспортна накладна №20 від 30.12.2021 на суму 260680,80 грн;

Товарно-транспортні накладні підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю «СОИ ГРУПП» Василем Цедриком та скріплені печаткою позивача. Крім того, товарно-транспортні накладні містять відтиск печатки Державного підприємства «Шахта ім.М.С. Сургая» та підпис особи, яка прийняла товар, встановити ПІБ та посаду особи, що підписала товарно-транспортні накладні неможливо через неякісні копії та відтиски печаток.

З пояснень позивача вбачається, що поставка відбувалася частинами, що підтверджується накладними №20 від 30.12.2021, №27 від 30.12.2021, №8 від 15.02.2022, №10 від 16.02.2022, №3 від 08.02.2022. В якості підтвердження переміщення товарів позивачем також було надано копії ТТН №20 від 30.12.2021, №8 від 15.02.2022, №3 від 08.02.2022. За накладними №27 від 30.12.2021 та №10 від 16.02.2022 позивач не надав ТТН, оскільки як пояснив представник позивача, транспортування відбувалось шляхом відправлення товару виробником до замовника (покупця, відповідача) засобами поштово-кур`єрської служби "Нова Пошта".

До матеріалів справи позивачем надано рахунки-фактури на загальну суму 839437,44 грн, а саме: рахунок-фактура №7/02-05 від 07.02.2022 на суму 186580,80 грн; рахунок-фактура №11/02-05 від 11.02.2022 на суму 358695,84 грн; рахунок-фактура №29/12-02 від 29.12.2021 на суму 294160,80 грн.

Відповідачем здійснено оплату за поставлений товару у загальному розмірі 360680,80 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, а саме: платіжна інструкція №1402 від 14.01.2022 на суму 260680,80 грн з призначенням платежу за оливу індустріальну, компресорну зг.рах.-факт.№29/12-02 від 29.11.2021 по дог.№116Т від 07.12.2021 та платіжна інструкція №1659 від 11.02.2022 на суму 100000,00 грн з призначенням платежу за оливу індустріальну, компресорну зг.рах.-факт.№7/02-05 від 07.02.2022 по дог.№116Т від 07.12.2021.

Відповідачем жодних доказів на підтвердження здійснення ним оплати за договором у розмірі 478756,64 грн не надано, доводів позивача не спростовано.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов`язань з повної та своєчасної оплати вартості за поставлений товару, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 700123,37 грн, з яких: 478755,84 грн сума боргу; 141345,99 грн інфляційне збільшення; 47075,11 грн пеня; 32946,43 грн -3% річних.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Оцінивши зміст правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем на підставі договору №116Т від 07.12.2021, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються протягом 45 календарних днів з дати постачання товару на склад покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі накладних передав відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 839437,44 грн. Накладні підписані позивачем та відповідачем без зауважень. Відповідачем було здійснено часткову оплату у розмірі 360680,80 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №1402 від 14.01.2022 на суму 260680,80 грн та №1659 від 11.02.2022 на суму 100000,00 грн.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження здійснення відповідачем оплати вартості товару на загальну суму 478756,64 грн, з яких: частково накладна №3 від 08.02.2022 на суму 86580,80 грн; накладна №8 від 15.02.2022 на суму 257478,24 грн; накладна №10 від 16.02.2022 на суму 101217,60 грн та накладна №27 від 30.12.2021 на суму 33480,00 грн.

За таких обставин, відповідачем не виконано грошові зобов`язань за договором №116Т від 07.12.2021 у загальному розмірі 478756,64 грн, доказів зворотного до матеріалів справи не надано.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором №116Т від 07.12.2021 за розрахунком суду є більшим ніж заявлено позивачем на 0,80 грн. Проте, суд не виходить за межі позовних вимог.

Отже позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 478755,84 грн підлягають задоволенню повністю.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, розрахунок яких міститься у тексті позовної заяви.

Судом встановлено, що позивач нараховує інфляційні втрати на суму 141345,99 грн: на суму 33480,00 грн за період з 14.02.2022 по 13.07.2024; на суму 358695,84 грн за період з 03.04.2022 до 13.07.2024; на суму 86580,00 грн за період з 26.03.2022 по 13.07.2024. Судом з`ясовано, що суми на які нараховуються інфляційні втрати складаються із сум визначених в рахунках-фактурах з урахуванням часткової оплати відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №916/1883/16, від 08.05.2019 у справі №904/2156/18, від 20.09.2019 у справі №904/4342/18, від 14.01.2020 у справі № 924/532/19, від 29.04.2020 у справі №910/1193/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19, від 01.10.2020 у справі №910/11820/18.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем, суд визнає його частково не вірним, оскільки позивачем невірно зазначено початок періоду на нарахування інфляційних втрат, а саме на суму 33480,00 грн (накладна №27 від 30.12.2021) з 14.02.2022 по 13.07.2024 та на суму 358695,84 грн (накладна №8 від 15.02.2022 та накладна №10 від 16.01.2022) з 03.04.2022 по 13.07.2024.

Умовами договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються протягом 45 календарних днів з дати постачання товару на склад покупця (п.4.2 договору).

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи викладене, судом було здійснено перерахунок інфляційних втрат, а саме: на суму 33480,00 грн за період з 15.02.2022 (13.02.2022 строк виконання зобов`язання - вихідний (неділя), остаточний розрахунок 14.02.2022) по 13.07.2024; на суму 86580,80 грн за період з 26.03.2022 по 13.07.2024; на суму 257478,24 грн за період з 02.04.2024 (01.04.2022 строк виконання зобов`язання) по 13.07.2024 та на суму 101217,60 грн за період з 05.04.2024 (02.04.2022 строк виконання зобов`язання - небанківський день (субота),остаточний розрахунок 04.04.2024) по 13.07.2024.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат складає 141346,29 грн, що є більшим ніж заявлено позивачем. Проте, суд не виходить за межі позовних вимог.

Отже позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 141345,99 грн підлягають задоволенню повнстю.

Також, позивач нараховує 3% річних у розмірі 32946,43 грн: на суму 33480,00 грн за період з 14.02.2022 по 13.07.2024; на суму 358695,84 грн за період з 03.04.2022 до 13.07.2024; на суму 86580,00 грн за період з 26.03.2022 по 13.07.2024.

Перевіривши розрахунок 3% річних здійснений позивачем, суд визнає його частково не вірним, оскільки позивачем невірно зазначено початок початок періоду на нарахування 3% річних, а саме на суму 33480,00 грн (накладна №27 від 30.12.2021) з 14.02.2022 по 13.07.2024 та на суму 358695,84 грн (накладна №8 від 15.02.2022 та накладна №10 від 16.01.2022) з 03.04.2022 по 13.07.2024.

Враховуючи вищевикладене, судом було здійснено перерахунок 3% річних, а саме: на суму 33480,00 грн за період з 15.02.2022 (13.02.2022 строк виконання зобов`язання - вихідний (неділя), остаточний розрахунок 14.02.2022) по 13.07.2024; на суму 86580,80 грн за період з 26.03.2022 по 13.07.2024; на суму 257478,24 грн за період з 02.04.2024 (01.04.2022 строк виконання зобов`язання) по 13.07.2024 та на суму 101217,60 грн за період з 05.04.2024 (02.04.2022 строк виконання зобов`язання - небанківський день (субота),остаточний розрахунок 04.04.2024) по 13.07.2024.

За перерахунком суду розмір 3% річних складає 32948,27 грн, що є більшим ніж заявлено позивачем. Проте, суд не виходить за межі позовних вимог.

Отже позовні вимоги про стягнення 3% річних за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 32946,43 грн підлягають задоволенню повністю.

Також, позивач нараховує пеню у розмірі 47075,11 грн, зокрема, на суму 33480,00 грн за період з 14.02.2022 по 13.08.2022; на суму 358695,84 грн за період з 03.04.2022 до 02.10.2022; на суму 86580,00 грн за період з 26.03.2022 по 25.09.2022.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання;

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п.7.6 договору визначено, що у разі порушення покупцем строків оплати за прийнятий товар, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені здійснений позивачем, суд визнає його частково не вірним, оскільки позивачем невірно зазначено початок початок періоду на нарахування пені, а саме на суму 33480,00 грн (накладна №27 від 30.12.2021) з 14.02.2022 по 13.08.2022 та на суму 358695,84 грн (накладна №8 від 15.02.2022 та накладна №10 від 16.01.2022) з 03.04.2022 по 02.10.2022.

Враховуючи вищевикладене, судом було здійснено перерахунок 3% річних, а саме: на суму 33480,00 грн за період з 15.02.2022 (13.02.2022 строк виконання зобов`язання - вихідний (неділя), остаточний розрахунок 14.02.2022) по 13.08.2022; на суму 86580,80 грн за період з 26.03.2022 по 25.09.2022; на суму 257478,24 грн за період з 02.04.2022 (01.04.2022 строк виконання зобов`язання) по 02.10.2022 та на суму 101217,60 грн за період з 05.04.2022 (02.04.2022 строк виконання зобов`язання - небанківський день (субота), остаточний розрахунок 04.04.2022) по 02.10.2022.

За перерахунком суду розмір пені складає 47081,13 грн, що є більшим ніж заявлено позивачем. Проте, суд не виходить за межі позовних вимог.

Отже позовні вимоги про стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 47075,11 грн підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у вигляді сплачено судового збору у сумі 10501,85 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 13, 73-76, 79, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. М.С. СУРГАЯ» (код ЄДРПОУ 40695853, м.Вугледар, Волноваський р-н, Донецька обл., 85670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОИ ГРУПП» (код ЄДРПОУ 25118725, вул.Глибочицька, б.28,м.Київ, 04050) заборгованість у розмірі 700123 (сімсот тисяч сто двадцять три) грн 37 коп, з яких: 478755 (чотириста сімдесят вісім тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) грн 84 коп - сума основного боргу; 141345 (сто сорок одна тисяча триста сорок п`ять) грн 99 коп - інфляційне збільшення; 47075 (сорок сім тисяч сімдесят п`ять) грн 11 коп пеня; 32946 (тридцять дві тисячі дев`ятсот сорок шість) грн 43 коп - 3% річних та судовий збір у розмірі 10501 (десять тисяч п`ятсот одна) грн 85 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 24.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2024.

Суддя Д.М. Огороднік