ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" жовтня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/862/24
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання: Малярчук Р.А.
за участю представників сторін:
позивач: Онопрійчук Д.В.;
від відповідача: не з`явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Онопрійчука Данила Вікторовича
до Обслуговуючого кооперативу "Бізнес-Сіті"
про стягнення 179 102,53грн
Фізична особа - підприємець Онопрійчук Данило Вікторович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Бізнес-Сіті" 179 102,53грн, з яких: 118 809,88грн основного боргу, 10 864,67рн 3% річних та 49 427,98грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору №03/08/21 від 03.08.2021 в частині оплати виконаних робіт.
В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 628, 837, 853, 875, 882 Цивільного кодексу України, ст.173, 193 Господарського кодексу України.
Ухвалою суду від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 01.10.2024 постановлено продовжити відповідачу строк для подання відзиву до 09.10.2024; продовжити строк розгляду справи по суті; відкласти розгляд справи по суті на 22.10.2024 о 15:30.
Представник позивача в судовому засіданні 22.10.2024 підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Проти відкладення розгляду справи заперечив.
Представник відповідача в судове засідання 22.10.2024 не з`явився; через систему "Електронний суд" надіслав клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку із зайнятістю в інших судових процесах.
Згідно з п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Як передбачено ч.3 ст.56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За ст.194 Господарського процесуального кодексу України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Враховуючи повторну неявку представника відповідача в судове засідання, а також те, що сторони не позбавлені права надати повноваження для участі в судовому засіданні іншому представникові, і той факт, що неявка сторін не визнавалася обов`язковою, тому не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Крім того, відповідач, в порядку ст.165 Господарського процесуального кодексу України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.
Згідно ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Фактичні обставини справи.
03.08.2021 між Обслуговуючим кооперативом "Бізнес-Сіті" (замовник, відповідач) та Фізичною особою - підприємцем Онопрійчуком Данилом Вікторовичем (підрядник/виконавець, позивач) укладено договір №03/08/21 (далі - Договір) (а.с. 13-14).
Згідно умов п.1.1 Договору підрядник зобов`язується за завданням замовника виконати загально-будівельні (монтажні) роботи по об`єкту: "Нове будівництво торговельно-офісного центру за адресою за адресою: Житомирська область, Житомир, вул. Київська, 40, а замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх вартість.
Відповідно до п.1.2 Договору підрядник виконує роботи, передбачені п.1.1 цього договору, з використанням власних матеріалів замовника.
Факт прийняття виконаних підрядником робіт посвідчується підписанням сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт (п.1.3 Договору).
Термін виконання робіт: до 31.12.2021 (включно) (п.1.4 Договору).
За змістом п.3.1 Договору (з врахуванням договору про внесення змін до Договору від 11.08.2021 (а.с. 15)) замовник виплачує підряднику винагороду за фактично виконані роботи з врахуванням Протоколу погодження договірної ціни, що міститься в Додатку 1 до цього договору.
Згідно п.3.2 Договору замовник здійснює оплату підряднику за виконані роботи протягом місяця з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (Акт).
Відповідно до п.3.3 Договору усі розрахунки здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок сторони - отримувача платежу.
За домовленістю між сторонами цього договору можуть бути передбачені інші умови виплати винагороди та порядок розрахунків (п.3.4 Договору).
За невиконання чи неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п.4.11 Договору).
За змістом п.5.1 Договору, він вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання замовником та підрядником своїх зобов`язань за цим договором.
На виконання умов договору №03/08/21 від 03.08.2021 позивач за період з серпня 2021 року по січень 2022 року здійснив будівельні роботи відповідачу на загальну суму 1 597 180,43грн, що підтверджується:
- довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (форма КБ-3) за вересень 2021 року від 30.09.2021 на суму 475 273,28грн та актом №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за вересень 2021 року від 30.09.2021 на суму 475 273,28грн (а.с.17-21);
- довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (форма КБ-3) та жовтень 2021 року від 29.10.2021 на суму 253 641,87грн та актом №2 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за жовтень 2021 року від 29.10.2021 на суму 253 641,87грн (а.с.22-26);
- довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (форма КБ-3) за листопад 2021 року від 15.11.2021 на суму 248 077,71грн та актом №3 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2021 року від 15.11.2021 на суму 248 077,71грн (а.с.27-31);
- довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (форма КБ-3) за листопад 2021 року від 30.11.2021 на суму 152 900,97грн та актом №4 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2021 року від 30.11.2021 на суму 152 900,97грн (а.с.32-36);
- довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (форма КБ-3) за грудень 2021 року від 30.12.2021 на суму 102 875,71грн та актом №5 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2021 року від 30.12.2021 на суму 102 875,71грн (а.с.37-41);
- довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (форма КБ-3) за січень 2022 року від 31.01.2022 на суму 364 410,89грн та актом №6 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за січень 2022 року від 31.01.2022 на суму 364 410,89грн (а.с.42-46).
Зазначені вище довідки про вартість виконаних робіт та витрати і акти приймання виконаних будівельних робіт підписані повноважними представниками й скріплені печатками сторін.
Обслуговуючий кооператив "Бізнес-Сіті" зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг виконав частково, сплативши ФОП Онопрійчуку Д.В. 1 478 370,55грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з банківського рахунку та платіжних інструкцій (а.с. 47-75).
14.08.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості (а.с.76-79).
З огляду на викладене, у відповідача виник борг перед позивачем у розмірі 118 809,88грн (1 597 180,43грн - 1 478 370,55грн), у зв`язку з чим, останній звернувся до суду з позовом про стягнення 118 809,88грн основного боргу, 10 864,67рн 3% річних та 49 427,98грн інфляційних втрат.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасником справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов`язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору будівельного підряду.
У відповідності до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Також, ч.4 ст.837 ЦК України встановлено, що до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави (побутового підряду, будівельного підряду, підряду на проектні та пошукові роботи), положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч.1 ст.875 ЦК України).
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч.2 ст.875 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.
Частина 4 статті 882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором. Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №910/13114/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18.
Судом встановлено, що на виконання умов договору №03/08/21 від 03.08.2021 позивач за період з серпня 2021 року по січень 2022 року здійснив будівельні роботи відповідачу на загальну суму 1 597 180,43грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані повноважними представниками й скріплені печатками сторін довідки про вартість виконаних робіт та витрати і акти приймання виконаних будівельних робіт.
Таким чином, замовник, який у порушення вимог статті 882 Цивільного кодексу України безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов`язку оплатити роботи.
За приписами ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
За ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Обслуговуючий кооператив "Бізнес-Сіті" зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг виконав частково, сплативши ФОП Онопрійчуку Д.В. 1 478 370,55грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з банківського рахунку та платіжних інструкцій (а.с. 47-75), про що судом зазначалося вище.
З огляду на викладене, у відповідача виник борг перед позивачем у розмірі 118 809,88грн (1 597 180,43грн - 1 478 370,55грн).
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 118 370,55грн належними та допустимими доказами у справі, наявними в матеріалах справи.
Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення 10 864,67грн 3% річних (за періоди: 01.03.2022-31.05.2022 (на суму 218 809,88грн), 01.06.2022-19.06.2022 (на суму 188 809,88грн), 20.06.2022-12.10.2022 (на суму 158 809,88грн), 13.10.2022-22.10.2022 (на суму 153 809,88грн), 23.10.2022-08.11.2022 (на суму 148 809,88грн), 09.11.2022-31.12.2023 (на суму 138 809,88грн), 01.01.2024-25.01.2024 (на суму 138 809,88грн), 26.01.2024-30.04.2024 (на суму 128 809,88грн), 01.05.2024-12.08.2024 (на суму 118 809,88грн)
та 49 427,98грн інфляційних втрат (за періоди: березень-травень 2022 року (на суму 218 809,88грн), червень 2022 року (на суму 188 809,88грн), липень-вересень 2022 року (на суму 158 809,88грн), листопад 2022 року - січень 2024 року (на суму 138 809,88грн), лютий-квітень 2024 року (на суму 128 809,88грн), травень-червень 2024 року (на суму 118 809,88грн), суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, з наведених норм права вбачається, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок розміру 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, тому задовольняє позов у частині вимог щодо стягнення 49 427,98грн інфляційних нарахувань і 10 864,67грн 3% річних.
Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.
Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Бізнес-Сіті" (10001, м. Житомир, вул.Київська, буд. 40; ідентифікаційний код 43615655) на користь Фізичної особи - підприємця Онопрійчука Данила Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ):
- 118 809,88грн заборгованості;
- 49 427,98грн інфляційних втрат;
- 10 864,67грн 3% річних;
- 3 028,00грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 28.10.24
Суддя Шніт А.В.
Відправити:
1 - позивачу через електронний кабінет
2 - представнику відповідача через електронний кабінет
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2024 |
Оприлюднено | 29.10.2024 |
Номер документу | 122593253 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг будівельного підряду |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Шніт А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні