Рішення

від 17.10.2024 по справі 909/689/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/689/24Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.,

Секретар судового засідання Куцанюк Й. С.,

За участю: представника позивача Селяніна В. О.,

представника відповідача Тугая І. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Перегінської селищної ради, вул. Сагайдачного, буд. 26, селище Перегінське, Івано-Франківська область, 77662,

до відповідача: Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату храму "Великомученика Юрія переможця" селища Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, вул. Річна, буд. 43, селище Перегінське, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77662,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-католицької церкви,

про визнання права власності на каплицю та стягнення судових витрат,

встановив, що Перегінська селищна рада звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату храму "Великомученика Юрія переможця" селища Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області про визнання за Перегінською селищною радою право власності на каплицю, яка знаходиться на вул. Січових Стрільців, 6в в смт. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області.

В обґрунтування вказала на те, що на земельній ділянці, яка належить позивачу, зареєстровано 06.05.2019, право власності Релігійної громади Православної церкви Київського Патріархату храму « Великомученика Юрія Переможця» на об`єкт нерухомого майна - каплицю Великомученика Юрія Переможця, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Знаходження на земельній ділянці спірного об`єкта нерухомості відповідача істотно обмежує права позивача, як власника землі. В той же час, спірна будівля є, на думку позивача, самочинним будівництвом, оскільки рішення про надання земельної ділянки для розміщення спірної будівлі Перегінською селищною радою ніколи не приймалося, будь-яких дозвільних документів на її будівництво компетентні органи не видавали. Посилається на встановлені рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2020 в справі № 909/557/20 факти як ті, що мають преюдиційне значення.

Відповідач проти позову заперечив, вказав на правомірність набуття права власності на спірну будівлю, відсутність у позивача законних підстав виникнення права на спірний об`єкт, як наслідок, неефективний спосіб захисту та на те, що Перегінська селищна рада брала участь в розгляді справи № 350/1227/20 за позовом ОСОБА_1 до Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату храму «Великомученика Юрія Переможця» селища Перегінське Калуського району Івано-Франківської області, про скасування запису про реєстрацію права власності, заперечувала проти позову, вказувала на відсутність ознак протиправності реєстрації права власності, відповідно, подання даного позову є порушенням принципу заборони суперечливої поведінки.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Релігійна громада (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, подала клопотання про розгляд справи без її участі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників, суд вважає, що позов слід задоволити.

При цьому суд врахував наступне.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, об?єкт нерухомого майна - каплицю Великомученика Юрія-переможця, реєстраційний номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 06.05.2019 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер ІФ 141191011823, яку видано 11.04.2019 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області. Номер запису про право власності - 31458102. Власники: Релігійна громада Української Православної церкви Київського Патріархату храму «Великомученика Юрія Переможця», селища Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 40209919.

Стаття 3 ЦК України закріплює основні загальні засади цивільного законодавства, зокрема, принципи добросовісності та розумності.

Принцип добросовісності і розумності, згідно вимог ЦК України, означає відповідність поведінки суб`єктів пануючим у суспільстві морально етичним і моральним нормам.

Добросовісність означає фактично чесність суб`єктів у їх поведінці.

Розумність - це усвідомлення правомірності своєї поведінки.

Згідно Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 13).

Земельна ділянка, на якій розміщений спірний об`єкт нерухомого майна належить позивачу - Перегінській селищній раді, тобто Українському народу від імені якого права власника здійснює позивач, як орган місцевого самоврядування. Право власності на земельну ділянку, на якій розташована спірна будівля підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав, копія якого долучена до матеріалів справи.

Згідно ч.1 і ч.2 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 914/2350/18 (914/608/20).

Будь-яких доказів, які б підтверджували правомірність користування земельною ділянкою, виділення її для будівництва даної каплиці відповідач не надав.

При цьому, суд бере до уваги обставини, встановлені рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2020, що винесено у справі № 909/557/20, зокрема, з копії декларації про готовність об`єкта до експлуатації встановлено те, що замовником об`єкта - каплиці Великомученика Юрія - Переможця (Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт. Перегінське, вул. Січ. Стрільців, б в) є релігійна громада Української Православної церкви Київського Патріархату храму "Великомученика Юрія Переможця" (Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт. Перегінське, Рожнятівського району, вул.Річна, 43); дата початку будівництва 15.10.2007; дата закінчення будівництва 10.08.2015; строк введення об`єкта (черги, пускового комплексу) в експлуатацію 2 кв. 2019; в графі - інформація про документ, що посвічує право власності чи користування земельної ділянкою, вказано - державний акт ІІ-ІФО19410 від 28.05.1997.

Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Як вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в пункті 20 постанови від 10.12.2019 у справі №910/6356/19 «Дійсно, преюдиційність - це обов?язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.»

В матеріалах справи міститься довідка Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 9-9-0-27-96/108-19 від 26.06.2019, згідно якої станом на 31.12.2012 відсутні дані про державний акт II-ІФ019410 від 28.05.1997.

Рішення про надання земельної ділянки для розміщення спірної будівлі Перегінською селищною радою ніколи не приймалося, будь-яких дозвільних документів на її будівництво компетентні органи не видавали, що є кваліфікуючими ознаками спірної будівлі як самочинного будівництва в силу приписів ст. 376 ЦК України.

Що стосується права позивача, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Згідно з положеннями статей 2, 4, 5 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

У силу статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власності та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Велика Палата Верховного суду висловила позицію в п. 83-88 постанови від 19.05.2020, що винесена у справі №916/1608/18, відповідно до якої, правомірне розміщення на земельній ділянці одного власника об`єкта рухомого майна (зокрема, малої архітектурної форми) іншого власника, наприклад, на умовах оренди, не обмежує прав власника після того, як строк користування землею власника рухомого майна закінчиться (зокрема, після закінчення строку договору оренди). Натомість знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі у цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.

В свою чергу, як було встановлено судом в ході розгляду справи № 909/557/20 та не спростовано відповідачем в цій справі, інформація, внесена відповідачем до графи «інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою» декларації про готовність об`єкта до експлуатації не є достовірною, так як відсутні дані про наявність такого документу про права на землю. В свою чергу, Перегінська селищна рада заперечує факт наявності в відповідача з будь-яких документів на земельну ділянку, розташовану під спірною будівлею.

Можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені статтею 376 ЦК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Отже, визнання права власності на самочинно побудований спірний об`єкт нерухомості, відповідно до частини 5 статті 376 ЦК України, є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво.

Що стосується посилань на порушення позивачем принципу заборони суперечливої поведінки, то варто вказати, що зі змісту рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 02.12.2022, яке винесено у справі № 350/1227/20, встановлено те , що представник Перегінської селищної ради пояснила відсутність у селищної ради, на час винесення рішення, відомостей про надання земельної ділянки на якій розміщена каплиця, кому не будь у користування. При вирішенні даного спору повністю покладається на розсуд суду.

За таких обставин суд не вбачає суперечливої поведінки позивача.

Посилання представника відповідача на те, що право власності на земельну ділянку зареєстроване за позивачем (в 2023р.) після будівництва та реєстрації права власності на спірну будівлю (в 2019р.), відхиляється, так як земельна ділянка позивача знаходиться в межах населеного пункту селища Перегінське та в силу п. 1 та п. З розділу ІІ. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», вважається власністю позивача з 01.01.2013.

Стосовно посилань представника відповідача на відсутність документів, які б вказували, що спірна будівля знаходиться саме на ділянці позивача. Дані твердження не беруться до уваги, так як відповідачем не заперечується факт розміщення спірної каплиці на земельній ділянці позивача, а отже, в силу норми ч. 1 ст. 75 ГПК України, дана обставина не підлягає доказуванню.

Що стосується доводів представника відповідача про відсутність документів, з якими закон пов`язує виникнення права власності на спірну будівлю, то вони відхиляються судом, так як конструкція норми ч. 5 ст. 376 ЦК України виключає необхідність пред`являти будь-які документи, пов`язані з предметом спору.

Виходячи з наведеного, позов слід задоволити.

Відмова від позову, за викладених обставин, позбавить, обмежить Український народ, від імені якого діє орган місцевого самоврядування ( позивач), прав власника землі, при цьому таке обмеження є і буде безстроковим. Власник землі у цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди, відповідно, державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 236-238, 240-241 Господарсько процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Визнати за Перегінською селищною радою ( код ЄДРПОУ 04355119) право власності на каплицю, яка знаходиться по вул. Січових Стрільців ,6 в смт. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Стягнути з Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату храму "Великомученика Юрія переможця" селища Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, що по вул. Річна, буд. 43, селище Перегінське, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77662 ( код ЄДРПОУ 40209919) на користь Перегінської селищної ради ( код ЄДРПОУ 04355119) вул. Сагайдачного, буд. 26, селище Перегінське, Івано-Франківська область, 77662 - 20768,92 грн. ( двадцять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень, дев`яносто дві копійки) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.10.2024.

Суддя І. М. Скапровська