Ухвала

від 28.10.2024 по справі 911/2328/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" жовтня 2024 р. Справа № 911/2328/24

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Вериженко Алли Казимірівни від 23.10.2024 про забезпечення позову у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Вериженко Алли Казимірівни

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Тугоркан»;

2) ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_2

про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

без повідомлення (виклику) учасників справи,

встановив:

Фізична особа-підприємець Вериженко Алла Казимірівна (далі - позивачка, ФОП Вериженко А.К.) звернулася до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою від 31.08.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тугоркан» (далі - ТОВ «Тугоркан») та ОСОБА_1 , у якій просить суд:

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (магазин - кафетерій), загальною площею 24,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47151721 від 31.05.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778358032000, припинивши право власності ОСОБА_1 на зазначене майно;

- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «Тугоркан» на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (магазин - кафетерій), загальною площею 24,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47586053 від 02.07.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778358032000, припинивши право власності ТОВ «Тугоркан» на зазначене майно;

- витребувати з ТОВ «Тугоркан» на користь ФОП Вериженко А.К. громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (магазин - кафетерій), загальною площею 24,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ФОП Вериженко А.К. посилається на те, що їй належить магазин-кафетерій, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично є тимчасовою спорудою для провадження підприємницької діяльності.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 28.12.2018 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики затверджено мирову угоду, укладену 21.12.2018 між сторонами у справі, за умовами якої визнано за ОСОБА_2 право власності на належні ФОП Вериженко А.К. об`єкти, зокрема: нежитлову будівлю - магазин, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з указаною ухвалою, ФОП Вериженко А.К. оскаржила її в апеляційному порядку та постановою Київського апеляційного суду від 21.05.2019 ухвалу Сквирського районного суду від 28.12.2018 скасовано. Однак, згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.06.2019, ОСОБА_2 після скасування апеляційним судом ухвали, на підставі якої за нею зареєстровано право власності на спірні приміщення, 31.05.2019 продала вказаний магазин ОСОБА_1 .

Як з`ясувалось 01.10.2019, державний реєстратор комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Сіваченко Віталій Леонідович зареєстрував 26.06.2019 право власності на спірне приміщення за ТОВ «Тугоркан», де засновником і директором є ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, ФОП Вериженко А.К. вважає, що її з порушенням вимог закону було позбавлено права власності на належне їй майно.

У подальшому Білоцерківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 22.05.2020 у справі № 357/6397/19 відмовив у задоволенні позову Вериженко А.К. до ОСОБА_1 і ТОВ «Тугркан», за участю третіх осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Київський апеляційний суд постановою від 09.03.2021 у справі № 357/6397/19 рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.05.2020 скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов Вериженко А.К. до ОСОБА_1 і ТОВ «Тугркан», за участю третіх осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнив частково. Зокрема, суд апеляційної інстанції скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 та ТОВ «Тугоркан» на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (магазин-кафетерій), загальною площею 24,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778358032000.

Верховний Суд постановою від 24.05.2023 скасував рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.05.2020 та постанову Київського апеляційного суду від 09.03.2021, закрив провадження у справі № 357/6397/19 та роз`яснив Вериженко А.К. , що розгляд зазначеної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Господарський суд Київської області ухвалою від 18.09.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання. Крім того суд зазначеною ухвалою залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_2 .

Наразі розгляд справи здійснюється на стадії підготовчого провадження.

Через підсистему «Електронний суд» 24.10.2024 від ФОП Вериженко А.К. надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне майно: громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (магазин-кафетерій), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778358032000.

Обгрунтовуючи заяву, позивачка зазначає, що на спірне майно, яке є предметом цього позову, за заявою Вериженко А.К . Білоцерківський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 04.10.2019 у справі № 357/6397/19 вжив заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане майно (магазин-кафетерій).

Однак 22.10.2024 на адресу ФОП Вериженко А.К. надійшла копія ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.10.2024 у справі № 357/6397/19, якою заяву ТОВ «Тугоркан» про скасування заходів забезпечення позову задоволено та скасовано заходи забезпечення позову, які були вжиті згідно з постановою Київського апеляційного суду від 17.09.2019 у справі № 357/6397/19, шляхом зняття арешту на нерухоме майно, яке зареєстровано за ОСОБА_1 , зокрема - нежитлову будівлю магазин-кафетерій, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778358032000.

Крім того названою ухвалою скасовано заходи забезпечення позову, вжиті згідно з ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.10.2019 у справі № 357/6397/19, шляхом зняття арешту, у тому числі на спірне в цій справі нерухоме майно.

На переконання позивачки, вказані дії відповідача, які він вчиняє після відкриття провадження у цій справі, свідчать про те, що відповідач має на меті уникнути звернення стягнення на спірне майно та його витребування і скасування державної реєстрації права власності шляхом, знову ж таки, переоформлення (дарування, купівлі-продажу, міни тощо) на іншу особу та має на меті продовжувати протизаконним шляхом утримувати вказане майно в себе або в інших осіб та не повертати позивачці.

Отже, на думку позивачки, відповідач у цій справі, з метою унеможливлення виконання можливого рішення суду, дізнавшись про розгляд цієї справи судом, знову продасть або будь-яким іншим чином відчужить зареєстроване на даний час на ньому спірне приміщення.

Позивачка вважає, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, відповідач матиме змогу відчужити належне ФОП Вериженко А.К. майно або будь-яким іншим способом сприяти накладенню на нього обтяження (укладення договорів іпотеки тощо) з метою ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та позбавлення позивачки відновлення її прав на вказаний магазин.

Про це, на думку позивачки, свідчить, зокрема те, що третя особа у справі ОСОБА_2 раніше вже відчужила спірні приміщення незважаючи на те, що ухвала, на підставі якої вона набула на них право власності, на момент відчуження вже була скасована Київським апеляційним судом і третя особа у цій справі достовірно знала про скасування цих ухвал судом апеляційної інстанції, оскільки була присутня в судовому засіданні під час проголошення рішення, однак, незважаючи на це вона їх продала. Після цього один з відповідачів у цій справі передав спірне майно другому відповідачу.

Відповідно до частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву ФОП Вериженко А.К. від 23.10.2024 про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи із такого.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Проте особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.

Основними аргументами, які позивачка наводить в якості підстав для забезпечення позову, є такі:

- за заявою ТОВ «Тугоркан» Білоцерківський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 16.10.2024 у справі № 357/6397/19 скасував заходи забезпечення позову, вжиті за заявою ФОП Вериженко А.К., шляхом зняття арешту на спірне майно;

- відповідач може відчужити спірне майно, оскільки третя особа у цій справі - ОСОБА_2 раніше вже відчужила спірне приміщення, незважаючи на те, що ухвала, на підставі якої вона набула на них право власності, на момент відчуження вже була скасована Київським апеляційним судом і ОСОБА_2 була присутня в судовому засіданні під час проголошення відповідного судового рішення апеляційної інстанції.

Суд зазначає, що скасування Білоцерківським міськрайонним судом Київської області заходів забезпечення позову у справі № 357/6397/19 за заявою відповідача ще не свідчить про вчинення останнім дій з метою відчуження спірного майна. До того ж закриття провадження у зазначеній цивільній справі, відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України, є безумовною підставою для скасування судом заходів забезпечення позову.

Крім того, як свідчить надана позивачкою інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майно (номер інформаційної довідки: 400488855), станом на 23.10.2024 у Державному реєстрі речових прав обтяження у вигляді арешту спірного нерухомого майна ще не знято.

Також необхідно зазначити, що дії ОСОБА_2 , яка є третьою особою без самостійних вимог у цій справі, по відчуженню у 2019 році спірного нежитлового приміщення жодним чином прямо не вказують на наявність у ТОВ «Тугоркан» наміру ускладнити виконання рішення суду в цій справі чи ухилитись від його виконання.

Будь-яких інших підстав для вжиття заходів забезпечення позову, окрім посилання на можливість відчуження спірного нерухомого майна відповідачем, позивачка у поданій суду заяві не навела.

Зазначені у заяві обставини, за умови відсутності будь-яких достовірних доказів на підтвердження таких фактів, не надають суду можливості дійти беззаперечних стверджувальних висновків щодо вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження спірного нерухомого майна, відповідно, не можуть визначатись судом як безумовна підстава для застосування забезпечення позову, оскільки подана ФОП Вериженко А.К. заява про забезпечення позову за своїм змістом зводиться лише до припущень щодо можливості відчуження відповідачем спірного нежитлового приміщення.

Таким чином, саме лише припущення позивачки щодо можливого утруднення виконання майбутнього рішення суду не є достатньою підставою для вжиття відповідних заходів, адже одночасно із вжиттям заходів забезпечення позову має бути доведено існування правових підстав для їх застосування - обґрунтованої ймовірності виникнення негативних наслідків в результаті незастосування судом забезпечувальних заходів.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що в матеріалах заяви відсутні будь-які належні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявниці до ухвалення рішення у справі, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відмовити фізичній особі-підприємцю Вериженко Аллі Казимірівні у задоволенні заяви від 23.10.2024 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін