Рішення

від 21.10.2024 по справі 918/754/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/754/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України

до відповідача - 1 фізичної особи-підприємця Романцевої Світлани Володимирівни

до відповідача - 2 Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради

про визнання недійсною додаткову угода та стягнення коштів в сумі 144 748 грн. 10 коп.

В засіданні приймали участь:

Від прокуратури: Мельничук Лілія Олександрівна (в залі суду);

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача - 1: Курись Олексій Петрович (в залі суду);

Від відповідача - 2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

14 серпня 2024 року Рівненська окружна прокуратура (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача - 1 фізичної особи-підприємця Романцевої Світлани Володимирівни (далі - відповідач - 1) до відповідача - 2 Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради (далі - відповідач - 2) про визнання недійсною додаткову угода та стягнення коштів в сумі 144 748 грн. 10 коп.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що спірні правовідносини виникли за результатами проведення закупівлі UA2023-04-28-009346-а, між фізичною особою-підприємцем Романцевої Світлани Володимирівни та Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради 18 травня 2023 року укладено договір № 325 про закупівлю товарів (постачання), відповідно до п. 1.1. договору, Постачальник зобов`язується поставити Замовнику товар - ковбасу дитячу варену вищого ґатунку, зазначений у Специфікації. Відповідно до п.4.1, ціна Договору становить 629 695 грн. 00 коп.

Додатковими угодами № 1, 3 до договору сторонами внесено зміни до специфікації, яка є додатком № 1 до вказаних угод, визначили ціну за одиницю товару у розмірі 171 грн. 73 коп.

Відповідно до специфікації, предметом Договору є ковбаса дитяча варена вищого ґатунку у кількості 2800 кг за ціною 114 грн. 49 коп. за одиницю товару на загальну суму 320 572 грн. 00 коп. та 1800 кг за ціною 171 грн. 73 коп. за одиницю товару на загальну суму 309 114 грн. 00 коп.

Прокурор зазначає, що сторонами збільшено ціну на частину Товару, який повинен бути поставлений, з 114 грн. 49 коп. до 171 грн. 73 коп., тобто на 50 % більше від ціни, визначеної сторонами при укладенні Договору.

Зважаючи на вказані обставини, на переконання прокуратури укладені додаткові угоди № 1, 3 до договору укладені з порушенням вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому, з огляду на положення ст. 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними, а 144 748 грн. 10 коп. стягненню з відповідача як завдані збитки.

Відповідач - 1 позовні вимоги прокуратури не визнає та подав до суду відзив на позовну заяву, наступного змісту.

Cтаном на дату укладання оспорюваної Додаткової угоди № 1 до договору № 325 від 18 травня 2023 року, а саме 24 серпня 2023 року на сайті Верховної Ради https://zakon.rada.gov.ua/rada Державна служба статистики України оприлюднила: Повідомлення № 0006832-23 від 13 червня 2023 року Індекс споживчих цін у травні 2023 року-1 відповідно до якого індекс споживчих цін на м`ясо та м`ясопродукти у травні 2023 року становив 101,7%; Повідомлення № 0007832-23 від 12 липня 2023 року Індекс споживчих цін у червні 2023 року-1 відповідно до якого індекс споживчих цін на м`ясо та м`ясопродукти у червні 2023 року становив 101,9%; Повідомлення № 0008832-23 від 11 серпня 2023 року Індекс споживчих цін у липні 2023 року-1 відповідно до якого індекс споживчих цін на м`ясо та м`ясопродукти у липня 2023 року становив 101,4%.

На переконання відповідача - 1 на день укладання оспорюваної Додаткової угоди № 1 існувала визначена законом підстава для зміни істотної умови договору про публічну закупівлі - ціни, а саме зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін з дня укладання основного Договору по день укладання Додаткової Угоди.

Окрім того, відповідач - 1 зазначає, що органи прокуратури та її посадові особи в силу положень ст.ст. 6, 19, 131-1 Конституції України та Закон України "Про прокуратур" не наділені повноваженнями фінансового контролю щодо оцінки ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів, а отже зроблений прокурором Дубенської окружної прокуратури в пред`явлені позовній заяві висновок про порушення п. п. 1-2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" при укладання оспорюваних договорів підлягає доказуванню на загальних підставах.

Західним органом Держаудитслужби, не встановлено неправомірної поведінки ні замовника - КП РОКЛ ім. Ю.Семенюка РОР, ні учасника публічних закупівель по оспорюваними додатковими угодами договорам - ФОП Романцевою С.В., не встановлено порушення процедури зміни істотних умов договору, а саме недотримання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Окрім того, відповідач - 1 звертає увагу суду на те, що до поданої прокурором Рівненської окружної прокуратури позовної заяви не долучено акт вжиття заходів державного контролю центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику з реалізації державної політики у сфері з контролю за цінами (Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів), яким би було встановлено порушення вимог діючого Закону щодо ціноутворення при зміні ціни по Договору № 325 від 18 травня 2023 року

Також, відповідач - 1 стверджує, що звернення прокурора Рівненської окружної прокуратури з позовною заявою в інтересах Національної служби здоров`я України про визнання оспорюваних додаткових угод недійсними суперечить гарантіям встановленим ст.ст. 6, 19 Конституції України.

Зважаючи на викладене, відповідач - 1 позовні вимоги не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідач - 2 у свою чергу не скористався наданим нормами ГПК України правом на подання відзиву на позову заяву або будь-яких письмових заперечень.

В судовому засіданні 21 жовтня 2024 року представник прокуратури позовні вимоги підтримав. Представник відповідача - 1 у свою чергу позовні вимоги заперечив. Представник позивача та відповідача - 2 в судове засідання не з`явився.

Заяви та клопотання у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/754/24 за позовом Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до відповідача - 1 фізичної особи-підприємця Романцевої Світлани Володимирівни до відповідача - 2 Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради про визнання недійсною додаткову угода та стягнення коштів в сумі 144 748 грн. 10 коп., розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, підготовче судове засідання призначено на 09 вересня 2024 року.

09 вересня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача - 1 надійшло клопотання, в якому останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

09 вересня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача - 1 в порядку ст. 165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечує.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09 вересня 2024 року відкладено підготовче засідання на 24 вересня 2024 року.

16 вересня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від прокуратури в порядку ст. 166 ГПК України надійшла відповідь на відзив відповідача - 1, в якій останній спростовує твердження відповідача - 1 викладені у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24 вересня 2024 року закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/754/24 за позовом Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до відповідача - 1 фізичної особи-підприємця Романцевої Світлани Володимирівни до відповідача - 2 Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради про визнання недійсною додаткову угода та стягнення коштів в сумі 144 748 грн. 10 коп. та призначено розгляд справи № 918/775/24 до судового розгляду по суті на 07 жовтня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07 жовтня 2024 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 21 жовтня 2024 року.

Процесуальні дії у справі.

09 вересня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача - 1 надійшло клопотання, в якому останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

09 вересня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача - 1 в порядку ст. 165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечує.

16 вересня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від прокуратури в порядку ст. 166 ГПК України надійшла відповідь на відзив відповідача - 1, в якій останній спростовує твердження відповідача - 1 викладені у відзиві на позовну заяву.

16 жовтня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача - 1 надійшли письмові пояснення.

16 жовтня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від прокуратури надійшли письмові пояснення.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським суд встановив наступне.

Комунальним підприємством "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради проведено відкриті торги з особливостями UА- 2023-04-28-009346-а за предметом: "Ковбаса дитяча варена вищого ґатунку".

Встановлено, що за результатами вказаних торгів, Комунальним підприємством "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради укладено з фізичною особою-підприємцем Романцевою Світланою Володимирівною укладено Договір № 325 від 18 травня 2023 року (далі - Договір).

За умовами Договору, Постачальник зобов`язується поставити Замовнику товар - ковбасу дитячу варену вищого ґатунку, зазначений у Специфікації.

Відповідно до п.4.1, ціна Договору становить 629 695,00 гривень.

Згідно з Додатком № 1 до Договору, предметом Договору є ковбаса дитяча варена вищого ґатунку у кількості 5500 кг за ціною 114,49 грн. за одиницю товару.

Однак, в подальшому між сторонами підписано Додаткову угоду № 1 від 24.08.2023, за умовами якої внесено зміни до п. 4.1 Договору наступного змісту: Ціна Договору становить 629 686,00 грн. без ПДВ, згідно Додатку № 1 (Специфікація товару), який є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди.

Відповідно до специфікації, предметом Договору є ковбаса дитяча варена вищого ґатунку у кількості 2800 кг за ціною 114 грн. 49 коп. за одиницю товару на загальну суму 320 572 грн. 00 коп. та 1800 кг за ціною 171 грн. 73 коп. за одиницю товару на загальну суму 309 114 грн. 00 коп.

Прокурор зазначає, що сторонами збільшено ціну на частину Товару, який повинен бути поставлений, з 114 грн. 49 коп. до 171 грн. 73 коп., тобто на 50 % більше від ціни, визначеної сторонами при укладенні Договору.

У подальшому, сторонами укладено Додаткову угоду № 2 від 19 грудня 2023 року, за умовами якої продовжено термін дії Договору до 31 березня 2024 року.

23 січня 2024 року, відповідно ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", укладено Додаткову угоду № 3, якою дію Договору продовжено на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році.

Відповідно до Додаткової угоди № 3, загальна вартість Товару, що буде закуплено до 31 березня 2024 року становить 125 929 грн. 61 коп. Відповідно до специфікації, яка є додатком № 1 до Додаткової угоди № 3, визначено кількість товару 733,3 кг за ціною 171 грн. 73 коп. за одиницю товару.

Надалі, згідно з отриманими накладними, після підписання додаткової угоди № 1, відповідачем - 1 поставлено відповідачу - 2 2533,3 кг ковбаси вареної вищого ґатунку на загальну суму 434 785 грн. 61 коп.

Враховуючи викладене, на переконання прокуратури додаткові угоди № 1, 3 укладені в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, а тому підлягають визнанню недійсними, а надмірно сплачені кошти - стягненню з відповідача на користь Національної служби здоров`я України.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення, джерела права й акти їх застосування та висновок суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в даній справі підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Як зазначено в ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі №924/674/21, метою регулювання, передбаченого ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2019 року у справі № 915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі та мети проведення відкритих тендерів, визначених Законом.

У постанові Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19 зазначено, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Аналогічну правову позицію викладено і в постанові Верховного Суду від 16 лютого 2023 року у справі № 903/366/22, та, окрім вищенаведеного, вказано, що відповідно до ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Поряд з цим, перемога в тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% у спосіб укладення оскаржуваних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, відповідно до матеріалів справи відповідачем - 1 надіслано відповідачу - 2 проект додаткової угоди № 1 з підтвердженням підняття цін, а саме довідкою Головного управління статистики у Рівненській області від 14 серпня 2023 року, у якій наведено статистичну інформацію щодо середніх споживчих цін на продукти харчування, що склалися на споживчому ринку Рівненської області у липні 2023 року.

Однак, вказані середні ціни розраховано на основі актуалізованої вибірки територій для спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчому ринку відповідно до Методологічних положень державного статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги), затверджених наказом Держстату від 16 грудня 2021 року № 310, зі змінами, затвердженими наказом Держстату від 30 грудня 2022 року № 456.

При цьому, у вказаному листі Головного управління статистики у Рівненській області зазначено, що наведені середні ціни є первинною базою для розрахунків індексів споживчих цін і відповідно до мети спостереження не призначені для інших цілей, зокрема для оцінки тендерних пропозицій та визначення переможців під час проведення торгів згідно з процедурами, встановленими Законом України "Про публічні закупівлі".

Суд зазначає, що довідка не може слугувати підтвердженням зміни індексу споживчих цін, оскільки містить виключно дані щодо середніх цін у торговим мережах та на міських ринках на різні види товарів (у т.ч. ковбаси варені вищого ґатунку) у липні 2023 року, без порівняння з минулими періодами.

Лист Головного управління статистики у Рівненській області від 14 серпня 2023 року не відображає показник саме індексу споживчих цін як самостійну окрему категорію, а є лише базою для розрахування такого показника.

Разом з тим, за повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) становив у серпні 2023 року щодо липня 98,6%, тобто знизився на 1,4% у порівнянні з попереднім місяцем.

Окрім того, за інформацію щодо середніх споживчих цін на товари та послуги по України у 2023 році, середня ціна ковбаси вареної першого ґатунку у травні становила 162,48 грн/кг, а у серпні - 166,47 грн/кг (тобто +2,4%), у Рівненській області: у травні становила 160,99 грн/кг, а у серпні - 163,61 грн/кг (тобто +1,6%).

Водночас, за умовами Додаткової угоди № 1 від 24 серпня 2023 року до Договору ціну за одиницю товару необґрунтовано підвищено на 50%.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 632 ЦК України, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Варто відмітити, що Закон не містить виключень з цього правила.

Відповідно до вимог ст.ст. 632, 638 ЦК України, ціна є істотною умовою договору та установлюється за домовленістю сторін.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

При цьому, ст. 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

У поданій тендерній документації відповідачем - 1 надано цінову пропозицію від 05 травня 2023 року № 8, якій зазначено, що "вивчивши тендерну документацію, на виконання зазначеного вище, я, уповноважена на підписання Договору, маю можливість та погоджуюся виконати вимоги Замовника на умовах, зазначених у комерційній частині цієї пропозиції за ціною 114,49 грн. за одиницю товару".

Також, відповідач - 1 погодився з умовами проекту Договору, та з тим, що істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами, у повному обсязі, крім випадків, визначених Постановою.

Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 189 ГК України, ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально- технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися іноземній валюті за згодою сторін.

Суд зазначає, що подаючи тендерну пропозицію та підписуючи Договір № 325 від 18 травня 2023 року, фізична особа-підприємець Романцева С.В. погодилась з істотними умовами договору, зокрема, щодо ціни.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості) визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, крім визначених випадків

Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Цей підпункт дозволяє внести зміни до договору про закупівлю в частині зміни ціни у випадку зміни індексу споживчих цін, який визначається Державною службою статистики.

Індекс споживчих цін (індекс інфляції, ІСЦ) - показник, який щомісяця розраховує Державна служба статистики та який характеризує рівень інфляції в країні. ІСЦ відображає зміни в часі загального рівня цін на фіксований набір товарів і послуг (споживчий набір), які купує населення для особистого споживання. Споживчий набір товарів (послуг)-представників це фіксований набір (перелік) товарів і послуг, які населення купує регулярно для особистого споживання і які мають суттєву частку у споживчих грошових витратах.

Саме на підставі вказаної норми сторонами підписано Додаткову угоду № 1 від 24 серпня 2023 року, за умовами якої внесено зміни до п. 4.1 Договору та підвищено ціну за частину товару (1800 кг) з 114 грн. 49 коп. до 171 грн. 73 коп. за одиницю товару, тобто на 50 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні Договору.

Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.

Кожен із цих випадків застосовується у залежності від виникнення підстав, що спричинили внесення відповідних змін у договір про закупівлю. У зв`язку з тим, що зміни у передбачених випадках можуть відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі.

Вищезазначеною нормою законодавець прямо вказав про можливість зміни істотних умов договору про закупівлю після чого підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі лише у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого індексу споживчих цін, курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.

Вказане узгоджується з позицією Касаційного господарського суду від 04 вересня 2019 року у справі № 904/8354/16 (п.п. 59-60 постанови).

Відповідно до пп.7 п. 10.1 Договору № 325 від 18 травня 2023 року визначено, що "підтвердженням можливості внесення таких змін будуть чинні (введені в дію) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу або Держави щодо встановлення регульованих цін".

Однак, постачальником надано замовнику виключно довідку Головного управління статистики у Рівненській області від 14 серпня 2023 року, у якій наведено статистичну інформацію щодо середніх споживчих цін на продукти харчування, що склалися на споживчому ринку Рівненської області у липні 2023 року.

Однак, нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу або Держави щодо встановлення регульованих цін (як це передбачено умовами Договору), на підтвердження наявності підстав для застосування положень пункту 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідачем - 1 надано не було.

Слід також наголосити, що відсоток зміни ціни Товару має відповідати зміні індексу споживчих цін, курсу іноземної валюти, біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів.

Зокрема, при розгляді Касаційним господарським судом справи № 910/20141/20 (постанова від 13 жовтня 2021 року) встановлено, що відповідно до науково-практичного висновку Торгово-промислової палата України № 3524/21-9.2 від 16 грудня 2020 року, істотна зміна обставин за законодавством України (ч.1 ст.652 Цивільного кодексу України) надає право позивачу ініціювати (вимагати) внесення змін до Договору про постачання в частині правомірного та вмотивованого збільшення ціни продукції на 10 відсотків.

Однак, у даній справі, підвищення ціни за товар (ковбасу дитяча варена вищого ґатунку) на 50 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні Договору № 325 від 18 травня 2023 року, не відповідає зміні індексу споживчих цін, відтак суперечить п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пп.7 п. 10.1 Договору № 325 від 18 травня 2023 року.

Отже, зважаючи на вищевикладені обставини, суд зазначає, що постачальником (відповідачем - 1) не підтверджено необхідність зміни істотних умов договору про закупівлі шляхом підвищення ціни за товар та не надано належне обґрунтування збільшення індексу споживчих цін, що зумовило б необхідність збільшення ціни за товар (ковбасу дитячу варену вищого ґатунку) на 50 %.

Згідно з ч. 5 ст. 13 ЦК України, не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Тож рішення переможця про підписання договору є його добровільне волевиявлення, про те, що він згідний на умови договору, в тому числі ціну за одиницю товару на день підписання договору.

Отже, укладення додаткової угоди до договору щодо зміни ціни за відсутності для цього підстав, визначених Законом, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання цього договору.

З огляду на викладене, додаткова угода № 1 від 24 серпня 2023 року підписана без належного обґрунтування зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, за відсутності коливання рівня цін на товару, відтак не відповідає вимогам п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пп. 7 п. 19 Особливостей.

З вказаного слідує, що оскільки Додаткова угода № 1 від 24 серпня 2023 року підлягає визнанню недійсною, ціна товару, що поставляється до 31 березня 2024 року (на підставі Додаткової угоди № 3 від 23 січня 2024 року) повинна відповідати ціні, визначеній у Договорі № 325 від 18 травня 2023 року, а саме 114 грн. 49 коп. за одиницю товару.

Водночас, відповідно до Додатку № 1 Специфікація, що є невід`ємною частиною Додаткової угоди № 3 від 24 серпня 2023 року, встановлено, що кількість товару, яка поставляється, становить 733,3 кг, при цьому, ціну за одиницю товару визначено у розмірі - 171 грн. 73 коп. за кг, загальна сума поставки - 125 929 грн. 61 коп.

Враховуючи викладене, додаткова угоди № 1 від 24 серпня 2023 року та додаткова угода № 3 від 23 січня 2024 в частині визначення ціни за одиницю товару, що відображена у додатку № 1 "Специфікація" підлягають визнанню недійсними на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, оскільки вказані вище додаткові угоди визнаються недійсними, то розрахунок за поставлений товар повинен здійснюватися за ціною, вказаною за умовами первинного Договору № 325 від 18 травня 2023 року, а саме 114 грн. 49 коп. без ПДВ.

Відповідно до наявних у матеріалах справи видаткових накладних, після підписання додаткової угоди № 1 від 24 серпня 2023 року та Додаткової угоди № 3 від 23 січня 2024 року, відповідачем - 1 поставлено відповідачу - 2 533,3 кг ковбаси вареної вищого ґатунку на загальну суму 434 785 грн. 61 коп.

Однак за ціною, вказаною у Договорі, замовник мав сплатити за 2533,3 кг ковбаси дитячої вареної вищого гатунку 290 037 грн. 51 коп. (2533,3кг*114,49 грн/кг).

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на Товар шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 144 748 грн. 10 коп. (434 785,61 грн - 290 037,51 грн).

Так, згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Таким чином, грошові кошти в сумі 144 748 грн. 10 коп. є такими, що були безпідставно одержані відповідачем - 1, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач - 1 зобов`язаний їх повернути в дохід бюджету, на користь держави в особі Національної служби здоров`я України, що відповідає приписам ст. ст. 216, 1212 ЦК України.

Зважаючи на викладені вище обставини справи, суд погоджується із правовою позицією прокуратури, а позовні вимоги у свою чергу підлягають до задоволення у повному обсязі.

Щодо правової позиції відповідача - 1, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що доводи викладені у відзиві щодо правомірності укладення оспорюваної додаткової угоди, можливості внесення змін до договору про закупівлю, а також відсутності порушень ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є необґрунтованими з наступних підстав.

На момент підписання Договору сторонами погоджені всі істотні умови Договору, а саме предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором, відповідно до вимог Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

В подальшому між сторонами укладено додаткові угоди до вказаного договору, за умовами яких збільшено ціну. Внаслідок укладення додаткових угод до договору на постачання первісну ціну, визначену при проведенні процедури закупівлі, збільшено на 50 %.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 (п.п. 89-90 указаної постанови) викладено правовий висновок про застосування норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема: 89. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. 90. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Верховним Судом під час розгляду справи № 903/366/22 у постанові від 16 лютого 2023 року зазначено, що при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Такої правової позиції щодо імперативної поведінки постачальника дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в своїй постанові п. 134 від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19.

Суд зазначає, що відповідачем під час укладення оспорюваних додаткових угод, не обґрунтовано чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, не наведено причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним.

Відповідно до Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2014 року № 481, Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, одним з основних завдань якого є реалізація державної політики у сфері статистики. Держстат України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень.

Однак, перелік органів, установ та організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку не є вичерпним. Дійсно, Закон України "Про публічні закупівлі" не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Проте, Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2023 року у справі №917/1009/22 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Отже, у кожному випадку це буде той документ, який підтверджує факт коливання ціни конкретного предмета закупівлі, зокрема, інформація (довідка) або експертний висновок відповідного органу, який має повноваження здійснювати моніторинг ціни на конкретний товар, визначати зміни в цінах на такий товар.

На підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

Тобто не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, а тим більше лист є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у справі № 904/6290/17 від 13 грудня 2017 року, Верховний Суд у справі № 913/368/19 від 02 грудня 2020 року, у справі № 912/1580/18 від 13 жовтня 2020 року, у справі № 907/788/18 від 23 січня 2020 року.

У відзиві відповідач вказує, причиною підняття ціни та підтвердження коливання цін, а також наводить середню вартість товару відповідно до листа Головного управління статистики у Рівненській області.

Суд зазначає, що Головне управління статистики дає загальну інформацію щодо середньозваженої ціни, а не здійснює спостереження цін товару, який був предметом закупівлі, тому обґрунтовування коливання цін з посиланням на вказаний лист не є належним доказом.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд не погоджується та не приймає правову позицію відповідача.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Національної служби здоров`я України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відзиві представник відповідача - 1 вказує на відсутність у прокурора повноважень здійснювати фінансовий контроль щодо оцінки ефективного та раціонального використання державних коштів. Натомість, з точки зору представник відповідача - 1, саме Західний офіс Держаудитслужби є органом, який повинен встановити факт неправомірних дій сторін договору про закупівлю.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Водночас, реалізація результатів заходів державного фінансового контролю спрямована на усунення виявлених порушень та здійснюється відповідно до чинного законодавства залежно від виду заходу державного фінансового контролю, що проводився.

Тобто, заходи, на які уповноважені органи державного фінансового контролю з метою усунення порушень здійснюються виключно за результатами проведених заходів державного фінансового контролю. Питання моніторингу процедури закупівлі врегульовано статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі".

Так, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи можуть проводити моніторинг процедури закупівлі протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до матеріалів справи, Рівненською окружною прокуратурою розпочато процедуру встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру на предмет порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель при підписання додаткових угод до Договору № 325 у травні 2024 року, після фактичного виконання зобов`язань за договором.

Отже, у зв`язку з закінченням строку дії договору на момент виявлення порушення, підстави для проведення органами Держаудитслужби моніторингу закупівлі UA-2023-04-28-009346-a були відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, вживати заходи стосовно визнання недійсним договору (або додаткових угод до нього) орган фінансового контролю уповноважений виключно у разі виявлення порушень за результатами проведення заходів державного фінансового контролю та лише у тому випадку, коли підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення таких порушень.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 21 березня 2019 року у справі № 912/898/18, Держаудитслужба набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. У випадках, коли вказаний орган не здійснював фінансовий контроль та. як наслідок, не виявив порушення законодавства, то і право на звернення до суду із позовом у останнього не виникає.

При цьому, питання належності/неналежності органу, в інтересах якого подано позов, залежить від обставин кожної конкретної справи, які мають з`ясовуватись у суді (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 925/1276/19).

Окрім того, відповідно до позиції Касаційного господарського суду у постанові від 19 серпня 2020 року по справі № 923/449/18: "При визначенні органу, в інтересах якого пред`являється позов, прокурор не повинен перелічувати усі без винятку органи, уповноважені державою на здійснення повноважень із захисту інтересів держави у відповідному спорі, оскільки згідно зі статтею 53 ГПК України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурору достатньо довести, що орган, в інтересах якого заявлено позов, уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах і суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи прокурора щодо наявності чи відсутності повноважень органу (-ів) влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах".

Натомість, як зазначено у позові, оскільки фінансування закупівлі здійснювалось за рахунок коштів, перерахованих з Державного бюджету України на рахунок лікарні на виконання укладених договорів про медичне обслуговування населення, саме Національна служба здоров`я України є органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави у вказаних спірних правовідносинах.

При визначенні позивачем Національної служби здоров`я України (далі - НСЗУ) враховано законодавчі зміни у системі та порядку фінансування підприємств комунальної форми власності, які є неприбутковими, а саме те, що кошти на здійснення придбання матеріальних цінностей придбавалися за рахунок фінансових ресурсів, отриманих від НСЗУ з державного бюджету.

Не можливо погодитися з твердженнями представника відповідача про те, що НСЗУ не має повноважень щодо здійснення контролю за використанням коштів, сплачених надавачам послуг та не здійснює фінансування послуг з харчування у закладі охорони здоров`я.

Відповідно до Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" та Положення про НСЗУ, остання є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.

НСЗУ відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення; здійснює заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій; здійснює оплату згідно з тарифом за надані пацієнтам медичні послуги (включаючи медичні вироби) та лікарські засоби за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, НСЗУ є органом державної влади.

Відповідно до ч. 5 п. 14 Положення, НСЗУ з метою організації своєї діяльності забезпечує в установленому порядку самопредставництво НСЗУ в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від її імені, у тому числі через посадових осіб юридичної служби НСЗУ, а також забезпечує представництво інтересів НСЗУ в судах України та інших органах через представників.

Згідно зі ст. 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Постановою КМУ № 1086 від 24 грудня 2019 року затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення".

Відповідно до п. 3 Порядку розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми є НСЗУ.

Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Згідно з ст. 26 БК України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (пункт 3 частини 1 статті 26).

За приписами ч. 2 вказаної статті, контролем є комплекс заходів, що застосовуються для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів.

Згідно з ч. 4 ст. 20 БК України, відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

Твердження відповідача - 1 про те, що договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантів та оплата по ним не могли були використані та не використовувались для оплати до Договору № 325, суд оцінює критично зважаючи на наступне.

Відповідно до плану закупівлі UА-Р-2023-04-28-002848-Ь за предметом: "Ковбаса дитяча варена вищого гатунку (код ДК 021:2015 - 15131130-5 - Ковбаси)", джерелом фінансування закупівлі є кошти НСЗУ.

Окрім того, у долученому позову листі НСЗУ від 08 липня 2024 року № 22799/2-16-24 вказано, що жоден з нормативно-правових документів не містить положень, що регламентують напрями використання надавачем медичних послуг отриманих за програмою медичних гарантій коштів.

При цьому, послуги надавача, пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ, як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, уповноваженим органами на вжиття заходів, спрямованих на усунення порушень держави у спірних правовідносинах, у тому числі який може бути позивачем у даному спорі є Національна служба здоров`я України як розпорядник бюджетних коштів та виконавець програми державних медичних гарантій, за рахунок яких оплачений товар при закупівлі.

Щодо інших аргументів, на які посилалися учасники справи та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", "Серявін та інші проти України", "Ruiz Torija v. Spain" тощо).

Висновки суду.

За наслідками розгляду справи судом встановлено, що відповідно до норм чинного законодавства (ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі") та укладеного правочину, сторонами неправомірно укладено додаткові угоди № 1 від 24 серпня 2023 року та № 3 від 23 січня 2024 року (в частині зміни ціни договору) до договору № 325 від 24 серпня 2023 року.

Також за наслідками розгляду справи суд зробив висновок про необхідність визнати додаткові угоди № 1 від 24 серпня 2023 року та № 3 від 23 січня 2024 року (в частині зміни ціни договору) до договору № 325 від 24 серпня 2023 року недійсними та стягнення з відповідача - 144 748 грн. 10 коп. безпідставно набутих коштів.

Судові витрати.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 7 267 грн. 20 коп. у зв`язку з задоволенням позову покладається на відповідачів пропорційно та підлягає до стягнення на користь органу прокуратури.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 24 серпня 2023 року до Договору № 325 від 18 травня 2023 року, укладеного між Комунальним підприємством "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради (33007, м. Рівне, вул. Київська, 78-г, код. 02000010) та фізичною особою-підприємцем Романцевою Світланою Володимирівною ( АДРЕСА_1 , код. НОМЕР_1 ).

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 23 січня 2024 року (в частині визначення ціни за одиницю товару, що зазначена у додатку № 1 "Специфікація") до Договору № 325 від 18 травня 2023 року, укладеного між Комунальним підприємством "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради (33007, м. Рівне, вул. Київська, 78-г, код. 02000010) та фізичною особою-підприємцем Романцевою Світланою Володимирівною ( АДРЕСА_1 , код. НОМЕР_1 ).

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Романцевої Світлани Володимирівни ( АДРЕСА_1 , код. НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Національної служби здоров`я України (04073, Україна, м. Київ, Київ, Пр-Т Степана Бандери, 19, код, 42032422) кошти у розмірі 144 748 (сто сорок чотири тисячі сімсот сорок вісім) грн. 10 коп.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця Романцевої Світлани Володимирівни ( АДРЕСА_1 , код. НОМЕР_1 ) на користь Рівненської обласної прокуратури судовий (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 Липня, будинок 52, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 60 коп. судового збору.

6. Стягнути з Комунальним підприємством "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради (33007, м. Рівне, вул. Київська, 78-г, код. 02000010) на користь Рівненської обласної прокуратури судовий (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 Липня, будинок 52, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 60 коп. судового збору.

7. Видати накази після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28 жовтня 2024 року.

Суддя Войтюк В.Р.