Рішення

від 16.10.2024 по справі 922/2818/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2024м. ХарківСправа № 922/2818/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Катречко Д.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, 61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55А до 1. Харківської міської ради, 61003, м. Харків, майдан конституції, буд. 7 2. Обслуговуючого кооперативу "КІМ", 61004, м. Харків, вул. Катериніська, буд. 46 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 - Державний біотехнологічний університет, 61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 44 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення земельної ділянкиза участю представників сторін:

прокурора: Комісар О.О.;

відповідача 1: Руденко Д.Ю.;

відповідача 2: Квартенко О.Р.;

3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 - Державний біотехнологічний університет: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до відповідача 1 Харківської міської ради, відповідача 2 Обслуговуючого кооперативу "КІМ" про:

- визнання незаконним та скасування пункт 9 додатку 1 до рішення 9 Харківської міської ради від 19.06.2019 року № 1605/19 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд", яким змінено вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136300:12:003:0067) площею 2,0722 га по вул. Буковій, 4-Б на "для будівництва учбових майстерень", яким надано Обслуговуючому кооперативу "КІМ" в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:12:003:0067) площею 2,0722 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва учбових майстерень по вул. Буковій, 4-Б до 17.04.2022 року, а також визначено, що будівництво необхідно виконати за рахунок знесення існуючих будівель літ. "А-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Д-2" по вул. Буковій, 4-Б, які належать на праві приватної власності Обслуговуючому кооперативу "ЖБК КІМ" (на теперішній час Обслуговуючий кооператив "КІМ");

- визнати недійсним договір б/н від 14.11.2019 року оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:00360067, по вул.. Буковій, 4-Б в м. Харкові, площею 2,0722 га., укладеного між Харківською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "КІМ");

- зобов`язати Обслуговуючий кооператив "КІМ" повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Букова, 4-Б, площею 2,0722 га., кадастровий номер 6310136300:12:003:0067 Харківській міській раді.

Судові витрати просить суд, покласти на відповідачів.

Ухвалою суду від 26.07.2021 року позовну заяву Керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області (вх. № 2818/21) залишено без руху. Встановлено Керівнику Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

05.08.2021 року від прокурора через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 18279) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "07" вересня 2021 р. Залучено Харківський державний університет харчування та торгівлі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1.

11.08.2021 року від Харківської міської ради через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 18763/21) про залишення позовної заяви без розгляду.

26.08.2021 року від Харківської міської ради через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 19781/21).

06.09.2021 року від Обслуговуючого кооперативу "КІМ" через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 20660/21).

07.09.2021 року від Харківської місткої ради через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 20806/21) про доручення документів до матеріалів справи.

07.09.2021 року від прокурора через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 20807/21) про доручення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 07.09.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до "05" жовтня 2021 р.

08.09.2021 року від Харківської місткої ради через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 20924/21) про доручення документів до матеріалів справи.

05.10.2021 року від прокурора через канцелярію суду надійшли заперечення за заяву відповідача 1 про залишення позову без розгляду (вх. № 23351/21).

05.10.2021 року від прокурора через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 23352/21).

05.10.2021 року від прокурора через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 23353/21).

05.10.2021 року від 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 - Харківському державному університету харчування та торгівлі через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 23413/21) для доручення до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 05.10.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів, та у підготовчому засіданні оголошено перерву до "19" жовтня 2021 року.

Ухвалою суду від 19.10.2021 року у задоволенні заяви відповідача 1 (вх. № 18763 від 11.08.2021 року) про залишення позову без розгляду відмовлено.

21.10.2021 року від Обслуговуючого кооперативу "КІМ" через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 24632/21) про зупинення провадження у справі.

21.10.2021 року від Харківської міської ради через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 24648/21) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 21.10.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до "16" листопада 2021 року.

Ухвалою суду від 21.10.2021 року у задоволенні заяви відповідача 2 (вх. № 26632 від 21.10.2021 року) про зупинення провадження відмовлено.

Ухвалою суду від 16.11.2021 року провадження у справі № 922/2818/21 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18, або оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі № 925/1133/18. Зобов`язано учасників справи повідомити Господарський суд про результати розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №925/1133/18.

13.12.2022 року Господарським судом Харківської області на адресу сторін у справі було направлено листи щодо зобов`язання учасників справи повідомити Господарський суд про результати розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №925/1133/18.

03.01.2023 року від прокуратури надійшов лист - повідомлення (вх. № 137/23).

23.01.2023 року від Харківської міської ради надійшов лист - повідомлення (вх. № 1553/23).

27.12.2023 року Господарським судом Харківської області на адресу сторін у справі було направлено листи щодо зобов`язання учасників справи повідомити Господарський суд про результати розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №925/1133/18.

09.01.2024 року від прокуратури через канцелярію суду надійшов лист повідомлення (вх. № 567/24).

29.07.2024 року від прокурора через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 18935) про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 30.07.2024 року задоволено клопотання прокурора (вх. № 18935 від 29.07.2024 року) про поновлення провадження у справі. Поновлено провадження у справі № 922/2818/21. Продовжено строк розгляд справи по суті на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та здійснити розгляд справи впродовж розумного строку. Призначено у справі судове засідання на 06 серпня 2024 року.

05.08.2024 року від Обслуговуючого кооперативу "КІМ" через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 19668/24) про відкладення розгляду справи.

06.08.2024 року від прокурора через канцелярію суду надійшли пояснення (вх. № 19730/24).

06.08.2024 року від Харківської міської ради через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 19793/24).

06.08.2024 року через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 19794/24).

08.08.2024 року від Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 20019/24) про заміну 3-ї особи у зв`язку із реорганізацією, у якому останній, просить суд, здійснити заміну 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 - Харківський державний університет харчування та торгівлі на його правонаступника Державний біотехнологічний університет.

Ухвалою суду від 06.08.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом частково задоволено клопотання відповідача 2 вх. № 19668/24 від 05.08.2024 року про відкладення розгляду справи, та враховуючи оголошення станом на час розгляду справи у м. Харкові повітряної тривоги, судом задля збереження безпеки учасників судового процесу та працівників суду, з розгляду справи по суті оголошено перерву до 14 серпня 2024 року.

12.08.2024 року від відповідача 2 через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 20219) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 13.08.2024 року клопотання відповідача 2 викладене у 1 пункті прохальної частини заяву (вх. № 20219 від 12.08.2024 року) - задоволено. Поновлено відповідачу 2 процесуальний строк на подання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Заяву (вх. № 20219 від 12.08.2024 року) відповідача 2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено частково.

Ухвалою суду від 14.08.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 21 серпня 2024 року. Також, задоволено усне клопотання відповідача 2 про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференція.

Ухвалою суду від 14.08.2024 року задоволено клопотання (вх. № 20019/24 від 08.08.2024 року) Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про заміну 3-ї особи у зв`язку із реорганізацією. Замінено 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 - Харківський державний університет харчування та торгівлі на його правонаступника Державний біотехнологічний університет. Встановлено 3-й особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 Державному біотехнологічному університету строк на подання пояснень щодо позову протягом 3 днів з моменту отримання цієї ухвали.

Ухвалою суду від 19.08.2024 року виправлено описку у вступній та резолютивній частині ухвали, та у резолютивній частині повного тексту ухвали суду від 14.08.2024 року у справі № 922/2818/21, а саме вважати вірним: "Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255 - 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.".

21.08.2024 року від 3-ї особи через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 21066/24).

Ухвалою суду від 21.08.2024 року у зв`язку із залучення у справі 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 - Державний біотехнологічний університет здійснено повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні. Замінено судове засідання з розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 04.09.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом закрито підготовче засідання у справі, та призначено справу до розгляду по суті на 11 вересня 2024 року.

Ухвалою суду від 11.09.2024 року яку занесено до протоколу судового засідання, судом продовження строку розгляду справи на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та з розгляду справи по суті оголошено перерву до 16 жовтня 2024 року.

Присутній у судовому засідання з розгляду справи по суті прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив суд. позов задовольнити.

Присутні у судовому засідання з розгляду справи по суті уповноважені представники відповідача 1 та відповідача 2 проти задоволення позову заперечували із підстав викладених у наданому до суду відзиві на позовну заяву.

Уповноважений представник 3-ї особи у призначене судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, та надані докази, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників відповідача 1, відповідача 2 та прокурора, суд встановив наступне.

Як зазначає прокурор, Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова встановлено, що пунктом 9 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 19.06.2019 року за Nє1605/19 «Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об?єктів, припинення права користування земельними ділянками» змінено вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136300:12:003:0067) площею 2,0722 га по вул. Буковій, 4-Б на «для будівництва учбових майстерень», надано Обслуговуючому кооперативу «КІМ» (відповідачу 2) в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:12:003:0067) площею 2,0722 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва учбових майстерень по вул. Буковій, 4-5 до 17.04.2022 року, а також визначено, що будівництво необхідно виконати за рахунок знесення існуючих будівель літ. «А-1», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ. «Г-1», літ. «Д-2» по вул. Буковій, 4-Б, які належать на праві приватної власності ОК «ЖБК КІМ» (на теперішній час перереєстрований в ОК «КІМ» відповідач 2).

Також, прокурор зазначає, що у подальшому було укладено договір б/н від 14.11.2019 року між Харківською міською радою (відповідач 1) та ОК «КІМ» (відповідач 2), згідно якого останньому в оренду передано земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:12:003:0067) загальною площею 2,0722 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Букова, 4-5 для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти.

На думку прокурора, вказане рішення Харківської міської ради та договір оренди не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню, згідно рішення Харківської міської ради депутатів трудящих від 13.12.1967 року № 607-16 задоволено клопотання Інститут громадського харчування і відведено йому земельну ділянку площею орієнтовно 8 га по вул. Клочківській, 333 у місті Харкові за рахунок вільної від забудови землі паливного складу Облпаливтресту і ділянки з існуючими на ній недобудованими спорудами колишньої артілі «Надомник» по Магістральній вулиці, для будівництва інституту і за рахунок ділянки з існуючими будівлями і спорудами бази спеціального управління тресту «Союзнафтобурвод» по Магістральній вулиці.

Відтоді земельна ділянка за вказаною адресою, як зазначає прокурор, перебувала у користуванні та на балансі Харківського державного університету харчування та торгівлі.

На замовлення Міністерства освіти і науки України та на підставі пункту 1.95 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 25.02.2004 року № 22/04 КП «Місьпроект» розроблено проект землеустрою щодо відведення, який погоджено висновком Харківського міського управління земельних ресурсів від 11.02.2005 року № 447/05 та висновком державної землевпорядної експертизи від 01.09.2005 року № 2702.

Пунктом 24 Додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 22.11.2006 року № 179/06 Університету надано земельну ділянку № 1 площею 6,8505 га у постійне користування та земельну ділянку № 2 площею 0,3934 га в оренду строком до 01.10.2011 року (але не пізніше початку реконструкції вул.. Клочківської) по вул. Клочківській, 333 (Дзержинський район) для експлуатації та обслуговував нежитлових будівель.

Також. прокурор зазначає, що під час розроблення проекту землеустрою на замовлення Університету від 16.01.2014 року ПП «Фінансово-правовий консалтинг» за допомогою зйомки та високоточних програм по вирахуванню площ, а саме - програми «Іневент- ГРАД», була отримана площа 6,8505 га (ділянка № 1) та 0,3934 га (ділянка № 2).

У подальшому у Державному земельному кадастрі були створені земельні ділянки кадастровими номерами 6310136300:12:003:0054 та 6310136300:12:003:0055 відповідно.

Пунктом З додатку 1 до рішення 5 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів» від 20.04.2016 року № 184/16 вирішено:

3.1. Надати дозвіл на розроблення технічної документації щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310136300:12:003:0054) із земель територіальної громади м. Харкова площею 6,8505 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель по вул. Клочківській, 333;

3.2. Фінансування робіт із землеустрою (технічна документація щодо поділу земельної ділянки по вул. Клочківській, 333) забезпечити за рахунок ділянки (кадастровий номер 6310136300:12:003:0054), за його згодою (лист від 16.04.2016 року № б/н) згідно із укладеним договором із розробником документації із землеустрою;

3.3. Скасувати пункт 24 додатку 1 до рішення 7 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 22.11.2006 року № 179/06, пункт 8 додатку 2 до рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 року № 962/12, пункт 3 додатку 3 до рішення 22 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 27.02.2013 року № 1036/13.

Пунктом 12 додатку 4 до рішення Харківської міської ради від 18.04.2018 року за № 1057/18 «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 6,8505 га (кадастровий номер 6310136300:12:003:0054) на земельну ділянку № 1 - 2,0722 га, земельну ділянку № 2 - 4,7783 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель по вул. Клочківській, 333 (Шевченківський район).

Пунктом 9 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 19.06.2019 року за № 1605/19 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» змінено використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136300:12:003:0067) площею 2,0722 га по вул. Буковій, 4-Б на «для будівництва учбових майстерень, надано ОК «КІМ» (відповідачу 2) в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:12:003:0067) площею 2,0722 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва учбових майстерень по вул. Буковій, 4-Б до 17.04.2022 року, будівництво виконати за рахунок знесення існуючих будівель літ. «А-1», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ. «Г-1», літ. «Д-2» по вул. Буковій, 4-Б, які належать на праві приватної власності ОК «ЖБК КІМ» (на теперішній час перереєстрований в ОК «КІМ» відповідач 2).

Вказані нежитлові будівлі літ. «А-1» загальною площею 227,6 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 34,3 кв.м, літ. «В-1» загальною площею 18,7 кв.м., літ. «Г-1» загальною площею 50,2 кв.м, літ. «Д-2» загальною площею 1297,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Заводу Комсомолець, будинок 4-Б (на даний час вул. Букова, 4-Б) належать ОК «ЖБК КІМ» (на даний час ОК «КМ» відповідач 2) згідно договорів пожертви від 29.08.2014 року, посвідченими приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прядко О.С. за р.н. 1951 та 1954.

На переконання прокурора, перехід права власності зазначених нежитлових будівель оформлено двома договорами від 29.08.2014 року, за якими передано 1/2 та 1/2 нежитлових будівель літ. «А-1», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ. «Г-1», літ. «Д- 2», розташованих за адресою: вул. Букова, 4-Б, тому оформлення саме двох договорів направлено на перехід від Петрова Ю.М. до ОК «КІМ» (відповідача 2) права власності в порушення вимог статті 377 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку із переходом права власності на будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти.

Тому, як зазначає прокурор, пункт 9 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 19.06.2019 року за № 1605/19 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до частини 2 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Проте, як зазначає прокурор, земельні торги проведені не були, а право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:012:003:0067 було надано відповідачу 2 за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва учбових майстерень по вул. Буковій, 4-Б відповідачем 1всупереч вимог законодавства.

З вищевикладеного та умов договору на думку прокурора слідує, що відповідачу 2 було передано в оренду земельну ділянку загальною площею 2,0722 га для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, з кадастровим номером 6310136300:012:003:0067, яка розташована: м. Харків, вул. Букова, 4-Б, на земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна нежитлові будівля літ. «А-1», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ. «Г-1», літ. «Д-1» які підлягають знесенню, інші об`єкти інфраструктури відсутні. Тому, відповідачем отримано земельну ділянку площею, яка в 17,3 разів перевищує площу будівель. У зв`язку із чим. відповідач 1 не мав законних підстав для надання оспорюваної земельної ділянки в оренду відповідачу 2 для експлуатації та обслуговування об`єктів нежитлових будівель інакше як за результатами проведених земельних торгів.

За твердженнями прокурора, наміри відповідача 1 та відповідача 2 спрямовані саме на отримання останнім земельної ділянки для нового будівництва, а наявність об`єкту нерухомості використана лише як формальний привід для уникнення процедури земельних торгів. Таким чином, оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог статей 123, 134, 135 Земельного кодексу України, що стало причиною звернення прокурора із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами у відповідності до статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до вимог статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюють управління і самостійно вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Такі ж положення закріплені в статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними, що кореспондується із вимогами частини 3 статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні.

Згідно з пунктом 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з приписами частини 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 5 статті 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

При цьому, враховуючи вимоги статті 19 Конституції України, територіальна громада м. Харкова як власник спірної ділянки делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто, воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно із статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Харківська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначено що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частин 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Порядок надання земельних ділянок регулюється Земельним кодексом України.

Відповідно до пункту 1 статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (частина 2 статті 123 Земельного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України (не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Отже, чинним земельним законодавством передбачено виключне право власника нерухомого майна на отримання в оренду земельної ділянки на якій воно розташоване без проведення земельних торгів.

Як вбачається із матеріалів справи, спірна земельна ділянка складає загальну площу 2,0722 га., та зареєстрована за кадастровим номером 6310136300:12:003:0067 про свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1794157163101 від 21.03.2019 року).

Відповідно до Інформації державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за відповідачем 2 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Харків, вул. Заводу Комсомолець, буд. 4-Б, відповідно до договорів пожертви від 29.08.2024 року (за номером запису про право власності №6829907, частка майна 1/2, об`єкт нерухомого майна: 44175586101 нежитлові будівлі літ. «А-1» заг. площею 227,6 кв.м., літ. «Б-1» заг. площею 34,4 кв.м., літ. «В-1» заг. площею 18,7 кв.м., літ. «Г-1» заг. площею 50,2 кв.м., літ. «Д- 2 заг. площею 1297,2 кв.м.»), та договорів пожертви від 29.08.2024 року (за номером запису про право власності №6829540, частка майна 1/2, об`єкт нерухомого майна: 44175586101 нежитлові будівлі літ. «А-1» заг. площею 227,6 кв.м., літ. «Б-1» заг. площею 34,4 кв.м., літ. «В-1» заг. площею 18,7 кв.м., літ. «Г-1» заг. площею 50,2 кв.м., літ. «Д- 2 заг. площею 1297,2 кв.м.»).

З аналізу вищевикладеного та наявної інформації, що міститься в державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що як станом на час розгляду справи, так і станом на момент прийняття відповідачем 1 оскаржуваного рішення за відповідачем 2, право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме нежитлові будівлі літ. «А-1» заг. площею 227,6 кв.м., літ. «Б-1» заг. площею 34,4 кв.м., літ. «В-1» заг. площею 18,7 кв.м., літ. «Г-1» заг. площею 50,2 кв.м., літ. «Д- 2 заг. площею 1297,2 кв.м. зареєстровано за відповідачем 2, воно є чинним та не скасованим, та не спростовано прокурором.

При цьому, суд приймаючи до уваги, що станом на момент прийняття Харківською міською радою оскаржуваного рішення спірна земельна ділянка була сформована, як об`єкт цивільних прав (кадастровий номер 6310136300:12:003:0067), та на земельній ділянці знаходився об`єкти нерухомого майна, а саме: нежитлові будівлі літ. «А-1» заг. площею 227,6 кв.м., літ. «Б-1» заг. площею 34,4 кв.м., літ. «В-1» заг. площею 18,7 кв.м., літ. «Г-1» заг. площею 50,2 кв.м., літ. «Д- 2 заг. площею 1297,2 кв.м., право власності на які зареєстровано за відповідачем 2, у зв`язку із чим, право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6310136300:12:003:0067, в силу положень частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягало продажу на земельних торгах як помилково вважає прокурор, а відтак доводи прокурора про те, що спірне рішення прийнято всупереч положенням частини 1 статті 134 Земельного кодексу України, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, а відтак такі вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи прокурора щодо невідповідності площі земельної ділянки площі нерухомого майна та надання в оренду відповідачу 2 земельної ділянки площею 2,0722 га, що у 17,3 разів перевищує площу будівель належних на праві власності відповідачу 2 не приймаються судом, оскільки встановлення площі земельної ділянки та нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці не регламентується, а ні положеннями статті 134 Земельного кодексу України, а ні Державними будівельними нормами «Містобудування. Планування і забудова міських сільських поселень ДБН 360-92», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 року за № 44 (на момент розгляду справи), а ні Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 року № 173, Державними будівельними нормами «Житлові будинки. Основні положенні ДБН В.2.2-15-2005», затверджених наказом Держбуду України від 18.05.2005 року №80 на які в обґрунтування позовних вимог прокурор послався. Суд приймає до уваги, що вказані положення не ставлять в залежність площу земельної ділянки від розміру нерухомого майна, що розташоване на ній, а визначення розміру такої земельної ділянки є виключно правом та волевиявленням органу місцевого самоврядування.

Тому посилання прокурора на правову позицію викладену у постанові Верховного суду України у справі № 910/1356/13 не приймається судом.

Також суд не приймає твердження прокурора, що розмір земельної ділянки, на отримання якої має право відповідач 2, має виключно відповідати площі, яку безпосередньо займають нежитлові споруди (виключно площу під об`єктами нерухомого майна) або може бути дещо більшою (у разі необхідності обслуговування цих об`єктів), оскільки такі твердження прокурора не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, оскільки у відповідності до частини 1 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру

Проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за відповідним проектом.

Склад проекту землеустрою визначається статтею 50 Закону України «Про землеустрій».

При цьому, ключову роль у питанні раціонального (чи не раціонального) використання земельної ділянки відіграє саме проект землеустрою, за яким таку ділянку було відведено у користування, позаяк саме у ньому враховуються усі особливості формування ділянки. Так, в силу специфіки місцевості, виду господарської діяльності, логістичних параметрів та багатьох інших чинників, площа (та, зокрема, і "геометричні розміри") земельної ділянки може перевищувати площу нерухомості, яка на такій ділянці знаходиться. При поданні позову з підстав (надмірність площі земельної ділянки порівняно з площею розташованої на ній нежитлової будівлі), які заявляє прокурор у даній справі, слід враховувати, що одним із можливих способів доказування, крім експертизи, є саме обставини наявності недоліків або неточностей у розробленому проекті землеустрою чи той факт, що проект землеустрою не відповідає вимогам закону або є необґрунтованим. Сама по собі констатація факту того, що площа відведеної земельної ділянки є більшою у математичному порівнянні з площею нерухомості, без обґрунтування належними та допустимими доказами, не може вважатися належним обґрунтуванням позову та не дає підстав для його задоволення.

Доведення обставин, пов`язаних з обґрунтованістю землевпорядної документації, у тому числі щодо розміру земельної ділянки покладається на сторони у судовому процесі.

При цьому відповідно до загальних засад господарського судочинства, визначених статтями 2, 13, 14, 74, 86, 237 Господарського процесуального кодексу України, позивачі у справах зазначеної категорії повинні довести належними доказами ту обставину, що неналежними доказами є розроблений на замовлення відповідача проект землеустрою чи технічна документація із землеустрою, у яких власне і визначається конкретна площа земельної ділянки, а сам по собі факт перевищення площі відведеної земельної ділянки над площею, займаною об`єктами нерухомості та необхідною для їх обслуговування, не може бути підставою для визнання такої передачі землі незаконною та задоволення відповідного позову.

При цьому, посилання прокурора на правову позицію викладену у постановах Верховного суду України у справі № 915/182/17, у справі 910/9028/19 та у справі № 910/4528/15-г не приймається судом, оскільки Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: - суб`єктний склад сторін спору; - зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору); - об`єкт (предмет).

Таким чином, суд виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 року № 910/17999/16; пункт 38 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 року №925/3/17, пункт 40 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 року № 910/24257/16).

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та залишаючи в силі рішення місцевого господарського суду у справі № 910/4528/15-г, яким було задоволено позов заступника прокурора міста Києва про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 23.10.2013 року № 419/9907 "Про передачу ТОВ "Вагра" земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку на вул. Волгоградській, 25 у Солом`янському районі м. Києва" і визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,1521 га, розташованої на вул. Волгоградській, 25 у Солом`янському районі м. Києва, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 09.02.2018 року дійшов висновку, що в першу чергу, ТОВ "Вагра" у своєму клопотанні від 22.02.2013 року, а в другу чергу, Київська міська рада у спірному рішенні від 23.10.2013 року незаконно об`єднали в одне ціле земельну ділянку саме для нового будівництва та земельну ділянку саме для обслуговування та експлуатації житлового будинку на вул. Волгоградській, 25, оскільки отримання права оренди на вказані земельні ділянки мало відбуватися в абсолютно різному порядку. Відтак законним є висновок суду першої інстанції про прийняття рішення Київської міської ради від 23.10.2013 року № 19/9907 без проведення земельних торгів з порушенням вимог норм статей 120, 124, 134, 135 Земельного кодексу України.

Крім цього, прокурором не доведено який саме розмір земельної ділянки потрібен для обслуговування вищезазначеної нерухомості.

Таким чином, аналіз висновків, зроблених у даній справі, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у зазначених постановах Вищого господарського суду України, на які посилається прокурор, оскільки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням іншого предмета і підстав заявленого позову, фактичних обставин встановлених судами у кожній справі окремо, які формують зміст правовідносин і зумовлюють прийняття відповідного рішення, що не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними, що виключає можливість застосування вказаних висновків у даній справі.

Щодо вимог прокурора про визнання недійсним договору б/н від 14.11.2019 року оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:00360067, по вул. Буковій, 4-Б в м. Харкові, площею 2,0722 га., укладеного між Харківською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "КІМ"), суд зазначає наступне.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до статей 215, 216 Цивільного кодексу України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути пред`явлена як стороною правочину, так і іншою зацікавленою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно зі статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурором не доведено суду належними та допустимими доказами підстав, визначених законом, недійсності правочину, а саме договору б/н від 14.11.2019 року оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:00360067, по вул. Буковій, 4-Б в м. Харкові, площею 2,0722 га., укладеного між Харківською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "КІМ"), також прокурором не доведено суду жодними доказами і твердження про неправомірність рішення відповідача 1 вимогам законодавства щодо надання спірної земельної ділянки в оренду у відповідному розмірі.

При цьому, обставини, які б свідчили про невідповідність умов спірного договору вимогам законодавства прокурором до суду надано не було, а матеріали справи не містять доказів недотримання відповідачем 1 та відповідачем 2 під час укладення оспорюваного правочину вимог статті 203 Цивільного кодексу України, а сама лише незгода прокурора з рішенням Харківської міської ради від 19.06.2019 року № 1605/19 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" у розумінні Цивільного процесуального кодексу України, не є підставою для задоволення вимоги прокурора про визнання недійсним договору б/н від 14.11.2019 року оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:00360067, по вул. Буковій, 4-Б в м. Харкові, площею 2,0722 га., укладеного між Харківською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "КІМ").

У зв`язку із чим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Щодо вимог прокурора про зобов`язання Обслуговуючий кооператив "КІМ" повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Букова, 4-Б, площею 2,0722 га., кадастровий номер 6310136300:12:003:0067 Харківській міській раді, суд зазначає, що така вимога не підлягає задоволенню, оскільки вона за своєю природою є похідною від вимог про визнання незаконним та скасування пункту 9 додатку 1 до рішення 9 Харківської міської ради від 19.06.2019 року № 1605/19 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" та вимоги про визнання недійсним договору, які визнані судом необґрунтованими та безпідставними.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора про

- визнання незаконним та скасування пункт 9 додатку 1 до рішення 9 Харківської міської ради від 19.06.2019 року № 1605/19 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд", яким змінено вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136300:12:003:0067) площею 2,0722 га по вул. Буковій, 4-Б на "для будівництва учбових майстерень", яким надано Обслуговуючому кооперативу "КІМ" в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:12:003:0067) площею 2,0722 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва учбових майстерень по вул. Буковій, 4-Б до 17.04.2022 року, а також визначено, що будівництво необхідно виконати за рахунок знесення існуючих будівель літ. "А-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Д-2" по вул. Буковій, 4-Б, які належать на праві приватної власності Обслуговуючому кооперативу "ЖБК КІМ" (на теперішній час Обслуговуючий кооператив "КІМ");

- визнання недійсним договір б/н від 14.11.2019 року оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:00360067, по вул.. Буковій, 4-Б в м. Харкові, площею 2,0722 га., укладеного між Харківською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "КІМ");

- зобов`язання Обслуговуючий кооператив "КІМ" повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Букова, 4-Б, площею 2,0722 га., кадастровий номер 6310136300:12:003:0067 Харківській міській раді.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України також унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "РуїсТоріха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN OTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статтею 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018 року, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу, які залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати у даній справі залишаються за прокурором.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

реквізити сторін:

прокурор: Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55А);

відповідач 1: Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан конституції, буд. 7, ЄДРПОУ 04059243);

відповідач 2: Обслуговуючий кооператив "КІМ" (61004, м. Харків, вул. Катериніська, буд. 46, ЄДРПОУ 39318424);

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 - Державний біотехнологічний університет (61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 44, ЄДРПОУ 44234755).

Повне рішення складено "28" жовтня 2024 р.

Суддя О.О. Ємельянова