Ухвала

від 28.10.2024 по справі 910/19603/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/19603/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М, Ємця А.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1 (далі - Військова частина, скаржник)

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний-Регіон»

про стягнення 188 506,99 грн,

ВСТАНОВИВ:

Військової частини 21.10.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 у справі №910/19603/23 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. До касаційної скарги додано доказ скерування її відповідачу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №910/19603/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Бенедисюка І.М., Ємця А.А.

Дослідивши матеріали касаційної скарги Військової частини, Верховний Суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Згідно з частиною п`ятою статті 44 ГПК України юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.

За змістом частини першої статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Приписами частини третьої статті 56 ГПК України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Така ж правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №908/592/19. Схожа (узагальнена) позиція висловлена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20.

Відповідно до частини дев`ятої статті 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

При цьому підписання та/або подання заяв, клопотань, скарг є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, вона підписана від імені Військової частини «ТВО командира військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_1 ». У якості додатків до касаційної скарги вказано докази скерування касаційної скарги відповідачу. Інших додатків не додано.

Верховний Суд констатує, що до касаційної скарги не подано доказів підтвердження повноважень на її підписання ТВО командиром військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 . Втім у тексті касаційної скарги зазначено, що повноваження на підпис знаходяться в матеріалах справи.

Верховний Суд виходить з того, що у письмовій формі матеріали справи на час подання цієї касаційної скарги та перевірки Судом наявності/відсутності підстав для відкритті касаційного провадження відсутні, а відповідно до приписів статті 294 ГПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи.

Водночас Суд відзначає, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформованого станом на 25.10.2024 керівником Військової частини є ОСОБА_3 , інших осіб, які можуть вчиняти дії від юридичної особи, зокрема, ОСОБА_4 у витязі не зазначено.

Щодо зазначення Військовою частиною у касаційній сказі, яка підписана В. Цюриком, що повноваження на підпис знаходяться в матеріалах справи, Суд зазначає, що за наявної інформації в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» Військова частина НОМЕР_1 зверталася через «Електронний суд», як з позовною заявою до місцевого суду так і з апеляційною скаргою та заявою про усунення недоліків до апеляційного суду за підписом ОСОБА_3 до яких на підтвердження його повноважень додавалася виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка формувалася 11.11.2021 та відповідно до якої він є керівником Військової частини, тоді як інша інформація щодо наявності у В. Цюрика повноважень на підписання касаційної скарги в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» відсутня.

Суд зазначає, що у такому разі Військова частина звертаючись з даною касаційною скаргою підписаною ТВО командира військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 , мала б надати докази наявності у нього повноважень на підписання цієї касаційної скарги, оскільки докази, що станом на момент підписання та подання касаційної скарги ОСОБА_5 є її керівником відсутні як в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань так і не додано до касаційної скарги. Докази на підписання касаційної мають бути належними, допустимими та вірогідними, а отже Військова частина в особі ОСОБА_6 не підтвердила його повноважень представляти її інтереси в порядку самопредставництва й підписувати касаційну скаргу.

Отже, не підтверджені повноваження ТВО командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_7 який може діяти в порядку самопредставництва Військової частини, як особи ТВО Військової частини на підписання даної касаційної скарги та представляти її інтереси в порядку самопредставництва.

Приписами пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо, касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, непідписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України, оскільки касаційна скарга Військової частини підписана особою, яка не має права її підписувати.

За таких обставин, враховуючи, що касаційну скаргу Військової частини від 13.10.2024 №7/1/2 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 у справі №910/19603/23 підписав ТВО командир військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_5 , який не має права її підписувати, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги з доданими до неї матеріалами скаржнику у відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що повернення касаційної скарги в даному випадку не є перешкодою у доступі до правосуддя або порушення права на захист, оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту, форми та порядок подання покладається саме на заявника касаційної скарги.

Також суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що постановлення ухвали про повернення касаційної скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з касаційною скаргою у відповідності до вимог статей 288- 291 ГПК України.

Крім того, Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника, що у разі повторного звернення з касаційною скаргою, Військова частина має враховувати приписи статей 290, 308, 310 ГПК України щодо форми і змісту касаційної скарги та предмета оскарження та повноважень Верховного Суду при ухваленні ним судового рішення.

Суд вважає за необхідне зазначити й про те, що:

- до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Приписами пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Отже, перелік випадків для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведений у пункті 2 частини другої статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Верховний Суд звертає увагу на те, що за такого правового регулювання можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи, при наявності випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.

Суд наголошує на тому, що тягар доказування наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

Верховний Суд відзначає, що, визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки, є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.

Керуючись статтями 234, 235, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 у справі №910/19603/23 повернути з усіма доданими до неї матеріалами скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець