Ухвала

від 28.10.2024 по справі 149/2984/24

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/2984/24

Провадження №2/149/917/24

Номер рядка звіту 60

УХ ВА ЛА

"28" жовтня 2024 р. м. Хмільник

Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Робак М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Хмільницької районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Хмільницького округу Мельник Анна Олександрівно, про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И Л А :

До Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Хмільницької районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Хмільницького округу Мельник Анна Олександрівно, про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини.

Дослідивши матеріали вказаного вище позову, суд дійшов висновку, що дана справа не належить до підсудності Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, слід звернути увагу, що відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини (постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»).

Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).

З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Відповідні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Отже, у випадку коли спір виник з приводу нерухомого майна, що передбачає застосування правил виключної підсудності таких категорій спорів, положення процесуального закону щодо пред`явлення та розгляду позову за правилами загальної підсудності застосуванню не підлягають.

Із поданої заяви та доданих до неї документів слідує, що спадкове нерухоме майно розташоване за адресоюв с. Жежелів Козятинського району Вінницької області.

Враховуючи,що нерухоме майно,на якепретендує позивачказнаходиться вКозятинському районі,відтак,враховуючи положення ЗаконуУкраїни №2808-IX "Про внесення змін в прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку із утворенням (ліквідацією) районів" справа має розглядатися Козятинським міськрайонним судом Вінницької області.

Слід також враховувати те, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються судами за встановленими Законом правилами підсудності, а їх порушення - є ознакою незаконності рішення.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Згідно п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 30, 31, 187, 261, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 доХмільницької районноїдержавної адміністрації,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог:Приватний нотаріусХмільницького округуМельник АннаОлександрівно,про визначеннядодаткового строку,достатнього дляприйняття спадщини - передати за підсудністю до Козятинський міськрайонного суду Вінницької області ( 22100, м. Козятин , вул. Грушевського, 64).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Марина РОБАК