Ухвала

від 24.10.2024 по справі 202/7055/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/7055/24

Провадження № 2-з/202/94/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

24 жовтня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Бєсєди Г.В., за участю секретаря Голєва А.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на гараж у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з незаконного володіння.

22.10.2024 представником ОСОБА_1 адвокатом Товстим К.А. подано також заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на гараж АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначив, що гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , є предметом позовних вимог. За відповідачем ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на спірний об?єкт нерухомості, згідно біржового договору купівлі-продажу укладеного між нею та ОСОБА_1 за представництва її покійного чоловіка ОСОБА_4 - за підробним нотаріальним дорученням від імені ОСОБА_1 . Після звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів з заявою про злочин відносно ОСОБА_3 остання здійснила його відчуження на відповідача ОСОБА_2 , особу яка проживає на окупованій території. Відомостей про реєстрацію ОСОБА_2 як вимушено переміщеної особи позивач не має. Враховуючи, що після звернення до правоохоронних органів, 02.10.2023 із заявою про злочин ОСОБА_3 , 27.10.2023 здійснила відчуження спірного майна на користь ОСОБА_2 . Підставою забезпечення позову представником позивача зазначено те, що невжиття заходів забезпечення може привести до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Ознайомившись із змістом заяви про забезпечення позову та доданими до заяви документами, суд приходить до такого.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першоїстатті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У частині першійстатті 150 ЦПК Українизакріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Верховного Суду від 11 травня 2022 року в справі № 317/2155/21 (провадження № 61-15398св21) зазначено, що «Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову, однак їх одночасне застосування не відповідає вимогам закону.

Згідно матеріалівсправи,в позовнійзаяві ОСОБА_1 просить витребувати із незаконного чужого володіння ОСОБА_2 гараж, який находиться за адресою: АДРЕСА_2 , та передати його у власність ОСОБА_1 ; припинити право власності ОСОБА_2 на гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на гараж, індексний номер: 68240013 від 29.06.2023 року, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, вимоги позивача, викладені у його заяві про забезпечення позову на гараж стосуються майна, яке є предметом позову. Суд вважає, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову у межах вимог чинногоЦПК Україниздійснивши належну оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності і обґрунтованості заявлених вимог щодо забезпечення позову, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, ймовірність ускладнення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, та дійшов висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову у цій справі шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо об`єкта нерухомості майна: гаража № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене, заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 157, 260-261, 263, 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на гараж у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з незаконного володіння задовольнити частково.

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо об`єкта нерухомого майна: гаража № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_2 .

У іншій частині заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Г.В. Бєсєда