Рішення

від 28.10.2024 по справі 632/1455/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 632/1455/24 провадження № 2/632/709/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 рокум. Златопіль

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі судді - Кочнєва О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін по справі цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» Калічак Дмитра Віталійовича про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

26.08.2024 року позивач засобами Електронного суду в особі свого представника за посадою звернувся до суду із заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №3627674, укладеним між відповідачем та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» 12.12.2020 року строком до 09.01.2021 року на суму 18686,40 грн., з яких 12000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 6686,40 грн. - сума заборгованості за відсотками, право вимоги за якими були отримані позивачем на підставі договору факторингу від 21.06.2021 року №2106, а також судові витрати за розгляд справи у суді у вигляді сплаченого при зверненні до суду судового збору з понижуючим коефіціентом у розмірі 2422,40 грн.

29.08.2024 року позивач в особі свого представника за посадою надав суду клопотання про витребування доказів з метою підтвердження факту перерахування відповідачу первинним кредитором коштів при наданні кредиту 12.12.2020 року, а саме: витребувати з АТ КБ «Приватбанк» інформації щодо належності відповідачеві відповідного карткового рахунку № НОМЕР_1 , виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ «Приватбанк» на ім`я відповідачаза період з 12.12.2020 року до 13.12.2020 року.

В обгрунтування позову було зазначено, що відповідач, отримавши кошти у товаристві з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів», вимога за якою була згодом придбана позивачем, належним чином свої зобов`язання не виконував, що є підставою для стягнення з нього отриманих кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами, що відповідає вимогам укладеного первинного кредитного договору та є відповідним способом захисту прав кредитора.

Ухвалою судді від 05.09.2024 року вказана позовна заява була залишена без руху через не виконання позивачем вимог абз.2 ч.1 ст.177 та ч.7 ст.43 ЦПК України (а.с.30).

На виконання вимог вказаної ухвали позивач надав суду заяву про усунення недоліків вказаної позовної заяву із доказами направлення відповідачу цінного листа з описом вкладення на виконання вимог абз 2 ч.1 ст.177 ЦПК України у взаємозв`язку із ч.7 ст.43 ЦПК України (а.с.33-35),

Ухвалою судді від 12.09.2024 року провадження у справі було відкрито у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, наданий сторонам час для подання усіх заяв по суті позову, задоволено клопотання позивача про витребування доказів з АТ КБ «Приватбанк» щодо підтвердження видачі картки відповідачу та виписку із рахунку за період 12.12.2020-13.12.2020 року (а.с.36-37).

Позивач про вказану ухвалу був проінформований засобами Електронного суду у порядку ч.5 ст.272 ЦПК України (а.с.39), відповідач вказану ухвалу отримала засобами поштового зв`язку 20.09.2024 року (а.с.41).

02.10.2024 року на адресу суду з АТ КБ «Приватбанк» надійшла відповідь на виконання ухвали судді від 12.09.2024 року, в якій було підтверджено емітування картки на ім`я відповідача та зарахування переказу на картку відповідача 12.12.2020 року у розмірі 12000,00 грн. (а.с.42-44).

Також 02.10.2024 року на адресу суду засобами поштового зв`язку (надісланий 27.09.2024 року) надійшов відзив з боку відповідача, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, вказуючи, що відсутні докази укладання договору між ним та первинним позивачем, наданий розрахунок не відповідає дійсним нарахуванням, які могли бути здійснені та не відповідає вимогам до первинного бухгалтерського документу, яким повинен бути розрахунок, сам кредитний договір повинен був укладений у письмовій формі, а тому за своєю правовою природою є нікчемним та просив застосувати наслідки пропуску строку позовної давності щодо вимог, заявлених до відповідача (а.с.45-47).

В межах строку для подання відповіді на відзив, визначених в ухвалі про відкриття провадження 12.09.2024 року, позивач подав вказаний документ як заяву по суті позову 11.10.2024 року засобами Електронного суду, в якій зазначив, що договір був підписаний відповідач одноразовим ідентифікатором та сам договір є дійсним відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», гроші були відповідачем отримані, що підтверджується як наданими відповідачем доказами, так і витребуваними та отриманими судом даними з АТ КБ «Приватбанк», строки звернення до суду позивачем не пропущені, оскільки позовна давність фактично діє в Україні без можливості застосування з 2017 року, оскільки 12.03.2020 року розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України був доповнений п.12, відповідно до якого строки позовної давності, передбачені ст.257 ЦК України, продовжується на строк дії карантину, який в Україіні закінчився 30.06.2023 року, а 18.03.2022 року вказаний розділ ЦК України був доповнений п.19, відповідно до якого строки позовної давності, передбачені ст.257 ЦК України продовжуються на період дії воєнного стану, який був введений 24.02.2022 року та продовжується відповідними законами, які на час подання позовної заяви, так і дотепер (а.с.50-52). До відповіді на відзив були долучені рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18.10.2023 року, який для суду жодного правового значення не має, оскільки обов`язковими для застосування в Україні є виключно правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду на підставі ч.4 ст.263 ЦПК України (а.с.53-55) та довідка від 08.10.2024 року ТОВ «Фінекспрес» на ім`я первинного кредитора про перерахування відповідачеві коштів 12.12.2020 року у розмірі 12000,00 грн., який суд приймає до уваги як доказ, який був отриманий позивачем вже після відкриття провадження та не міг бути поданий разом із позовною заявою (а.с.58-59).

Інші заяви, клопотання від сторін у справі не надходили та інші процесуальні дії у справі судом не застосовувалися.

Справа розглядається за наявності трьох заяв по суті позову: позовної заяви, відзиву та відповіді на відзив.

Розгляд справи проводиться у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами у межах строків, визначених ст.275 та ч.2 ст.279 ЦПК України. Можливість ухвалення заочного рішення в такому випадку не передбачена.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

12.12.2020 року між відповідачем та первинним кредитором товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» було укладеного договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №3627674, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти від первинного кредитора у розмірі 12000,00 грн. строком на 28 днів до 09.01.2021 року із сплатою процентів у розмірі 1,99% в день на розмір заборгованості за кредитом (а.с.6). Відповідач підписав вказаний договір одноразовим електронним ідентифікатором, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», а тому доводи відповідача в частині не підписання договору та обов`язкову підписання кредитного договору виключно в електронній формі суд відкидає, як доводи, які не грунтуються на вимогах норм матеріального права.

Кошти відповідачу були перераховані контрагентом первинного кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» у сумі 12000,00 грн. на картку відповідача, емітовану АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується довідки від 08.10.2024 року на ім`я первинного кредитора №КД-000000994/ТНПП (а.с.58-59) та відповіддю АТ КБ «Приватбанк» від 02.10.2024 року на ім`я суду щодо руху коштів по картці саме відповідача 12.12.2020 року, де чітко зазначено отримання відповідачем коштів у розмірі 12000,00 грн. (а.с.42-43).

Наданий суду розрахунок заборгованості повністю відповідає умовам укладеного між первинним кредитором та відповідачем договору від 12.12.2020 року, оскільки нарахування процентів було здійснено виключно в межах строку дії договору до 09.01.2021 року та склало 6686,40 грн.(а.с.6, зворотній бік -8).

В цій частині повністю спростовуються доводи відповідача, викладені у відзиві, щодо того, що кошти ним не були отримані та він вважає розрахунок заборгованості не відповідає вимогам до первинного бухгалтерського документу. Дійсно розрахунок заборгованості не є первинним бухгалтерським документом, повністю залежить від волі позивача, однак для того, аби довести його неправомірність, відповідач повинен вказати якому саме нормативно-правовому акту він не відповідає, або де у вказаному розрахунку містяться помилка, яка не відповідає вимогам укладеного між первинним кредитором та відповідачем договору позики. Відповідач спростувати розрахунок будь-яким із зазначених способів не зміг, а тому його доводи не можуть бути прийняті до уваги при розгляді справи.

Також не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо можливості застосування строків позовної давності, визначених ст.257 ЦК України, оскільки строк позовної давності вважається продовженим на період дії воєнного стану введеного 24.02.2024 року, що відповідає вимогам п.19 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. В даному випадку продовження вказаного строку ще й на підставі п.12 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України через введений в країні карантин суд вважає зайвим, оскільки для не застосування строків позовної давності в даній справі достатньо виключно норми щодо продовження такого строку на час воєнного стану, а не загалом з 2017 року, оскільки сам договір був укладений у грудні 2020 року.

Таким чином, усі доводи відповідача, викладені у відзиві в даній справі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та судом відхиляються як неналежні докази позиції відповідача.

Позивач, на його думку, набув право вимоги до відповідача на підставі договору факторингу №2106 від 21.06.2021 року, укладеним між ним та первинним кредитором (а.с.8, зворотній бік -15). До вказаного договору був долучений реєстр прав вимог №1, в якому була наявна вимога до відповідача (порядковий номер 6157), із ціною продажу вимоги до нього у розмірі 1912,88 грн. (а.с.15, зворотній бік - 16).

В той же час відповідно до пунктів 6.2, 6.3 та 6.7 вищевказаного договору факторингу позивач повинен був сплатити первинному кредитору ціну позову (викреслене позивачем із договору, наданого суду) двома траншами до 28.07.2021 року та до 28.07.2022 року, при цьому без оплати вказаної ціни продажу фактор, яким є позивач не набуває права вимоги до боржників, переданих за відповідним реєстром.

До матеріалів позовної заяви жодних документів на підтвердження оплати позивачем як фактором вказаних (закреслених у наданому суду документі) коштів надано, не було, а відповідно позивачем не зміг відповідно до вимог укладеного ним договору підтвердити право переходу вимог до відповідача до нього, а тому у задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити через недоведеність заявлених ним вимог в частині набуття права вимоги до відповідача. Окремо суд зазначає для позивача, що згідно з принципом диспозитивності це є його правом закреслювати вартість оплачених ним вимог за договором факторингу, вважаючи цю інформацію комерційною та такою, яка є конфіденційною, однак у випадку, звертання до суду із відповідною вимогою за вказаним договором, він повинен довести суду її вартість та її оплати на користь первинного кредитору, що входить до предмету доказування в даній категорії справ і без чого встановити придбання вимоги на підставі договору факторингу суд позбавлений можливості.

Обов`язок подання вказаних доказів повністю покладається на позивача у справі при зверненні до суду відповідно до вимог ч.2 ст.83 ЦПК України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч.2 ст.76 ЦПК України, ч.2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Засобами доказування є письмові, речові і електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторони. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судові витрати за результатами розгляду справи слід залишити за позивачем на підставі ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12-14, 76-83, 141, 259, 263-265, 274, 275, 279, 351-352, 354 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 626, 628, 638 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» Калічак Дмитра Віталійовича про стягнення заборгованості через недоведеність переходу права вимоги до позивача від первинного кредитора.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 28 жовтня 2024 року.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», код ЄДРПОУ - 35017877, адреса: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 98А, приміщення 70, тел. 044-334-67-45, електронна пошта: info@fkua.com.ua.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 .

Суддя - Олег КОЧНЄВ