Рішення

від 18.10.2024 по справі 635/7097/21

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.10.24

Справа № 635/7097/21

Провадження №2/635/2490/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 рокусмт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Даниленко Т.П.,

за участі секретаря судового засідання Загайко Г.Я.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат Цимбалюк Сергій Васильович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Харківська районна державна нотаріальна контора Харківської області про визнання додаткового строку про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 ,в інтересахякої дієадвокат Цимбалюк Сергій Васильович звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовною заявою до до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Харківська районна державна нотаріальна контора про визнання додаткового строку про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, щовона є донькою ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що листом від 29.07.2021 року №25956/02-14 Харківська районна державна нотаріальна контора Харківської області повідомила ОСОБА_4 про необхідність в місячний строк з дня отримання цього листа звернутись до суду з позовом з зазначеного питання, оскільки після смерті батька також звернулась ОСОБА_7 для прийняття спадщини.

Поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовує наступним:

Вона є громадянкою держави Ізраїль та постійно там проживає. З 2017 року вона тривалий час хворіє, знаходится під постійним наглядом лікарів на захворювання, яке повністю впливає на її можливість полишити країну постійного перебування, а саме: депресивно-тривожний стан, який викликає слабкість, стомлюваність. Тощо. Крім того, вона хворіє на діабет та гіпертрігліцемію. У зв`язку із захворюванням ОСОБА_8 було встановлено ступінь непрацездатності на рівні 66%. За висновками лікарів, позивачка потребує постійного лікування під ретельним постійним наглядом лікаря-фахівця. У зв`язку з цим, вважає, що існують підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вважає, що повжною причиною пропуску для прийняття спадщини у шестимісячний строк є велика відстань між місцем її постійного проживання в державі Ізраїль та місцем знаходження спадкового майна.

Також зазначає, що відповідно до постанови КМУ «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу «COVID-19» від 11.03.2020 року №211 з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року. В зв`язку з цим Нотаріальна палата України рекомендувала нотаріусам під час карантину, з метою забезпечення від масового поширення вірусної інфекції, здійснити всі можливі профілактичні заходи та призупинити особистий прийом громадян.

Крім того як на причину поважності пропуску строку для прийняття спадщини посилається на невиконання нотаріусом вимог статті 63 Закону України «Про нотаріат», а саме не вчинила дій для повідомлення позивача про відкриття спадщини, не здійснила виклик позивача, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, крім того, нотаріусом порушено вимоги, що містяться у Главі 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 за №296/5, зокрема, п.1.2, що, на її думку, є безумовною поважною причиною пропуску строку із зверненням до нотаріальної контори для прийняття спадщини.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11.11.2021 справу прийнято до розгляду в провадження судді Карасави І.О.

Відповідно до розпорядження голови Верховного суду від 08.03.2022 за № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» та Закону України «Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус судді» справу передану за підсудністю відповідно акту приймання-передачі справ та речових доказів від 01.04.2022.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 26.09.2023 справу передано за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомуст. 32 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який ураховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішення для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.

Так, для розгляду даної цивільної справи, на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2023 зазначена справа передана судді Харківського районного суду Харківської області Даниленко Т.П.

Ухвалою Харківськогорайонного судуХарківської областівід 30.10.2023прийнято допровадження суддіХарківського районногосуду Харківськоїобласті ДаниленкоТ.П.цивільну справуза позовом ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат Цимбалюк Сергій Васильович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Харківська районна державна нотаріальна контора про визнання додаткового строку про прийняття спадщини.

Відкрито провадження усправі запозовом ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат Цимбалюк Сергій Васильович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Харківська районна державна нотаріальна контора про визнання додаткового про прийняття спадщини. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.11.2023 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Цимбалюка С.В. про відвід складу суду від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Харківська районна державна нотаріальна контора про визнання додаткового про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 22.01.2024 клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Зудер`янц В.В.- задоволено. Витребувано з Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області (61052, Харківська обл., місто Харків, Холодногірський район, вул. Євгена Котляра, будинок 4, м. Харків) інформацію стосовно того які особи звернулись з заявами про прийняття спадщини, відмовами від спадщини після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи складався ним заповіт, інформацію чи надходили до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після закінчення шестимісячного строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кого надійшли такі заяви? Чи отримували ці особи від нотаріуса постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії?

Ухвалою суду від 23.05.2024 підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Харківська районна державна нотаріальна контора Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини- закрито.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про причину неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідачка ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат В.В. Зудер`янц (до зміни прізвища ОСОБА_9 ) в судове засідання не з`явився, подала суду письмові пояснення на позовну заяву, також подала заяву, в якій просила розглянути справу за їх відсутності за наявними у справі документами та відповідно до вимог чинного законодавства, просили в позові відмовити в повному обсязі.

Третя особа Харківська державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області в судове засідання не з`явилась, подала суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності за наявними у справі документами та відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, про що 17.01.2020 складено відповідний а/з №31, зареєстровано Виконавчим комітетом Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Позивачка ОСОБА_5 (до укладання шлюбу ОСОБА_10 . його дочкою, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 .

15.09.1994 між ОСОБА_11 та ОСОБА_10 укладено шлюб, після укладання шлюбу дружині ОСОБА_12 присвоєно прізвище ОСОБА_13 , шо підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 .

Відповідачка ОСОБА_4 (до укладання шлюбу ОСОБА_14 ) також є дочкою дочкою ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 .

17.07.1998 між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 укладено шлюб, після укладання шлюбу дружині ОСОБА_16 присвоєно прізвище ОСОБА_17 , шо підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 .

Відповідачка ОСОБА_16 також є дочкою дочкою ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 .

Листом від 29.07.2021 за №25956/02-14 Харківська районна державна нотаріальна контора Харківської області повідомила ОСОБА_4 про необхідність в місячний строк з дня отримання цього листа звернутись до суду з позовом з зазначеного питання, оскільки після смерті батька також звернулась ОСОБА_2 для прийняття спадщини.

Згідно висновку після відвідування лікаря 40015081/12 від 27.07.2001 при візиті 21.06.2021 ОСОБА_8 встановлено діагноз: депресивно-тривожний стан, незначне поліпшення останнім часом. Як і раніше страждає від фибромиалгии, отримує лікування Сімбалтой, поліпшення поки немає. Немає данних про продукування психозів. Немає суїцидальних, або небезпечних проявів. ОСОБА_18 обстеження діабет. Отримує медикаментозне лікування. Гіпертрігліцимія.

Згідно Довідки про стан здоров`я, наданої Лікарняною касою Меухедед від 19.09.2021 ОСОБА_8 встановлено діагноз: зазначена пацієнтка обстежена і діагнастована як особа з обмеженнями в активності до обстеження.

Згідно довідки Інституту національного страхування (Загальна інвалідність) від 13.08.2021 ОСОБА_8 продовжено право на допомогу по загальній інвалідності.

Відповідачка ОСОБА_2 в письмових пояснення на позовну заяву зазначила, що позивачкою, враховуючі надані докази, не доведено, що пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.

Прицьому наголошує,що незвернення позивачкиіз заявоюпро прийняттяспадщини протягом19місяців післясмерті батькасвідчить пронебажання прийняттяспадщини,а непро неможливістьподання такоїзаяви. Звертає увагу, що суду надана медична інформація від 21.06.2021 та наступні медичні довідки, тобто інформація про відвідання позивачкою лікаря стосується стану її здоров`я майже через рік після закінчення строку про прийняття спадщини,

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22.06.1993 (справа №2-297) було задоволені позовні вимоги ОСОБА_19 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_20 , ОСОБА_3 та ОСОБА_21 . Визнано ОСОБА_6 таким, що втратив право користування житловим прміщенням квартирою АДРЕСА_1 (теперішній АДРЕСА_2 .

З відповіді Харківської державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області від 16.02.2024 за №255/02-14, шо надійшла на виконання ухвали суду про витребування доказів вбачається наступне: Харківська районна державна нотаріальна контора харківської області на виконання ухвали суду від 22.01.2024 №635/7097/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Харківська районна державна нотаріальна контора Харківської області про призначення додаткового строку для прийняття спадщини, за матеріалами спадкової справи №391/2020 після ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що на час смерті постійно прживав в АДРЕСА_3 , повідомляє:

-протягом строку з дня смерті вказаного спадкодавця до державної нотаріальної контори подала заяву про прийняття спадщини ОСОБА_2 , в порядку ст.1256 ЦК України;

-інші заяви про прийняття або відмову від спадщини по вказаній спадковій справі від будь-якої особи на протязі шестимісячного строку з дня смерті вказаного спадкодавця та станом на 16.02.2024 не поступали;

-постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії в межах вказаної спадкової справи ні на чиє ім`я державна нотаріальна контора на виносила;

-заповіт від імені вказаного спадкодавця нотаріально не був посвідчений.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем,у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниможуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду Українивід 04.11.2015 у справі № 6-1486цс15 та від 14.09.2016 у справі № 6-1215цс16.

Як свідчать матеріали цивільної справи ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно останнім днем прийняття спадщини є 16.07.2020.

З наданих позивачкою медичних довідок відомо, що позивачка 21.06. 2021 відвідала лікаря, здійснено: КТ обстеження в нормі, МРТ обстеження в нормі.

При цьому суд зазначає, що надана медична інформація від 21.06.2021 тобто інформація про відвідання позивачкою лікаря майже через рік після строку про прийняття спадщини, та містить наступні відомості: висловлювались скарги на часом болі в животі, дискомфорт. Тривожності не має. Повністю контактує, створює і підтримує зоровий контакт. У повній свідомості. Нормальна орієнтація у всіх сенсах. Слегка напружена. Мова в нормі. Розумовий процес в нормі. Зміст не свідчить про наявність будь-якого марення, заперечує суїцидальні прагнення, заперечує порушення розуміння. Оцінка дійсності суджень виглядають інтактними. Розуміння присутнє. Висновок: продовжити медикаментозне лікування. Ця інформація не містить беззаперечних доказів того, що позивачка не мала можливості за станом здоров`я подати заяву про прийняття спадщини після смерті батька в 6-ти місячний термін.

Інша медична довідка, про стан здоров`я від 19.09.2021 року також стосується періоду після закінчення строку для прийняття спадщини., відповідно ці довідки до уваги судом не беруться.

Крім того, позивачка не була позбавлена можливості подати заяву про прийняття спадщини шляхом направлення її поштою до нотаріальної контори або до органів місцевого самоврядування, або подати заяву про прийняття спадщини, звернувшись до посадової особи консульської установи України у державі Ізраїль на підставістатті 38 Закону України «Про нотаріат»,та відповіднодо Положення«Про порядокучинення нотаріальнихдій вдипломатичних представництвахта консульськихустановах України»від 27.12.2004 за№142/5/310, а тому саме по собі проживання позивачки за межами України (без доведенняповажності інших причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини) не може вважатись поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

В оцінці спірних правовідносин Верховний Суд у Постанові від 09.12.2021 справі № 464/4722/19 виходить з такого: «Главою 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженогонаказом Мін`юсту України від 22.02.2012 за № 296/5, визначено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини, у тому числі на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини (пункт 2.1); якщо заява, в якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (пункт 3.5).

Відповідно до частини шостоїстатті 1 Закону України «Про нотаріат»вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України. Загальні правила вчинення консулами України нотаріальних дій визначено розділом IIIКонсульського Статуту України, затвердженим Указом Президента України від 02 квітня 1994 року.»

Порядок видачі свідоцтв про право на спадщину регламентовано Главою10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок).

Згідно з пунктом 2.1 Глави 10 Порядку спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа,а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (пункт 3.5 Глави 10 Порядку).

Пунктом 3.23 Глави 10 Порядку передбачено, що своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

Згідно з пунктом 2.1 розділу IV Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5, спадкова справа заводиться посадовою особою органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, визначених у статтях1261,1262,1266 ЦК України, осіб, вказаних у заповіті, заінтересованих в охороні цього майна, або вимоги кредиторів.

Отже, позивачка не була позбавлена можливості подати заяву про прийняття спадщини шляхом направлення її поштою до нотаріальної контори або до органів місцевого самоврядування, або подати заяву про прийняття спадщини, звернувшись до посадової особи консульської установи України у Республіка Чехія на підставістатті 38 Закону України «Про нотаріат», а тому саме по собі проживання позивачки за межами України (без доведенняповажності інших причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини) не може вважатись поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини».

В Постанові від 11 липня 2018 року по справі №381/4482/16 ц Верховний Суд України, відмовляючи в задоволення позову про надання додаткового строку на прийняття спадщини, зазначив:

«Главою 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженогонаказом Мін`юсту України від 22 лютого 2012 року № 296/5, визначено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини, у тому числі на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини (пункт 2.1); якщо заява, в якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (пункт 3.5).

Відповідно до частини шостоїстатті 1 Закону України «Про нотаріат»вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України. Загальні правила вчинення консулами України нотаріальних дій визначено розділом IIIКонсульського Статуту України, затвердженим Указом Президента України від 02 квітня 1994 року.»

Близький за змістом висновок міститься у постановах Верховного Судувід 04 березня 2020 року у справі № 640/8507/17 (провадження № 61-28865св18), від 04 червня 2020 року у справі № 601/1157/19 (провадження № 61-4901св20),від 02 квітня 2020 року у справі № 420/23/18 (провадження № 61-1883св19).

В Постанові від 11.11.2020 року (справа №750/262/20) ВС зазначив наступне: «Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язаніз об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18).» Також ВС зазначив, безпідставним є посилання позивача на недобросовісність поведінки іншого спадкоємця - відповідача (дружини спадкодавця), щодо ненадання відомостей про відкриття спадщини, оскільки вказані обставини також не свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки не є перешкодою на вчинення спадкоємцем дій по прийняттю спадщини відповідно до норм цивільного права.

В Постанові від № 522/17925/16-ц у справі від 26.10.2022 року Верховний суд зробив наступні висновки: Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання положень закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема такі: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20).

В Постановівід №405/7058/19у справівід 26липня 2021року Верховнийсуд зробивнаступні висновки: Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження№ 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.(Поновлення строку при наявності заповіту).

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Отже, практика суду касаційної інстанції у цій категорії справ є сталою та незмінною.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Щодо посилання позивачки, або її представника адвоката Цимбалюка С.В. на правові позиції викладені в постанові ВС №761/42165/17-ц від 28.10.2019 року та постанові ВС №565/1145/17 від 26.06.2019, суд не може взяти їх до уваги виходячи з наступного:

Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Отже, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, оскільки позивач був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом.

У справі № 761/42165/17-ц (постанова від 28 жовтня 2019 року, провадження № 61-49121св18) Верховний Суд визнав правильними висновки суду апеляційної інстанції про те, що позивач довів наявність перешкод, які впливали на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини за заповітом, оскільки нотаріус не вчиняла дії для повідомлення позивача про відкриття спадщини, не здійснила його виклик як спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчить про неналежне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця. Також апеляційний суд правильно врахував, що пропуск строку на прийняття позивачем спадщини складає три дні, а також свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, дотримався принципу пропорційності між застосованим заходом і переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тобто викладені висновки судів про поважність пропуску строку для прийняття спадщини пов`язані зі спадкуванням за заповітом та необізнаністю спадкоємця про існування заповіту, тобто не є тотожними обставинами цієї справи.

Крім того, Пунктом 24 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року визначено, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) ( 435-15 ), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Абзацом 2 цього пункту Постанови закріплено, що при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Суд, зазначає, що позивачкою не надано суду доказів звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, також відсутня вмотивована обґрунтована Постанова нотаріуса про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії яка є обов`язковою при зверненні з цим позовом до суду.

Вказане підтверджується матеріалами справи.

За наведених обставин, суд вважає, що вимоги позивача не є законними та обґрунтованими, такими, що ґрунтуються на законі та не підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України,ст.ст.10,12,13,18,81,258,259,263-265,315,352,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенняпозову ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат Цимбалюк Сергій Васильович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Харківська районна державна нотаріальна контора Харківської області про призначення додаткового строку про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості, що не проголошуються:

позивач ОСОБА_5 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_4 ;

представник позивача - адвокат Цимбалюк Сергій Васильович, місце здійснення адвокатської діяльності: 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 100, к. 96;

відповідач ОСОБА_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_5 ;

відповідач ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання (перебування): АДРЕСА_6 ;

відповідач ОСОБА_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_7 ;

представник відповідача - адовкат ОСОБА_22 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_8

третя особа Харківська районна державна нотаріальна контора Харківської області, місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, 4.

Суддя Т.П.Даниленко