Рішення

від 24.10.2024 по справі 320/4583/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 року м. Київ № 320/4583/20

Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Панової Г.В.

розглянув у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, що виявилась у неприйнятті відповідно до положень ч.7 ст.118 Земельного кодексу України рішення за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га , розташованої в межах Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- зобов`язати Старопетрівську сільську раду Вишгородського району Київської області у місячний строк після набрання законної сили судовим рішенням у даній справі на найближчому черговому пленарному засіданні сесії Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 15 га, розташованої в межах Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та прийняти рішення відповідно до положень ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Обґрунтовуючи позов позивач зазначила, що вона звернулася до Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області з клопотанням про передачу у власність та надання у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,15 га на території с. Старі Петрівці (Вишгородського району) Київської області в межах населеного пункту. Водночас, відповідачем не було прийнято у встановлений законодавством строк рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, чим порушено право позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання. Також суд витребував від відповідача докази по справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження в адміністративній справі № 320/4583/19 та відклав підготовче засідання. Також суд задовольнив клопотання відповідача про надання строку для подання відзиву на позовну заяву та доказів і визначив відповідачу 15 денний строк для подання відзиву на позов та доказів по справі.

Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що на апаратом виконавчого комітету Старопетрівської сільської ради було підготовлено та винесено на засідання проект рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 », однак на сесії зазначений проект рішення не набрав необхідної кількості голосів. При цьому, відповідно до ст. 36 Регламенту Старопетрівської сільської ради VІІ скликання: проект рішення або пропозиція, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими.

Додатково відповідач наголосив, що відхилення проекту зазначеного рішення є правомірним, оскільки бажане місце розташування земельної ділянки, яке було позначене на графічних матеріалах доданих до клопотання позивача накладається на вже існуючі земельні ділянки, які мають діючих власників, а саме в урочищі «Старий Сад» с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області. Земельні ділянки були надані раніше у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Відтак, відповідач наголосив на тому, що Старопетрівська сільська рада не мала права надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, щодо земельних ділянок, які вже мають зареєстрованих у законному порядку власників.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 суд відклав підготовче засідання у справі на 27.10.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 суд закрив підготовче засідання у справі та призначив розгляд справи по суті позовних вимог.

Протокольними ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2020, від 14.12.2020 суд відклав судові засідання у справі.

У судове засідання, призначене у справі на 19.01.2021 сторони не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляд справи у передбачений законодавством строк. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Враховючи викладене, керуючись приписами ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується відомостями паспорта громадянина України Серії НОМЕР_1 , виданого Дніпропетровським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області 20.06.2011 року.

31.12.2019 позивач звернулася до Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області з заявою , у якій просила передати їй у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,15 га та відповідно надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на території с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області в межах населеного пункту.

До вказаного клопотання позивачем у додатках додано: копія паспорта заявника; копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків заявника, графічний матеріал на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Судом встановлено, що заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 31.12.2019 зареєстроване Старопетрівською сільською радою 11.02.2020 за № 02-22/94, про що свідчить відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції.

Листом за вих. № 02-21/219 від 24.02.2020 Старопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області повідомила позивача про те, що апаратом Виконавчого комітету Старопетрівської сільської ради розглянуто заяву гр. ОСОБА_1 від 31.12.2019 вх. № 02-22/96 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. 20.02.2020 відбулася чергова сесія сільської ради, де було винесено на розгляд сесії проект рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 », проте проект даного рішення не отримав достатньої кількості голосів для того, щоб прийняти рішення.

Додатково, відповідач зазначив, що Старопетрівською сільською радою 09.02.2016 року прийнято рішення№ 62-ІV-VІІ «Про надання дозволу на розробку плану земельно-господарського устрою території с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області» з метою здійснення організаційно-правових , інженерно-технічних та природоохоронних заходів щодо використання земель відповідно до цільового призначення, розподілу земель за формами власності та користування, зокрема оренди, забезпечення режиму використання земель у межах охоронних зон, зон особливого режиму захисту від руйнувань. На даний час містобудівна документація «План земельно-господарського устрою с. Старі Петрівці» розробляється суб`єктами господарювання, які мають у своєму складі архітекторів, що мають кваліфікаційні Сертифікати та готується до погодження з місцевими природоохоронними органами, місцевими органами містобудування, архітектури та земельних ресурсів відповідно до п. 11 «Порядку складення плану земельно-господарського устрою території населеного пункту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями статті 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до статті 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 вказаної статті).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина 3 вказаної статті).

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (частина 4 вказаної статті).

У статті 121 Земельного кодексу України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Отже, громадянин України вправі на підставі закону отримати безоплатно земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - не більше 0,25 гектара, із земель комунальної власності.

Згідно із частиною 6 статті 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина 7 статті 118).

Згідно із частиною 9 статті 118 Земельного Кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

З аналізу зазначених норм діючого законодавства яке регулює земельні відносини вбачається, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок не означає, що земельна ділянка виділяється конкретній особі, та не є тотожним поняттю передачі земельної ділянки у власність, а є лише початковою стадією процедури безоплатного одержання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.

Відповідно до положень частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Системний аналіз наведених правових положень дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною 5 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» регламентовано, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Отже клопотання зацікавленої особи в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки має бути розглянуте представницьким органом місцевого самоврядування на планерному засіданні ради у місячний строк.

Частиною другою статті 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, за результатом розгляду клопотання фізичної особи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, листом за вих. № 02-21/219 від 24.02.2020 Старопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області повідомила позивача про те, що 20.02.2020 відбулася чергова сесія сільської ради, де було винесено на розгляд сесії проект рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 », проте проект даного рішення не отримав достатньої кількості голосів для того, щоб прийняти рішення.

Всупереч приписам частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, якою передбачено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні, Старопетрівська сільська рада не прийняла відповідного рішення за результатами розгляду клопотання позивача.

Суд зазначає, що у даній справі відповідач за наслідками розгляду заяви позивача в силу вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування» був зобов`язаний прийняти відповідне управлінське рішення, передбачене приписами Земельного кодексу України, зокрема про надання дозволу чи відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, у той час як відповідач протиправно направив позивачу відповідь у формі листа.

Суд вважає, що відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні, свідчить про те, що Старопетрівська сільська рада не прийняла жодного рішення з числа тих, які орган місцевого самоврядування повинен був прийняти за законом.

На думку суду, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано та не доведено правомірність та законність своїх дій при розгляді клопотання позивача.

Суд зазначає, що згідно приписів чинного законодавства, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Оскільки, позивачем при зверненні до відповідного суб`єкта владних повноважень були надані всі документи, що передбачені в ч. 6 ст. 118 ЗК України, відповідач зобов`язаний був прийняти відповідне рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 року у справі № 509/4156/15-а (провадження №К/9901/7504/18).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, що виявилась у неприйнятті відповідно до положень ч.7 ст.118 Земельного кодексу України рішення за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га , розташованої в межах Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача у місячний строк після набрання законної сили судовим рішенням у даній справі на найближчому черговому пленарному засіданні сесії Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 15 га, розташованої в межах Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та прийняти рішення відповідно до положень ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, слід зазначити наступне.

Як випливає зі змісту статті 118 Земельного кодексу України прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні є одним з безпосередніх прав відповідного органу місцевого самоврядування, у даному випадку Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, та належить до дискреційних повноважень цього органу.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі № 804/1469/17, від 14.08.2019 у справі № 0640/4434/18, від 12.09.2019 у справі № 0640/4248/18 та від 28.11.2019 року по справі № 803/1067/17.

У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

На думку суду, належним і ефективним способом повного захисту порушених прав позивача є зобов`язання Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області на найближчому черговому пленарному засіданні сесії Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 15 га, розташованої в межах Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та прийняти рішення відповідно до положень ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини шостої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Суд зазначає, що у зв`язку з розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому відповідними Указами Президента України продовжено строк дії воєнного стану в Україні, та на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VIII.

У свою чергу, відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, як безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Суд вважає, що вказані обставини унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в частині повторного розгляду заяви позивача , а тому відповідно до ч.3 ст.378 КАС України наявні підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до припинення (скасування) в Україні воєнного стану.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано та не доведено правомірність та законність своїх дій та рішення при розгляді клопотання позивача, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що під час звернення позивача сплатив судовий збір у розмірі 1682,00 грн, відтак враховуючи часткове задоволення позову суд дійшов висновку що на рахунок позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн. При цьому, суд зазначає, що зайво сплачена сума судового збору в розмірі 0,40 грн. може бути повернута позивачу згідно із приписами Закону України «Про судовий збір» за заявою позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, що виявилась у неприйнятті відповідно до положень ч.7 ст.118 Земельного кодексу України рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої в межах Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

3. Зобов`язати Старопетрівську сільську раду Вишгородського району Київської області на найближчому черговому пленарному засіданні сесії Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 15 га, розташованої в межах Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та прийняти рішення відповідно до положень ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області (ідентифікаційний код 04359689; місцезнаходження: 07353, Київська область, с. Старі Петрівці, вул. Князя Святослава, 13) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

6. Відстрочити виконаннярішення суду у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.